Рішення № 135138464, 25.03.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року справа № 440/16668/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвокатки Самардін Аліни Олександрівни від імені ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання протиправною дії та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

12.12.2025 на адресу Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвокатки Самардін Аліни Олександрівни від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі відповідач-1), Міністерства оборони України (м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.6; код ЄДРПОУ 00034022)(далі відповідач-2) про:

визнання протиправним та скасування наказу відповідача-1 від 16.12.2024 №5098 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_2 » в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення;

стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 на користь позивача незаконно стягнуті кошти.

Обґрунтовуючи зазначили, що відповідач-1 безпідставно наказом від 16.12.2024 №5098 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_2 » визнав винним позивача у завданні збитків щодо незаконної виплати грошового забезпечення. Стверджує, що розслідування проведено не повно без урахування періоду невиконання ним своїх обов`язків у зв`язку з лікуванням 18.10.2022-01.11.2022 в ЦРЛ м.Новомосковськ, не ознайомлений з наказом про проведення службового розслідування та його результати.

Встановивши, що справа територіально не підсудна Полтавському окружному адміністративному суду, ухвалою від 30.12.2025 адміністративну справу передано Черкаському окружному адміністративному суду.

28.01.2026 на виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 на адресу Черкаського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позову.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Черкаського окружного адміністративного головуючою суддею у цій справі визначено Анжеліку Бабич.

Ухвалою суду від 02.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів.

13.02.2026 відповідач-1 надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Стверджує, що позивач безпідставно залишив частину та у період 17.09.2022-06.03.2023 безпідставно був відсутній на службі та підписав документи щодо повернення безпідставно переплачених коштів грошового забезпечення. Вважає, що дотримання порядку службового розслідування.

11.02.2026 надійшла заява відповідача-2 залишити позовну заяву без руху, оскільки він не порушив права позивача та відповідач-1 не входить у його структуру.

Всі подані сторонами докази долучені судом до матеріалів адміністративної справи.

Оскільки обґрунтовані заяви про розгляд справи з викликом сторін у судове засідання суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити в справі експертизу або викликати для допиту свідків, суд вирішив справу розглянути правилами спрощеного провадження без такого виклику (у письмовому провадженні) на підставі письмових доказів.

Оскільки підстави для залишення без руху, вказані в ст.169 КАС України не встановлені та питанню порушення заявлених прав вирішуються саме в рішенні суду по суті, оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Наказом відповідача-1 від 23.05.2022 №78 позивача зараховано в особовий склад. 14.08.2022 наказом №161/ОТУ визнано такими, що прибули до складу сил та засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » м.Мирноград, які залучаються та беруть безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань позивача та ОСОБА_2

27.12.2022 позивачу видана довідка відповідачем-1 №8011 про отримання травми 16.10.2022 мінно-вибухового поранення, уламкове наскрізне, поранення середньої частини лівого плеча за безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу відповідача та не перебував при цьому в наркотичному або алкогольному сп`янінні.

Медичні документи підтверджують, що позивач о 14год. 15хв. 17.10.2022 поступив на невідкладну медичну допомогу, перебував на медичному стаціонарному лікуванні 18.10.2022-01.11.2022 згідно з виписним епікризом №2543.

На підставі наказу відповідача-1 від 02.12.2024 №5767 розпочато службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем солдатом ОСОБА_2 . Під час його проведення серед інших осіб опитано позивача, як головного сержанта-командира відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону відповідача-1, який пояснив відсутність бойовими діями. У результаті складений Акт, в якому запропоновано:

Командиру 37 запасної роти військової частини НОМЕР_1 за самовільне залишення місця служби та порушення вимог статей 11, 16, 37, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдата ОСОБА_3 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , притягнути до дисциплінарної відповідальності по поверненні до місця несення служби.

начальнику відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 облікувати, солдата ОСОБА_3 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , як відсутнього на військовій службі з 17.09.2022 до 06.03.2023 включно у зв`язку з самовільним залишенням військової частини;

начальнику продовольчої служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 занести у Книгу втрат військового майна збитки, завдані сержантом позивачем, головним сержантом - командиром відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у розмірі 28027,04 грн. (двадцять вісім тисяч двадцять сім гривень 04 копійки);

начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 :

відповідно пункту 1 статті 6 закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» 3 жовтня 2019 року № 160-ІХ, завдані державі збитки в розмірі 129395,04 грн. (сто двадцять дев`ять тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 04 копійки) віднести на рахунок головного сержанта - командира відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержанта позивача та стягнути з останнього, суму що становить 129395,04грн (сто двадцять дев`ять тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 04 копійки);

занести до Книги нестач грошові кошти в 129395,04 грн (сто двадцять дев`ять тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 04 копійки), у тому числі:

28027,04 грн (двадцять вісім тисяч двадцять сім гривень 04 копійки по продовольчій службі;

101368,21 грн (сто одна тисяча триста шістдесят вісім гривень 21 копійка) по фінансово-економічній службі;

занести до книги обліку грошових стягнень та нарахувань грошові стягнення з головного сержанта - командира відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержанта позивача в сумі 129395,04 грн (сто двадцять дев`ять тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 04 копійки);

утримання з грошового забезпечення з сержанта позивача проводити щомісяця у розмірі до 20 відсотків від грошового забезпечення до повного погашення стягнення, у відповідності до частини 1 статті 13 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", до повного погашення заборгованості;

відповідно до пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, позбавити премії за грудень 2024 року сержанта позивача, в зв`язку з притягненням до матеріальної відповідальності;

заступнику командира батальйону з психологічної підтримки персоналу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з тим, що під час службового розслідування з`ясовано, що правопорушення солдата ОСОБА_3 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 - самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 з 17.09.2022 до 06.03.2023 містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального Кодексу України, організувати складання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та направлення його до Державного бюро розслідувань, органу управління спеціальної прокуратури та Військової служби правопорядку за місцем вчинення правопорушення та інше.

16.12.2024 відповідач-1 видав наказ №5098 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_2 » (далі - Наказ), в якому зазначив такі обставини та факти.

Відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року, №608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року № 1503/31371, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно - господарської діяльності), від 02.12.2024 року №5767 «Про перепризначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовця солдата ОСОБА_4 », офіцером групи психологічного супроводу та відновлення 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшим лейтенантом ОСОБА_5 проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов самовільного залишення військової частини - старшим навідником гранатометного взводу НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_6 , а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Встановлено, що 14.09.2022 солдат ОСОБА_7 старший навідник гранатометного взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , вибув на лікування. Відповідно до листа відповіді з військової частини НОМЕР_5 він перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «МБКЛ ім. М.Ф. Руднєва» м. Дніпро з 14.09.2022 до 16.09.2022. Після виписки з лікувального закладу він повинен був повернутися в район розташування свого підрозділу 17.09.2022, проте повернувся в підрозділ 07.03.2023.

Службовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_7 безпідставно включений до наказу командира військової частини НОМЕР_1 на виплату грошового забезпечення в вересні та листопаді 2022 року, внаслідок чого виникла переплата грошового забезпечення. Відповідно до довідки розрахунку про суму переплати грошового забезпечення солдату ОСОБА_8 за період з 01.09.2022 до 31.03.2023 від 20.11.2024 встановлено, що загальна сума переплати солдату ОСОБА_8 становить 101368,21грн (сто одна тисяча триста шістдесят вісім гривень, 21 копійка).

Службовим розслідуванням встановлено, що головним сержантом-командиром відділення гранатометного взводу НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 в той період був старший солдат ОСОБА_9 1 Розділу II Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 15.09.2022 №280, визначено обов`язки головного сержанта стосовно обліку особового складу. Невиконання старшим солдатом ОСОБА_10 СІМОНИКОМ покладених на нього службових обов`язків призвело до незаконної виплати грошового -забезпечення з вересня 2022 року до березень 2023 року солдату ОСОБА_8 , а також не поданий рапорт на зняття з продовольчого забезпечення у зв`язку з вибуттям на лікування солдата ОСОБА_3 , що спричинило збитки продовольчому забезпеченню у розмірі 28027,04грн (двадцять вісім тисяч двадцять сім гривень 04 копійки) згідно з довідкою про вартість послуг з харчування на одного військовослужбовця за період з 15.09.2022 до 06.03.2023 включно.

За вчинене правопорушення притягнути старшого солдата ОСОБА_11 до дисциплінарної відповідальності неможливо в зв`язку з тим, що визначений п.2 ст.87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України термін накладання дисциплінарного стягнення шість місяців з дня виявлення правопорушення вичерпано.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №128 від 06.05.2023 солдата ОСОБА_3 , солдата резерву 37 запасної роти військової частини НОМЕР_1 знято з усіх видів забезпечення з 06.05.2023, як такого, що самовільно залишив частину.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.04.2023 №1133 солдата ОСОБА_3 який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , позбавлено щомісячної премії за березень 2023 року, у зв`язку з допущеним у вказаному місяці невиходом на службу.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) солдата ОСОБА_3 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_6 від 05.04.2023№І 134, позбавлено додаткової винагороди за березень 2023 року, у зв`язку з допущеним у вказаному місяці невиходом на службу.

З метою недопущення подібних випадків в подальшому, здійснення профілактики по недопущенню правопорушень серед особового складу частини та зміцнення військової дисципліни, наказано:

1. Службове розслідування призначене наказом командира військової частини НОМЕР_1 , вважати завершеним.

2. Командиру 37 запасної роти військової частини НОМЕР_1 за самовільне залишення місця служби та порушення вимог статей II, 16, 37, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту' Збройних Сил України, солдата ОСОБА_3 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , притягнути до дисциплінарної відповідальності по поверненні до місця несення служби.

3. Начальнику відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 облікувати, солдата ОСОБА_3 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , як відсутнього на військовій службі з 17.09.2022 до 06.03.2023 включно, у зв`язку з самовільним залишенням військової частини.

4. Начальнику продовольчої служби тилу логістики військової частини НОМЕР_1 занести у Книгу втрат військового майна збитки завдані сержантом ОСОБА_12 , головним сержантом - командиром відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у розмірі 28027,04грн.

5. Начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 :

5.1. Відповідно пункту І статті 6 закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» 3 жовтня 2019 року № 160-ІХ, завдані державі збитки в розмірі 129395,04 грн копійки) віднести на рахунок головного сержанта командира відділення гранатометного взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_11 та стягнути з останнього суму, що становить 129395,25грн;

5.2. Занести до Книги нестач грошові кошти в 129395,25 грн, у тому числі:

28027,04 грн (двадцять вісім тисяч двадцять сім гривень 04 копійки) на продовольчій службі;

101368,21 грн (сто одна тисяча триста шістдесят вісім гривень 21 копійка) на фінансово-економічній службі.

5.3. Занести до книги обліку грошових спинень та нарахувань грошові стягнення з головного сержанта - командира відділення гранатометного взводу І механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_11 в сумі 129395,25 грн;

5.4. Утримання з грошового забезпечення з сержанта ОСОБА_11 проводити щомісяця у розмірі до 20 відсотків від грошовою забезпечення до повного погашення стягнення, у відповідності до частини І статті 13 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі, до повного погашення заборгованості;

5.5. Відповідно до пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, позбавити премії за грудень 2024 року сержанта ОСОБА_11 , в зв`язку з притягненням до матеріальної відповідальності.

6. Заступнику командира батальйону з психологічної підтримки персоналу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у зв`язку з тим, шо під час службового розслідування з`ясовано, що правопорушення солдата ОСОБА_3 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 - самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 з 17.09.2022 до 06.03.2023 включно містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального Кодексу України, організувати складання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та направлення його до Державного бюро розслідувань, органу управління спеціальної прокуратури та Військової служби правопорядку за місцем вчинення правопорушення.

7. Командирам підрозділів та їх заступникам з психологічної підтримки персоналу постійно проводити відповідну профілактичну роботу з особовим складом щодо недопущення подібних випадків, в майбутньому, основну уваїу акцентувати на персональній відповідальності військовослужбовців.

8. Начальнику стройової частини штабу військової частини НОМЕР_1 :

8.1 Підготувати проект наказу щодо внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_6 (по стройовій частині) від 14.09.2022 №192:

розділ « 1. Вважати такими, що вибули:» доповнити пунктом:

« 1.6. На лікування, видати продовольчий атестат, зняти з продовольчого забезпечення зі сніданку 15.09.2022:

1.6.1. Солдата ОСОБА_3 , старшого навідника гранатометного взводу НОМЕР_4 механізованого батальйону, до Пстропавлівської ЦРЛ. Підстава: Первинна медична картка (Форма 100) №13354/33 від 14.09.2022 року, видана медичною ротою військової частини НОМЕР_1 , лист відповідь військової частини НОМЕР_5 №18653 від 30.10.2024 року»;

8.2 Підготувати проект наказу щодо внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (но стройовій частині) від 17.09.2022 року №197, а саме:

Розділ «І. Вважати такими, що вибули:» доповнити пунктом:

« 1.7. Як такі, що самовільно залишили частину, відповідно до пункту' 15 розділу І Порядку виплати грошовою забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260:

1.7.1. Зняти з усіх видів забезпечення з 17 вересня 2022 року:

Солдата ОСОБА_3 , старшого навідника гранатометного взводу І механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Підстава: лист відповідь військової частини НОМЕР_5 №18653 від 30.10.2024 року»;

8.3 Підготувати проект наказу щодо внесення змін до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.03.2023 року №68, а саме:

В розділі « 2. Вважати такими, що прибули:» пункт « 2.6. Як такі, що раніше були подані, як самовільно залишили частину, повернулися до підрозділу» викласти в новій редакції та доповнити підпунктом « 2.6.3» наступного змісту:

«2.6.3. Зарахувати на всі види забезпечення з 07.03.2023 року, а на продовольче забезпечення зі сніданку 08 березня 2023 року:

Солдата ОСОБА_3 , який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 з утриманням в списках особового складу 1 механізованого батальйону.

Позбавити щомісячної премії та додаткової винагороди за березень 2023 року у зв`язку з самовільним залишенням частини. Підстава: рапорт командира гранатометного взводу І механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_13 №6486 від 08.03.2023 року»;

8.4. Підготувати проект наказу щодо внесення змін в наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №69 від 08.03.2023 в пункті « 2.1. Після лікування:» ВВАЖАТИ нереалізований підпункт « 2.1.10.» Підстава: рапорт командира гранатометного взводу І механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_13 №6486 від 08.03.2023 року;

8.5 Наказ довести до особового складу в тій частині, що його стосується.

Тому позивач звернувся в суд з позовом для оскарження Наказу в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ). Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - ЗУ №3543-XII).

Згідно з нормами ч.ч.1-3 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає:

підготовку громадян до військової служби;

взяття громадян на військовий облік;

прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;

проходження військової служби;

виконання військового обов`язку в запасі;

проходження служби у військовому резерві;

дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частина 9 ст.1 Закону №2232-ХІІ приписує, що щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Згідно з п.32 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 15 вересня 2022 року №280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 14 жовтня 2024 року № 687), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2024 року за № 1588/42933 (далі - Інструкція №280), зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є:

1) для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця;

2) для військовослужбовців, військову службу яким було призупинено,- виправдувальний вирок суду (його належним чином завірена копія), що набрав законної сили, постанова органу досудового розслідування про закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 1-3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, наказ відповідного командира (начальника) по особовому складу про продовження військовослужбовцю військової служби та дії контракту;

3) для працівників - трудові договори (або контракти) та особисті заяви про прийом на роботу з відповідним рішенням командира (начальника) щодо їх прийняття.

До списків особового складу військової частини не зараховуються особи, відряджені з інших військових частин.

Зараховування до списків особового складу військової частини або виключення із них здійснюється із поіменним зазначенням кожного військовослужбовця в наказі по стройовій частині.

Накази по особовому складу згідно з п.1 розділу Х Інструкції №280 є основними документами, які встановлюють, змінюють або припиняють правові відносини всіх військовослужбовців (крім осіб, які проходять базову військову службу).

Норми п.2 розділу ХІІ Інструкції №280 приписують, що військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції. Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті. Особи рядового, сержантського і старшинського складу, особи рядового, сержантського і старшинського складу за призовом, які при призначенні з однієї військової частини до іншої зараховані у розпорядження відповідного командира, можуть призначатися на посади наказами по стройовій частині одночасно із зарахуванням до списків особового складу військової частини.

Такі накази є підставою для визначення посадового становища військовослужбовцям, запису відповідних відомостей до облікових документів, видачі документів, що посвідчують особу військовослужбовця особам офіцерського складу військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період. Зазначені накази не дублюються наказами по особовому складу.

Згідно з п.4 частини «ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ» Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі Статут), повсякденне життя і службова діяльність військовослужбовців регулюються Конституцією України, законами України, цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Пункти 7-8 частини «ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ» Статуту приписують, що внутрішньою службою у військових частинах та підрозділах керують їх командири. У разі розташування в одному приміщенні кількох підрозділів, командири яких не мають спільного безпосереднього начальника, керівництво внутрішньою службою наказом командира військової частини покладається на командира одного з цих підрозділів. Безпосереднім організатором внутрішньої служби у військовій частині є начальник штабу, а в роті - головний сержант роти.

Відповідальність за стан внутрішньої служби у військових частинах покладається на всіх прямих начальників, які повинні подавати допомогу підпорядкованим військовим частинам і підрозділам в організації та забезпеченні виконання вимог внутрішньої служби і систематично перевіряти її стан.

Отже, командир несе відповідальність за стан внутрішньої служби підлеглих військовослужбовців.

Норми глави «Загальні обов`язки військовослужбовців» Розділу «1. Обов`язки, права та відповідальність військовослужбовців» частини I «ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІ ТА ВІДНОСИНИ МІЖ НИМИ» Статуту (п.п.11-17) приписують, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки:

свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок;

бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов`язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості;

бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).

Військовослужбовець, якому стало безпосередньо або опосередковано відомо, у тому числі під час здійснення службової діяльності, про факти, пов`язані з дискримінацією за ознакою статі, вчиненням сексуальних домагань, насильства за ознакою статі, правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості у військовому колективі, зобов`язаний також доповідати про такі факти представнику відповідального підрозділу з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків або раднику з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі.

Військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок.

Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Щодо випадків вчинення сексуальних домагань, насильства за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості військовослужбовець зобов`язаний також звертатися до представника відповідального підрозділу з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків або радника з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.

Отже, невиконання вказаних норм військовослужбовцями покладає частину відповідальності і на їх командирів.

Так, пункт 28 Статуту вказує, що єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в:

наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;

наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази;

забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Згідно з п.29 Статуту за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Начальник відповідно до п.30 Статуту має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Згідно з п.59 Статуту командир (начальник) зобов`язаний:

знати, дотримуватися особисто та вимагати від особового складу неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права;

планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами;

негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, вчинене підлеглим військовослужбовцем, а командир (начальник) військової частини (установи) - негайно повідомляти про це відповідному прокурору, а в разі вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією військовослужбовцем Збройних Сил України - начальнику відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань;

організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об`єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази;

постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів (начальників), методи керівництва військовою частиною, кораблем (підрозділом), особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля (підрозділу), займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки;

завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності;

встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України;

організовувати дотримання та неухильно особисто дотримуватися принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у службовій діяльності;

показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності;

постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права;

проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об`єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові);

виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками);

знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями;

організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту;

організовувати культурологічну роботу, створювати умови для зміцнення здоров`я та фізичного розвитку;

здійснювати заходи щодо безпеки особового складу військової частини, корабля (підрозділу) та інших осіб під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою технікою, обладнанням, проведення стрільб, навчань, несення вартової і внутрішньої (чергової та вахтової) служби, виконання інших військових обов`язків;

не допускати до участі у бойових діях військовослужбовців з числа призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які не пройшли курс базової загальновійськової підготовки або не мають бойового досвіду;

особисто керувати кадровою роботою та відбором кандидатів для вступу до військових навчальних закладів;

організовувати експлуатацію, збереження і використання за призначенням казармено-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж, наданих для розквартирування військових частин і підрозділів;

контролювати додержання заходів пожежної безпеки у військовій частині, на кораблі (у підрозділі);

вживати заходів для охорони довкілля в місцях розташування та дій військ;

організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження;

під час вирішення питань, пов`язаних з трудовою діяльністю працівників, суворо додержуватися законодавства про працю;

вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).

Згідно з п.58 Статуту командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Отже, виконавча дисципліна підлеглих військовослужбовців, стан збереження озброєння входить в межі відповідальності позивача, як командира.

Відповідно до п.60 Статуту у разі неможливості виконання службових обов`язків у зв`язку з відбуттям за межі гарнізону, через хворобу та з інших поважних причин командир (начальник) для виконання цих службових обов`язків призначає одного із заступників. Якщо штатний заступник відсутній і ніхто не був призначений командиром (начальником), командування бере на себе старший за посадою, а у разі відсутності старшого за посадою - старший за військовим званням, про що доповідає старшому командирові (начальникові).

Отже, у період фактичної відсутності командира він має обов`язок призначити на такий період відповідального.

Встановлені обставин спору свідчать, що підлеглий позивачу, як командиру, військовослужбовець залишив територію військової частини на тривалий період з 17.09.2022 до 06.03.2023, як встановлено службовим розслідуванням і не спростовано будь-яким доказом, - самовільно. При цьому позивач перебував на медичному стаціонарному лікуванні 18.10.2022-01.11.2022 згідно з виписним епікризом №2543, що менше вказаного вище періоду. Тобто, вказаний вище військовослужбовець був відсутній з наступного дня після початку поважної причини відсутності позивача. Причини такої відсутності, як встановлено службовим розслідуванням, вказано знаходження на лікуванні, спричинене, як повідомив у рапорті позивач, внаслідок обстрілу. Оскільки відсутність на території військової частини обох розпочалася з поважних причин. Однак подальша відсутність підлеглого після повернення позивача на службу при оплаті його служби без урахування лікарняного, що призвело до переплати, без повідомлення позивачем, як командиром, про відсутність підлеглого військовослужбовця, причин відсутності, та без попередньої перевірки та з`ясування цих відомостей про особовий склад, що є порушенням встановлених Статутом обов`язків командира.

Водночас згідно з п.119 Статусу командир взводу (групи, башти) в мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність взводу (групи, башти) та успішне виконання ним бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за збереження і стан озброєння, боєприпасів, техніки та майна взводу (групи, башти), за підтримання внутрішнього порядку у взводі (групі, башті).

Командир взводу (групи, башти) підпорядковується командирові роти (бойової частини) і є прямим начальником усього особового складу взводу (групи, башти).

Згідно з п.120 Статуту командир взводу (групи, башти) зобов`язаний:

підтримувати особовий склад взводу (групи, башти), озброєння і техніку в постійній бойовій готовності;

проводити з особовим складом взводу (групи, башти) заняття з бойової підготовки і керувати навчанням рядового складу, що проводять командири відділень (старшини команд), вести облік бойової підготовки взводу (групи, башти);

знати тактику дій взводу в різних видах бою, управляти взводом (групою, баштою) під час виконання бойових завдань;

досконало знати й володіти всіма видами озброєння і техніки взводу (групи, башти), правильно зберігати, експлуатувати, обслуговувати та особисто перевіряти їх бойову готовність;

постійно вдосконалювати свої фахові й методичні навички, подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов`язку;

з повагою ставитися до підлеглих, дбати про виховання військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу та згуртування військового колективу;

знати військове звання, прізвище, ім`я та по батькові кожного підлеглого, число, місяць і рік народження, віросповідання, ділові та морально-психологічні якості, захоплення, рід занять перед військовою службою, родинний стан, адресу батьків (рідних), успіхи й недоліки на службі, постійно вести індивідуальну роботу з виховання, складати іменний список особового складу взводу (групи, башти);

здійснювати добір кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом на посадах військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу, подавати командирові роти пропозиції щодо кандидатів для вступу до вищих військових навчальних закладів;

виховувати особовий склад взводу (групи, башти) в дусі поваги до військової служби, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння, бойової техніки й майна взводу (групи, башти);

неухильно стежити за додержанням військовослужбовцями військової дисципліни у взводі (групі, башті), їх зовнішнім виглядом, виконанням правил носіння військової форми одягу, правильним припасуванням спорядження, обмундирування, взуття та за додержанням правил особистої гігієни;

піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, порушувати перед старшими начальниками питання про задоволення їх прохань, дбати про їх здоров`я, вживати заходів для його зміцнення; постійно вдосконалювати фізичну тренованість особового складу;

своєчасно доповідати командирові роти (бойової частини) про потреби підлеглих, а також про застосовані заохочення і накладені стягнення на військовослужбовців рядового, сержантського (старшинського) складу взводу (групи, башти);

періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній повірці у взводі (групі, башті), за розпорядженням командира роти проводити ранкову фізичну зарядку з ротою;

стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна у взводі (групі, башті) і не менше ніж раз на два тижні особисто проводити їх огляд і перевірку наявності;

готувати особовий склад взводу, озброєння й техніку до виходу на кожне навчання чи заняття, а також перевіряти їх наявність і стан після повернення із занять і навчань;

стежити за додержанням заходів безпеки на заняттях, стрільбах, навчаннях і під час роботи з технікою та озброєнням; перевіряти, щоб після занять, стрільб, навчань у підлеглих не залишалося боєприпасів, гранат, запалів, вибухових речовин.

Згідно з п.26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п.27 Статуту військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Зважаючи на відсутність доказів протиправності притягнення до відповідальності підлеглого позивачу військовослужбовця, притягнення позивача фактично за стан військової дисципліни, що спричинили фактичні збитки, обгрунтоване.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України затверджено Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі Дисциплінарний статут).

Пункти 4-6 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця:

додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів;

бути пильним, зберігати державну таємницю;

додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

додержуватися норм законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, а також запобігання і протидії дискримінації;

виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;

поводитися гідністю і честю, поважати честь і гідність кожної людини;

не допускати самому і стримувати інших від негідних дій, виражених вербально або невербально (слова, жести, рухи тіла тощо), у тому числі пов`язаних із дискримінацією за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, а також запобігати вчиненню насильства за ознакою статі, сексуальним домаганням, правопорушенням проти статевої свободи та статевої недоторканості у військовому колективі;

не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

За стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.

Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов`язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни.

Кожний військовослужбовець зобов`язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни.

Командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.

Право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.

Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав.

У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.

Командир зобов`язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або здійсненні ним замаху на вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із непокорою, опором чи погрозою начальнику, застосуванням насильства, самовільним залишенням військової частини або місця служби, ухиленням від військової служби чи дезертирством, чи правопорушенням проти статевої свободи та статевої недоторканості, із негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.

Застосування зброї допускається лише в бойовій обстановці, а в мирний час - у виняткових випадках, відповідно до вимог Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Відповідно до п.83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення згідно з п.84 Дисциплінарного статуту може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

У кожному випадку вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.

У кожному випадку, пов`язаному з дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушеннями проти статевої свободи та статевої недоторканості у військовому колективі, з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню такого правопорушення, службове розслідування призначається командиром самостійно або за поданням представника відповідального підрозділу з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків або радника з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі.

Відповідно до п.85 Дисциплінарного статуту Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

Службове розслідування щодо випадків, пов`язаних з дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушеннями проти статевої свободи та статевої недоторканості, проводиться комісією, до складу якої призначаються представники обох статей, представник відповідального підрозділу з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків або радник з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі підрозділу, де було вчинено правопорушення, а також психолог органу військового управління для вивчення психологічних аспектів та організації психологічної допомоги потерпілим.

У разі призначення службового розслідування щодо випадків насильства за ознакою статі, сексуальних домагань та правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості у військовому колективі з метою забезпечення безпеки постраждалої особи або у разі наявності відносин підлеглості між постраждалою особою та імовірним кривдником, або якщо виконання службових обов`язків вимагає спільної взаємодії між ними, командир, який призначає розслідування, самостійно або за зверненням постраждалої особи, або за поданням радника з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі приймає рішення про необхідність відрядження постраждалої особи до іншого підрозділу на час проведення такого розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення військовослужбовцем, командир військової частини зобов`язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб`єктові у сфері протидії корупції.

У разі якщо ознаки адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, встановлено під час проведення службового розслідування стосовно військовослужбовця Збройних Сил України чи одержано інформацію про вчинення ним такого правопорушення, командир військової частини зобов`язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та начальникові відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Вказаного порядку дій і меж повноважень відповідачем підтверджено.

Згідно з п.86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Відповідно до п.87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.

Вказані норми відповідач виконав.

Відповідно до пункту 5 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках:

за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення;

за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення;

у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;

у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова надійшла до військової частини;

у разі накладення на військовослужбовця в календарному місяці більше трьох дисциплінарних стягнень, крім дисциплінарного стягнення "зауваження", - за місяць, у якому накладено дисциплінарні стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;

у разі відрахування з ад`юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи через невиконання індивідуального навчального плану (індивідуального плану наукової роботи) або недисциплінованість - за місяць, у якому було здійснено відрахування;

у разі неуспішного закінчення ад`юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи - за місяць, у якому закінчилося навчання;

у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем - з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення;

у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов`язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму, що перевищує п`ятнадцять прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності,- за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності;

у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов`язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов`язків, чи злочинів - за місяць, у якому сталася аварія, подія, пов`язана із загибеллю людей.

То ж позбавлення премії позивача за порушення обов`язків командира правомірне.

Згідно з п.1 ч.1 ст.6 Закону України від 3 жовтня 2019 року №160-ІХ «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі ЗУ №160-ІХ) особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

Частина 3 вказаної статті Закону приписує, що особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7 ЗУ №160-ІХ вказує, що розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду. Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами.

Згідно з нормами ст.8 ЗУ №160-ІХ посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.

Розслідування може не призначатися, якщо шкоду завдано діями противника під час воєнних (бойових) дій, внаслідок ракетних (авіаційних) атак чи інших проявів збройної агресії проти України та/або у зв`язку з виконанням особами, зазначеними у частині першій статті 2 цього Закону, бойового (спеціального) завдання.

Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державним бюро розслідувань, Службою безпеки України.

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Наказ доводиться до винної особи під підпис.

У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.

Порушення відповідача вказаних норм не підтверджено доказами.

Згідно зі ст.9 ЗУ №160-ІХ завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок:

1) дії непереборної сили;

2) необхідної оборони;

3) крайньої необхідності;

4) виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження;

5) виправданого службового ризику;

6) затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус;

7) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

Шкода не підлягає відшкодуванню у випадку смерті винної особи.

Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування.

Вказаних обставин щодо позивача не встановлено.

Згідно зі ст.10 ЗУ №160-ІХ відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).

Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.

Відшкодування шкоди, завданої військовозобов`язаним чи резервістом під час проходження ним зборів, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу або в іншому встановленому законом порядку в разі відмови військовозобов`язаного чи резервіста від її добровільного відшкодування.

Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування.

Відшкодування такої шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу, командир (начальник) якої (якого) старший за службовим становищем, у разі відмови особи від її добровільного відшкодування.

У разі притягнення особи, яка завдала шкоду, до кримінальної відповідальності відшкодування шкоди здійснюється шляхом пред`явлення військовою частиною, установою, організацією, закладом цивільного позову в кримінальному провадженні в порядку, встановленому законом.

Порушення вказаних норм не встановлено. Позивач зобов`язаний нести матеріальну відповідальність за фактичні збитки, зважаючи, що не підтверджено сукупністю належних і допустимих доказів, що їх спричинення викликане об`єктивними обставинами, не пов`язаними з виконанням ним обов`язків командира. Відповідно, поступове стягнення коштів матеріальних збитків відповідає вказаним вище приписам закону.

Не встановлено порушення відповідачем вказаних вище норм законодавства України щодо порядку, способу дій, меж притягнення позивача до дисциплінарної та матеріальної відповідальності за вказаними вище неспростованими фактами недоліків несення військової служби, підстави для звільнення від відповідальності яких не встановлені службовим розслідуванням, а також не встановлено судом доказів явної його неповноти. То ж відсутні підстави вважати, що Наказ в оскаржуваній його частині в ці справі є протиправним та відсутні підстави для його скасування.

Тому позовні вимоги не доведені та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем судових витрат та результат вирішення спору, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви адвокатки Самардін Аліни Олександрівни від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 )(далі , Міністерства оборони України (м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд.6; ЄДРПОУ 00034022) про:

визнання протиправним та скасування наказу від 16.12.2024 №5098 «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_2 » в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення;

стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 на користь позивача незаконно стягнутих коштів.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ