Рішення № 13510696, 14.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/45214.01.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Оптик-Майстер” До 1.Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі-Блінкер”,

2.Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації),

3.Товариства з обмеженою відповідальністю “Тріденс”

Пропереведення прав та обовязків покупця, визнання права власності, визнання договору недійсним

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаІларіонов Є.А. представник за довіреністю від 25.08.2010 р.

Від відповідача-1 Гарматюк А.Д. представник за довіреністю від 19.04.2010 р.

Від відповідача-2 Ткач О.Г. представник за довіреністю від 18.08.2010 р.

Від відповідача-3не зявився 14.01.2011 р. у судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Оптик-Майстер” звернулося до суду з позовом про переведення на себе прав та обовязків покупця за договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 29.12.2009 р, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Профі-Блінкер” та Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації) та визнання за собою права власності на нежиле приміщення загальною площею 46,40 кв.м., яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 7-б. Позовні вимоги мотивовані порушенням переважного права позивача на купівлю спірного приміщення.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2010 р. № 46/452, яку призначено до розгляду на 18.10.2010 р.

Ухвалою від 18.10.2010 р. розгляд справи було відкладено на 22.11.2010 р.

17.11.2010 р. від Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна” надійшла відповідь на судовий запит від 18.10.2010 р. № 06-37.1/3178.

17.11.2010 р. позивач подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову та заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд: визнати за собою переважне право на купівлю нежилого приміщення загальною площею 45 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 7, що згідно з технічним паспортом позначене літерою “Б” за договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 29.12.2009 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованим в реєстрі за № 5195; перевести на себе права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 29.12.2009 р.; визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення загальною площею 45 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 7, що згідно з технічним паспортом позначене літерою “Б”, який укладений між відповідачем-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тріденс” і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 1924; визнати за собою право власності на нежиле приміщення загальною площею 46,40 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 7, що згідно з технічним паспортом позначене літерою “Б”; стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.

Ухвалою від 22.11.2010 р. заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково та залучено до участі у справі в якості іншого відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Тріденс”.

В судових засіданнях 22.11.2010 р., 06.12.2010 р., 20.12.2010 р. розгляд справи відкладався.

У судове засідання, призначене на 14.01.2011 р., зявилися представники позивача та відповідачів 1, 2. Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити відповідно до заяви про збільшення позовних вимог. Відповідачі 1, 2 проти позову заперечили з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та відзиві на заяву про збільшення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

За твердженнями позивача, він в період з 12.06.1996 р. по сьогоднішній день орендував окремо розташоване приміщення загальною площею 45 кв. м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 7, та згідно з технічним паспортом позначене літерою «Б»(далі - спірне приміщення), що підтверджується договором оренди майна від 12 червня 1996 року, договором оренди від 13 червня 1999 року № 9-а, угодою від 19 червня 2002 року № 9/11, додатковою угодою від 20.03.2006 р. до угоди від 19.06.2002 р., попереднім договором про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду від 02 січня 2007 року, додатковою угодою № 1 від 02.04.2007 р. до попереднього договору від 02 січня 2007 року, договором про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду від 18.06.2007 р.

Як стверджує позивач, ним у 1996 р. було здійснено поліпшення орендованого майна за рахунок власних коштів і вартість цих поліпшень перевищує 25 % балансової вартості орендованого ним обєкту.

Таким чином, позивач посилаючись на розділ 3 пункту 12 Програми приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради IV сесії V скликання від 08.02.2007 №62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки»наголошує на тому, що йому належить переважне право купівлі спірного приміщення, а тому просить суд визнати за собою право власності на нежиле приміщення загальною площею 46,40 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 7, що згідно з технічним паспортом позначене літерою “Б”, а враховуючи те, що відповідачем-2 був укладений договір купівлі продажу нежилих приміщень № 588 від 29.12.2009 р. з відповідачем-1, позивач, вважаючи свої права порушеними, просить суд визнати за собою переважне право на купівлю нежилого приміщення загальною площею 45 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 7, що згідно з технічним паспортом позначене літерою “Б” за договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 29.12.2009 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованим в реєстрі за № 5195, перевести на себе права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 29.12.2009 р.

Крім того, оскільки спірне приміщення 19.08.2010 р. за договором купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 1924 було відчужено відповідачем-1 на користь відповідача-3, позивач просить суд визнати цей договір недійсним.

Відповідачі 1, 2 проти позову заперечують, посилаючись на те, що позивач з 1996 р. по 2007 р. укладав договори оренди з особами, які не були власником приміщення, таким чином позивач не був належним орендарем спірних приміщень, крім того, відповідач-1зазначає, що позивачем не було отримано згоду від орендодавця на поліпшення спірного майна, а тому відповідачі вважають, що підстави и для задоволення позовних вимог відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких Господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як зазначалось вище, позивач в період з 12.06.1996 р. по 18.07.2008 р. орендував окремо розташоване приміщення загальною площею 45 кв. м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 7, та згідно з технічним паспортом позначене літерою «Б»(далі - спірне приміщення), що підтверджується договором оренди майна від 12 червня 1996 року, договором оренди від 13 червня 1999 року № 9-а, угодою від 19 червня 2002 року № 9/11, додатковою угодою від 20.03.2006 р. до угоди від 19.06.2002 р., попереднім договором про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду від 02 січня 2007 року, додатковою угодою № 1 від 02.04.2007 р. до попереднього договору від 02 січня 2007 року, договором про передачу майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке передається в оренду від 18.06.2007 р.

Як доказ належного виконання своїх обовязків, як орендаря спірного приміщення, позивач надав суду платіжні доручення на оплату орендної плати та банківські довідки (в матеріалах справи).

Судом також враховано, що постановою Господарського суду міста Києва від 23.03.2006 р. № 24/788 було продовжено термін дії договору від 19.06.2002 р. № 9/11 з 19.06.2005 р. по 18.06.2008 р., але зазначену постанову було скасовано постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2006 р. Тому, відповідач-1 вважає, що позивач з 19.06.2005 р. не був законним орендарем спірного приміщення.

Проте, матеріали справи свідчать, що спірним приміщенням позивач фактично користується по теперішній час, що підтверджується платіжними дорученнями на оплату орендної плати а також листом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»№ 155/1/05-2441 від 24.06.2010 р. (в матеріалах справи).

Слід також зазначити, що доказом підтвердження площі спірного приміщення 46,4 к.м. є план цього приміщення з виконаним заміром приміщення станом на 10.08.2010 р. (в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2006 р. позивачем було направлено на ім'я начальника Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради лист № 22/11 з проханням включити спірне приміщення, що перебуває в оренді Позивача та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 7, та згідно з технічним паспортом позначене літерою «Б», до об'єктів приватизації.

У відповідь, Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради листом від 24.11.2006 р. № 042/9/3-7884 повідомлено позивача про те, що для приватизації шляхом викупу спірного приміщення необхідно подати зазначений у вказаному листі перелік документів.

На виконання листа Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради від 24.11.2006 р. за № 042/9/3-7884 позивачем було сформовано та подано до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради вказаний у листі пакет документів.

У відповідь на поданий позивачем пакет документів Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради листом від 16.02.2007 року № 042/9/3-874 повідомило Позивача про недоцільність приватизації та викупу спірного приміщення.

Проте, рішенням Київської міської ради III сесії VI скликання «Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007 р. № 62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки», спірне приміщення - нежиле приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 7, та згідно з технічним паспортом позначене літерою «Б»- було включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, із зазначенням способу приватизації - аукціон.

За результатами аукціону, проведеного 22.12.2009 року, між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю “Профі-Блінкер”, як переможцем такого аукціону, було укладено договір № 588 купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідчений 29 грудня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 5195.

Відповідно до розділу 3 пункту 12 Програми приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради IV сесії V скликання від 08.02.2007 р. № 62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки», орендар нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) одержує право на приватизацію орендованого майна шляхом викупу такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, при цьому вартість поліпшень становить не менше як 25% залишкової вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Вказане положення Програми приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки відповідає статті 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», статті 17 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Факт здійснення Позивачем поліпшень орендованого майна у 1996 році підтверджується договором № 5 на проведення ремонтних робіт від 06.08.1996 року, актом здачі-приймання виконаних робіт до договору № 5 від 06.08.1996 року, кошторисом на проведення таких робіт та листом на ім'я Головного лікаря РМО Печерського району м. Києва Румак Г.І. з візою від 26.08.1996 р. Головного лікаря про погодження проведення капітального ремонту.

Твердження відповідача-1 щодо неотримання позивачем згоди від орендодавця на поліпшення спірного майна судом не приймаються, оскільки РМО Печерського району м. Києва (як орендодавцем за договором оренди майна від 12 червня 1996 року) було погоджено таке поліпшення, про що свідчить віза Головного лікаря РМО Печерського району м. Києва Румак Г.І. на листі позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Оскільки судом було встановлено належне виконання Позивачем своїх обовязків за зазначеними вище договорами оренди, відповідно до ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України Позивач має переважне право на придбання спірного приміщення.

Виходячи з вищезазначеного позовні вимоги щодо визнання за позивачем переважного права на купівлю нежилого приміщення загальною площею 45 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 7, що згідно з технічним паспортом позначене літерою “Б” за договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 29.12.2009 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованим в реєстрі за № 5195, щодо переведення на позивача прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 29.12.2009 р., щодо визнання за позивачем права власності на нежиле приміщення загальною площею 46,40 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 7, що згідно з технічним паспортом позначене літерою “Б” є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Під час розгляду справи стало відомо, що спірне приміщення 19 серпня 2010 року за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (реєстровий №1924), було відчужено відповідачем 1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тріденс”.

Слід зазначити , що спірне приміщення, до моменту укладення між відповідачем-1 та відповідачем-2 договору № 588 купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідченого 29 грудня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за № 5195, належало до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Фактично в результаті укладення відповідачем-2 договору купівлі-продажу було здійснено приватизацією комунального майна, що відносилося до територіальної громади міста Києва.

Проте, процедура здійснення приватизації комунального майна врегульована Програмою приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки, затвердженою рішенням Київської міської ради IV сесії V скликання від 08.02.2007 р. № 62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки», Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»та Законом України «Про приватизацію державного майна».

Відповідно до розділу 3 пункту 12 Програми приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради IV сесії V скликання від 08.02.2007 р. № 62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки», статті 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», статті 17 Закону України «Про приватизацію державного майна»орендар нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) одержує право на приватизацію орендованого майна шляхом викупу такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, при цьому вартість поліпшень становить не менше як 25% залишкової вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).

Як вже було встановлено судом, позивач належним чином виконував свої обовязки, як орендар користуючись спірним приміщенням тривалий проміжок часу, крім того, позивачем було здійснено поліпшення цього приміщення за рахунок власних коштів, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди.

За таких обставин позивач на момент прийняття рішення про приватизацію спірного приміщення мав переважне перед іншими суб'єктами право на придбання вказаного приміщення, що виражається у придбанні шляхом викупу орендованого та поліпшеного ним майна поза будь-яким конкурсом (без проведення аукціону або конкурсу). Тобто, відповідач-2 - Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради повинно було в першу чергу запропонувати позивачу викупити спірне приміщення, а уже у випадку його відмови від реалізації права на викуп оголошувати проведення аукціону чи конкурсу та залучати до участі в них третіх осіб.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 319 Цивільного кодексу України тільки власник майна володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Оскільки відповідач-1 виступив покупцем у договорі купівлі-продажу майна з порушенням переважного права позивача на купівлю майна, зазначеного в цьому договорі, то відповідач-1 не мав право на власний розсуд розпорядитися придбаним за таким договором майном.

Згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України підставою для недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною або сторонами вимог, встановлених частинами 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства.

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю “Профі-Блінкер” уклавши з Товариством з обмеженою відповідальністю “Тріденс” договір купівлі-продажу від 19.08.2010 р. розпорядився майном в обхід переважного права позивача, то його дії є такими що не відповідають вимогам цивільного законодавства і відповідно є підставою для визнання правочину недійсним.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 р. № 9, судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Виходячи з вищезазначеного, вимоги позивача щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.08.2010 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 1924, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порядку передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Оптик-Майстер” переважне право на купівлю нежилого приміщення загальною площею 45 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 7, що згідно з технічним паспортом позначене літерою “Б” за договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 29.12.2009 р., посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованим в реєстрі за № 5195.

3.Перевести на Товариство з обмеженою відповідальністю “Оптик-Майстер” права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу нежилих приміщень від 29.12.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого в реєстрі за № 5195.

4.Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення загальною площею 45 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 7, що згідно з технічним паспортом позначене літерою “Б”, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Профі-Блінкер” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Тріденс” і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 1924.

5.Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Оптик-Майстер” (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 7 Б, ідентифікаційний код 24258743) право власності на нежиле приміщення загальною площею 46,40 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 7, що згідно з технічним паспортом позначене літерою “Б”.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Профі-Блінкер” (03118, м. Київ, пр-т Червонозоряний, 128, ідентифікаційний код 35001668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптик-Майстер” (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 7 Б, ідентифікаційний код 24258743) 901 (девятсот одну) грн. 20 коп. державного мита та 78 (сімдесят вісім) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.Стягнути з Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, ідентифікаційний код 19020407) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптик-Майстер” (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 7 Б, ідентифікаційний код 24258743) 901 (девятсот одну) грн. 20 коп. державного мита та 78 (сімдесят вісім) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тріденс” (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 29/1, ідентифікаційний код 36520429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Оптик-Майстер” (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 7 Б, ідентифікаційний код 24258743) 901 (девятсот одну) грн. 20 коп. державного мита та 78 (сімдесят вісім) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Омельченко

Повне рішення складено: 19.01.2011 р.