Рішення № 135125794, 24.03.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/16508/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Фазикош О.В. за участю секретаря судового засідання Теляєва К.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» про стягнення заборгованості.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 17 листопада 2025 року, вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 листопада 2025 року, у справі відкрито провадження, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 грудня 2025 року, заяву представника відповідача ТОВ «Закарпаттяенергозбут» про розгляд справи №308/16508/25 за позовом адвоката Поради Сергія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про стягнення заборгованості за правилами загального позовного провадження - залишено без задоволення.

Позов обґрунтовано тим, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до п. 3.3.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.08.2018р. (далі по тексту - ПРРЕЕ), постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов`язку щодо купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом у приватних домогосподарств надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством є додатком до договору про постачання електричної енергії із постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил).

Така послуга надається постачальником універсальних послуг виходячи з фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом у приватних домогосподарств.

На підставі наявного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, між позивачем та відповідачем укладено договір про купівлю продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 150411039 від 12.07.2019

Предметом вказаного договору є зобов`язання споживача продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства та зобов`язання постачальника універсальних послуг купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, в строки, передбачені цим Договором.

Позивач зазначає, що на виконання вказаного договору та за результатами виробленої електричної енергії у жовтні 2024 - вересні 2025 (далі по тексту - спірні періоди) між сторонами підписано акти купівлі-продажу електричної енергії, в яких визначено обсяг та вартість електроенергії виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими електроустановками приватного домогосподарства, що перевищує місячне споживання електричної енергії електроенергії та підлягає оплаті за «зеленим» тарифом, які були підписані сторонами без заперечень та зауважень

У позовній заяві вказано на те, що відповідач як постачальник універсальних послуг не вчиняє дії щодо вчасної оплати придбаної у позивача електричної енергії. За спірні періоди позивач відпустив на користь відповідача електричну енергію на загальну суму 262 486,69 грн. Водночас відповідач з суттєвим простроченням здійснив оплату придбаної у позивача електричної енергії за спірні періоди тільки у розмірі 166 716,33 грн (докази оплати електричної енергії додаються). Таким чином, станом на 03.11.2025 у відповідача наявна заборгованість перед позивачем з оплати придбаної електричної енергії у розмірі 95 770,36 грн.

Позивач зазначає, що обґрунтований розрахунок суми заборгованості розділений на спірні періоди із зазначенням строків оплати, дат проведення відповідачем оплат та їх розмірів, а також розміру заборгованості є додатком до позовної заяви .

Також в позовній заяві позивач обґрунтовує підстави стягнення із відповідача інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ст.. 625 ЦК України.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про нарахування відсотків до моменту виконання рішення.

Так, позивач просить суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (пл. Жупанатська, буд. 18, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, код в ЄДРПОУ - 41999833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у загальному розмірі 100 203,83 гривень, у тому числі: суму основної заборгованості у розмірі 95 770,36 грн; інфляційні втрати у розмірі 3 068,71 грн; 3 % річних у розмірі 1 364,77 грн.; встановити нарахування трьох процентів річних на суму основної заборгованості з оплати електричної енергії за «зеленим» тарифом починаючи з 04.11.2025 року до повної сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» заборгованості за формулою: СОБ / КДР ? 0,03 ? КДП, де: СОБ - сума основної заборгованості; КДР - кількість днів у році стосовно періоду, за який нараховуються проценти КДП - кількість днів прострочки.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати (в тому числі витрати на професійну правничу допомогу).

Від відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву. Так, представник відповідача зазначає, що оскільки, ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» було утворене під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу, на такого відповідно до п.13 розділу ХVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про ринок електричної енергії» покладено обов`язок з 1 січня 2019 року виконувати функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території (перелік суб`єктів господарювання, створених у результаті здійснення заходів з відокремлення розміщений на офіційному веб-сайті НКРЕКП за посиланням http://www.nerc.gov.ua/? news=7842 ).

Відповідно до абз. 2 п.3.3.4 ПРРЕЕ договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством укладається між постачальником універсальних послуг та власником (одним із власників за згодою інших співвласників) цього приватного домогосподарства і є додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил).

Між ТОВ «Закарпаттяенергозбут» та ОСОБА_1 укладений Договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №150411039 від 12.07.2019.

У відзиві представник відповідача наводить пункти вказаного договору, та зазначає, що розрахунок за придбану електричну енергію постачальник універсальних послуг здійснює не пізніше 25 числа місяця після закінчення розрахункового періоду на основі Акта купівлі-продажу електричної енергії.

Представник відповідача щодо відсутності підстав для стягнення донарахованих сум інфляційних втрат, 3 % річних та причин виникнення заборгованості Відповідача, вказує на те, що несвоєчасне внесення ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» платежів за Договором обумовлено об`єктивно існуючими та такими, що не залежали від Відповідача обставинами, що значно вплинули на фінансове становище Відповідача та ускладнювали здійснення платежів згідно умов Договору вчасно, зокрема:

Законом України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ передбачено те, що кошти, які сплачуються постачальником універсальних послуг побутовим споживачам за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом «відшкодовуються» постачальнику універсальних послуг оператором системи передачі (ПрАТ «НЕК «Укренерго»), як різниця між ринковою вартістю електричної енергії та встановленим НКРЕКП «зеленим» тарифом у складі надання постачальником послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Відповідно до п.13.4. Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 (далі також - Порядок № 641), ОСП (оператор системи передачі) здійснює 100 % оплату ПУП вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці. Відповідно до пункту 5.3.1 ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг має право отримувати відповідно до законодавства компенсацію витрат за надання універсальних послуг споживачам у тому числі вразливим споживачам у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також отримувати компенсацію витрат за надання оператору системи передачі послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (за придбання електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не може перевищувати величину, визначену законом, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами).

Станом на 11.11.2025 заборгованість НЕК «УКРЕНЕРГО» перед ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» за надану останнім послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел становить близько 262 млн., у тому числі за спірні періоди, щодо яких і заявлено вимогу Позивачем.

Окрім учасників ринку електричної енергії, належним чином не здійснюють розрахунки і споживачі електричної енергії. ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» є єдиним постачальником універсальної послуги на території Закарпатської області і зобов`язаний обслуговувати споживачів-фізичних осіб, об`єкти бюджетної та соціальної сфери, до складу яких входять медичні, шкільні, навчальні заклади та дитячі садки, а також інші соціально важливі об`єкти.

Загальна сума заборгованості побутових споживачів електричної енергії перед ТОВ «ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ» станом на 01.11.2025 становить близько 91 мільйонів гривень.

Представник відповідача зазначає, що наявність настільки значних сум заборгованостей перед Товариством, що створені в основному у зв`язку з виконанням покладених на Товариство державою спеціальних обов`язків, обов`язків постачальника універсальних послуг значним чином впливає на неможливість Відповідача здійснювати розрахунки вчасно, оскільки основна частка обігових коштів Товариства формується в результаті надходжень від виконання таких функцій, рівень яких під час війни є вкрай низьким.

Усі зазначені вище обставини значним чином впливали і надалі впливають на фінансовий стан Товариства.

У відзиві вказано на те, що у зв`язку з наведеним, необхідність забезпечення роботи Відповідача є критично важливою, особливо в умовах воєнного стану.

Також представник відповідача просить врахувати, висновки що містяться у постанові від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18, Велика Палата Верховного Суду.

У відзиві вказано на те, що перевіривши розрахунки, що надані Позивачем до позовної заяви, слід зазначити, що останнім невірно визначено перший день прострочення виконання відповідачем зобов`язання, а саме: 26.04.2025 та 26.07.2025 розраховано Позивачем як перший день порушення сплати за розрахунковий період березень 2025 та червень 2025 відповідно.

Однак, 26.04.2024 та 26.07.2025 - це субота, що є вихідним днем. Відтак, Позивач повинен був розраховувати міру відповідальності, передбачену статтею 625 ЦК України, за несплату починаючи з першого робочого дня після вихідного, а саме з 28.04.2025 та 28.07.2025.

Щодо клопотання про нарахування відсотків до моменту виконання рішення, то у відзиві представник відповідача просить врахувати те, що відповідач перебуває у складному фінансовому становищі, з причин, що наведені у даному відзиві, що і спричинило не здійснення своєчасної повної оплати Позивачу. При цьому зауважує, що жодних доказів того, що Відповідач ухилятиметься від добровільного виконання судового рішення Позивачем суду не надано.

Щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат Позивача на професійну правничу допомогу, то відзиві вказано на те, що: попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат на правову допомогу у суді першої інстанції в розмірі 10 000,00 грн. не є співмірним із обсягом виконаних адвокатом робіт та підлягає зменшенню.

Так, представник відповідача на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2-5, 19, 42, 43, 46, 47, 76 83, 95, 133, 174-178 ЦПК України, просить суд: долучити даний відзив на позовну заяву до матеріалів справи №308/16508/25 та врахувати його при вирішенні даної справи; відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог у справі №308/16508/25.

Від представника позивача надійшла заява про в якій він просить: приєднати до матеріалів справи №308/16508/25 докази понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції та стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) із Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (пл. Жупанатська, буд. 18, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, код в ЄДРПОУ - 41999833) 5 010 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції.

Від представника відповідача по справі надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, яка підлягає розподілу між сторонами.

Так, представник відповідача вважає витрати на підготовку позовної заяви тривалістю 1,84 год. у розмірі 2760 грн. є завищеними та неспівмірними з складністю справи, оскільки за відкритими даними Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що адвокатське об`єднання «Греца і партнери» неодноразово представляло інтереси позивачів у справах аналогічних за предметом, підставами позову та доказовою базою. Тобто, повторюваність таких спорів об`єктивно зменшує необхідний обсяг підготовчої роботи (вивчення матеріалів, аналіз документів, складання типового процесуального документа), що свідчить про завищення заявлених трудовитрат на цю дію. Безпідставним та необгрунтованим є включення до витрат на професійну правничу допомогу також послуги з підготовки і подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, вартість якої визначено представником позивача у розмірі 1500 грн., оскільки необхідність подання такої заяви виникла у зв`язку з саме недопрацюванням представника позивача при поданні позовної заяви, що суперечитиме принципам справедливості та розумності розподілу судових витрат.

Представник відповідача просить зменшити заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі №308/16508/25.

На адресу суду інших заяв, пояснень, клопотань від сторін по справі не надходило.

Згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступних висновків.

12.07.2019 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ", в особі начальника Мукачівського ЦОК Маргітича Віталія Миколайовича що діє на підставі довіреності № 25 від 13.05.2019р. (далі Постачальник універсальних послуг), з однієї Сторони, та ОСОБА_1 , що проживає (зареєстрований) за адресою: АДРЕСА_2 , контактний номер телефону: НОМЕР_2 , (далі - Споживач), з іншої Сторони (далі разом - Сторони), укладено Договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом Приватним домогосподарством (далі - Договір), який є додатком до Договору про постачання електричної енергії Постачальником універсальних послуг за місцезнаходженням Приватного домогосподарства Споживача, на якому електрична енергія використовується для задоволення побутових потреб та/або потреб особистого селянського господарства.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного Договору споживач має право продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов`язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленими НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, в строки, передбачені цим Договором.

Пункт 2.3. договору передбачає права споживача: отримання плати за електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, за «зеленим» тарифом, відпущеної постачальнику універсальних послуг в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством; відшкодування згідно із чинним законодавством збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав; оплату неустойки (пені) у разі прострочення платежів за отриману Постачальником універсальних послуг електричну енергію відповідно до умов та порядку оплати, визначених цим Договором; здійснення контролю за правильністю оформлення постачальником універсальних послуг платіжних документів.

Пункт 4.1 Розділу 4 Договору (Умови та порядок оплати) передбачає, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється Постачальником універсальних послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Постачальник універсальних послуг повинен перераховувати кошти для оплати проданої Споживачем електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання генеруючою установкою Приватного домогосподарства, на поточний рахунок Споживача відповідно до заяви-повідомлення. (п. 4.2. Договору).

На дату введення в експлуатацію генеруючої установки «зелений тариф» за цим договором становить 5,5021 грн./кВт.год. (без ПДВ) постанова НКРЕКП №1242 від 27.06.2019 (п.4.3. Договору).

Постачальник щомісяця на основі отриманих показів засобу вимірювальної техніки не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, подає Споживачу, отриманий від постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи, звіт про покази засобу вимірювальної техніки, обсяги та напрямки перетоків прийнятої-переданої електричної енергії, який є підставою для проведення розрахунків з Споживачем.

Постачальник щомісяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу особисто або поштовим зв`язком два примірники Акту купівлі-продажу електроенергії (далі - Акт), один примірник якого Споживач зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання підписати та повернути Постачальнику (особисто або засобами поштового зв`язку на адресу Постачальника). У разі відмови від підписання та/або непідписання та/або неповернення Споживачем Постачальнику одного примірника Акту, підписаного зі сторони Споживачем протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання такого Акту від Постачальника, Акт купівлі-продажу електроенергії вважається дійсним за умови наявності на ньому лише підпису Постачальника. (п. 4.6. Договору).

Постачальник несе відповідальність за прострочення оплати за придбану електричну енергію, порушення прав Споживача (п. 5.1. Договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання та діє протягом дії договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №150411039 від 12.07.2019, укладеного між сторонами (п. 6.1. Договору).

На виконання вказаного договору та за результатами виробленої електричної енергії у жовтні 2024 - вересні 2025 між сторонами підписано акти купівлі-продажу електричної енергії, в яких визначено обсяг та вартість електроенергії виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими електроустановками приватного домогосподарства, що перевищує місячне споживання електричної енергії електроенергії та підлягає оплаті за «зеленим» тарифом, які були підписані сторонами без заперечень та зауважень.

До матеріалів справи позивачем долучено акти купівлі- продажу електроенергії із зазначенням обсягів купованої електроенергії, ціною та сумою до виплат щомісячно, а саме суми до сплати помісячно складали за: жовтень 2024 -18 306,95 грн; за листопад 8500,13 грн.; грудень 2024 - 5350,23 грн.; січень 2025 5489,04 грн.; лютий 2025- 16588,96 грн.;березень 2025- 21389,59 грн.; квітень 2025- 28279,57 грн.; травень 2025 - 25 920,88 грн.; червень 2025- 36 890,98 грн.; липень 2025- 34933,89 грн.; серпень 2025- 35672,63 грн.; вересень 2025 25 163,84 грн.; жовтень 2025 - 18 306,95 грн.

Станом на вересень 2025 року заборгованість ТОВ «Закарпаттяенергозбут» перед позивачем за 95 770,36 грн., а також інфляційні втрати - 3 068,71 грн, та 3 проценти річних: 1 364,77 грн., що підтверджується обґрунтованим розрахунком сум, доданим представником позивача до позову.

Вказаний розрахунок заборгованості представником відповідача не спростований, розрахунок заборгованості не викликає сумнівів в її правильності і обґрунтованості.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом що укладено 12.07.2019 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ", в особі начальника Мукачівського ЦОК Маргітича Віталія Миколайовича що діє на підставі довіреності № 25 від 13.05.2019р. та ОСОБА_1 , який є додатком до Договору про постачання електричної енергії Постачальником універсальних послуг за місцезнаходженням Приватного домогосподарства Споживача, на якому електрична енергія використовується для задоволення побутових потреб та/або потреб особистого селянського господарства , є належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, а отже є обов`язковим для сторін.

Спірні правовідносини врегульовані як загальними положеннями ЦК України, так і нормами спеціального Закону України «Про ринок електричної енергії» та низкою підзаконних нормативних актів.

Предметом позову є стягнення заборгованості у тому числі інфляційних витрат та 3% річних з відповідача як постачальника універсальних послуг за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством.

За змістом ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом (п. 18).

Абзацом 18 ч. 1 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що приватні домогосподарства здійснюють продаж виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальнику універсальних послуг. Інші споживачі, у тому числі енергетичні кооперативи, здійснюють продаж виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом гарантованому покупцю.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) постачальник універсальних послуг зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує величину, визначену для відповідних категорій генеруючих установок приватних домогосподарств відповідно до частини двадцять третьої статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за спірні періоди (жовтень 2024 року - вересень 2025) продав відповідачу електроенергію, вироблену з альтернативних джерел енергії генеруючими електроустановками приватного домогосподарства, яка прийнята останнім без заперечень та зауважень, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії та актами корегування.

Разом з тим, відповідач не в повному обсязі здійснив виплати, у зв`язку з чим утворилася заборгованість перед позивачем.

Суд вважає доведеним факт наявності заборгованості за договором у розмірі 95 770,36 грн, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії, та виписками з банківського рахунку позивача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечив щодо існування заборгованості перед позивачем за спірні періоди та не спростував її наявність відповідними доказами.

Згідно з абзацом 3 п. 11.3.20 ПРРЕЕ встановлено, що розрахунок за придбану електричну енергію постачальник універсальних послуг здійснює не пізніше 25 числа місяця після закінчення розрахункового періоду на основі акта купівлі-продажу електричної енергії Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних позивачем проведений відповідно до вимог абзацу 3 п. 11.3.20 ПРРЕЕ.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За загальним правилом, визначеним ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

У частинах 1-3 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а першочергово їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позов, суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Статтею 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, цей Закон, закони України, серед яких зазначено Закон України «Про альтернативні джерела енергії». Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема: 1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; 2) правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку; 3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; 4) кодексом комерційного обліку; 5) правилами роздрібного ринку; 6) іншими нормативно-правовими актами. Правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором.

Регулятором є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (пункт 72 частини 1 статті 1 цього Закону).

Згідно зі статтею 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «зелений» тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

За частиною першою статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» приватні домогосподарства здійснюють продаж виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальнику універсальних послуг.

Відповідно до вимог пункту 4 частини п`ятої статті 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальних послуг зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує величину, визначену для відповідних категорій генеруючих установок приватних домогосподарств відповідно до частини двадцять третьої статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, та у кожному розрахунковому періоді здійснювати пріоритетну оплату її вартості.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №754/17518/15-ц, у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі №355/385/19.

Виходячи з підписаних сторонами Актів купівлі-продажу електроенергії, суд вважає доведеним позивачем факт наявності заборгованості відповідача за отриману електроенергію, така не заперечується відповідачем.

Щодо посилань відповідача на невиконання ПрАТ «НЕК «Укренерго» фінансових зобов`язань перед відповідачем, як на підставу невиконання останнім зобов`язань перед позивачем, то такі суд вважає неспроможними, оскільки згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. З наведеного, кредитор не має нести негативні наслідки відносин боржника з його контрагентами. Крім того, вступаючи у договірні відносини, боржник несе ризики можливої відсутності на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, та відсутності у нього необхідних коштів.

Таким чином, посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини не приймається судом до уваги, оскільки невиконання укладеного з відповідачем договору не є підставою для невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачем за відповідним договором, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Згідно з абзацом 1 пункту 11.3.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312, які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами, індивідуальний побутовий споживач, що встановив у межах свого приватного(-их) домогосподарства(-в) генеруючу(-і) установку(-ки), призначену(-і) для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру з можливістю відпуску електричної енергії в мережу оператора системи або інших власників мережі, має право у межах сумарної встановленої потужності генеруючих установок (яка визначається на підставі паспортів точок розподілу як сумарна потужність встановлених генеруючих установок за всіма площадками вимірювання приватного(-их) домогосподарства(-в), які належать індивідуальному побутовому споживачу на території України, у тому числі на праві спільної власності (спільне майно), і не має перевищувати рівень встановленої потужності для відповідної категорії генеруючої установки, визначеної законом), здійснювати продаж виробленої електричної енергії, в обсязі, що перевищує місячне споживання приватного(-их) домогосподарства(-в) відповідно до цих Правил, та на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, що є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до умов якого побутовий споживач приєднався відповідно до цих Правил.

Відповідно до пункту 11.3.11 ПРРЕЕ дані комерційного обліку, визначені у порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, є підставою для визначення обсягу електричної енергії, за яку постачальник універсальних послуг розраховується за «зеленим» тарифом із побутовим споживачем.

Пунктом 11.3.15 ПРРЕЕ передбачено, що адміністратор комерційного обліку передає дані комерційного обліку за попередній місяць відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку постачальнику універсальних послуг не пізніше третього числа кожного місяця. Побутовий споживач має право контролювати правильність знімання показів засобів обліку постачальником послуг комерційного обліку та оформлення платіжних документів постачальником універсальних послуг.

Згідно з пунктом 11.3.17 ПРРЕЕ дані автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (далі - АСКОЕ) оператора системи про обсяг електричної енергії, прийнятої з мереж приватного домогосподарства, що здійснює виробництво електричної енергії генеруючою установкою (генеруючими установками), що перевищує місячне споживання електричної енергії таким приватним домогосподарством, є підставою для проведення розрахунків з побутовим споживачем і врахування постачальником універсальних послуг даних про обсяг купленої електричної енергії та її вартості.

За таких обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та з ТОВ «Закарпаттяенергозбут» на користь позивач ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість у розмірі 100 203,83 суму основної заборгованості у розмірі 95 770,36 грн; інфляційні втрати у розмірі 3 068,71 грн; 3 % річних у розмірі 1 364,77 грн..

Щодо застосування положень ч. 10 ст. 265 ЦПК України, про що просить представник позивача у позові, суд вважає за необхідне вказати на те, що:

Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Своєю чергою, згідно з ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення

Однак, це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватися з урахуванням обставин конкретної справи.

З огляду на викладене, оскільки ухвалення рішення в цій частині є правом суду, а позивачем не обґрунтовано доцільності застосування цієї норми, суд не вбачає підстав для її задоволення.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат, то суд зазначає, що:

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач просив стягнути на його користь із відповідача суму сплаченого ним при зверненні до суду суми судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

На понесення позивачем відповідних витрат, до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору та на понесення витрат пов`язаних із професійною правничою допомогою: детальний опис наданих адвокатом послуг; копію договору про надання правової допомоги від 20.06.2024 з додатковою угодою (оригінал у позивача); копію рахунків та актів виконаних робіт від 11.11.2025 та 13.01.2026 (оригінали в позивача).; копії документів про оплату правничої допомоги (оригінали в позивача); копія витягу зі статуту АО Греца і Партнери (оригінал в АО Греца і Партнери); копія наказу про переведення на посаду адвоката (оригінал в АО Греца і Партнери).

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

20.06.2024 між позивачем та адвокатським об`єднанням «Греца і Партнери» було укладено договір про надання правової допомоги.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту щодо стягнення заборгованості з оплати електричної енергії за «зеленим» тарифом на умовах і в порядку, що визначені даним договором, а клієнт зобов`язується прийняти (отримати) та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання даного договору.

Пунктом 2.1 договору визначено перелік юридичних послуг, які надаються виконавцем.

Згідно з п. 5.1 договору за послуги згідно з цим договором клієнт сплачує виконавцю гонорар в наступних розмірах: 1800 грн за одну годину роботи старшого партнера об`єднання; 1500 грн за одну годину роботи партнера об`єднання; 1200 грн за одну годину роботи адвоката об`єднання; 1000 грн за одну годину роботи помічника адвоката об`єднання.

Пунктами 6.1, 6.2 договору сторонами обумовлено, що оплата виконуваних виконавцем робіт (наданих послуг) здійснюється клієнтом протягом трьох робочих днів з моменту отримання рахунку виконавця. Грошові розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковому порядку, шляхом перерахування клієнтом відповідних грошових сум зі свого поточного рахунку на поточний рахунок виконавця у банківській установі, або готівкою.

31.10.2025 між адвокатським об`єднанням «Греца і Партнери» укладено додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 20.06.2024, відповідно до якої сторони дійшли спільної згоди викласти пункт 5.1 договору в наступній редакції: за послуги згідно з цим договором клієнт сплачує виконавцю гонорар в наступних розмірах: 1800 грн за одну годину роботи старшого партнера об`єднання; 1600 грн за одну годину роботи партнера об`єднання; 1500 грн за одну годину роботи адвоката об`єднання; 1200 грн за одну годину роботи помічника адвоката об`єднання. Всі інші умови договору залишаються незмінними.

Детальним описом робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у зв`язку із розглядом справи №308/16508/25 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Закарпаттяенергозбут» про стягнення заборгованості визначено вид робіт (послуг), час, год./кількість, ціну грн/год., суму, грн, а саме: підготовка позовної заяви в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ «Закарпаттяенергозбут» про стягнення заборгованості за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством №150412199 від 08.11.2023 за періоди жовтня 2024 - вересня 2025 року - 1,84 (час, год./кількість), 1500 (ціна грн/год), 2760 (сума, грн); підготовка і подання до суду заяви про усунення недоліків позовної у справі № 308/16508/25 (зауваження суду стосувалися форми підписанні актів, невжиття заходів досудового врегулювання, відсутності доказів відмови відповідача від погашення заборгованості, необгрунтованості клопотання про витребування доказів) 1,00 (час, год./кількість), 1500 (ціна грн/год), 1500 (сума, грн); підготовка заяви про розподіл судових витрат у зв`язку із розглядом справи №308/16508/25 в суді першої інстанції 0,50 (час, год./кількість), 1500 (ціна грн/год), 750 (сума, грн).

Оплата правничої допомоги підтверджується долученими до заяви документами, а саме: рахунком № НОМЕР_3 від 11.11.2025, актом виконаних робіт №005944 від 11.11.2025 та квитанцією про надсилання стороні ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ" 41999833.

Квитанції про надсилання стороні ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ" 41999833, позивачем здійснено оплату у сумі 750 грн.

Щодо наданої виписки по рахунку, про здійснення списання на рахунок отримувача Греца і партнери суми в розмірі 4 260,00 грн. платником є Віталій Олександович Кілб, підтвердження того, що вказана оплата здійснена саме за надання професійнох правничої допомоги Кілб О.І., відомості відсутні.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до п. 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі ст. 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Статтею 30 Закону передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З точки зору ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні розміру судових витрат, які підлягають відшкодуванню на користь відповідача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України за клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою та не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Своєю чергою, в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2020 року у справі №509/5043/17 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Представник відповідача звернувся з клопотанням про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Суд враховує, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22.

Як вбачається з наданого представником позивача детального опису робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, до складу правничих витрат включено час, витрачений на представництво, а саме на підготовку і подання до суду заяви про усунення недоліків позовної у справі № 308/16508/25 (зауваження суду стосувалися форми підписанні актів, невжиття заходів досудового врегулювання, відсутності доказів відмови відповідача від погашення заборгованості, необгрунтованості клопотання про витребування доказів) у розмірі 1500 грн, а також на підготовку заяви про розподіл судових витрат у зв`язку із розглядом справи №308/16508/25 в суді першої інстанції - у розмірі 750 грн.

Суд зауважує, що послуги щодо підготовки та подання різного роду клопотань, зокрема про розгляд справи у відсутності позивача та про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції є такими видами юридичних послуг, які безпосередньо та нерозривно пов`язані з розглядом справи, носять технічний характер, не потребують значного часу щодо підготовки таких клопотань адвокатом, аналізу законодавства, обґрунтування своєї позиції, тощо, а тому такі задоволенню не підлягають.

Разом з тим, Верховним Судом у постанові від 02 лютого 2024 року у справі №910/9714/22 зроблено правовий висновок про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на представництво а саме за підготовка і подання до суду заяви про усунення недоліків позовної у справі № 308/16508/25 (зауваження суду стосувалися форми підписанні актів, невжиття заходів досудового врегулювання, відсутності доказів відмови відповідача від погашення заборгованості, необгрунтованості клопотання про витребування доказів) у розмірі 1500 грн.та підготовки заяви про розподіл судових витрат у зв`язку із розглядом справи №308/16508/25 в суді першої інстанції у розмірі 750 грн., у даному випадку відшкодуванню не підлягають.

Окрім того, представником позивача надано підтвердження фактично понесених ОСОБА_1 , витрати пов`язаних із надданням професійної правничої допомоги у розмірі 750 грн.

Суд також вважає необхідним зазначити, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23).

Отже, беручи до уваги заперечення представника відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, з огляду на складність справи, яка не є складною та існує чисельна усталена судова практика щодо розгляду аналогічних справ, обсяг та час необхідний для виконання адвокатом, який надавав професійну правничу допомогу позивачу робіт у даній справі, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про доведеність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 750 грн.

Також із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору у розмірі 968,96 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариствоа з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» про стягнення заборгованості,- задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (пл. Жупанатська, буд. 18, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, код в ЄДРПОУ - 41999833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість у загальному розмірі 100 203,83 суму основної заборгованості у розмірі 95 770,36 грн; інфляційні втрати у розмірі 3 068,71 грн; 3 % річних у розмірі 1 364,77 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (пл. Жупанатська, буд. 18, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, код в ЄДРПОУ - 41999833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (пл. Жупанатська, буд. 18, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, код в ЄДРПОУ - 41999833) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 750 (сімсот п`ятдесят) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 тел. НОМЕР_4 адреса проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» ел. пошта tov@zez.tolk.ua тел. 380312617100 адреса 88000, Україна, м. Ужгород, пл. Жупанатська, буд. 18 ЄДРПОУ 41999833.

Дата складення повного судового рішення 24.03.2026.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош