Рішення № 135125473, 25.03.2026, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/116/26

Номер провадження 2/298/34/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 березня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Ротмістренко О.В.,

за участі секретаря судового засідання Каналош М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Великий Березний в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (надалі також АТ «А-Банк», Банк, позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (надалі також відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 21.10.2023 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі Умови та Правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 21.10.2023 відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком), на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44.40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір.

Як зазначає позивач, Банк свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Водночас зауважує, що відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, тобто, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 08.02.2026 має заборгованість у розмірі 12189.81 грн., яка складається з наступного 10085.25 грн. заборгованості за кредитом та 2104.56 грн. - заборгованості по відсоткам. Як зазначає позивач, він неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення Відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяти на себе зобов`язання. На даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав АТ «А-БАНК».

Наведена обставина стала приводом для звернення позивача до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді від 18.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився. Разом з тим у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, у разі виникнення обставин викладених в ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку. Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, а також судові повістки надіслані рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України. Однак, відповідні поштові відправлення повернулись на адресу суду неврученими відповідачу.

Своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на позов відповідач не скористався, будь яких інших заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду також не надходило.

На підставі ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах та на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід розглянути, ухваливши рішення по суті заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши додані позивачем докази, суд встановив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ «А-Банк» у зв`язку з поданою ним анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, підписаною ним власноручно 21.10.2023. У Анкеті-заяві, зокрема, зазначено, що відповідач погоджується, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням: www.a-bank.com.ua, між ним і банком становлять Договір про надання банківських послуг.

21.10.2023 відповідачем також підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої (яких) відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо. Також 21.10.2023 відповідачем із застосуванням електронного підпису підписано паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Вигода», в якому він повідомлений про основні умови кредитування з використанням кредитної картки, а саме: тип кредиту; суму ліміту; строк договору та строк кредитування; спосіб та строк надання кредиту; процентну ставку; тип процентної ставки; орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача; реальну річну процентну ставку; порядок повернення кредиту; підвищену процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язань щодо повернення кредиту та інше.

Відповідно до пункту 6 Заяви пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%, у разі виходу з пільгового періоду на кредит нараховується процентна ставка 3,4% на місяць.

Згідно довідки за лімітами, наданої позивачем АТ «Акцент-Банк», відповідачу встановлено ліміт кредитних коштів на дату підписання договору в розмірі 0.00 грн., 27.10.2024 збільшено до 1000 грн., 26.01.2025 збільшено до 2000 грн., 30.01.2025 зменшено до 1400 грн., 30.01.2025 збільшено до 10100 грн.

Згідно з довідкою за картками ОСОБА_1 відкрито рахунок та видано наступні картки: № НОМЕР_1 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2031 року; №НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року; №НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_5 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № 4323347380333432, строком дії до грудня місяця 2031 року; № 4323347335937139, строком дії до грудня місяця 2031 року; № 4400004416904985, строком дії до грудня місяця 2031 року.

З наданої банком та приєднаної до матеріалів справи виписки по картці вбачається, що відповідач, отримавши кредитну картку, неодноразово здійснював операції з картковим рахунком.

З наявного в матеріалах справи і не спростованого відповідачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 21.10.2023 убачається, що за станом на 08.02.2026 заборгованість відповідача за кредитним договором складає 10 085, 25 грн, з яких 9 421, 81 грн. становить залишок заборгованості за тілом кредиту, 633, 44 грн. залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений); 2 104, 56 загальний залишок заборгованості за процентами; 405, 86 грн. залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість; 1 698, 70 грн. залишок заборгованості за процентами на прострочені заборгованість, що разом становить 12 189, 81 грн.

Вирішуючи порушене у позовній заяві питання щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

В ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець позивач.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Як передбачено в ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII«Про споживче кредитування» (далі Закон №1734-VIII).

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1734-VIII до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України від 3 вересня 2015 року № 675-VIII«Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз наданих позивачем доказів дає підстави для висновку, що належними та допустимими доказами у справі доведено факт укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем, факт отримання відповідачем кредитних коштів у вигляді встановленого кредитнго ліміту, невиконання останнім умов кредитного договору, що призвело до порушення графіку погашення кредиту за кредитним договором, виникнення у зв`язку з цим заборгованості по кредиту.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на 15.04.2025 заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 189,81 грн., яка складається з 10 085, 25 грн. заборгованості за кредитом та 2 104,56 грн. заборгованості по відсоткам.

З огляду на ту обставину, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором, доказів, які б спростовували вищевказаний розрахунок суми боргу суду не надав, як і не надав доказів, підтверджуючих виконання ним умов кредитного договору, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, у зв`язку з чим такі підлягають задоволенню.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, суд виходить з такого.

Представник АТ «АКЦЕНТ-БАНК» у позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати по справі, зокрема судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжного доручення №6005315553461 від 08.02.2026 вбачається, що АТ «АКЦЕНТ БАНК» сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру.

Таким чином, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 141, 263-265, 279, 280, 281, 282, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.10.2023 в розмірі

12 189 (дванадцять тисяч сто вісімдесят дев`ять) грн. 81 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-банк» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його

перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-банк», код ЄДРПОУ: 14360080, місце знаходження: м. Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 25.03.2026.

Головуюча О.В.Ротмістренко