Ухвала суду № 135143007, 24.03.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18074/24

Провадження №: 6/755/199/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Лазоришин А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борейко Максима Валерійовича про надання дозволу на примусове входження до володіння фізичної особа на території якого знаходиться майно боржника, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС», -

у с т а н о в и в:

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Борейко М.В. звернувся до суду із поданням про надання дозволу на примусове входження до володіння фізичної особа на території якого знаходиться майно боржника, у якому просить надати приватному виконавцю дозвіл на примусове входження до володіння фізичної особи за адресою: АДРЕСА_1 на території якого знаходиться транспортний засіб належний боржнику.

Вимоги подання мотивовано тим, що на виконанні приватного виконавця перебувають три ВП НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, які входять до складу зведеного виконавчого провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчих листів №755/18074/24 виданих 29.08.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС» заборгованості. 16.09.2025 року приватним виконавцем було винесено постанови про відкриття зазначених вище виконавчих проваджень і направлено їх копії за адресою зазначеною у виконавчому документі. Також приватний виконавець у телефонному режимі повідомив боржника про початок примусового виконання. В межах виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено запити щодо наявності коштів на банківських рахунках. За відповідями банків встановлено відсутність коштів на рахунках боржника для покриття заборгованості за виконавчими документами. Згідно відомостей МВС від 16.09.2025 року, за боржником зареєстровано транспортний засіб Тойота, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 . Постановою приватного виконавця від 17.09.2025 року на вказаний автомобіль накладено арешт та оголошено його у розшук. За даними КП КМР «КМБТІ» від 22.10.2025 року боржниці ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 . Постановою приватного виконавця від 23.10.2025 року на вказаний будинок накладений арешт. Вимогою виконавця від 23.10.2025 року боржника повідомлено про проведення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_1 та зобов`язано бути присутнім у вказану дату об 11 год. 30 хв за зазначеною адресою і надати виконавцю правовстановлюючу і технічну документацію на майно. У зазначену дату та час боржник був відсутнім за адресою: АДРЕСА_1 і приватний виконавець виніс постанову про опис та арешт майна за наявними правовстановлюючими та технічним документами наданими КП КМР «КМБТІ». За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна виконавцем встановлено, що зазначений вище будинок обтяжений іпотекою. У зв`язку з мораторієм щодо примусової реалізації предмета іпотеки на електронних торгах, у виконавця відсутня можливість реалізації предмета іпотеки на електронних торгах. Виходом за адресою: АДРЕСА_1 з метою опису та арешту житлового будинку, було встановлено місцезнаходження оголошеного у розшук транспортного засобу. Оскільки транспортний засіб перебуває у дворі приватного будинку, який огороджений, а хвіртка огорожі зачинена, вимогою виконавця від 30.01.2026 року на боржника покладено обов`язок бути присутнім 04.02.2026 року об 11 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 і забезпечити виконавцю безперешкодний доступ до ТЗ з метою його опису, арешту та подальшої реалізації. 04.02.2026 року виконавцем здійснено вихід за вказаною вище адресою, боржник був присутнім у домоволодінні, але відкрити хвіртку та забезпечити доступ до автомобіля відмовився, про що було складено відповідний акт. 04.02.2026 року приватний виконавець здійснив виклик боржника на 12.02.2026 року об 11 год. 30 хв. та зобов`язав боржника надати пояснення, достовірні відомості про майно, доходи, місце роботи та необхідні для здійснення примусового виконання документи. Станом на 04.03.2026 року боржник до виконавця не з`явився, про поважні причини неявки не повідомив. Єдиним способом потрапити на подвір`я з метою опису та вилучення транспортного засобу є забезпечення доступу боржником, однак боржник ігнорує і всіляко ухиляється від виконання рішення суду та вимог приватного виконавця. Боржник не має бажання виконувати свої зобов`язання та уникає виконання рішення суду попри наявність у нього обов`язків визначених вимогами чинного законодавства. Конституційна гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага. Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах.

Статтею ст. 439 ЦПК України, передбачено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Приватний виконавець в судове засідання не з`явився.

Суд, вивчивши подання про примусове проникнення до домоволодіння та додатки до нього, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, приходить до наступного висновку.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27.06.2025 року у справі №755/18074/24, з урахуванням ухвали суду від 26.08.2025 року, стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» інфляційні втрати та три відсотки річних у зв`язку з невиконанням рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25.08.2010р. у справі № 2-542/2010 за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року в загальній сумі 859907 (вісімсот п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сім) грн. 04 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» інфляційні втрати та три відсотки річних у зв`язку з невиконанням рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25.08.2010р. у справі № 2-542/2010 за період з 24.02.2022 року по 10.10.2024 року в загальній сумі 601614 (шістсот одна тисяча шістсот чотирнадцять) грн. 52 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 8769 (вісім тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн. 13 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 8769 (вісім тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн. 13 коп.

29.08.2025 року представник позивача отримав копію судового рішення та виконавчі листи.

Постановою ПВ ВО м. Києва Борейко М.В. від 16.09.2025 року відкрите виконавче провадження НОМЕР_8 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» інфляційні втрати та три відсотки річних у зв`язку з невиконанням рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25.08.2010р. у справі № 2-542/2010 за період з 24.02.2022 року по 10.10.2024 року в загальній сумі 601614 (шістсот одна тисяча шістсот чотирнадцять) грн. 52 коп.

Постановою ПВ ВО м. Києва Борейко М.В. від 16.09.2025 року відкрите виконавче провадження НОМЕР_9 про стягнення ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 8769 (вісім тисяч сімсот шістдесят дев`ять) грн. 13 коп.

Постановою ПВ ВО м. Києва Борейко М.В. від 16.09.2025 року об`єднано виконавчі провадження НОМЕР_8, НОМЕР_9 у зведене виконавче провадження НОМЕР_4.

Постановою ПВ ВО м. Києва Борейко М.В. від 17.09.2025 року відкрите виконавче провадження НОМЕР_10 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Централ фінанс» інфляційні втрати та три відсотки річних у зв`язку з невиконанням рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25.08.2010р. у справі № 2-542/2010 за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року в загальній сумі 859907 (вісімсот п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сім) грн. 04 коп.

Постановою ПВ ВО м. Києва Борейко М.В. від 17.09.2025 року, приєднане виконавче провадження НОМЕР_10 до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_4.

16.09.2025 року приватним виконавцем у межах ВП НОМЕР_8 було винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 672563,01 грн.

16.09.2025 року приватним виконавцем у межах ВП НОМЕР_8 було винесено постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в сумі 672563 грн.

Згідно відповіді МВС України від 16.09.2025 року, за боржницею ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб Тойота, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 .

Постановою приватного виконавця від 17.09.2025 року у ВП НОМЕР_8 накладено арешт на зазначений вище транспортний засіб боржниці та постановою приватного виконавця від 17.09.2025 року, автомобіль оголошений у розшук.

Своїм листом від 22.10.2025 року КП КМР «КМ БТІ» повідомило приватного виконавця про те, що згідно з даними реєстрових книг підприємства житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності виданого 24.05.2000 року. До свого листа підприємство додало копію свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 24.05.2000 року та наявну технічну документацію на будинок.

Водночас, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23.10.2025 року, будинок АДРЕСА_1 обтяжений іпотекою згідно договору іпотеки від 24.01.2008 року. Іпотекодержатель: ТОВ «ФК «Централ Фінанс». Боржник: ОСОБА_2 . Майновий поручитель: ОСОБА_1 .

Постановою приватного виконавця від 23.10.2025 року у ВП НОМЕР_8 на належний боржниці ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_1 накладений арешт.

Згідно вимоги приватного виконавця від 23.10.2025 року, останній вимагав від боржниці ОСОБА_1 бути присутньою 28.10.2025 року об 11 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 та надати приватному виконавцю правовстановлюючу та технічну документацію на зазначений будинок.

Постановою приватного виконавця в ВП НОМЕР_8 про опис та арешт майна (коштів) боржника від 28.10.2025 року, описано та накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:036:0026 та належать боржниці ОСОБА_1 . Із постанови убачається, що при здійсненні опису та арешту будинку, боржниця присутньою не була.

Згідно вимоги приватного виконавця від 30.01.2026 року, останній вимагав від боржниці ОСОБА_1 бути присутньою 04.02.2026 року об 11 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 та забезпечити виконавцю безперешкодний доступ до рухомого майна, яке перебуває в дворі приватного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: легкового транспортного засобі Тойота, 1992 року випуску, червоного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , з метою опису та арешту.

04.02.2026 року приватний виконавець в присутності понятого ОСОБА_3 склав акт про те, що 04.02.2026 року боржниця була присутньою за адресою: АДРЕСА_1 , але забезпечити доступ до транспортного засобу відмовилась. Боржниця також відмовилась від підпису вказаного акту.

На підтвердження вимог подання приватний виконавець додав до свого подання фотографію на якій зображений автомобіль «Тойота» з державним номерним знаком НОМЕР_1 та який перебуває на подвір`ї приватного будинку.

Звертаючись до суду з відповідним поданням, приватний виконавець вказує, що рішення суду боржником не виконано, а проведення виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника - автомобіля, не виявляється можливим, оскільки боржником не було надано доступу до домоволодіння, на подвір`ї якого знаходиться зазначене майно.

За змістом ст. 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Таким чином, вирішення питання про примусове проникнення до житла віднесено до компетенції суду.

Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з положенням статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з частиною восьмою статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.

У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело прав.

Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Як зазначено у статті 30 Конституції України, статті 311 ЦК України не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

Отже, за змістом наведених норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло чи іншого володіння боржника, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Подібний висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного у складі Верховного Суду від 01 листопада 2019 року у справі № К/9901/735/17 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/41727/19-ц (провадження № 61-19942св19).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №757/41727/19-ц, приватний (державний) виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння. Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 678/282/16-ц, право виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов`язань. При цьому, відповідно до діючого законодавства у поданні про примусове проникнення до житла особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, повинні бути зазначені достовірні дані про наявність такого майна у приміщенні, до якого потрібно здійснити примусове проникнення.

Статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Із матеріалів подання убачається, що приватний виконавець надсилав копії своїх постанов на адресу боржниці зазначену у виконавчих документах рекомендованим поштовим відправленням, які повернулись без вручення адресату «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про те, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржниця вважається такою, що повідомлена про початок примусового виконання рішення.

Крім того, про обізнаність боржниці із наявністю виконавчого провадження свідчить і зміст Акту про те, що 04.02.2026 року боржниця була присутньою за адресою: АДРЕСА_1 , але відмовилась забезпечити доступ до транспортного засобу та відмовилась від підпису зазначеного акту, який був складений в присутності понятого ОСОБА_3 і підписаний останнім.

Рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивованим.

Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.

Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

Із акту приватного виконавця від 04.02.2026 року слідує, що боржниця була присутньою за адресою: АДРЕСА_1 , але забезпечити доступ до транспортного засобу відмовилась.

Отже, боржниця перешкоджає вчиненню виконавцем виконавчих дій з примусового виконання судового рішення.

Водночас, згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За змістом ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом . Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

За змістом норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло чи іншого володіння боржника, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Із матеріалів подання убачається, що приватний виконавець під час примусового виконання судового рішення вживав передбачені законом заходи для виконання рішення суду шляхом накладення арешту на кошти боржника та розкриття банківської таємниці стосовно боржниці, належності їй рухомого та нерухомого майна, і за результатами таких заходів було виявлено нежитловий будинок, на який не може бути звернуте стягнення через встановлення мораторію, та автомобіль Тойота, 1992 року випуску.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.06.2025 року у справі №755/18074/24 ні в добровільному порядку, ні в рамках відкритого виконавчого провадження, не виконується.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення.

Частиною 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Встановивши, що приватним виконавцем вжито передбачені законом заходи для забезпечення виконання судового рішення, однак добровільне виконання боржником зобов`язань відсутнє, а також що боржник перешкоджає доступу до належного йому майна, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення подання й надання приватному виконавцю дозволу на примусове проникнення до домоволодіння, яке належить боржниці, з метою проведення опису та арешту належного боржниці автомобіля, який перебуває на подвір`ї домоволодіння.

Таке примусове проникнення є необхідним, співмірним, доцільним заходом у межах виконавчого провадження та відповідає меті забезпечення принципу обов`язковості виконання судових рішень, що є складовою права на справедливий суд, гарантованого Конституцією та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд враховує наявну практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право на повагу до житла, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним та може бути обмежене за наявності законної мети, необхідності у демократичному суспільстві та пропорційності втручання.

У цій справі втручання у право на недоторканність житла є виправданим необхідністю забезпечення виконання судового рішення та захисту прав стягувача.

Відсутність у боржника будь-якого іншого майна та грошових активів за рахунок яких може бути виконане рішення суду та обставини перешкоджання боржником приватному виконавцю у доступі до автомобіля, суттєво перешкоджають та унеможливлюють виконання рішення суду, а саме, у такому випадку приватний виконавець позбавлений можливості здійснити перевірку майнового стану боржника та провести опис належного боржниці транспортного засобу, з метою подальшої реалізації.

Ураховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення подання приватного виконавця.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 18, 259-261, 353-355, 439 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

п о с т а н о в и в :

Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Борейко Максима Валерійовича про надання дозволу на примусове входження до володіння фізичної особа на території якого знаходиться майно боржника, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС» - задовольнити.

Надати Приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Борейку Максиму Валерійовичу дозвіл на примусове проникнення до домоволодіння, що належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з метою проведення виконавчих дій, а саме: проведення опису й арешту належного боржниці ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) легкового транспортного засобу марки «TOYOTA», модель «CELICA», червоного кольору, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали складений та підписаний суддею 24.03.2026 року.

Суддя -