Рішення № 135130201, 19.03.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/7956/25

Провадження № 2/0203/613/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

03 листопада 2025 року до суду звернулось АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначено, що 06 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 23.04.2024 р. та встановивши мобільний додаток «monodank» отримав розрахункову карту № НОМЕР_1 та відкрив розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 . Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. На підставі вищезазначеного загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором становить 96 364,22 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 62 991,58 грн.; заборгованість за пенею - 12 549,84 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 20 822,80 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі у вигляді сплаченого судового збору. (а.с.1-5)

Після надходження з Єдиного державного демографічного реєстру відповіді щодо зареєстрованого місця проживання відповідача-фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.49), ухвалою судді від 06 листопада 2025 року було відкрито провадження у справі, призначено її до судового розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. (а.с.50)

В підготовче засідання 03 грудня 2025 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. В даному засіданні було ухвалено продовжити строк підготовчого засідання на 30 днів та відкласти розгляд справи на 12 січня 2026 року - для повторного виклику сторін по справі. (а.с.53)

В підготовче засідання 12 січня 2026 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Оскільки всі дії з підготовки справи до розгляду в судовому засіданні були виконані судом було ухвалено закрити підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 лютого 2026 року. (а.с.58)

В судове засідання 09 лютого 2026 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 19 березня 2026 року. (а.с.61)

19 березня 2026 року було проведено розгляд справи по суті.

Позивач у судові засідання не з`явився, до позовної заяви було додане клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якому проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував. (а.с.6)

Відповідач в судові засідання не з`явився, відзив на позов до суду не находив. Відповідач про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся шляхом направлення на його адресу судових повісток та СМС повідомлень. (а.с.а.с.51, 52, 54, 55, 59, 60, 62, 63) Конверти, направлені на адресу відповідача, повернулись до суду. (а.с.а.с.56, 57, 64) Клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не надав, про причини неявки не повідомив.

З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст.280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку. Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлено, що між АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 , з метою отримання банківських послуг, підписано анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 06 березня 2024 року, в результаті якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. (а.с.15)

У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що дана заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір, та зобов`язався виконувати його умови.

06 березня 2024 року ОСОБА_1 було надано кредитну картку № НОМЕР_1 з терміном дії до 01/28. (а.с.22)

Як вбачається з матеріалів справи позивачем був встановлений відповідачу 06 березня 2024 року кредитний ліміт, який в подальшому змінювався. (а.с.23)

До позову банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, тарифи, паспорт споживчого кредиту, таблицю обчислення загальної вартості кредиту. (а.с.24-35)

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором № б/н від 06 березня 2024 року станом на 08 вересня 2025 року у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 96 364,22 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - 62 991,58 грн.; заборгованість за пенею - 12 549,84 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 20 822,80 грн. (а.с.10-11)

Позивачем на підтвердження обґрунтування позову, крім розрахунку заборгованості, надано виписку про рух коштів по картці, яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки, зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, кредитний ліміт, заборгованість, яка відповідачем не спростована. (а.с.13-14)

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

06 березня 2024 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 06.03.2024, на підставі укладеного договору та вищезазначених пунктів відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 та відкрив розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 .

Отже, з цього можна зробити висновок, що відповідач був належним чином ознайомленим з умовами вищевказаного кредитного договору.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Випискою з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 06.03.2024 по 08.09.2025, підтверджується той факт, що відповідач користувався наданими кредитними коштами.

За наведених обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 62 991 грн. 58 коп. загального залишку заборгованості за наданим кредитом.

В той же час суд вважає, що у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею та за порушення грошового зобов`язання за кредитним договором, слід відмовити.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжено, воєнний стан діє на території України і на даний час тобто на день розгляду справи в суді, а саме 19 березня 2026 року.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п.18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності визначеної ст.625 ЦПК України, неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення заборгованості за пенею в розмірі 12 549,84 грн. та заборгованості за порушення грошового зобов`язання в розмірі 20 822,80 грн., задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача, пропорційно до задоволених позовних вимог, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 979 грн. 34 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3-5, 10-13, 76, 81, 89, 141, 209, 247, 258, 263-265, 268, 274, 279-287 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352; адреса: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23) заборгованість за договором № б/н про надання банківських послуг «Monobank» від 06 березня 2024 року в розмірі 62 991 (шістдесят дві тисячі дев`ятсот дев`яносто одна) гривня 58 копійок, що становить суму основного боргу за кредитом.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352; адреса: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23) судовий збір в розмірі 1 979 (одна тисяча дев`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 34 копійки.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст.273, 289 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Єдаменко