Рішення № 135107762, 23.03.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/14150/21

Провадження № 2-др/463/14/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Нора Н.В.

за участю секретаря Заверухи О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву представника відповідача адвоката Вошика В.Б,, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, -

в с т а н о в и в:

Представник відповідача адвокат Вошика В.Б, звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в якому просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Подану заяву мотивує тим, що в провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебуває справа №463/14150/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Львівобленеро» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Відповідач у відзиві на позовну заяву від 9 січня 2026 р. заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які очікує понести в зв?язку із розглядом справи у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн. На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу Відповідач надає: договір про надання правничої допомоги від 17 липня 2025 р.; акт прийому-передачі наданих послуг; платіжні документи; враховуючи вищевикладене.

Представником Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» було подано заперечення, які мотивує наступним. Відповідач для відшкодування витрат на правову допомогу представник відповідача зобов`язаний був заявити про такі витрати разом з першою заявою по суті спору та подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат або ж зробити про них відповідну заяву в останньому судовому засіданні з урахування вище викладеного просить відмовити у стягненні витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час і місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за відсутності її, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримала в повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд зави про ухвалення додаткового рішення суду за відсутності сторін.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 10.03.2026 року в задоволенні позовуПриватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії відмовлено.

Згідно зі ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. ч. 4-6 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час розгляду цивільної справи № 753/15687/15-ц (постанова від 14.11.2018р.) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

За своєю юридичною природою, договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, зміст якого розкривається главою 63 ЦК України і за загальним правилом, перед його укладенням сторони користуються свободою розсуду щодо визначення його умов, однак з врахуванням, серед іншого, вимог розумності та справедливості (ст. ст. 6, 627 ЦК України).

Процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу, зокрема дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, відтак, навіть фіксованість гонорару у договорі не є безумовним обов`язком суду стягнути такий.

Згідно з матеріалами справи професійна правнича допомога надана відповідачу на підставі договору про надання правової допомоги від 17.07.2025 року, актом виконаних робіт № 14150-ц/с від 12.03.2026 року, платіжною інструкцією, яка підтверджує переказ коштів за послуги адвоката Вошика В.Б.

Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт і наданих послуг, час, витрачений адвокатами на надання послуг та обсяг таких послуг, з врахуванням таких засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, суд дійшов висновку, що подана заява підлягає до задоволення, тобто у розмірі 10000,00 грн.

Щодо доводів представника позивача, які нею були викладені в письмовій заяві, як вбачається з відзиву подану відповідачем, останній заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які очікує понести в зв?язку із розглядом справи у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) грн., окрім цього представником позивача було зроблено відповідну заяву в судовому засіданні, отже доводи представника позивача спростовуються наявними матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 82, 258, 259, 263-265, 268, 270, ЦПК України, суд, -

ухвалив:

заяву представника відповідача адвоката Вошика В.Б,, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовомПриватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, - задоволити.

Сягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду в порядку і строки передбачені ст.ст. 354, 355 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» (місце знаходження: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ЄДРПОУ 00131587).

Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя: Нор Н.В.