Постанова № 13514485, 17.01.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ДОДАТКОВА

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.01.11Справа №2а-2561/08/8 (11:54) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Гнатенко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд"

до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим

про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними

за участю представників сторін:

від позивача: Матяш Руслан Викторович, довіреність б/н від 01.12.10р.;

від відповідача: Крекотинь Ганна Миколіївна, довіреність № 5 від 17.06.10 р.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Шляхово-будівельне управління-45" ВАТ "Південшляхбуд" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до відповідача про визнання податкових повідомлень-рішень від 07.12.2007р. № 0002921502/0 на 11256,00 грн. штрафних санкцій, від 26.12.2008р. № 0003221502/0 на суму 22552,50 грн., від 01.02.2008р. № 0000151502/0 на 3683,8грн. штрафних санкцій, від 24.02.2008р. № 0003811502/0 на 4284,60 грн. штрафних санкцій недійсними; визнання податкових вимог від 12.08.2003р. № 1/856 на суму 2989,82 грн. від 21.10.2003р. № 2/936 на суму 64641,51 грн. недійсними; зобов'язання відповідача визнати сплаченими суми по податку на додану вартість відповідно до виписок по рахунку від 27.03.2008р. на суму 8564,00грн. від 21.02.2008р. на суму 2364,00 грн., від 28.01.2008р. на суму у розмірі 43 289,00 грн., від 26.12.2007р. на суму 52 687,00грн., від 15.01.2008р. на суму 189,00грн., від 29.11.2007р. на суму 73312,00 грн., всього на суму 180405 грн. і внести відповідні зміни до картки особового рахунку по податку на додану вартість Дочірнього підприємства “ШБУ № 45”ВАТ Південшляхбуд”; зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до картки особового рахунку по податку на додану вартість Дочірнього підприємства “ШБУ № 45 ”ВАТ “Півдешляхбуд”шляхом списання сум нарахованих штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 174 423,66 грн.; зобов'язання відповідача зняти податкову заставу, накладену на майно Дочірнього підприємства “ШБУ № 45 ”ВАТ “Півдешляхбуд”згідно опису активів № 8 від 14.07.2008р.

19.09.09р. до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач уточнив п.1 позовної заяви та просив суд визнати податкові повідомлення-рішення від 07.12.2007р. № 0002921502/0 на 11256,00 грн. штрафних санкцій, від 26.12.2007р. № 0003221502/0 на суму 22552,50 грн., від 01.02.2008р. № 0000151502/0 на 3683,8грн. штрафних санкцій, від 24.02.2008р. № 0003811502/0 на 4284,60 грн. штрафних санкцій недійсними.

У судове засідання, що відбулося 25.11.08р., відповідач надав заперечення на позов, у яких повідомив суду, що позовні вимоги не визнає виходячи з наступного. Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-111 (далі - ЗУ № 2181) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків в податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього закону для подання податкової декларації. Згідно з п .п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ЗУ № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф. Також відповідач зазначає, що станом на 24.11.08р. за відповідачем обліковується податковий борг з ПДВ в сумі 238045,50грн.

У доповненнях до заперечень відповідач зазначив, що податкові повідомлення рішення, що оскаржуються позивачем, винесені правомірно. Що стосується позовних вимог в частині внесення змін до картки особового рахунку, відповідач зазначає, що згідно з п.5.3 розділу 5 Інструкції №276 дані про надходження платежів до бюджету, в тому числі з ПДВ ДПІ в м. Феодосії відображає в картці особового рахунку позивача в день отримання від органів Державного казначейства відомостей про зарахування сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів. Таким чином, платіжні доручення на сплату ПДВ відображені в картці особового рахунку позивача в день їх сплати. У звязку із вищенаведеним відповідач вважає, що позовні вимоги про зобовязання ДПІ в м. Феодосії внести зміни до картки особового рахунку є безпідставними.

02.04.09р. до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач зазначив, що у звязку із помилкою в позовній заяві невірно вказані дати деяких документів, а саме замість “податкового повідомлення-рішення від 24.02.08р. №0003811592/0 на 4284,60грн. штрафних санкцій” у тексті слід читати “податкове повідомлення-рішення від 22.01.08р. №0000381502/0 на 4284,60грн. штрафних санкцій”, замість “податкова вимога від 21.10.03р. №2/936 на 64641,51грн. штрафних санкцій” у тексті слід читати “податкова вимога від 14.10.03р. №2/936 на 64641,51грн. штрафних санкцій”.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 01.04.09р. по справі призначена судово-економічна експертиза документів та зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 06.05.09р. було поновлено провадження у справі для розгляду та вирішення клопотання позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 06.05.09р. було частково задоволено клопотання позивача про забезпечення позову та зупинено провадження по справі до одержання результатів судово-економічної експертизи.

10.08.09р. до суду надійшов висновок судово-економічної експертизи. У звязку із тим, що відпали обставини, що стали підставою для зупинення провадження у справі ухвалою суду від 10.08.09р. було поновлено провадження у справі.

20.08.09р. до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 07.12.2007р. № 002921502/0 на 11256,00 грн., від 26.12.2007р. № 00032221502/0 на суму 22552,50грн., від 01.02.08 р. № 0000161502/0 на суму 9270,50 грн., від 01.02.2008р. № 0000151502/0 на 3683,8грн., від 22.02.2008р. № 0003811502/0 на 4284,60 грн.; визнати протиправними та скасувати податкові вимоги від 12.08.2003р. № 1/856 на суму 2989,82 грн. від 14.10.2003р. № 2/936 на суму 64641,51грн.

10.09.09р. до суду надійшло клопотання від позивача, у якому позивач просив суд у разі задоволення позовних вимог стягнути судові витрати, які повязані з проведенням судовоекономічної експертизи по справі в розмірі 5000грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.09.09р. позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим від 07.12.2007р. № 002921502/0 на 11256,00 грн., від 26.12.2007р. № 00032221502/0 на суму 22552,50грн., від 01.02.2008р. № 0000151502/0 на 3683,8грн., від 22.02.2008р. № 0003811502/0 на 4284,60 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.10.10р. у справі №2а-2561/08/8 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Феодосія АР Крим залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.09.2009р. у справі №2а-2561/08/8 залишено без змін.

22.11.10р. до Окружного адміністративного суду АР Крим з Севастопольського апеляційного адміністративного суду надійшла справа №2а-2561/08/8 у звязку з закінченням апеляційного провадження.

08.11.10р. до Окружного адміністративного саду АР Крим від позивача надійшла заява про прийняття додаткового рішення, в якій позивач просить прийняти додаткову постанову по справі №2а-2561/08/8, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосія від 01.02.2008р. №0000161502/0 на суму 9270,50 грн.

Позивач обґрунтовує заяву тим, що ним в ході судового розгляду справи було уточнено позовні вимоги, а саме заявою від 20.08.09 р., у якій позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення, у тому числі від 01.02.08 р. № 0000161502/0 на суму 9270,50 грн.

Обґрунтованість винесення податкового повідомлення рішення від 01.02.08 р. № 0000161502/0 на суму 9270,50 грн. та його законність, було досліджено експертом в ході проведення судової-економічної експертизи на підставі ухвали суду від 01.04.09 р. та судом в ході судового розгляду справи, однак в резолютивній частині постанови суду від 10.09.09 р. нічого не було зазначено про податкове повідомлення рішення від 01.02.08 р. № 0000161502/0 на суму 9270,50 грн. Отже на думку позивача має місце не ухвалення рішення щодо однієї з позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази.

Відповідно до ст. 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати (ч.1 ст. 168).

Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення (ч.2 ст.168).

Ухвалою суду від 23.11.10 р. булопризначено розгляд заяви Дочірнього підприємства “Шляхово-будівельне управління-45” Відкритого акціонерного товариства “Південшляхбуд” про прийняття додаткового рішення у справі №2а-2561/08/8 на 17.01.11 р.

Відповідно до ч.3 ст. 168 КАС України, суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Представник позивача у судовому засіданні 17.01.11 р. наполягав на постановленні додаткового судового рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.01.11 р. заперечував проти задоволення заяви позивача, зазначивши, що він взагалі не згоден із рішеннями першої та апеляційної інстанцій по цій справі та надав суду ухвалу про відкриття касаційного провадження по цій справі Вищим адміністративним судом України.

Суд зазначає, що судом дійсно в ході судового розгляду справи було досліджено податкове повідомлення рішення від 01.02.08 р. № 0000161502/0 на суму 9270,50 грн., підстави його винесення та обґрунтованість застосування штрафних санкцій цим рішенням, а саме судом було встановлено, що Дочірнє підприємство “Шляхово-будівельне управління-45”ВАТ “Південшляхбуд” знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Феодосія з 03.11.1997 року за номером 143, зареєстроване платником податку на додану вартість 31.10.1997 року, свідоцтво № 00418584, індивідуальний податковий номер 034506001118. Форма власності колективна.

24.01.2008 р. ДПІ в м. Феодосії була проведена перевірка своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість ДП "ШБУ № 45", самостійно заявленого в декларації за липень 2007 р. За результатами перевірки складений Акт № 195/15-2/03450608 від 24.01.08 р. (а.с.84-85).

В ході перевірки встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону № 2181.

На підставі акту перевірки у відношенні позивача було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000161502/0 від 01.02.08 р. на суму штрафних санкцій 9270,50 грн., яким застосовані штрафні санкції за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 50% (а.с.87).

Крім того судом в ході судового розгляду було встановлено та відображено в постанові від 10.09.09 р. по справі №2а-2561/08/8, що відповідно до п. 1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів в порядку і в терміни, визначені цим Законом.

Положеннями ч.3 та ч.4 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” визначено, що зобовязання юридичної та фізичної особи по сплаті податків та зборів (обовязкових платежів) припиняються у звязку зі сплатою податку, збору (обовязкового платежу).

У розумінні Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок одержувача або видачі йому в наявній формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування і подачі відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Судом встановлено, що підставами для застосування до відповідача фінансових санкцій стало порушення відповідачем п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тобто порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання.

Відповідно до п. 17.1.7. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Ухвалою судку від 01.04.09 р. була призначена судовоекономічна експертиза документів та у висновках судово-економічної експертизи №42/09 від 31.07.09р. було зазначено наступне: повідомлення рішення від 01.02.2008 року №000161502/0 в сумі 9270,00 грн., (акт перевірки №195/15-2/03450608 від 24.01.2008 року за період липня 2007 року) на підставі Декларацій з податку на додану вартість, в якій задекларовано податкове зобовязання за липень 2007 року у сумі 18541 грн. та підприємством сплачено це зобовязання згідно платіжного доручення №1206 від 29.08.2007 року у сумі 18541 грн.

Дослідивши вищенаведене платіжне доручення та висновки судовоекономічної експертиз, яка також є доказом у цій справі, судом було встановлено, що позивачем не була допущена затримка граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання при сплаті податку на додану вартість за період, що наведений у акті перевірки № 195/15-2/03450608 від 24.01.08 р., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі висновками експертизи та платіжним дорученням.

Судом було встановлено, що податкова інспекція нараховувала штрафні санкції у звязку з затримкою сплати узгодженої суми податкових зобовязань, оскільки зараховувала суми податків не в рахунок погашення поточних платежів відповідно призначенню платежів, а в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше.

Тобто, застосування штрафних санкцій, передбачених пп. 17.1.7. ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на суму 9270,00 грн. за актом перевірки № 195/15-2/03450608 від 24.01.08 р. є таким, що не відповідає чинному законодавству України у сфері оподаткування.

Крім того судом було встановлено, що орган податкової служби відповідно до ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобовязань. Системний аналіз норм Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету та від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобовязань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 177 ЦК України гроші є обєктами цивільних прав, у тому числі права власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст.ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Суд в ході судового розгляду дійшов висновку, що відповідач не довів суду правомірності застосування до позивача штрафних санкцій у спірному податковому повідомленні-рішенні № 000161502/0 від 01.02.08 р.

Крім того суд дійшов висновку щодо необґрунтованості посилань відповідача на те, що майно позивача включено в податкову заставу, що на думку відповідача надає йому право відповідно до п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181 на звернення отриманих від позивача коштів на погашення податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення, незалежно від призначення платежу, на яке вказував позивач у платіжних дорученнях, суд визначив таке посилання неспроможним та зазначив, що платники податків самостійно визначають порядок і форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181від 21.12.2000р., активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу винятково за рішенням суду.

Відповідно до п. п. 7.1.1. п.7.1. ст.7 Закону №2181 джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів ( робіт, послуг), майна й нематеріальних цінностей, випуску коштовних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані по позиці (кредиту), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Положенням п.п.7.7 п.7 ст.7 Закону № 2181, якими встановлена рівність бюджетних інтересів і передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, поширюється винятково на платника податків, а не на контролюючий орган та п.п.7.7 п. 7 ст.7 Закону не надає права податковим органам зараховувати кошти підприємства на свій розсуд.

Суд зазначив, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд. Таким чином суд прийшов до висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах. За таких обставин, суд встановив, що відповідач діяв упереджено, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи, несправедливо.

Отже з вищенаведеного вбачається, що судом в ході судового розгляду було встановлено протиправність податкового повідомлення рішення відповідача від 01.02.08 р. № 0000161502/0 на суму 9270,50 грн., його необґрунтованість, судом було встановлено, що відповідач діяв упереджено, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи та несправедливо при винесенні податкового повідомлення рішення від 01.02.08 р. № 0000161502/0 на суму 9270,50 грн., що безумовно тягне за собою його скасування.

Але судом хоча і було досліджено податкове повідомлення-рішення від 01.02.08 р. № 0000161502/0 та визначено його протиправність, суд не ухвалив рішення щодо цього податкового повідомлення-рішення, не зазначив його в резолютивній частині постанови від 10.09.09 р. по справі №2а-2561/08/8, не визнав його протиправним та не скасував його.

Враховуючи повне дослідження судом всіх обставин справи щодо винесення відповідачем податкового повідомлення рішення від 01.02.08 р. № 0000161502/0 на суму 9270,50 грн. та висновку суду щодо його необґрунтованості та протиправності, та не ухвалення рішення щодо цього податкового повідомлення рішення, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим від 01.02.08 р. № 0000161502/0 на суму 9270,50 грн. у додатковій постанові по справі № 2а-2561/08/8.

У звязку зі складністю справи судом 17.01.11 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 24.01.11 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" про винесення додаткового рішення по адміністративній справі № 2а-2561/08/8, яка знаходилась в провадженні Окружного адміністративного суду АРК задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим від 01.02.08 р. № 0000161502/0 на суму 9270,50 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кушнова А.О.