Постанова № 13511616, 10.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

Дата ухвалення
10.01.2011
Номер справи
16/255
Номер документу
13511616
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2011 № 16/255

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Корсака В.А.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача: Бортник О.М. (за дов.),

від відповідача: Нечипорчук Н.О. (за дов.),

від третьої особи-1: Крисан В.М. (за дов.),

від третьої особи-2: Касьяненко А.М. (за дов.),

від третьої особи-3: Горголь О.М. (за дов.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.08.2010

у справі № 16/255 ( )

за позовом Міністерство транспорту та зв"язку України

до Головне управління комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне територіально-галузеве об"єднання "Південне-Західна залізниця"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Київська міська рада (третя особа-2)

2. Інспекція архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (третя особа-3)

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2010 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та звязку України права власності на нерухоме майно, а саме: нежитловий будинок (стрілочний пост №15), розташований за адресою м. Київ, вул. Довбуша, 22 та знаходяться у господарському віданні Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовило в оформленні права власності на нежитловий будинок (стрілочний пост №15), розташований за адресою м. Київ, вул. Довбуша, 22 та знаходиться у господарському віданні Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» та видачі свідоцтва про право власності, чим обмежило можливість позивача реалізувати своє право.

30.07.2010 позивачем було подано уточнення позовних вимог, в якому він просить визнати право власності держави України в особі позивача на обєкт нерухомого майна, а саме стрілочний пост №15, площею 11,1 кв.м., літера «Б1» за Технічним паспортом, інвентарний номер 011261, введення в експлуатацію у 1950 році.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2010 у справі №16/255 позов задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові, з посиланням на неповне зясування обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при зверненні ДТГО «Південно-Західна залізниця» до Головного управління комунальної власності не було дотримано вимог, встановлених Положенням про порядок оформлення права власності на обєкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1820 від 31.08.2001, отже, у відповідача не було підстав для оформлення права власності. Крім того, відповідач звертає увагу, що з питань оформлення права власності до Головного управління зверталось саме ДТГО «Південно-Західна залізниця», а не позивач, і в оформленні такого права було відмовлено третій особі-1, а не позивачу. Таким чином, будь-які спірні відносини між позивачем та відповідачем відсутні.

Апелянт також зазначає, що з аналізу статті 1 ГПК України, частиною 1 статті 15, пункту 1 частини 2 статті 16 та статті 392 Цивільного кодексу України, вбачається, що позов про визнання права власності подається у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності у неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права. Відповідачем, на думку скаржника, може бути особа, яка може претендувати на таке право, а не особа, яка здійснює оформлення, тобто фактично видає документ, що посвідчує факт належності такого права свідоцтво про право власності.

Крім того, скаржник посилається на те, що у позовній заяві не зазначено, які права та охоронювані законом інтереси позивача щодо права власності останнього порушені відповідачем, у звязку з чим спір про визнання права власності між сторонами відсутній.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції, ухвалою суду від 24.11.2010 було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самосійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Київську міську раду та Інспекцію архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

В судових засіданнях представник Київської міської ради заперечував проти позову та задача, що у Київської міської ради відсутні будь-які відомості щодо відведення земельної ділянки Державному територіально-галузевому обєднанню «Південно-Західна залізниця» під будівництво спірного обєкту нерухомості, відсутні відомості про надання дозволу на будівництво спірного обєкта і про те, що по закінченню будівництва спірний обєкт був введений в експлуатацію у встановленому законом порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу Інспекція архітектурно-будівельного контролю у м. Києві зазначила, що чинним законодавством не передбачено прийняття в експлуатацію самочинно збудованих обєктів нерухомого майна. У звязку з цим, для зняття статусу самочинного будівництва замовнику (забудовнику) необхідно здійснити передбачений законодавством комплекс заходів, яких позивачем вчинено не було.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників процесу, колегією суддів встановлено наступне.

Державне територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна залізниця» з метою проведення державної реєстрації права власності на спірне майно звернулось до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявою, в якій просило оформити свідоцтво на право державної власності на об'єкт нерухомого майна, площею 11,1 кв. м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, 22.

Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 042/13/1-5211 від 17.06.2009 відповідач відмовив третій особі у оформленні права власності держави на спірний об'єкт нерухомості через відсутність документів про належність спірних об`єктів до державної власності.

Статтею 4 Закону України «Про транспорт» встановлено, що державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту України, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 № 789 затверджене Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, відповідно до якого міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту та здійснює державне управління в галузі транспорту.

Підпунктом 29 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

В процесі розгляду справи позивач стверджував, що до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України входить Державне територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна залізниця», яке відповідно до преамбули Статуту Державного територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна залізниця» створене згідно зі статтями 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт», засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Як було встановлено, що до складу Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» входять відокремлений підрозділ Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління №1 (далі Управління), яка діє на підставі Положення, затвердженого наказом начальника Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця» від 29.07.2009 №312-Н.

Відповідно до пункту 3.2.4. Положення про відокремлений підрозділ Київське будівельно-монтажне експлуатаційне управління №1, основним завданням Управління є експлуатація та утримання в належному технічному стані службово-технічних, виробничих будівель та споруд, житлового фонду, обєктів соціальної інфраструктури та інженерних мереж, що знаходяться на балансі.

Позивач вказує на те, що згідно Технічного паспорта, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, довідки Управління про балансову належність від 04.03.2010 №БМЕУ-1-610, інвентарної картки обліку основних засобів, нежитловий будинок (стрілочний пост) №22 по вул. Довбуша в м. Києві обліковується на балансі Управління та знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця». Залишкова балансова вартість майна становить 146, 98 грн.

Міністерство транспорту та звязку України зазначає, що зазначений об'єкт нерухомого майна є державним, знаходяться в господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні третьої особи та перебуває на балансі Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №1, що підтверджується зазначеною вище довідкою про балансову належність об'єкту нерухомого майна та інвентарними картками обліку основних засобів.

Судом встановлено, що на час розгляду даного спору в суді, право власності на спірне майно належним чином не оформлено та не зареєстровано. Ці обставини у судовому засіданні сторони не заперечували.

Технічний паспорт та Довідка про балансову належність споруд і будівель не є документами, що підтверджують право власності позивача на спірний обєкт.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності зазначеного Закону, визнаються державою.

У відповідності до положень статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Порядок оформлення права власності із видачею свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна визначений Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в місті Києві, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1227 від 27.10.2009 (далі Положення).

Відповідно до наданих пояснень учасниками судового процесу та матеріалів справи, судом встановлено, що до відповідача звернулось Державне територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна залізниця» із заявою про оформлення права власності на спірне майно, але за результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило заявника своїм листом про відсутність підстав для оформлення права власності у зв'язку з ненаданням необхідних для оформлення права власності документів, передбачених Положенням.

Таким чином, з наведеного вбачається, що у відповідності до Положення на Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) покладено обовязок здійснювати оформлення права власності на об'єкти нерухомості виключно при наявності всіх необхідних для оформлення права власності документів.

Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було оформлено заявнику право власності на спірне майно, в звязку з ненаданням останнім належно оформленого пакету документів, що передбачені Положенням.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не порушує права позивача та третіх осіб на спірне майно, оскільки вбачається відсутність у останнього будь-яких власних претензій на предмет спору, а у позивача правовстановлюючих документів на спірний обєкт та на земельні ділянки під ними, що витікає з підстав позову і встановлених судами обставин справи (така ж правова позиція Вищого господарського суду України у аналогічних справах, викладена у його постановах від 11.11.2010 у справі №35/200-11/562, від 24.06.2010 у справі №37/782, від 17.06.2010 у справі 320/1471 та ін.).

Будівництво споруд та будівель повинно здійснюватись на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації, а завершений обєкт будівництва повинен відповідати встановленим державним будівельним та санітарним нормам. Перебування осіб у даній будівлі/споруді не повинно встановлювати загрози їхньому життю. На підтвердження такої відповідності видаються передбачені законом документи (акт введення в експлуатацію). В даному випадку такі документи відсутні. Таким чином, позивачем не надано доказів того, що спірний обєкт може стати обєктом права власності як обєкт нерухомості.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, у звязку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, позивачем не надано належних доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Витрати на оплату державного мита за подання апеляційної скарги згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2010 по справі № 16/255 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління комунальної власності у м. Києві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2010 у справі №16/255 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

3. Стягнути з Міністерства транспорту та звязку України (01135, м. Київ, пр.-т Перемоги,14, код ЄДРПОУ 00017584) на користь Головного управління комунальної власності у м. Києві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код ЄДРПОУ 19020407) 51, 00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 16/255 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді

Часті запитання

Який тип судового документу № 13511616 ?

Документ № 13511616 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 13511616 ?

Дата ухвалення - 10.01.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 13511616 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 13511616 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 13511616, Київський апеляційний господарський суд

Судове рішення № 13511616, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 10.01.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 13511616 відноситься до справи № 16/255

Це рішення відноситься до справи № 16/255. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 13511615
Наступний документ : 13516920