Рішення № 13511421, 18.01.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2011 рокуСправа №11/2433

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Довганя К.І., при секретарі Олексенко Т.В., за участю представників сторін: позивача не зявився, відповідача ОСОБА_1 особисто, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом закритого акціонерного товариства "Єврофінанс" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 71011 грн. 53 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача боргу по лізингових платежах в сумі 45983,63 грн. згідно договору фінансового лізингу № LA08000004 від 17.01.2008р. та пені 4703,19 грн., 3% річних 1480,75 грн., інфляційних 4622,98 грн. а також штрафу 14220,98 грн. В обгрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач в порушення умов укладеного сторонами договору починаючи з липня 2009 р. не сплачує чергові лізингові платежі, в результаті чого за ним утворилась заявлена до стягнення заборгованість.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, свого представника у судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач в судовому засіданні факт існування заборгованості перед позивачем не заперечувала.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

17 січня 2008 року сторонами був укладений договір фінансового лізингу № LA08000004 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. договору позивач зобов'язувався надати, а відповідач прийняти предмет лізингу. Предметом лізингу визначено транспортний засіб I-VAN.

Згідно пункту 3.4 договору сторони погодили наступні лізингові платежі: перший платіж 18500 грн. 10 коп.; щомісячні платежі з ПДВ 5216 грн. 29 коп.(з них: 2775 грн. 01 коп. - відшкодування вартості предмету лізингу, 2441 грн. 28 коп. банківські відсотки та комісія).

Графік сплати вищезазначених платежів викладений у Додатку 4 до договору i відповідно до пункту 2.1 є невідємною його частиною.

Пунктом 2.2. Додатку 2 до договору визначено, що предмет лізингу вважається переданим у лізинг Лізингоотримувачу з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі транспортного засобу. Акт приймання-передачі предмету лізингу був складений та підписаний Сторонами 13.02.2008 року.

Пунктом 8.1. Додатку 2 до договору передбачено, що нарахування щомісячних лізингових платежів розпочинається з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі транспортного засобу, але не пізніше 5 (пяти) днів з дня повідомлення Лізингоодержувача про готовність транспортного засобу до передачі (13.02.2008р.).

Відповідно до пункту 8.2. Додатку 2 до договору, лізингоодержувач зобов'язується сплачувати Лізингодавцю лізингові платежі згідно з договором, протягом 5 (п'яти) днів з дати виставлення відповідних рахунків Лізингодавцем, але не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок Лізингодавця, зазначений у договорі та у виставленому рахунку - фактурі. Неодержання рахунку Лізингоодержувачем не звільняє його від зобов'язання своєчасно здійснювати лізингові платежі згідно з договором. Лізингові платежі сплачуються в українській гривні. Якщо у договорі вказана референційна валюта долари США або Євро, всі платежі будуть конвертовані в гривні на дату формування відповідного рахунку.

Однак відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувались лізингові платежі, а з липня 2009р. сплата зазначених платежів не здійснювалась.

Пунктом 10.2. Додатку 2 до договору сторонами було встановлено, що Лізингодавець має право відмовитися від договору та вимагати повернення предмету лізингу, від Лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо Лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або повністю та прострочення сплати складає більше 30 (тридцяти) днів.

Позивач 01.01.2010р. розірвав в односторонньому порядку договір, про що повідомив Відповідача направивши на його адресу повідомлення про розірвання договору №10/01-013 від 31.01.2010р.

Загальна сума нарахованих відповідачу за час дії договору коштів за умовами договору, що підлягали сплаті на користь позивача складає 45983 грн. 63 коп.

Відповідачем за період дії договору залишаються несплаченими кошти: по рахунку фактурі №СФ-0006092 від 24.07.2009р.- 2061 грн. 93 коп., по рахунку фактурі №СФ-0006093 від 24.07.2009р.- 536 грн. 41 коп., по рахунку фактурі №СФ-0007108 від 25.08.2009р.- 7775 грн. 42 коп., по рахунку фактурі №СФ-0007109 від 25.08.2009р.- 1079 грн. 46 коп., по рахунку фактурі №СФ-0008480 від 25.09.2009р.- 7846 грн. 51 коп., по рахунку фактурі №СФ-0008481 від 25.09.2009р.- 1154 грн. 50 коп., по рахунку фактурі №СФ-0009361 від 23.10.2009р.- 7671 грн. 53 коп., по рахунку фактурі №СФ-0009362 від 23.10.2009р.- 969 грн. 78 коп., по рахунку фактурі №СФ-0010286 від 25.11.2009р.- 7622 грн. 32 коп., по рахунку фактурі №СФ-0010287 від 25.11.2009р.- 917 грн. 83 коп.,по рахунку фактурі №СФ-011169 від 25.12.2009р.- 7528 грн. 82 коп., по рахунку фактурі №СФ-011170 від 25.12.2009р.- 819 грн. 12 коп.

Пунктом 8.9 Додатку 2 до договору, у paзi прострочення Лізингоодержувачем сплати платежів за договором, передбачена сплата Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця пені у pозмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на відповідну дату, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань.

Крім того, відповідно до п. 10.8 Додатку 2 до договору дострокове розірванні договору можливе за умов відшкодування в повному обсязі витрат Лізингодавця, які він зазнав внаслідок дострокового розірвання договору з вини Лізингоодержувача, а також із можливістю застосування санкцій, а саме: сплати 10% від вартості всіх недоотриманих лізингових платежів Лізингодавцю за договором.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 525, 526, 549, 611, 612, 806 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати:

-з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК

України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до такого учасника можуть бути застосовані штрафні санкції які визначаються у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня).

Якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в poзмірі, передбаченому договором.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої вiдмoви від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 статті 2 Закону України „Про фінансовий лізинг” встановлено, що за договором фінансового лізингу Лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов i передати и у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2, 3 статті 7 Закону України „Про фінансовий лізинг” визначено, що Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не оплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення плати становить більше 30 днів.

Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Статтею 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” визначено що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму; яка відшкодовує частин вартості предмета лізингу платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо повязані з виконанням договору лізингу.

Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобовязання між сторонами виникли з моменту укладення договору фінансового лізингу від 17.01.2008р. № № LA08000004. Свої зобовязання за договором позивач виконав належним чином, передавши відповідачу визначений ним транспортний засіб.

Однак Відповідач свої зобовязання за договором в частині своєчасного та повного проведення лізингових платежів належним чином не виконав, заборгувавши позивачу 45983,63 грн.

За таких обставин суд вважає заявлену до стягнення позивачем суму основного боргу 45983,63 грн. чергових лізингових платежів такою, що підлягає до задоволення.

Оскільки відповідач не проводив чергові лізингові платежі більше 30 днів то позивач правомірно відмовився від договору та повернув предмет лізингу.

Крім того позивачем відповідно до статті 625 ЦК за порушення умов договору, та несвоєчасне виконання грошових зобовязань, було правомірно нараховано відповідачу 3% річних від сум прострочених зобовязань та інфляційні.

Загальна сума 3% річних складає 1480 грн. 75 коп.

Загальна сума інфляційних складає 4622 грн. 98 коп.

Ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Оскільки відповідач допустив порушення строків оплати лізингових платежів, то з нього на користь позивача також підлягає до стягнення передбачена договором пеня в сумі 4703,19 грн. та штраф в сумі 14220, 98 грн.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та інші судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь закритого акціонерного товариства "Єврофінанс", проспект Леніна, буд. 81, приміщення 17, м. Запоріжжя, 69002, код 30726921 45983 грн. 63 коп. боргу, 4703 грн. 19 коп. пені, 4622 грн. 98 коп. інфляційних, 1480 грн. 75 коп. річних, 14220 грн. 98 коп. штрафу, 710 грн. 12 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя К.І.Довгань