Рішення № 135139911, 25.03.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10436/25

Провадження № 2/369/4426/26

РІШЕННЯ

Іменем України

25.03.2026 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В. при секретарі судового засідання Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 369/10436/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з батьком та встановлення факту перебування малолітньої дитини на самостійному вихованні та утриманні батька,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить суд визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 та встановити факт перебування на самостійному вихованні та утриманні батька малолітнього сина ОСОБА_3 .

Позов мотивовано тим, що малолітній ОСОБА_3 проживає разом з батьком, останній займається його вихованням та повним утриманням. Позивач оплачує дитині навчання, сплачує за гуртки та турбується здоров`ям дитини. Також Позивач зазначає, що встановлення вказаного юридичного факту необхідно останньому для оформлення документів щодо соціальної допомоги на дитину, яка виховується тільки одним із батьків та переміщення дитини з батьком через кордон без документального оформлення згоди від матері, яка не проживає разом із дитиною, а також для безперешкодного вирішення питань стосовно лікування та навчання малолітньої дитини, виїзду дитини за кордон для відпочинку та оздоровлення, оскільки в даних випадках необхідно одержати згоду від матері.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.06.2025 року відкрито провадження у цивільній справі.

Справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом скеровано відповідачу з можливістю надати відзив на вищевказаний позов.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

09.10.2025 року до суду від відповідача надійшло клопотання, згідно якої остання факт того, що дійсно батько ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує спільного сина - ОСОБА_3 , оскільки дитина проживає з батьком. Просила розглянути справу за її відсутності.

05.12.2025 року до суду від Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації надано висновок у справі № 369/10436/25 від 07.11.2025 року № 100-16347, згідно якого останні підтвердили той факт, що відповідач у своєму клопотання від 01.09.2025 року підтвердила факт самостійного виховання та утримання ОСОБА_1 без участі матері ОСОБА_2 дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також представником третьої особи 05.12.2025 року подано до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Крім того, 05.12.2025 року від третьої особи надійшло пояснення, згідно якого останній

Ухвалою суду від 09.12.2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 18.03.2026 року.

У судове засідання 18.03.2026 року учасники справи не з`явилися, про дату та час судового розгляду справи повідомлялися належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явилися всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.08.2016 року у справі № 369/6806/16-ц через відсутність взаєморозуміння та взаємоповаги, розходження поглядів на сімейні відносини та несумісність характерів шлюб, зареєстрований 27.02.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 309 між Позивачем та Відповідачкою було розірвано.

Від шлюбу Позивач з Відповідачкою мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 від 27.06.2015 року

З наявних матеріалів справи вбачається, що Відповідачка виїхала на постійне проживання за кордон до Португальської республіки та створила нову сім`ю.

Підтвердженням виїзду Відповідачки до Португальскої республіки свідчить наявність карти резидента, а підтвердженням створення Відповідачкою нової сім`ї, свідчить Свідоцтво про шлюб Серія - НОМЕР_2 від 11.07. 2019, згідно якого Відповідачка уклала шлюб з громадянином Португальської республіки ОСОБА_4 .

Також, згідно документа про народження дитини вбачається, що від вказаного шлюбу у Відповідачки є малолітня дитина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3

Договором оренди квартири від 01.05.2022 року встановлено , що Позивач разом з малолітнім ОСОБА_6 проживає в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаній кватирі створені всі умови, необхідні для належного інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дитини.

Відповідно до Довідки від 04.06.2025 року № 50, виданої ТОВ Ліцей «АТЛАНТИКА» Київ», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно навчається у 4 - класі ТОВ Ліцей «АТЛАНТИКА» Київ».

Договором про надання освітніх послуг № КФ - 39 від 14.11.2024 року укладеного між Позивачем та ТОВ «Ліцей «АТЛАНТИКА» Київ» вбачається, що навчання малолітньої дитини у приватному освітньому закладі здійснюється за рахунок Позивача, так як останній являється стороною Договору.

Підтвердженням факту оплати Позивачем освітніх послуг наданих малолітньому ОСОБА_6 за вказаним вище договором свідчать наступні рахунки на оплату: № 10 від 04.11.2024 року у розмірі 29 800 грн., № 14 від 25.11.2024 року у розмірі 19 800 грн., № 25 від 20.12.2024 року у розмірі 24 970 грн., № 43 від 31.03.2025 року у розмірі 19 800 грн., № 52 від 28.04.2025 року у розмірі 19 800 грн, № 54 від 01.05.2025 року

Відповідно до Довідки № 51 від 04.06.2025 року, виданої ТОВ Ліцей «АТЛАНТИКА» Київ», вбачається, що Позивач за весь період навчання малолітнього ОСОБА_6 сплачував за додаткові освітні послуги, а саме індивідуальні заняття дитини.

Також, згідно Договору про надання освітніх послуг № 8/к-25 від 04.16.2025 року укладеного між Позивачем та ТОВ «Ліцей «АТЛАНТИКА» Київ» вбачається, що саме за рахунок батька, малолітній ОСОБА_6 буде навчатися у освітньому закладі протягом навчального року починаючи з 01.09.2025 року по 30.06.2026 рік.

Судом встановлено, що освітою малолітньої дитини займається повністю Позивач.

Також, згідно Довідки від 28.08.2024 року виданої ТОВ «Медичний центр «Добробут - поліклініка» вбачається, що саме у супроводі Позивача дитина була доставлена до лікаря та оглянута у присутності батька.

Відповідно до Довідки від 30.12.2024 року виданої ТОВ «Медичний центр «Добробут - поліклініка» вбачається, що на прийомі у лікаря був присутній батько та малолітнього ОСОБА_6 було оглянуто лікарем - педіатром у пристойності Позивача.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що здоров`ям дитини цікавиться та займається виключно Позивач.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 26.06.2019 року Позивач є фізичною особою - підприємцем, що здійснює підприємницьку діяльність в сфері охорони здоров`я.

Доходи Позивача підтверджуються поданими податковими деклараціями платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2022, 2023, 2024 роки разом з квитанціями.

Суд зауважує, що отриманий Позивачем дохід в повній мірі дозволяє останньому самостійно утримувати та виховувати малолітнього ОСОБА_6 , забезпечуючи його фізичний, духовний та інтелектуальний розвиток на найвищому рівні.

Згідно статті 51 Конституції України дитинство являється об`єктом охорони держави.

Відповідно до частини першої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно до частини четвертої статті 29 ЦК України та частини першої статті 160 СК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає. Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно.

Статтею 161 СК України визначено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучатися зі своєю матір`ю.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини).

Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Згідно до частини першої статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Частиною четвертою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 року № 91 одинокою матір`ю є жінка, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама.

Поняття «одинокий батько» також було предметом судового вивчення. Так, Верховний Суд, переглядаючи касаційну скаргу у справі № 822/2446/17, у своїй постанові від 13.06.2018 року висловив таку позицію: «Так як правовий статус поняття «одинокого батька» не врегульований законодавством, вбачається можливим застосування аналогії поняття «одинокої матері». Тобто для набуття статусу «одинока матір», «одинокий батько» необхідні 2 факти: 1) неперебування у шлюбі, 2) виховання й утримання дитини самими матір`ю чи батьком, тобто без участі іншого з подружжя у житті дитини.

Суд наголошує, що Позивач має постійний та достатній дохід для утримання сина, при цьому створює для нього всі належні умови для проживання та навчання, забезпечує дитину матеріально, піклується про нього, проявляє батьківську турботу, водить хлопчика до школи, забирає його, піклується про його здоров`я та забезпечує всім необхідним.

Частиною четвертою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до частини п`ятої та шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

В матеріалах справи наявний висновок органу опіки та піклування від 07.11.2025 року № 100-16347 згідно якого вбачається, що Комісія з питань захисту прав дитини Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації вважає, що немає підстав визначати місце проживання малолітнього ОСОБА_3 з Позивачем у зв`язку із відсутністю спору між батьками.

Суд не погоджується з вказаним висновком органу опіки і піклування та вважає його недостатньо обґрунтованим, оскільки проживання малолітньої дитини з батьком та перебування дитини на вихованні та утриманні батька повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Також суд погоджується з доводами Позивача, якими останній обґрунтовує необхідність встановлення вказаного юридичного факту. Оскільки безперешкодне (без згоди матері) вчинення таких дій, як оформлення документів щодо соціальної допомоги на дитину, переміщення дитини з батьком через кордон, вирішення питань стосовно лікування та навчання малолітньої дитини, виїзду дитини за кордон для відпочинку та оздоровлення повністю відповідає інтересам дитини.

необхідно останньому для, яка виховується тільки одним із батьків та переміщення дитини з батьком через кордон без документального оформлення згоди від матері, яка не проживає разом із дитиною, а також для безперешкодного вирішення питань стосовно лікування та навчання малолітньої дитини, виїзду дитини за кордон для відпочинку та оздоровлення, оскільки в даних випадках необхідно одержати згоду від матері.

Враховуючи факт того, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тривалий час проживає з Позивачем та перебуває на його вихованні та утриманні, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для визначення місця проживання дитини разом з батьком та встановлення факту перебування малолітньої дитини на самостійному вихованні та утриманні Позивача.

Оскільки Позивач не заявляв про компенсацію витрат із сплати судового збору за подання позовної заяви, судом не стягується з Відповідача на користь Позивача судовий збір.

Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації -задовольнити повністю.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Встановити факт перебування на самостійному вихованні та утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, буд. 38, код ЄДРПОУ 37413735.

Повне рішення складено: 25.03.2026 року.

Суддя А.В. Янченко