Ухвала суду № 135131653, 23.03.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/7529/24

1-кп/405/260/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року Подільський районний суд м. Кропивницького в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2

з участю прокурора: ОСОБА_3

захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022120000000061 від 01.04.2022 за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.5 ст.255 КК України, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.2 ст.255 КК України,

встановив:

Згідно ухвали Подільського районного суду м. Кропивницького від 27.01.2026 обвинуваченим ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів до 27.03.2026, включно.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , з огляду на те, що на даний час ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КК України, не зменшилися та продовжують існувати. В обґрунтування вказав, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень групою осіб, що вказує на ризики переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення. Окрім того, існує ризик незаконного впливу на свідків з метою зміни їх показів на свою користь, оскільки останні не допитані в судовому засіданні.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заперечив щодо продовження строку дії запобіжного заходу, вказали, що ризики прокурором не підтверджені, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Окрім того, суду надано письмове клопотання обвинуваченого ОСОБА_11 , який підтримав його в суді, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, враховуючи довготривалий термін розгляду справи, а також те, що він одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Захисник ОСОБА_4 , думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_10 , вказав, що враховуючи довготривалий час перебування під вартою, зменшення ризиків, те, що останній має родину, мати інваліда ВПО, наявність житла в с.Суботці, просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши клопотання прокурора, враховуючи думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані клопотання та матеріали, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Положення ст.183 КПК України визначають, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 судом враховані обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, міцність соціальних зв`язків обвинувачених.

Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено, що серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Так, ОСОБА_10 не одружений, не має на утриманні малолітніх та/або неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, не працює, що свідчить про відсутність у нього постійного джерела доходу. Раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, що свідчить, що обвинувачений на шлях виправлення не став. Обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.5 ст.255 КК України, які у відповідності до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкція яких передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також від дванадцяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна. Дані кримінальні правопорушення ОСОБА_10 вчинив під час відбування покарання у виправній установі.

ОСОБА_11 одружений, має на утриманні малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 , що вказує на міцні соціальні зв`язки, не працює, що свідчить про відсутність у нього постійного джерела доходу. Раніше судимий. Обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 255 КК України, які у відповідності до ст.12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, санкція яких передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Дані кримінальні правопорушення ОСОБА_11 вчинив під час відбування покарання у виправній установі.

За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що неспроможні запобігти встановленим ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також забезпеченню виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, визначаючи тримання під вартою в цьому випадку виправданим за наявності конкретного суспільного інтересу у виді права на справедливий судовий розгляд, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалюють над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначав Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.2011 в справі «Харченко проти України».

Також, суд зазначає, що процесуальні ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були заявлені під час попереднього продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися, не перестали існувати, й виправдовують подальше тримання обвинувачених під вартою.

Зважаючи на тяжкість інкримінованих злочинів, розуміючи, яка міра покарання загрожуватиме їм у разі визнання винуватими, обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , не маючи міцних соціальних зв`язків, можуть переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинення злочинів.

При цьому, слід зауважити, що в тих умовах, які наразі існують в Україні, викликаних військовою агресією російської федерації проти України, у обвинувачених збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати поведінку обвинувачених та їх місцезнаходження.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , у даному випадку, не на користь його свідчить інформація про наявність іншого обвинувачення в Подільському районному суді м. Кропивницького, де триває судовий розгляд, і йому інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, який у відповідності до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Також є підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності, обвинувачені можуть чинити спроби незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Зауважується, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду.

Слід брати до уваги, що безробіття, відсутність сталого джерела доходу, заробітку або іншого законного джерела отримання коштів до існування, може спонукати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і у подальшому отримувати дохід від незаконного збуту наркотичних засобів, а тому є об`єктивні підстави вважати, що існує ризик вчинення обвинуваченими нового (аналогічного) кримінального правопорушення у разі застосування стосовно них більш м`якого запобіжного заходу.

При вирішенні питання продовження стосовно обвинувачених дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом належно аналізовано й взято до уваги всі обставини і можливі ризики.

Наразі більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, також запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Однак, згідно із вказаними положеннями кримінального процесуального закону, суд наділений дискреційними повноваженнями в аспекті визначення застави, а відтак має можливість самостійно визначати доцільність застосування положень ч. 4 ст. 183 КПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Разом з тим, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 05.02.2026 ухвалу Подільського районного суду м.Кропивницького від 27.01.2026 скасовано, продовжено ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27.03.2026, включно, із визначенням застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Крім того, суд наділений дискреційними повноваженнями в аспекті визначення застави, а відтак має можливість самостійно визначати доцільність застосування положень ч. 4 ст. 183 КПК України.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_11 тривалий час знаходиться під вартою, суспільну небезпеку кримінального правопорушення у якому він обвинувачується, сімейний та матеріальний стан, те, що визначена раніше застава у попередньому розмірі останнім не вносилася, що свідчить про фактичну недосяжність такого розміру застави для нього, тому суд вважає за можливе зменшити розмір застави до розміру 30 прожиткових мінімумім для працездатних осіб, що узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України, буде обґрунтованим, але в той же час помірним та пропорційним.

Керуючись ст.ст.331, 177, 178, 183, ст.194 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів до 21 травня 2026 року, включно.

Визначити розмір застави у розмірі 30 /тридцяти/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99840 /дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок/ гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСА України в Кіровоградській області, МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA768201720355219001015002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12022120000000061 від 01.04.2022.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави звільнити з-під варти, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_11 виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими та свідком у даному кримінальному проваджені;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_11 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою на 60 днів до 21 травня 2026 року, включно.

Визначити розмір застави у розмірі 30 /тридцяти/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99840 /дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок/ гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСА України в Кіровоградській області, МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA768201720355219001015002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12022120000000061 від 01.04.2022.

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави звільнити з-під варти, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_10 виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування з іншими обвинуваченими та свідком у даному кримінальному проваджені;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_10 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Копію ухвали направити до ДУ Кропивницький СІ для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали..

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Суддя

Подільського районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_16