Постанова № 13514481, 11.01.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.01.11Справа №2а-9931/10/18/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді ЛавренчукО.Л., за участю секретаря Асєєвої Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів»

до Територіального управління Держгірпромнагляду по АРК і місту Севастополю

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Туркін О.П. та ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування припису,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3, довіреність №16/100 від18.02.2010р., паспорт НОМЕР_1;

від відповідача - ОСОБА_4, посвідчення №93;

від третіх осіб - не з'явилися.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Суднобудівний завод «Залів» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування припису №56 від14.06.2010р. провідного державного інспектора територіального управління Держгірпромнагляду по АРК і м. Севастополю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача висновки, зазначені у Припису №56 не відповідають фактичним обставинам, які відбулися з ОСОБА_2, оскільки будь яких доказів, на підтвердження того, що ОСОБА_2 отримав травму на підприємстві, не існує. Призначеною наказом генерального директора №278 п-2 від05.03.2009р. комісією для розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2, у встановленому законом порядку були досліджені всі обставини стосовно звернення ОСОБА_2, які не дають право вважати нещасний випадок нещасним випадком, повязаним з виробництвом.

Ухвалами Окружного адміністративного судувід03.08.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача державного інспектора територіального управління Держгірпромнагляду по АРК і м. Севастополю Туркіна О.П.

Ухвалою Окружного адміністративного судувід 26.08.2010р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2.

Ухвалою Окружного адміністративного судувід23.09.2010р. зупинено провадження по справі до 12.11.2010р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від12.11.2010р. поновлено провадження по адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує посилаючись на те, що виходячи з матеріалів розслідування нещасний випадок з працівником ВАТ«Суднобудівний завод «Залів» ОСОБА_2 стався під час знаходження на робочому місці на території підприємства, про що свідчить пояснювальна ОСОБА_2 від27.02.2009р., заява ОСОБА_2 від 27.02.2009р. та Акт форми Н-5 від24.03.2009р., у якому комісія встановила причини нещасного випадку, однією з яких є невиконання з боку ОСОБА_2 вимог інструкцій з охорони праці (п.2.6, 5.7.31, 6.1 Інструкції з охорони праці №106/33).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до Положення про Територіальне управління Держгірпромнагляду по Автономній Республіці Крим і місту Севастополю, затвердженого Головою Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 29.12.2006р., відповідач є територіальним органом (місцевим органом виконавчої влади), який діє у складі Держгірпромнагляду та йому підпорядковується. Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Положення про Територіальне управління Держгірпромнагляду по Автономній Республіці Крим і місту Севастополю посадові особи територіального управління в межах своїх повноважень мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, структурних підрозділів Ради міністрів АР Крим, місцевим держадміністраціям та органам місцевого самоврядування обовязкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків у сфері охорони праці.

Таким чином, відповідач у відносинах з фізичними та юридичними особами виконує функції органу виконавчої влади, тому він є субєктом владних повноважень, спір, що виник між сторонами є публічно-правовим та розглядається в порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 до 6 лютого 2009року виконував зачисні роботи на борту 114-401 замовлення 01507.

20.02.2009р. ОСОБА_2 звернувся до медико-санітарної частини ВАТ«Суднобудівний завод «Залів» зі скаргами на запалення лівого ока.

Окулістом медико-санітарної частини ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» Гружевим Ю.К. був направлений сигнал до керівника підприємства - ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» від 20.02.2009р., у якому повідомлялося про те, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, отримав виробничу травму середньої тяжкості (дату вказати не може, 2 тижні), діагноз: інорідне тіло роговиці лівого ока (а.с.12).

27.02.2009р. ОСОБА_2 подав генеральному директору ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» заяву про проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ним на виробництві до 6 лютого 2009 року (а.с.8).

Крім того, 27.02.2009р. ОСОБА_2 було подано пояснювальну, у якій він пояснив, що до 6 лютого 2009року він працював на борту 114-401 замовлення 01507 на зачистці продольної переробки. Через окуляри йому у ліве око щось потрапило, він не звернув уваги на це. 7 лютого 2009 року ОСОБА_2 поїхав до Росії на два тижні. За цей період у нього відбулося запалення ока і 20 лютого 2009року він звернувся до поліклініки заводу «Залів», де окуліст витягнув з ока інорідне тіло та видав сигнал про виробничу травму, який ОСОБА_2 віддав майстру ОСОБА_5 і 27 лютого 2009 року ОСОБА_2. видали лікарняний лист з 20 по 27 лютого 2009року (а.с.10).

На підставі отриманого сигналу та заяви ОСОБА_8, наказом №278 п-2 від05.03.2009р. генерального директора ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» була створена комісія для розслідування нещасного випадку, що стався на виробництві, у складі:

- ОСОБА_9 начальника УПБіОТ, голова комісії;

- ОСОБА_10 начальник цеху №33, член комісії;

- ОСОБА_11 голова профкому заводу, член комісії;

- ОСОБА_12 зав. сектором профілактики нещасних випадків на виробництві і профзахворювань ВІДФСС від нещасних випадків і професійних захворювань м.Керчі, член комісії (по узгодженню).

Було наказано комісії у місячний термін провести розслідування нещасного випадку, скласти відповідний акт і направити генеральному директору ВАТ «Суднобудівний завод «Залів» на затвердження. Наказано головному бухгалтеру ОСОБА_13 у тижневий строк з моменту виходу наказу направити до Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань довідку про розмір середньомісячної заробітної плати СКСМ цеху №33 ОСОБА_2 та начальнику ВК ОСОБА_14 у тижневий строк з моменту виходу наказу направити до Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань копію трудової книжки СКМС цеху №33 ОСОБА_2 (а.с.9).

16.03.2009р. СКМС ОСОБА_15 складена пояснювальна, відповідно до якої він розяснює, що 6 лютого 2009року ОСОБА_2 працював на зачистці прокольної переробки 111.401 с 507. По закінченню робочого дня питань з боку ОСОБА_2 не надходило і він з 9 лютого 2009 року пішов у відпустку (а.с.11).

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулювання за участю відповідних органів державної влади відносин між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлення єдиного порядку організації охорони праці в Україні визначає Закон України «Про охорону праці» № 2694-XI від 14.10.1992р., зі змінами та доповненнями станом на час винесення оскаржуваного припису у редакції Закону від 13 травня 2010 року № 2185-VI (далі - Закон №2694).

Статтею 1 Закону № 2694 встановлено, що охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності (ч.1 ст.1).

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю (ч.2 ст.1).

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом) (ч.3 ст.1).

Відкрите акціонерне товариство «Суднобудівний завод «Залів» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Керченської міської ради від 28.11.1994 року № 1004-р (ідентифікаційний код 14307251), яка відповідно до статуту використовує найману працю, а отже є роботодавцем, у розумінні Закону №2694 (а.с.24, 25).

Відповідно до ст. 9 Закону № 2694-XI відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 22 Закону № 2694 роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Отже роботодавець у разі наявності нещасного випадку на виробництві із працівником, зобовязаний організувати та провести розслідування нещасного випадку, за результатами якого скласти відповідний акт, за встановленою формою.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб - підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю (далі - підприємство), а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - особи, які забезпечують себе роботою самостійно) визначає Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою КМУ № 1112 від 25.08.2004р. (далі - Порядок № 1112).

Відповідно до п. 7 Порядку № 1112 розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві (далі - нещасні випадки).

Пунктом 8 Порядку № 1112 визначено, що про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.

Частиною 2 пункту 10 Порядку № 1112 визначено, що роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 41 цього Порядку), зобов'язаний негайно: утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку (далі - комісія) у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.

Пунктом 13 Порядку № 1112 визначено, що комісія зобов'язана протягом трьох діб:

обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;

визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 згідно з додатком 2 у трьох примірниках (далі - акт форми Н-5), а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 3 у шести примірниках (далі - акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ згідно з додатком 4, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом (далі - акт форми НПВ), і передати їх на затвердження роботодавцю.

Акти форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Н-5.

На вимогу та у виконання зазначених норм, комісією з розслідування нещасного випадку, утвореною наказом генерального директора ВАТ«Суднобудівний завод «Залив» №278 п-2 від 05.03.2009р., 24.03.2009р., у складі голови ОСОБА_9 (начальник УПБіОТ), членів комісії ОСОБА_10 (начальник цеху №33); ОСОБА_11 (голова профкому заводу); ОСОБА_12 (зав. сектором профілактики нещасних випадків на виробництві і профзахворювань ВІДФСС від нещасних випадків і професійних захворювань м. Керчі) було складено акт розслідування нещасного випадку (а.с.20-21).

Відповідно до вказаного акту, у період з 05.03.2009р. по 24.03.2009р. було проведено розслідування нещасного випадку, який стався, зі слів потерпілого, на борту №114-401 замовлення №01507 у цеху №33.

В ході розслідування було встановлено, що відсутні факти, які підтверджують отримання потерпілим травми на виробництві, що підтверджує СКМС цеху №33 ОСОБА_15, який працював поряд, який зазначає про відсутність скарг на стан здоровя з боку потерпілого до відпустки, що викладено у пункті 3 Акту розслідування від24.03.2009р. (зворотній бік а.с.20).

У п.6 акту розслідування зазначені висновки, відповідно до яких встановлено відсутність фактів, що підтверджують травму лівого ока ОСОБА_2 при виконанні зачисних робіт на секції 114-401 замовлення № 01507 у цеху №33; медичний діагноз встановлений після знаходження ОСОБА_2 у побуті і поза підприємством; керуючись НПАОП 0.00-6.02-04 «Порядку розслідування і ведення нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві» п.13 і п.26 даний нещасний випадок вважати не повязаним з виробництвом і скласти акт за формою НПВ; винна особа сам потерпілий ОСОБА_2

Вказаний Акт від24.03.2009р. підписаний головою комісії ОСОБА_9, членами комісії ОСОБА_10 та ОСОБА_11, підпису ОСОБА_12 на зазначеному акті немає (а.с.21).

Окремої думки, викладеної письмово у разі незгоди із змістом зазначених актів, членом комісії ОСОБА_12 складено не було.

24.03.2009р. комісією з розслідування нещасного випадку, утвореною наказом генерального директора ВАТ «Суднобудівний завод «Залив» № 278 п-2 від 05.03.2009р., було складено Акт №5 про нещасний випадок на підприємств, не повязаний з виробництвом (а.с.22-23).

Згідно Акту №5 від24.03.2009р. (за формою НВП) причинами нещасного випадку зазначено: невиконання інструкцій з охорони праці самим потерпілим СКМС цеху №33 ОСОБА_2., що виразилося у недотриманні елементарних правил особистої гігієни і несвоєчасному зверненні за медичною допомогою, що тим самим порушує вимоги п.2.6, п.6.1, п.5.7.31 Інструкції з охорони праці №106/33 для збірників корпусів металевих судів.

Пунктом 14 Порядку № 1112 встановлено, що визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:

перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;

використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку;

виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових обов'язків працівника (подання необхідної допомоги іншому працівникові, дій щодо запобігання аваріям або рятування людей та майна підприємства, інших дій за розпорядженням або дорученням роботодавця);

ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

подання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов'язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання трудових обов'язків;

надання підприємством шефської допомоги;

перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим трудових обов'язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;

прямування до/чи з місця відрядження згідно з установленим завданням.

Пунктом 15 Порядку № 1112 визнаються пов'язаними з виробництвом також випадки:

раптового погіршення стану здоров'я працівника або його смерті внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, геологорозвідувальні роботи, які проводяться під землею) чи після виведення працівника на поверхню з ознаками гострої серцево-судинної недостатності, що підтверджено медичним висновком;

скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів.

Відповідно до п. 26 Порядку № 1112 нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався).

Проводячи аналіз вищенаведених норм суд вважає, що розслідування роботодавцем нещасного випадку повинно проводитись у разі раптового погіршення стану здоровя працівника, яке призвело до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше, при повідомленні про нещасний випадок.

Законодавець зобовязав потерпілого, працівника, який вчинив нещасний випадок та свідка нещасного випадку негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок зобов'язаний негайно: утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку (далі - комісія) у складі не менше ніж три особи та організувати розслідування.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає можливість суду зробити висновок про те, що потерпілий ОСОБА_2 у разі настання нещасного випадку саме 06.02.2009р., зобовязаний був негайно повідомити про це безпосереднього керівника чи роботодавця та звернутись за медичною допомогою, а у разі відчуття болі в правому оці після закінчення роботи, міг повідомити про нещасний випадок 07.07.2009р. та саме 07.07.2009р. звернутись за медичною допомогою.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не повідомив про нещасний випадок безпосереднього керівника чи роботодавця саме у день, коли як стверджує потерпілий, він стався, тобто 06.02.2009р.

Крім того, у сигналі про виробничу травму від20.02.2009р. зазначено, що потерпілий вказати дату, коли сталася травма, не може, нижче дописано у дужках 2 тижні (а.с.12).

У пояснювальній від 27.02.2009р. ОСОБА_2 пояснив, що під час роботи 06.02.2009р. йому щось потрапило в око, але він не звернув на це уваги і звернувся за медичною допомогою лише 20.02.2009р., тобто після перебігу двох тижнів з моменту потрапляння інорідного тіла до ока (а.с.10).

Відповідно до витягу з Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці дільниці секційної обробки цеху №33 м-р ОСОБА_5, дата початку 20.09.2006р., ОСОБА_5 06.01.2009р. було проведено повторний інструктаж з охорони праці працівника СКМС ОСОБА_2, про що ОСОБА_2 було зроблено підпис у Журналі (зворотній бік а.с.14).

Тобто суд вважає, що з вищенаведеного можна зробити висновок, що ОСОБА_2 було порушено п. 8 Порядку №1112.

Із заявою про розслідування нещасного випадку ОСОБА_2 звернувся до керівництва ВАТ«Суднобудівний завод «Залів» лише 20.02.2009р. та позивачем у відповідності до вимог Закону № 2694 та Порядку № 1112 наказом від 05.03.2009р. № 278 п-2 було утворено комісію з розслідування нещасного випадку та організовано розслідування.

Суд враховує, що відповідно до п.14 Порядку № 1112 визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, а також ті, що сталися у період: перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні.

Відповідно до п. 37 Порядку № 1112 контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.

Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати у межах своєї компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1, якщо ними виявлено порушення вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Відповідно до п. 38 Порядку №1112 посадова особа органу Держнаглядохоронпраці має право у разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт форми Н-5, акт форми Н-1 (або форми НПВ) чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, із змістом акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), надходження скарги або незгоди з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку чи приховання нещасного випадку видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду - у разі нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, приписи за формою Н-9 згідно з додатком 8 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта форми Н-5, акта форми Н-1 (або форми НПВ), визнання чи невизнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1 (або форми НПВ).

Рішення посадової особи органу Держнаглядохоронпраці може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису припиняється.

Відповідно до п.39 Порядку № 1112 роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після одержання припису за формою Н-9 видати наказ про виконання запропонованих у приписі заходів, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці. Про виконання цих заходів роботодавець повідомляє письмово орган Держнаглядохоронпраці, посадова особа якого видала припис, в установлений ним строк.

Судом встановлено, що 11.06.2010р. провідним державним інспектором КДІПБО в металургії, машинобудуванні, на транспорті, у звязку і енергетиці Туркіним О.П. у присутності начальника управління ОСОБА_9 було проведено оперативну перевірку щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, а саме матеріали розслідування нещасних випадків, що стались із працівниками позивача, у тому числі зі збірником корпусів металевих судів ОСОБА_2 на предмет можливого звязку із виробництвом, за результатами якого було складено акт № 56/57/58/59-6-9/15-8-П від11.06.2010р., в якому було зазначено про необхідність складання припису за формою Н-9 (а.с.6).

14.06.2010р. провідним державним інспектором КДІПБОП в металургії, машинобудуванні, на транспорті, у звязку і енергетиці Туркіним О.П. на підставі вивчення і перевірки матеріалів щодо нещасного випадку зі збірником корпусів металевих судів ОСОБА_2, було складено припис № 56, у якому було зазначено, що вказаний нещасний випадок вважається повязаним з виробництвом та було запропоновано позивачу на підставі ст.ст.22, 39 Закону України «Про охорону праці» провести додаткове розслідування нещасного випадку із ОСОБА_2 та визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом та скласти акт форми Н-1 (а.с.7).

У приписі було зазначено, що точних обставин, за яких став можливим та відбувся нещасний випадок в матеріалах розслідування позивача не відображений. Перевіряючим було також встановлено, що при виконанні робіт ОСОБА_2 у повітрі робочої зони створюється безліч часток метала, окалини, пилу, що розлітаються.

Однак актом розслідування нещасного випадку від24.03.2009р. встановлено, що відсутні факти, які підтверджують отримання травми ОСОБА_2 саме на виробництві, крім того, працівником СКМС цеху №33 ОСОБА_15, який працював поряд з ОСОБА_2 06.02.2009р., дані пояснення, що з боку ОСОБА_2 саме у цей день не надходили скарги на отримання якої- небудь травми.

З сигналу виробничої травми від 20.02.2009р., скерованої окулістом медико - санітарної частини ВАТ«Суднобудівний завод «Залів» ОСОБА_7 до керівництва ВАТ«Суднобудівний завод «Залів» вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 не міг вказати дату отримання травми.

З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що весь час відпустки з 07.02.2009р. по 19.02.2009р. він не звертався за медичною допомогою.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо винесення припису від 14.06.2010р. №56, яким зобовязано позивача провести додаткове розслідування нещасного випадку та визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом та скласти акт форми Н-1, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже «на підставі» означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Суд підкреслює, що стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, субєкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього субєкта, визначених законом.

Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Однак, суд встановив, що відповідач необґрунтовано та передчасно зобовязав позивача приписом № 56 від 14.06.2010р. визнати нещасний випадок, що стався зі збірником корпусів металевих судів ОСОБА_2 таким, що пов'язаний із виробництвом та складання Акту форми Н-1, оскільки висновки про зв'язок нещасного випадку з ОСОБА_2 з виробництвом є виключно компетенцією комісії, яка проводить розслідування нещасного випадку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування припису № 56 від 14.06.2010р. провідного державного інспектора територіального управління Держгірпромнагляду по АРК і м. Севастополю підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати припис № 57 від 14.06.2010р., виданий провідним державним інспектором територіального управління Держгірпромнагляду по АРК Туркіним О.П.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Суднобудівний завод «Залів» (м. Керч, вул. Танкістів, 4, код ЄДРПОУ14307251, рахунки невідомі) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

5. Після набрання постановою законної сили за заявою позивача видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Лавренчук О.В.