Ухвала суду № 135145313, 24.03.2026, Тиврівський районний суд Вінницької області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2026 р. с-ще Тиврів 145/2082/24

2-п/145/4/2026

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участю секретаря Крикливої М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача ОСОБА_1 09.03.2026 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.12.2025 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , до ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування заяви вказав, що заочне рішення суду підлягає перегляду з наступних підстав. Заочним рішенням Тиврівського районного суду від 30.12.2025 у справі № 145/2082/24 позовну заяву ОСОБА_2 задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 03.05.2024 № 03/05/24 у сумі 1500000 гривень.

ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" не погоджується з цим рішенням Тиврівського районного суду в частині стягнення боргу у розмірі 500000,00 грн, оскільки висновком експерта підтверджено автентичність виключно квитанції до прибуткового касового ордера від 03.05.2024 у розмірі 1000000 грн, таким чином, оскаржуване рішення прийняте із порушенням ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України. Крім того, вказане рішення не відповідає зазначеним у ст. 253 ЦПК України критеріям виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 договору позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується використати їх для власної господарської діяльності і повернути надані грошові кошти разом з відсотками у визначений даним договором строк. У даному випадку позикодавцем виступає фізична особа ОСОБА_2 , а позичальником - ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади", в особі директора Кремповича Р.В.

Матеріалами справи дійсно підтверджено передачу ОСОБА_2 у власність ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади", в особі директора ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 1000000 грн відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 03.05.2024.

Однак, за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи аналогічних висновків, щодо квитанції до прибуткового касового ордеру від 09.05.2024 у розмірі 500000 грн, експерти не дійшли. Чим підтвердили відсутність факту прийняття саме позичальником у власність коштів у розмірі 500000 грн, як того вимагає п. 1 договору.

Інші докази, які б свідчили про оприбуткування відповідачем коштів у розмірі 500000 грн у матеріалах справи відсутні.

У даному випадку позивач заявив вимогу до відповідача про стягнення, зокрема, 500000,00 грн, посилаючись на квитанцію до прибуткового касового ордеру від 09.05.2024. Інших належних та допустимих доказів позивач не надає.

Оскільки, висновком експерта підтверджено автентичність лише квитанції до прибуткового касового ордера від 03.05.2024 у розмірі 1000000 грн, тому надана квитанція до прибуткового касового ордеру від 09.05.2024 у розмірі 500000 грн не доводить обставини, які підтверджують заявлені вимоги в частині 500000,00 грн, а саме отримання відповідачем у власність коштів у розмірі 500000 грн.

Оскільки, відповідачем отримано у власність лише 1000000 грн, тому й останній зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів.

Щодо строків звернення із цією заявою зазначив таке.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне Рішення Тиврівського районного суду Вінницької області у справі №145/2082/24 прийнято 30.12.2025.

Апеляційну скаргу на заочне рішення подано 13.01.2026, тобто без пропуску строку на апеляційне оскарження.

Однак, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25.02.2026 апеляційне провадження закрите у зв`язку із порушенням порядку оскарження заочного рішення (не подано заяву про перегляд заочного рішення).

Зазначає, що порядок оскарження був порушений відповідачем не з його вини, а з причин відсутності належної технічної можливості сформувати заяву про перегляд заочного рішення в Електронному Суді.

Натискаючи відповідну форму для оскарження заочного рішення, стороні пропонується подати виключно апеляційну скаргу, що і було зроблено відповідачем.

Враховуючи, що відповідач, після закриття апеляційного провадження, у максимально короткий строк, без вимушеної затримки звертається із цією заявою, просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Звертає увагу на Постанову КАС ВС від 07.07.2021 у справі № 640/1238/19, в якій Верховний Суд встановив, що "повторна апеляційна скарга була подана контролюючим органом у найкоротший строк з моменту направлення копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої раніше. Заявником апеляційної скарги, одночасно було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що скаржник звертався з апеляційною скаргою вперше із дотриманням строків на апеляційне оскарження.

Зазначене, на думку суду, дає підстави вважати, що вдруге апеляційна скарга подана відповідачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої апеляційної скарги з незалежних від його волі причин та є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

Таким чином, Верховний Суд звертає увагу на те, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою і в друге в діях відповідача вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчиненню усі можливі та залежні від нього процесуальні дії для вчасного подання апеляційної скарги".

Просить поновити строк на звернення із заявою про перегляд заочного рішення. Переглянути та скасувати заочне рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.12.2025 у справі № 145/2082/24 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" про стягнення боргу за договором позики в частині стягнення боргу у розмірі 500000,00 грн. Прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" про стягнення боргу за договором позики задовільнити частково. Стягнути з ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 03.05.2024 №03/05/24 у сумі 1000000 гривень.

19.03.2026 представником позивача Лещенко С.В. подано заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, у якому остання зазначала наступне.

Відповідачем було подано заяву про перегляд зазначеного заочного рішення, мотиви та підстави наведені в даній заяві є безпідставними та необґрунтованими, викладене не відповідає обставинам справи.

Відповідач в своїй заяві просить поновити строк на звернення із заявою про перегляд судового рішення та зазначає, що ним подано було 13.01.2026 апеляційну скаргу на заочне рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.12.2025 і це є поважною причиною пропуску процесуального строку.

Однак, порядок оскарження відповідачем заочного рішення був роз`яснений у резолютивній частині цього рішення, а саме заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Тому подання відповідачем ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" всупереч визначеному законом процесуальному порядку апеляційної скарги на заочне рішення до суду апеляційної інстанції, а не заяви про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції після отримання його копії не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання заяви.

Наведене узгоджується з принципом римського права "знання закону презюмується", згідно з яким закон поширюється на кожного, навіть якщо особа і не знає про нього. Зворотнім боком презумпції знання закону виступає загальновизнаний принцип права "незнання закону не звільняє від відповідальності", що часто позначається за допомогою латинської формули ignorantia legis non excusat. Ignorantia juris non excusat або ignorantia legis neminem excusat (з латинської "незнання закону не є виправданням ні для кого") це правовий принцип, згідно з яким людина, яка не знає певного закону, не може уникнути відповідальності за порушення такого закону лише тому, що вона не знала про нього.

До того ж, відповідачем зазначено, що порядок оскарження порушений не з його вини, а з причин відсутності належної технічної можливості сформувати заяву про перегляд заочного рішення в Електронному Суді. Однак, наявність зазначених технічних недоліків не позбавляє відповідача альтернативної можливості надіслати таку заяву поштовим зв`язком.

Тому твердження відповідача про неподання відповідної заяви про перегляд заочного рішення в установленому законом процесуальному порядку з наче б то незалежних від його волі причин, не може свідчити про поважність пропуску строку на подання заяви про його перегляд.

Крім того, відповідач був ознайомлений з матеріалами справи, був обізнаним з тим, що Тиврівським районним судом Вінницької області розглядається цивільна справа щодо нього. Відповідач повідомлявся належним чином про призначені судові засідання, однак 02.12.2025, 10.12.2025 та 25.12.2025 на засідання ні відповідач, ні його представник не з`явилися. Тобто відповідач не використав наданого йому законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, не повідомивши причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи за його відсутності до суду не надсилав. Тим більше, оскільки відповідач зареєстрований в системі ЄСІТС, заочне рішення суду отримав в встановлений законом строк і мав можливість належним чином ознайомитись з ним і вчасно відреагувати.

Законодавець передбачив, що заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України.

Отже, ЦПК України встановлює можливість перегляду ухваленого місцевим судом заочного рішення цим же судом без необхідності звернення до апеляційного суду за умови, що причини, які зумовили неприйняття відповідачем участі у розгляді справи, визнані судом поважними, а докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Натомість право на подання апеляційної скарги на заочне рішення суду відповідач набуває лише після залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України.

У Постанові від 12.06.2024 по справі № 756/11081/20 Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок у якому відхилено доводи касаційної скарги про те, що безпосередній перегляд судового рішення апеляційним судом гарантований Конституцією України, а звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою свідчить про вжиття всіх необхідних дій, спрямованих на оскарження рішення суду першої інстанції, адже право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання порядку попереднього звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.

Відповідачем не доведено об`єктивних непереборних труднощів для подання заяви про перегляд заочного рішення в строки, визначені частиною другою статті 284 ЦПК України, з дня отримання тексту заочного рішення та відсутність безумовних підстав для поновлення строку на звернення до суду з такою заявою, передбачених у частині третій статті 284 цього Кодексу.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.

Крім того, відповідач в своїй заяві зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд дійшов спірних висновків, щодо стягнення заборгованості за договором позики. Однак, судом першої інстанції за наявними в справі доказами установлено, що 03.05.2024 між позивачем ОСОБА_2 та ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади", в особі директора Кремповича Р.В. укладено договір позики № 03/05/24, відповідно до якого розмір позики 1500000 грн, строк на який надається позика до 03.11.2024.

Згідно з квитанціями ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" до прибуткового касового ордера від 03.05.2024 та 09.05.2024 позивач ОСОБА_2 надав у касу товариства позику в сумі 1000000 гривень та 500000 гривень відповідно, всього 1500000 гривень.

У свою чергу відповідач в заяві про перегляд заочного рішення заперечує той факт, що ним отримано від ОСОБА_2 в позику 500000 гривень та не заперечує щодо отримання позики в розмірі 1000000 гривень.

Однак, відповідно до висновку експертів за результатами проведення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів від 04.07.2025 № 883/884/25-21 підпис у договорі позики № 03/05/24 від 03.05.2024 укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади", в особі директора Кремповича Р.В., який розміщений в лівому нижньому куті, перед друкованим текстом " ОСОБА_5 " барвником синього кольору - виконаний ОСОБА_2 Відтиск печатки ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади", який наявний у квитанції до прибуткового касового ордеру від 03.05.2024 ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" прийняття від ОСОБА_2 одного мільйону гривень, який розташований в лівому нижньому куті, на друкованому тексті "М.П. Головний бухгалтер", відповідає відтиску печатки ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади", експериментальні зразки якої надані для експертного дослідження. Відтиск печатки ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади", який наявний у квитанції до прибуткового касового ордеру від 09.05.2024 ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" прийняття від ОСОБА_2 п`ятсот тисяч гривень, який розташований в лівому нижньому куті, на друкованому тексті "М.П. Головний бухгалтер", відповідає відтиску печатки ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади", експериментальні зразки якої надані для експертного дослідження.

Відтиск печатки ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади", який наявний у договорі позики № 03/05/24 від 03.05.2024 укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади", в особі директора ОСОБА_4 , який розташований в правому нижньому куті, на друкованому тексті "Директор" відповідає відтиску печатки ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади", експериментальні зразки якої надані для експертного дослідження.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 15.04.2025 № 374/25-21 ОСОБА_4 виконано підпис у договорі позики № 03/25/24 від 03.05.2024 укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади", в особі директора ОСОБА_4 , який розміщений нижче друкованого тексту "Директор" та перед друкованим текстом "Руслан Кремпович" барвником синього кольору. ОСОБА_4 виконано підпис у квитанції до прибуткового касового ордера від 03.05.2024 ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" прийнято від ОСОБА_2 одного мільйону гривень, який розміщений після друкованого тексту "Головний бухгалтер" барвником синього кольору.

Отже, суд першої інстанції в заочному рішенні вірно зазначив, що наявними в матеріалах справи документами доведено, що ОСОБА_2 було надано відповідачу поворотну фінансову допомогу, яка на день винесення рішення не повернута. Договір позики від 03.05.2024 є дійсним. Будь яких доказів, які б доводили, що ОСОБА_2 не було надано в касу ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" 500000 гривень відповідачем не надано.

Просить при прийняті рішення взяти до уваги викладене в даному запереченні. Залишити заяву про перегляд заочного рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.12.2025 по справі №145/2082/24 без розгляду.

У судове засідання представник заявника Сувалов В.О. не з`явився, подав заяву, у якій просить розгляд справи здійснювати за відсутності ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" та його представника - адвоката Сувалова В.О.

У судове засідання представник позивача Лещенко С.В. не з`явилась, подала заяву, у якій просить справу розглянути у її відсутності та залишити заяву про перегляд заочного рішення без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, дійшов такого висновку.

Щодо поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно з ч. 2 ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Водночас ч. 3 ст. 284 ЦПК України визначає, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 123 ЦПК України). Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу (ч. 5 ст. 124 ЦПК України). Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 3 ст. 124 ЦПК України).

Отже, останнім днем для подачі відповідачем у цій справі заяви про перегляд заочного рішення, з урахуванням факту отримання ним повного рішення 31.12.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу в його електронний кабінет (а.с.13) та в електронний кабінет його представника (а.с.12), було 30.01.2026.

ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" та його представник - адвокат Сувалов В.О. вказаного строку не дотримались.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Із тексту клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення представник відповідача Сувалов В.О. зазначає, що вказане рішення він оскаржив до Вінницького апеляційного суду, який своєю ухвалою від 25.02.2026 роз`яснив йому право на звернення про перегляд заочного рішення саме до Тиврівського районного суду Вінницької області. Отже, звернення до апеляційного суду він вважає поважною причиною пропуску строку.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк (ч. 3 ст. 127 ЦПК України). Про поновлення процесуального строку суд постановляє ухвалу (ч. 6 ст. 127 ЦПК України).

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв`язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.

Загалом, згідно з практикою ЄСПЛ, при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).

Суд вважає, що заява представника відповідача про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, а вказані причини пропуску такого строку є неповажними.

З 18.02.2025 ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" користується правничою допомогою адвоката Сувалова В.О. (повноваження а.с.120,121 т.І).

Про дату та час розгляду справи 02.12.2025, 10.12.2025 та 25.12.2025 ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" та його представник Сувалов В.О. повідомлялись судовими повістками, які надсилалися судом до їх електронних кабінетів в ЄСІТС, що стверджується довідками про доставку електронних документів (а.с.204,205 т.І, а.с.233зворот т.І, а.с.240 т.І).

Відповідно до довідок про доставку електронного документу відповідач ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" та його представник - адвокат Сувалов В.О. повний текст заочного судового рішення отримали 31.12.2025 (а.с.12, 13, т.ІІ), отже заява про перегляд заочного рішення мала бути подана до 20.01.2026.

13.01.2026 представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою на заочне рішення Тиврівського районного суду від 30.12.2025 (а.с.14-19 т.ІІ), хоча в резолютивній частині рішення було зазначено порядок його оскарження. При цьому суд звертає увагу на те, що відповідач скористався правовою допомогою, залучивши до участі в справі адвоката, який достеменно обізнаний з порядком оскарження рішень, у тому числі заочних.

Крім того, представник відповідача в своїй заяві визнав порушення ним порядку оскарження заочного рішення суду, однак вказав, що це відбулося не з його вини, а з причин відсутності належної технічної можливості сформувати заяву про перегляд заочного рішення в Електронному Суді. При цьому будь-яких доказів цього не надав. Водночас суд зазначає, що представник відповідача не був позбавлений можливості направити заяву про перегляд заочного рішення до суду поштою.

25.02.2026 ухвалою Вінницького апеляційного суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" - адвоката Сувалова В.О. на заочне рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.12.2025 у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" про стягнення боргу за договором позики - закрито, оскільки відповідачем порушено встановлений порядок оскарження заочного рішення суду, що є безумовною підставою для повернення апеляційної скарги. Зазначене не було враховане апеляційним судом при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача у цій справі, а отже таке апеляційне провадження підлягало закриттю, як помилково відкрите. Разом з тим, роз`яснено ТОВ "Агрокомплекс "Строїнецькі сади", що після розгляду судом першої інстанції заяви про перегляд заочного рішення в порядку ч. 4 ст. 287 ЦПК України та у разі залишення цієї заяви без задоволення, відповідач має право на апеляційне оскарження заочного рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.12.2025, в загальному порядку (а.с.55-56 т.ІІ).

При цьому суд зазначає, що звернення до апеляційного суду не є поважною причиною пропуску строку, оскільки порядок оскарження заочного рішення чітко врегульовано нормами ЦПК України, окрім того відповідач скористався правничою допомогою - послугами адвоката.

Отже, доказів поважності причин неподання заяви про перегляд заочного рішення в установлений законом строк представник заявника Сувалов В.О. до Тиврівського районного суду Вінницької області не подав.

Поважними причинами пропущення строку є причини, які не залежать від волі заявника та виключають (ускладнюють) можливість його звернення до суду із заявою у визначений законом строк.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.41)»;

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Указане узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 12.06.2024 по справі № 756/11081/20, так у п. 123 ВП ВС виснувала, що подання відповідачкою ОСОБА_1 всупереч визначеному законом процесуальному порядку апеляційної скарги на заочне рішення до суду апеляційної інстанції, а не заяви про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції після отримання його копії не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання заяви.

З цих причин суд критично оцінює доводи представника заявника Сувалова В.О. про неможливість звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення у встановлені законом строки, та щодо поважності пропуску таких строків, і за таких обставин, не знаходить поважних причин для поновлення відповідачу процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Норми ЦПК України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у ст. 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.

Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст.126 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2024 у справі №756/11081/20 дійшла висновку, що якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме ст. 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі ч. 2 ст. 126 ЦПК України.

Отже, заяву представника заявника Сувалова В.О. про перегляд заочного рішення Тиврівського районного суду від 30.12.2025 необхідно залишити без розгляду.

Керуючись ст. 121, 126, 127, 284, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Представнику відповідача Сувалову Валерію Олександровичу відмовити у поновленні процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 грудня 2025 року у справі №145/2082/24 за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник Лещенко Світлана Вікторівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" про стягнення боргу за договором позики.

Заяву представника відповідача Сувалова Валерія Олександровича про перегляд заочного рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник Лещенко Світлана Вікторівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Строїнецькі сади" про стягнення боргу за договором позики, - залишити без розгляду.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Іванець В. Д.