Рішення № 135132797, 11.03.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/14094/24

№ провадження 2/646/1159/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

головуючої судді Іщенко О. В.,

секретар судового засідання Петренко А. О.,

учасники справи:

представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» Памірський М. А.,

відповідачка ОСОБА_1 ,

представник відповідачки Трофимова Г. М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій позивача та відповідача; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» в особі представника Памірського М. А. до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року у розмірі 97 422,56 гривень, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 15 132,16 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 81 335,20 гривень та суми прострочених платежів за комісією - 955,20 гривень.

В обгрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що 03 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 465526-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 03 липня 2023 року направило відповідачці пропозицію (оферту) укласти договір № 465526-КС-002 про надання кредиту.

03 липня 2023 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 465526-КС-002 про надання кредиту, на умовах, визначених офертою.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону НОМЕР_1 , який нею було введено/відправлено.

Отже, 03 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 465526-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 19 000,00 гривень, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил надання грошових коштів у кредит.

Відповідно до пункту 2 договору протягом строку користування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявний на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дати видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно із графіком платежів.

Пунктом 3 договору встановлено графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальниці грошові кошти у сумі 19 000,00 гривень, шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 .

11 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 465526-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами вказаної вище додаткової угоди сторони внесли зміни у пункт 1 договору № 465526-КС-002, виклавши його у такій редакції: термін дії договору - до 11 вересня 2024 року.

Ураховуючи те, що ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконала, станом на 26 листопада 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 97 422,56 гривень, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредита - 15 132,16 гривень, суми прострочених платежів по процентах - 81 335,20 гривень, суми прострочених платежів за комісією - 955,20 гривень, які позивач, керуючись статтями 525, 526, 530, 610, 626, 628, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, статтями 4, 27, 174 Цивільного процесуального кодексу України, просив суд стягнути з відповідачки на свою користь.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 гривень.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у відкритому судовому засіданні.

Засобами системи «Електронний суд» від представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Трофимової Г. М. надійшов відзив на позовну заяву.

В обгрунтування відзиву зазначено, що наданий позивачем розрахунок заборгованості, за змістом якого заборгованість відповідачки за кредитним договором № 465526-КС-002 від 03 липня 2023 року становить 97 422,56 гривень, з яких: прострочені платежі по тілу кредиту - 15 132,16 гривень, прострочені платежі по процентах - 81 335,20 гривень, прострочені платежі за комісією - 955,20 гривень, не відповідає умовам договору № 465526-КС-002 від 03 липня 2023 року.

Так, між позивачем та відповідачкою 11 жовтня 2023 року була підписана додаткова угода № 1 до договору № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року, якою, зокрема, було встановлено графік погашення суми боргу.

У пункті 5.5. вказаної вище угоди зазначено частковий платіж основної суми кредиту - 15 132,16 гривень, проценти за користування кредитом - 51 148,16 гривень та комісію - 955,20 гривень.

Однак, як зазначає представник відповідачки, позивач заявляє вимогу про стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом у сумі 81 335,20 гривень, а не 51 148,16 гривень, при цьому не надавши жодного обґрунтування такого розміру ні в позовній заяві, ні в розрахунках, ні в додатковій угоді до кредитного договору. Заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, яка була нарахована позивачем, є завищеною, несправедливою та суперечить чинному законодавству, оскільки більш ніж в 5 разів перевищує залишок суми боргу.

Обгрунтовуючи неправомірність вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про стягнення з ОСОБА_1 комісії за надання кредиту у розмірі 955,20 гривень, представник відповідачки посилається на те, у кредитному договорі № 465526-КС-002 від 03 липня 2023 року не зазначено, за які саме послуги позичальником сплачується комісія, докази вчинення будь-яких дій позичальником, за які позикодавцем нараховується комісія, позивачем не надано.

Тому, з урахуванням положень частини першої статті 11 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умова договору про нарахування позивачем одноразової комісії є нікчемною.

Ураховуючи викладене вище, представник відповідачки просила задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» частково, а саме, стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача прострочену заборгованість за тілом кредиту в розмірі 15 132,16 гривень та судовий збір, а в решті позовних вимог - відмовити.

Засобами системи «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій в обґрунтування наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», зазначено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» свої зобов`язання за кредитним договором № № 465526-КС-002 від 03 липня 2023 року виконало у повному обсязі, перерахувавши кошти на банківську картку відповідачки, однак остання порушила умови договору та не повернула своєчасно кредитні кошти.

Посилаючись на положення цивільного законодавства, позивач наголошує на обов`язку належного виконання зобов`язань та праві кредитодавця вимагати повернення кредиту і процентів у разі прострочення.

На переконання представника позивача, доводи сторони відповідачки стосовно необґрунтованості нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 81 335,20 гривень є безпідставними, оскільки такі нарахування здійснено відповідно до умов кредитного договору та додаткової угоди до нього, якими визначено порядок і розмір їх нарахування.

Окрім того, представник позивача наголошує, що нарахування комісії є правомірним, адже її розмір та умови сплати були погоджені сторонами при укладенні договору з урахуванням принципу свободи договору. У кредитних договорах Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» встановлюється комісія за надання кредиту, а не за його обслуговування.

Позивачем надано детальний розрахунок заборгованості, який ґрунтується на умовах укладеного кредитного договору та додаткової угоди, узгоджується з матеріалами справи та ураховує всі фактичні платежі, здійснені відповідачкою.

Ураховуючи викладене вище, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 17 грудня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування у Акціонерного товариства «Таскомбанк» доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи.

02 лютого 2026 року засобами системи «Електронний суд» від представника відповідачки надійшли додаткові пояснення у справі, у яких остання просила долучити до матеріалів справи додаткову угоду № 1 від 11 жовтня 2023 року, таблицю обчислення від 03 липня 2023 року (первинну), а також таблицю обчислення від 11 жовтня 2023 року (оновлену).

12 лютого 2026 року від Акціонерного товариства «Таскомбанк» на виконання ухвали Основ`янського районного суду міста Харкова від 17 грудня 2025 року надійшла інформація, що витребовувалась.

У судове засідання, призначене на 02 березня 2026 року, представник позивача не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином; у матеріалах справи наявне прохання про розгляд справи без його участі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, заяв/клопотань від неї до суду не надходило.

Представник відповідачки Трофимова Г. М. у судовому засіданні просила позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити частково.

Зазначила суду, що відповідачка підтверджує факт отримання нею кредитних коштів у розмірі 19 000,00 гривень. Оскільки ОСОБА_1 частково було внесено грошові кошти у рахунок погашення заборгованості за кредитом, відповідачка визнає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 15 132,16 гривень.

У задоволенні позовної заяви в частині стягнення з відповідачки відсотків за користування кредитними коштами просила відмовити, оскільки розмір заборгованості за цією опцією завищено, наданий позивачем розрахунок не узгоджується з позовними вимогами, а належних доказів для стягнення цієї суми позивачем не надано.

Окрім того, Трофимова Г. М. просила відмовити у задоволенні позовної заяви і в частині стягнення з відповідачки комісії за надання кредиту.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності та взаємозв`язку, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

03 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 465526-КС-002 про надання кредиту.

Як зазначено у преамбулі вказаного вище договору, цей договір укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до розділу 2. договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 19 000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісією за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика».

Тип кредиту - кредит.

Строк, на який надається кредит - 24 тижні.

Стандартна процентна ставка за кредитом - в день 2,00000000, фіксована.

Знижена процентна ставка за кредитом - в день 1,15159869, фіксована.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Комісія за надання кредиту - 2 850,00 гривень. Нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Загальний розмір наданого кредиту - 19 000,00 гривень.

Термін дії договору - до 18.12.2023.

Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 49 440,00 гривень.

Пунктом 3.2. договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується за ставкою вказаною у пункті 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в пункті 3.2.3 та додатку № 1 до договору і розраховується в порядку описаному нижче.

Сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється відповідно до погодженого графіку платежів, наведеного в п.п. 3.2.3 та Додатку № 1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), внаслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в пункті 2.4. договору. При цьому нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в пункті 3.2.3 та Додатку № 1 до договору, та до закінчення строку дії договору.

Пунктом 3.2.3 договору встановлено графік платежів за договором.

Відповідно до пунктів 4.2.1 та 4.2.3 договору позичальник зобов`язаний виконувати цей договір у порядку та в строки (терміни), встановлені договором. Повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором до закінчення строку (терміну) дії договору.

У пункті 4.3.10. договору встановлено, що кредитодавець має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе обов`язків та недотримання умов, передбачених чим договором, вимагати повернення суми кредиту, сплати всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом та комісії (якщо комісія не була сплачена позичальником раніше), в повному обсязі у разі затримання сплати частини боргу за кредитом та/або процентів за користування кредитом та/або комісії на строк (термін), що перевищує один календарний місяць.

Згідно із пунктами 6.1, 6.2 договору сторони несуть відповідальність за порушення умов договору відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування», інших нормативно- правових актів законодавства України та цього договору. Закінчення строку (терміну) дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення та/або невиконання умов договору, які мали місце під час дії договору.

У пункті 7.1 договору зазначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до дати вказаної в пункті 2.7 договору.

Відповідно до пункту 7.12 договору спосіб перерахування позичальнику кредиту: у безготівковій формі шляхом переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 Договору.

Договір № 465526-КС-002 про надання кредиту підписано ОСОБА_1 03 липня 2023 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-4957, відправленим на номер телефона НОМЕР_1 .

До вказаного договору позивачем додано пропозицію (оферту) щодо укладання договору № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року, візуальну форму послідовності дій клієнта, анкету клієнта та Правила надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», затверджені наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» № 13-ОД від 27 травня 2022 року, які набрали чинності 28 червня 2022 року.

Умови кредитування, погоджені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , відображені й в паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0087, відправленим на номер телефона НОМЕР_1 .

На підтвердження виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» своїх зобов`язань за договором № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року позивачем надано довідку № 1533/11 від 28 листопада 2024 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Платежі Онлайн».

Як убачається зі змісту вказаної вище довідки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Платежі Онлайн», як технологічний оператор платіжних послуг, повідомляє, що на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon», було успішно проведено транзакцію: номер транзакції - 38840-00554-38344; сума - 19 000,00 гривень; дата та час проведення - 2023-07-03 19:00:56; номер платіжної картки - НОМЕР_3 ; опис - перерах. коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_4 зг. до кредитного дог. № 465526-КС-002 від 03.07.2023 Без ПДВ.

З наданої Акціонерним товариством «Таскомбанк» інформації встановлено, що в установі на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_5 у гривнях, операції по якому можна здійснювати за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_2 .

Інформація про рух коштів по рахунку № НОМЕР_5 , відкритому в Акціонерному товаристві «Таскомбанк» на ім`я ОСОБА_1 , відображена у виписці за період з 03.07.2023 по 11.09.2024.

11 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року.

ОСОБА_1 , підписуючи вказану вище додаткову угоду, підтвердила наявність у неї заборгованості перед кредитодавцем станом на 11 жовтня 2023 року у розмірі 39 655,28 гривень, яка складається з: суми кредиту - 15 132,16 гривень, процентів за користування кредитом - 23 567,92 гривень, комісії за надання кредиту - 955,20 гривень.

Окрім того, сторони домовились внести зміни до договору, зокрема: викласти пункт 2.3. договору у новій редакції - «строк, на який надається кредит - 63 тижні»; викласти пункт 2.4. договору у новій редакції - «з 11.10.2023 до 06.12.2023 (включно) діє пільгова процентна ставка 0,863699 % в день, якщо позичальник протягом вказаного періоду здійснює платежі по графіку платежів вчасно або з максимальною затримкою до трьої днів. У разі, якщо строк прострочення чергового платежу в вказаний вище період становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 06.12.2023 (включно) процентна ставка становитиме 1,15159869 % в день. З 07.12.2023 - 1,15159869 % в день, фіксована»; викласти пункт 2.7. договору у новій редакції - «термін дії договору - до 11.09.2024»; викласти пункт 2.11. договору у новій редакції - «дата повернення кредиту - 11.09.2024».

Додаткова угода № 1 до договору № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-4737, відправленим на номер телефона НОМЕР_1 .

Станом на 27 листопада 2024 року ОСОБА_1 має заборгованість за договором № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року у розмірі 97 422,56 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом - 15 132,16 гривень, заборгованості по відсотках - 81 335,20 гривень, заборгованості по комісії - 955,20 гривень, що підтверджується наданими позивачем довідкою та розрахунком заборгованості.

Отже, як убачається з наведених вище обставин справи, спірні правовідносини виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», як кредитодавцем, та фізичною особою ОСОБА_1 - споживачем фінансових послуг.

Договір про надання фінансового кредиту було укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються учасниками цивільної справи.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із змістом статей 626 та 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із приписами частин першої та третьої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно із приписами частин першої, четвертої, п`ятої та сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: найменування тамісцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (занаявності), прізвище, ім`я, по батькові та місцепроживання споживача(позичальника); тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; відповідальність сторін за порушення умов договору.

У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно із приписами статті 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.

Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до пунктів 5) та 6) частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин третьої та шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частин першої - третьої статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно із частиною першою статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що конструкцію договору приєднання, яким є договір № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року було розроблено кредитодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика».

Оскільки умови договору приєднання розробляються фінансовою компанією, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим фінансова компанія має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633 та 634 Цивільного кодексу України можна уважати, що споживач фінансових послуг лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Позивач, пред`являючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року у розмірі 97 442,56 гривень, обгрунтував право вимоги до відповідачки тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року, який відтворений шляхом використання позичальницею одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на її номер телефону. Підписуючи договір відповідачка підтвердила, що вона ознайомилась з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Судом встановлено, що договір № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року та паспорт споживчого кредиту було підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора UA-4957, відправленого на номер телефону НОМЕР_1 .

Відповідно до умов кредитного договору сторони узгодили номер електронного платіжного засобу відповідачки, на який кредитодавцем здійснювалося зарахування кредитних коштів - НОМЕР_3 .

З інформації, наданої Акціонерним товариством «Таскомбанк», встановлено, що в установі на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_5 у гривні, операції по якому можна здійснювати за допомогою картки № НОМЕР_2 .

Як убачається з виписки по рахунку № НОМЕР_5 , 03 липня 2023 року на рахунок ОСОБА_1 було зараховано грошові кошти у розмірі 19 000,00 гривень, якими відповідачка у подальшому активно користувалась, зокрема, здійснювала грошові перекази, розрахунки у торговельних та розважальних закладах та інші фінансові операції.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за договором № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року становить 97 442,56 гривень та складається з: заборгованості за кредитом - 15 132,16 гривень, заборгованості по відсотках - 81 335,20 гривень та заборгованості по комісії у сумі 955,20 гривень.

У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2024 року у справі № 559/1622/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Ураховуючи наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують факт перерахування на рахунок відповідачки кредитних коштів у розмірі 19 000,00 гривень, а також ураховуючи те, що відповідачка користувалась кредитними коштами, не заперечує факт укладення кредитного договору, користування нею кредитними коштами, визнає заборгованість за тілом кредиту у розмірі, заявленому позивачем до стягнення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, які узгоджуються між собою, а відтак підлягають задоволенню.

Стосовно заборгованості відповідачки за відсотками суд зазначає таке.

У пункті 2.4. договору № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року сторони погодили, що стандартна процентна ставка за кредитом становить 2,00000000 % в день, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом - 1,15159869 % в день, фіксована.

За умовами пункту 3.2. договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою, вказаною у пункті 2.4. договору, на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, у залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в пункті 3.2.3. та додатку № 1 до договору, і розраховується в порядку, описаному нижче.

У разі, якщо погашення кредиту здійснюється згідно з погодженим сторонами графіком платежів, що наведений в пункті 3.2.3. та додатку № 1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в пункті 2.4. договору.

У разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно з погодженим графіком платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), внаслідок чого виникає прострочка за кредитом, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку № 1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.

Додатковою угодою № 1 до договору № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року сторони погодили, зокрема, викласти пункт 2.4. договору в новій редакції - «процентна ставка за кредитом - з 11.10.2023 до 06.12.2023 (включно) діє пільгова процентна ставка 0,863699 % в день, якщо позичальник протягом вказаного періоду здійснює платежі по графіку платежів вчасно, або з максимальною затримкою до трьох днів. У разі якщо строк прострочення чергового платежу в указаний вище період становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 06.12.2023 (включно) процентна ставка становитиме 1,15159869 % в день; з 07.12.2023 - 1,15159869 % в день»; викласти пункт 2.7. договору в новій редакції - «термін дії договору - до 11.09.2024».

З наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що у період з 03 липня 2023 року по 22 серпня 2023 року відсотки нараховувались за ставкою 1,15159869 % в день, з 22 серпня 2023 року по 11 жовтня 2023 року - 2,0 % в день.

Після підписання ОСОБА_1 11 жовтня 2023 року додаткової угоди № 1 до договору № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року, у період з 11 жовтня 2023 року по 30 жовтня 2023 року відсотки нараховувались за ставкою - 0,863699 % в день.

Оскільки відповідачкою 25 жовтня 2023 року, усупереч погодженому сторонами графіку платежів, не було здійснено платіж у рахунок погашення кредитної заборгованості, у період з 30 жовтня 2023 року по 11 вересня 2024 року позивачем нараховувались відсотки за ставкою 1,15159869 % в день.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Згідно із пунктом 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави стверджувати, що, починаючи: - з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5 %, - з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5 %, - з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1 %.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Отже, нарахування позивачем відсотків за кредитним договором у період з 20 серпня 2024 року по 11 вересня 2024 року за процентною ставкою 1,15159869 % в день суперечить наведеним вище вимогам законодавства.

Як було зазначено вище, сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунків заборгованості, наданих позивачем, складає у загальному розмірі 81 335,20 гривень, що більш ніж в чотири рази перевищує отриману відповідачкою суму кредиту 19 000,00 гривень.

Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5) частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20.

Відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Ураховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 81 335,20 гривень не є співрозмірною сумі кредиту у 19 000,00 гривень, суперечить положенням частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, а також те, що нарахування відсотків у період з 20 серпня 2024 року по 11 вересня 2024 року відбувалось за відсотковою ставкою, що суперечить вимогам законодавства, суд не убачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками, відтак, позовна заява в цій частині задоволенню не підлягає.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідачки на його користь комісії за надання кредиту суд зазначає таке.

Як встановлено зі змісту пункту 2.5. договору № 465526-КС-002 про надання кредиту, комісія за надання кредиту становить 2 850,00 гривень.

Також, у відповіді на відзив представник позивача зазначив, що у кредитних договорах Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» встановлюється комісія саме за надання кредиту, а не за його обслуговування.

Пунктом 4) частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно із положеннями частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно із положеннями частин першої, другої, п`ятої та сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов договору № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року свідчить про те, що комісія за надання кредиту, встановлена пунктом 2.5. договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачці та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи.

Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 31 травня 2023 року.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Отже, положення договору № 465526-КС-002 від 03 липня 2023 року стосовно сплати позичальником на користь кредитодавця комісії суперечать положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.

Ураховуючи викладене вище, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості зі сплати комісії за надання кредиту задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої та другої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 569/15311/21 зазначено, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

Отже, з урахуванням наведеного, оцінивши надані позивачем докази та встановлені у справі обставини відповідно до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному їх дослідженні, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню: у частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, а в частині стягнення прострочених платежів по процентах та комісії за надання кредиту - відмові.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що за результатами розгляду справи позовна заява підлягає частковому задоволенню, суд, керуючись положеннями статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, уважає за необхідне здійснити розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 376,19 гривень, як частина судових витрат, понесених позивачем при поданні позовної заяви.

Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість по тілу кредиту за договором № 465526-КС-002 про надання кредиту від 03 липня 2023 року у розмірі 15 132 (п`ятнадцять тисяч сто тридцять дві) гривні 16 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у сумі 376 (триста сімдесят шість) гривень 19 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11 березня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411, місто Київ, 01133; номер телефона: +380963218309, email: office@bizpozyka.com;

Представник позивача: Памірський Максим Анатолійович, РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: місто Київ; номер телефона: НОМЕР_7 , email: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер телефона: НОМЕР_8 ;

Представник відповідачки: Трофимова Ганна Миколаївна , РНОКПП: НОМЕР_9 , адреса: місто Київ; номер телефона: НОМЕР_10 , email: ІНФОРМАЦІЯ_3

Суддя О. В. Іщенко