Рішення № 13510773, 18.01.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2011 р.

Справа № 15/120

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства "Теплоенергетик" м. Кіровоград

до відповідача: ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології" м. Кіровоград

третя особа без самостійних вимог на предмет спору ВАТ "Кіровоградгаз" м. Кіровоград

третя особа без самостійних вимог на предмет спору ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології" м. Кіровоград

про стягнення 10275832 грн. 93 коп.

та зустрічний позов Комунального підприємства "Теплоенергетик" м. Кіровоград

до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

про визнання договору недійсним

Представники сторін:

від ДК "Газ України" - Ткаченко Р.Ю. довіреність № 169/10 від 23.12.10р.

від КП "Теплоенергетик" - Моргунова Т.О. довіреність № 9 від 10.01.10р.

Квашук О.Д. довіреність № 10 від 10.01.11р.

Карауш В.Ф. директор підприємства

Клоков Р.В. заступник директора

від ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології" - не з'явився

від ВАТ "Кіровоградгаз" - Олійник Д.С. довіреність № 07/01-88 від 15.11.10р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 8 768 980 грн. 15 коп. боргу за поставлений природний газ, 816 751 грн. 58 коп. пені, 482 293 грн. 91 коп. інфляційних втрат та 207807 грн. 29 коп. 3% річних.

КП "Теплоенергетик" подав зустрічний позов про визнання недійсним договору поставки природного газу від 02.10.09р. Ухвалою суду від 26.10.10р. зустрічний позов прийнятий до розгляду і призначений для сумісного розгляду з первісним.

Ухвалою суду від 18.11.10р. до участі у справі залучений інший відповідач ДП "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології" м. Кіровоград.

В судовому засіданні представник ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” підтримав первісні позовні вимоги і просить їх задовольнити за рахунок КП “Теплоенергетик”, до ДП Теплоенергоцентраль” ТОВ “ВЕТ” позовні вимоги відсутні (т. 1 а. с. 130-131).

Представники КП “Теплоенергетик” первісний позов заперечили, зустрічний позов підтримали.

ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “ВЕТ” до суду не з'явилось, про причини неявки не повідомило, хоча належним чином сповіщено про час і місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою від 14.01.11р. (т. 3 а. с. 69).

Представник ВАТ “Кіровоградгаз” дав усні та письмові пояснення по справі.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд з’ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

По первісному позову.

Між сторонами укладений договір поставки природного газу № 06/09-1666 ТЕ-18 (Р) від 02.10.09р. За умовами договору постачальник (ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”) зобов’язується передати у власність покупцю природний газ, а покупець (КП “Теплоенергетик”) зобов’язується прийняти та оплатити газ. Постачальник передає у листопаді 2009 року у власність покупцеві природний газ з ресурсів 2008 – 2009 років в обсязі 10130,401 тис. куб. м. Приймання-передачу газу поставленого постачальником покупцеві, оформляється актами приймання-передачі газу, які підписуються уповноваженими представниками та складаються протягом трьох робочих днів з моменту укладення договору. Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника протягом трьох банківських днів з дати підписання актів приймання-передачі. Договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє в частині передачі ресурсу газу до 31 грудня 2009 року, а в частині розрахунків за газ – до їх повного проведення. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.

Відповідно до ч. 1 ст. 193, 265 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона /постачальник/ зобов’язується надавати другій стороні /споживачеві, абонентові/ енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач /абонент/ зобов’язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобов’язується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Сторонами складені та підписані акти від 26.11.09р. передачі-приймання природного газу на суму 2076804 грн. 11 коп., на суму 1942937 грн. 63 коп., на суму 1714361 грн. 60 коп., на суму 1343607 грн. 32 коп., на суму 1691269 грн. 49 коп. Загальна вартість переданого газу становить 8768980 грн. 15 коп. Всі акти підписані представниками ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, КП “Теплоенергетик”, ВАТ “Кіровоградгаз” та посвідчені печатками підприємств (т. 1 а. с. 13-17).

В порушення пункту 5.1 договору КП “Теплоенергетик” на протязі трьох банківських днів з дати підписання актів оплату за газ не здійснив.

Сума боргу складає 8768980 грн. 15 коп. доказів погашення якого сторони, в тому числі і відповідач, господарському суду не надали.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат за період з грудня 2009 року по березень 2010 року включно становить 482293 грн. 91 коп.; сума 3 % річних за період з 2 грудня 2009 року по 17 вересня 2010 року становить 207807 грн. 29 коп.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою /штрафом, пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення стосовно стягнення неустойки передбачені ст. ст. 230, 231 ГК України.

Можливість стягнення пені передбачена пунктом 6.1 договору, її сума за період з 18 березня по 17 вересня 2010 року з врахуванням зміни облікової ставки НБУ становить 816751 грн. 58 коп. В письмових поясненнях від 17.11.10р. позивач додатково обгрунтував нараховану суму пені (т. 1 а. с. 88-89).

Позовні вимоги підлягають повному задоволенню за рахунок КП “Теплоенергетик”.

В позові до ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “ВЕТ” слід відмовити, так як у ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” відсутні позовні вимоги до цього підприємства.

По зустрічному позову.

Згідно зі ст. ст. 215, 233 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

При визнанні такого правочину недійсним застосовуються наслідки, встановлені статтею 216 цього Кодексу. Сторона, яка скористалася тяжкою обставиною, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки і моральну шкоду, що завдані їй у зв'язку з вчиненням цього правочину.

В пунктах 19, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.09р. “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” вказано наступне.

Відповідно до статей 229-233 ЦК правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки.

Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

В ухвалі від 18.11.10р. суд вимагав від КП “Теплоенергетик” надати докази звернення до правоохоронних органів стосовно вказівок органів влади на підписання актів передачі-приймання природного газу від 26.11.09р. Такі документи суду надані не були. В матеріалах справи також відсутні будь-які документи правоохоронних органів з цього приводу. Відомості про можливу або розпочату справу про банкрутство підприємства - відсутні.

Таким чином, в силу ст. ст. 32 – 34 ГПК України позивач не довів належними та допустимими доказами наявність тяжкої обставини, яка була наявна в момент укладення ним спірного договору поставки природного газу від 02.10.09р.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд вважає, що по договору від 02.10.09р. для сторін настали реальні наслідки: КП “Теплоенергетик” по актам від 26.11.09р. отримав природній газ, а ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” повинен був на протязі трьох днів з моменту підписання актів отримати грошові кошти за цей газ. Однак в добровільному порядку КП “Теплоенергетик” кошти не сплатив, і ДК “Газ України” звернувся до суду з позовом про стягнення таких коштів в примусовому порядку. Слід також зазначити, що в актах приймання-передачі газу від 26.11.09р. відсутні будь-які зауваження, заперечення, примітки, дописки і таке інше зі сторони КП “Теплоенергетик”. Немає таких відміток і на договорі.

Посилання КП “Теплоенергетик” на ст. 265 ГК України, ч. 1 ст. 712 ЦК України спростовуються вищевикладеним.

За ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Акти передачі-приймання природного газу складені на виконання пунктів 3.1, 3.2 договору від 02.10.09р. і датовані 26.11.09р., тобто після, а не до укладення договору.

Твердження відповідача про фіктивність правочину (ст. 234 ЦК України) не підтверджуються зібраними по справі доказами.

В наданих представником КП “Теплоенергетик” ксерокопіях платіжних доручень ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “ВЕТ” № 151 від 16.12.08р., № 158 від 30.12.08р., № 12857 від 16.01.09р., № 167 від 23.01.09р., № 3377 від 28.01.09р., № 13122 від 29.01.09р., № 13429 від 16.02.09р., № 3429 від 17.02.09р., № 13508 від 18.02.09р., № 13577 від 23.02.09р., № 3444 від 26.02.09р., № 3471 від 03.03.09р. в графі призначення платежу є посилання тільки на договір № 06/08-1901-ТЕ-18 (т. 3 а. с. 36-47). Даний договір не є предметом як зустрічного позову КП “Теплоенергетик”, так і підставою первісного позову ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”. Також, в письмових поясненнях ДК “Газ України” від 17.01.11р. вказано: “Залишок коштів, перерахованих по договорам № 06/08-1901 ТЕ і 06/08-1902 БО знаходяться на авансовому рахунку Компанії та ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “ВЕТ” з будь-якими листами про повернення даних коштів до ДК “Газ України” не зверталась” (т. 3 а. с. 86-87). Як зазначалось вище, у ДК “Газ України” відсутні позовні вимоги до ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “ВЕТ”.

Посилання КП “Теплоенергетик” на ліцензію Національної комісії регулювання електроенергетики України від 09.12.09р. зі строком дії з 26 листопада 2009 року по 25 листопада 2012 року (т. 3 а. с. 74) не є підставою для задоволення позову, так як ця ліцензія видана на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії, що не впливає на можливість укладення підприємством цивільно-правових угод з іншими юридичними особами, в даному випадку договору купівлі-продажу природного газу з ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”. Тому, підстави для застосування ст. 227 ЦК України відсутні.

Стосовно наданих КП “Теплоенергетик” актів передачі-приймання природного газу від 30.11.08р., від 31.12.08р., від 31.01.09р., від 28.02.09р., від 31.03.09р. (т. 1 а. с. 50-52) суд зазначає наступне.

Ці акти підписані представником покупця – ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “ВЕТ” і представником газорозподільної організації – ВАТ “Кіровоградгаз”. Підпис представника постачальника – ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” на актах відсутній. Тому, вони не є належними доказами передачі природного газу від ДК “Газ України” до ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “ВЕТ”. Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.09р. по справі № 37/194 в задоволенні позовних вимог ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “ВЕТ” до ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” про спонукання до укладення договорів на поставку природного газу повністю відмовлено (т. 2 а. с. 102-108). Наведене свідчить про відсутність договірних відносин між ДК “Газ України” та ДП “Теплоенергоцентраль” ТОВ “ВЕТ” у 2009 році.

Отже, проаналізувавши всі надані сторонами і зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що зустрічний позов задоволенню не підлягає.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на КП “Теплоенергетик”.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 193, 230, 231 ГК України, ст. ст. 203, 215, 234, 235, 334, 526, 546, 547, 549, 625, 655, 692, 714 ЦК України, ст. ст. 32 – 34, 43, 44, 47-1, 49, 60, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

По первісному позову.

Позовні вимоги до комунального підприємства “Теплоенергетик” м. Кіровоград задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства „Теплоенергетик” м. Кіровоград вул. Ливарна 1 код ЄДРПОУ 24153576 р/р 26006980040080 ЦРВ ПАТ “Мегабанк” МФО 351629 на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ вул. Шолуденка 1 р/р 26008301970 у ВАТ „Ощадбанк” м. Київ МФО 300465 код ЄДРПОУ 31301827 – 8768980 грн. 15 коп. боргу, 482293 грн. 91 коп. інфляційних втрат, 207807 грн. 29 коп. 3 % річних, 816751 грн. 58 коп. пені, 25500 грн. сплаченого державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

В задоволенні позовних вимог до дочірнього підприємства “Теплоенергоцентраль” ТОВ “Високі енергетичні технології" м. Кіровоград – відмовити.

По зустрічному позову.

В задоволенні зустрічного позову повністю відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя К.М. Мохонько

дата складення повного

рішення 24.01.11р.