Ухвала суду № 135115441, 18.03.2026, Миронівський районний суд Київської області

18.03.2026

Єдиний унікальний № 371/204/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/204/26

Провадження № 1-кс/371/67/26

Суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю :

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження :

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши справу за заявою ОСОБА_5 про відвід судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження №42023110000000408, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 грудня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України,

У С Т А Н О В И Л А :

У провадженні Миронівського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження №42023110000000408, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 грудня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України. Судова справа ЄУН 371/204/26, номер провадження № 1-кп/371/201/26. Головуючим суддею у кримінальному провадженні є суддя ОСОБА_6 .

У судовому засіданні 11 березня 2026 року захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 заявлено відвід головуючому у кримінальному провадженні судді ОСОБА_6 .

Заява про відвід мотивована тим, що постановою судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_6 від 03 лютого 2026 року в справі ЄУН 371/1548/25 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу.

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_4 оскаржив її в апеляційному порядку, вказавши на ряд допущених про розгляді справи порушень. Апеляційна скарга ОСОБА_4 містить сім самостійних підстав, з яких він просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 03 лютого 2026 року та закрити провадження у справі. Розгляд апеляційної скарги ОСОБА_4 відбудеться 31 березня 2026 року.

Аргументами ОСОБА_4 є не лише невмотивованість судового рішення та неправильне застосування норм права, а й насамперед порушення конституційного принципу індивідуалізації відповідальності та пропорційності, порушення засад змагальності сторін. Вказані порушення вважає істотними під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а в кримінальних провадженнях, де вирішується доля людини, вони набувають ще більшого значення.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Вказане вимагає особливої обачності та свідчить, що у кримінальному провадженні мають бути виключені будь-які сумніви щодо неупередженості судді, зняті всі потенційні підозри до нього (тягар judex suspectus), зокрема з дотриманням стандарту «стороннього спостерігача».

В учасників кримінального провадження та стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви щодо здатності судді ОСОБА_6 , яка вже попередньо сформувала уявлення щодо особи ОСОБА_4 , забезпечити та зберегти об`єктивність і неупередженість під час розгляду іншої справи за його участю. Існує ризик, що за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення у судді ОСОБА_6 попередньо склалося враження, згідно з яким ОСОБА_4 порушує закон та вчиняє протиправні дії систематично.

На підставі викладеного просив задовольнити заву про відвід судді ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження.

Про розгляд заяви про відвід повідомлено учасників судового провадження.

Заявник ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав подану заяву. Уточнив, що підставою для відведення судді є наявність обставин, які викликають сумніви у її неупередженості, повязані з розглядом іншої судової справи, рішення в якій оскаржено. Суддя не допускала поведінки, яка може бути розцінена як така, що вказує на її зацікавленість у розгляді кримінального провадження, не проявляла такої поведінки при розгляді іншої судової справи, проте у неї ймовірно склалося певне враження про особу обвинуваченого, яке може перешкодити розглянути кримінальне провадження неупереджено.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заяву захисника ОСОБА_5 , просив відвести головуючого суддю від розгляду кримінального провадження.

Прокурор висловив заперечення щодо заявленого захисником відводу та зазначив, що підстави для відведення головуючого судді відсутні.

Представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_7 зазначила, що вважає наявними підстави для відведення судді, зважаючи на тяжкість кримінального провадження та наявність обставин, на які вказав заявник.

Судді ОСОБА_6 як головуючому у кримінальному провадженні судді, згідно правил частини третьої статті 81 КПК України, було запропоновано надати пояснення з приводу заявленого відводу, які сприятимуть з`ясуванню питання про те, чи дійсно є обставини, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, і прийняттю рішення щодо заявленого відводу.

На таку пропозицію суддя ОСОБА_6 не відреагувала, правом надати пояснення з приводу заявленого відводу не скористалася.

Заслухавши мотиви заявника щодо підстав для відведення головуючого судді, зясувавши позицію учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Відповідно до приписів пунктів 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

На підставі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. Якщо в учасника справи виникли сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді, то у нього, відповідно до наведеного, виникає право заявити судді відвід.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб?єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об?єктивного критерію, тобто з?ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб?єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Підстави відводу це юридичні факти матеріально-правового або процесуально-правового характеру, при встановленні яких за допомогою доказів для забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення із розгляду справи усувається суддя.

Положеннями частини першої статті 75 КПК України встановлений вичерпний перелік підстав, які перешкоджають подальшому розгляду суддею кримінального провадження, зокрема: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумніви у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Правилами частини п`ятої статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує усунення судді від участі в судовому провадженні.

Судом встановлено такі обставини.

У провадженні судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження №42023110000000408, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 грудня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України.

Підготовче судове засідання у кримінальному провадженні було призначено на 11 годину 00 хвилин 11 березня 2026 року.

У підготовчому судовому засіданні, після оголошення складу та роз`яснення права на відвід, захисник ОСОБА_5 заявив відвід головуючому судді ОСОБА_6 . Вказана обставина підтверджується інформацією, яку містить журнал судового засідання в режимі відеоконференції №6054490 від 11 березня 2026 року.

Аналізуючи мотиви, які наведені заявником при розгляді цієї справи як такі, що стали підставою заявлення відводу, суд дійшов висновку, що відвід судді ОСОБА_6 заявлено з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 75 КПК України, тобто у зв`язку із наявністю обставин, які викликають сумнів у її неупередженості.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його упередженості» є оціночним тлумаченням, його використання залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує.

З системного аналізу положень закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Водночас для того, щоб ці обставини лягли в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

З метою підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб?єктивних та/або об?єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв?язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Для відведення судді з підстав упередженості або необ`єктивності необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість або необ`єктивність судді, підтвердити їх доказами, у заяві про відвід неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Посилання заявника на упередженість судді ОСОБА_6 не є об?єктивно та легітимно обґрунтованими. Наведені заявником мотиви не містять належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеною нормою КПК України.

Відповідно до приписів статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 9 наведеного Закону суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Згідно положень пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Суддя виконує свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України»).

При цьому, сама по собі заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, адже визначальним фактором є можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (пункт 44 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).

Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, доки на підставі доказів не буде встановлена наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді.

Для задоволення відводу за обєктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. Цю думку Велика Палата Верховного Суду розкрила в ухвалі у справі № 908/137/18 щодо процедури «сквіз-аут».

Обґрунтування заяви про відвід базується на думці заявника щодо правомірності майбутніх дій та рішень судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженнів, сформованій внаслідок розгляду суддею справи про адміністративне правопорушення, порушеної відносно ОСОБА_4 за частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП, ЄУН 371/1548/25, номер провадження 3/371/22/26.

За наслідками розгляду справи постановою судді від 03 лютого 2026 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених частинами першою та другою статті 172-7 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу. На постанову внесегно апеляційну скаргу, рішення за якою на цей час не прийнято.

На підтвердження наведених фактів до заяви про відвід додано копію рішення у справі про адміністративне правопорушення та копію апеляційної скарги на судове рішення.

В судовому засіданні ОСОБА_4 та його захисник не вказали на факти, які б свідчили про вчинення суддею ОСОБА_6 дій чи бездіяльності, які б могли викликати сумнів у її об?єктивності чи неупередженості, пояснили, що докази упередженості відсутні.

Наведені заявником доводи щодо попереднього розгляду суддею ОСОБА_6 судової справи за участю його підзахисного ОСОБА_4 , а також незгода з постановленим цею суддею рішенням, яким вирішено питання про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, та подання апеляційної скарги на рішення, не є підставою для відведення судді.

Розгляд суддею інших справ, у тому числі тих, що стосуються тих самих учасників або пов`язаних обставин, зазвичай не є автоматичною підставою для відводу згідно з КПК України, якщо немає доказів упередженості. Відвід можливий, якщо попередні справи сформували упереджене ставлення, що викликає обґрунтований сумнів у безсторонності.

Заявник робить висновок про наявність упередженості судді, суб`єктивно оцінюючи на предмет законності та правомірності майбутні дії та рішення судді, незважаючи на ті обставини, що попередній розгляд іншої судової справи не вказує на пряму заінтересованість судді ОСОБА_6 у результаті поточного процесу.

Суд також зазначає, що чинним законодавством не передбачено жодних обмежень права будь-якої особи на звернення зі скаргою на судове рішення. Подання апеляційної скарги на судове рішення є правом особи, що, за загальним правилом, не створює конфлікту інтересів та не спричиняє тиску на суд.

Мотиви заявника про те, що суддя ОСОБА_6 попередньо сформувала уявлення щодо особи ОСОБА_4 , згідно з яким він порушує закон та вчиняє протиправні дії систематично, і це перешкодить забезпечити та зберегти об`єктивність і неупередженість під час розгляду кримінального провадження за його участю, є вочевидь безпідставними.

У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Craxi v. Italy» від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

Суддя повинен бути об`єктивним і неупередженим при виконанні своїх професійних обов`язків. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише міркування про можливу упередженість судді, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Сам по собі факт, що заявник внаслідок суб`єктивних міркувань, які не підтверджені жодним доказом, сумнівається в неупередженості судді, не свідчить про упередженість та заінтересованість судді і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду кримінального провадження.

Отже, доводи заявника про упередженість судді ОСОБА_6 не знайшли підтвердження при розгляді справи за заявою про відвід. Такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях, суб?єктивному баченні можливих дій судді під час судового розгляду кримінального провадження. Заява про відвід, а також матеріали справи не містять жодних фактів чи доказів, які б свідчили про вчинення суддею ОСОБА_6 активних дій чи бездіяльності та могли викликати сумнів у її об?єктивності чи неупередженості.

Наведені заявником обставини, якими він обґрунтував заяву про відвід судді, не вказують на наявність об?єктивного чи суб?єктивного критерію для висновків про упередженість судді, а тому відсутні підстави для висновку про наявність визначених пунктом пунктом 4 частини першої статті 75 КПК України підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_6 , заява про відвід не може бути розцінена як обґрунтована.

Задоволення заяви про відвід з підстав суб?єктивного бачення учасником справи особи судді, якому він може довірити розгляд кримінального провадження за його участі, призведе до безпідставного фактичного усунунення судді від здійснення правосуддя та затягування розгляду кримінального провадження, що суперечить основоположним принципам судочинства.

Керуючись статтями 75, 80 - 82, 369 - 372 КПК України,

П О С Т А Н О В И Л А :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_5 про відвід судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження №42023110000000408, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 грудня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України.

Кримінальне провадження №42023110000000408, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 грудня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України, повернути судді Миронівського районного суду ОСОБА_6 для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1