Рішення № 135125524, 24.03.2026, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 303/9850/25

2/301/287/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Бобик О.І.,

за участю секретаря судового засідання Бабинець В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (далі по тексту АТ «А-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.06.2025 між АТ "А-Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ABH0CT155101751119007185, відповідно до якого відповідачу надано кредит у розмірі 15000,00 грн , строком 36 місяців (тобто до 27.06.2028) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту). Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору станом на 16.12.2025 року у неї виникла заборгованість у розмірі 21284,76 грн, яка складається з: 15000,00 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 5961,07 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 323,69 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.

За наведених обставин просить суд стянути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101751119007185 від 28.06.2025 у розмірі 21284,76 грн, та судові витрати.

Відзиву на позов відповідач ОСОБА_1 не подавала.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, прохальна частина позовної заяви містить клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засіданні не з`явилася. Поштова кореспонденція судом направлялася на адресу реєстрації місця проживання відповідача, встановленої в порядку передбаченому ч.ч. 6, 7 ст. 187 ЦПК України, однак поштовий конверт повернувся до суду з відміткою причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою», а отже в силу приписів п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України, така поштова кореспонденція вважається врученою належним чином.

Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, враховуючи відсутність відзиву відповідача, беручи до уваги, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив на підставі ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи та, згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України не здійснювати фіксацію процесу звукозаписувальними технічними засобами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.06.2025 між сторонами укладено кредитний договір №ABH0CT155101751119007185 щодо надання кредиту в розмірі 15000,00 грн, строком 36 місяців (тобто до 27.06.2028), зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява про надання послуги "Швидка готівка" разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті, складає між нею і банком договір, про що свідчить її підпис у заяві.

На підставі зазначеної заяви було укладено кредитний договір №ABH0CT155101751119007185 та перераховано кошти в сумі 15000,00 грн.

Також 28.06.2025 відповідачкою було підписано паспорт споживчого кредиту "Швидка готівка".

Позивачем надано розрахунок заборгованості та виписку по кредиту, із яких вбачається, що станом на 16.12.2025 заборгованість відповідача становить 21284,76 грн, яка складається з: 15000,00 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 5961,07 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 323,69 грн - загальний залишок заборгованості за пенею.

Згідно із частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина другастатті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другоюстатті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (частиною першоюстатті 207 ЦК України).

Закон України від 03.09.2015 року № 675-VIII "Про електронну комерцію"визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 ЗУ "Про електронну комерцію").

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ятастатті 11 ЗУ "Про електронну комерцію").

Згідно із частиною шостоюстатті 11 ЗУ "Про електронну комерцію"відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 ЗУ "Про електронну комерцію"у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 ЗУ "Про електронну комерцію"моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗУ "Про електронний цифровий підпис", за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У силу вимог частиною першоюстатті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно достатті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частиною першою статті 611 ЦК України).

Згідно з вимогами статей 12, 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що сторони 28.06.2025 в електронній формі уклали кредитний договір №ABH0CT155101751119007185, щодо надання кредиту в розмірі 15000,00 грн, строком 36 місяців (тобто до 27.06.2028) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно.

На підтвердження існування у відповідача заборгованості за кредитним договором, представником позивача було надано до суду меморіальний ордер, розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів по картці, яка містить інформацію про здійснені відповідачем операції по картці.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами існування заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення із ОСОБА_1 у користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" заборгованості за кредитним договором №ABH0CT155101751119007185 від 28.06.2025 у розмірі 20961,07 грн, яка складається з: 15000,00 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 5961,07 грн - загальний залишок заборгованості за процентами;

Поряд із цим, відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українисвідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другоюстатті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зважаючи на те, що з 24.02.2022 і по даний час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки за таке прострочення, позивачем безпідставно нараховано відповідачу пеню у розмірі 323,69 грн, яка стягненню не підлягає, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Згідно зст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2385,56 грн.

Керуючись ст.ст.2,3,10,12,13,18,76-81,141,263-265,280-284, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610,625,629,651,6531048-1050,1054 ЦК Українисуд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101751119007185 від 28.06.2025 у розмірі 20961 (двадцять тисяч дев`ятсот шістдесят одну) гривню 07 копійок, що складається з наступного: 15000,00 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 5961,07 грн - загальний залишок заборгованості за процентами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" судовий збір у розмірі 2385,56 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24.03.2026.

Суддя Іршавського

районного суду: О. І. Бобик