Рішення № 13510663, 21.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/16321.01.11 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 До Підприємства «Дорадо» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

Про зобовязання вчинити дії щодо належного оформлення факту

повернення нереалізованого товару за договором комісії № 2 від 01.04.2008

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача ОСОБА_2 предст.

Від Відповідача Сатир Л.В. - предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства «Дорадо»у формі товариства з обмеженою відповідальністю про зобовязання останнього вчинити дії щодо належного оформлення факту повернення нереалізованого товару за договором комісії № 2 від 01.04.2008 у звязку із відмовою виконання комісійного доручення відповідно до п.п. 2.3.13 вказаного договору.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 01.12.2008 відбулася фактична передача (повернення) нереалізованого товару у кількості 98 шт. на загальну суму 177 502,52 грн. за відомістю, складеною уповноваженою особою Позивача ОСОБА_4 та працівником Відповідача Чайкою О.В., та погодженою директором Відповідача Овчаренком І.П. Проте на сьогоднішній день факт передачі належним чином не оформлений, Відповідач відмовляється належно оформити та повернути Позивачеві первинні документи, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

15.05.2009 Позивачем уточнено позовні вимоги. Позивач просить визнати факт передачі (повернення) Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 нереалізованого за Договором комісії № 2 від 01.04.2008 товару в кількості 98 одиниць на загальну суму 175 602,00 грн. відповідно до накладної № 537 від 01.12.2008 на повернення від комісіонера та акту передачі-приймання від 01.12.2008 нереалізованого товару за Договором комісії № 2 від 01.04.2008, та зобовязати Підприємство «Дорадо»у формі товариства з обмеженою відповідальністю вчинити дії, спрямовані на належне оформлення факту повернення нереалізованого товару на загальну суму 175 602,00 грн. за Договором комісії № 2 від 01.04.2008 шляхом належного оформлення (підписання) первинних бухгалтерських документів, а саме: накладної № 537 від 01.12.2008 на повернення від комісіонера та акту передачі-приймання від 01.12.2008 нереалізованого товару за Договором № 2 від 01.04.2008.

Відповідач проти позову заперечує, заявляючи, що 01.12.2008 працівник та директор Відповідача разом з представником Позивача оглянули товар, який мав намір повернути Позивач та склали відомість, в якому зазначили стан товару і поставили підписи під цією відомістю. Проте, враховуючи неналежний стан товару, Відповідач повідомив Позивача про неможливість його прийняття. Із пояснень працівника відповідача Чайки О.В. вбачається, що нею була складена дефектна відомість за місцем знаходження товару, тобто у приміщенні, вказаному представником Позивача ОСОБА_4 АДРЕСА_2. Пояснення директора Відповідача свідчать, що ним була завізована дефектна відомість на предмет узгодження уцінки вартості цього товару, а передача самого товару не відбулася.

Позивач викладені у відзиві обставини заперечує, вказуючи на недобросовісність Відповідача та стверджуючи, що відомість про повернення товару і є тим документом, що підтверджує факт передачі нереалізованого товару.

Подане представником Позивача 05.06.2009 клопотання про зупинення провадження у даній справі у звязку з прийняттям правоохоронними органами рішення за заявою про вчинення злочину службовими особами Підприємством «Дорадо»у формі товариства з обмеженою відповідальністю не підлягає задоволенню, оскільки статтею 79 ГПК України визначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких провадження у справі підлягає зупиненню. У даному випадку підстави, визначені статтею 79 ГПК України, відсутні.

30.06.2009 в судовому засіданні представник Позивача заявлено клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи підписів працівника Відповідача Чайки О.В. на другому аркуші накладної на повернення товару комітенту № 537 від 01 грудня 2008 року.

Представник Відповідача не заперечував проти проведення у справі експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2009 у справі № 32/163 була призначена судова експертиза, у звязку з чим провадження у справі зупинялось.

Експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз звернувся до суду з клопотанням про надання в розпорядження експерта матеріалів для проведення почеркознавчої експертизи: оригіналу накладної на повернення товару комітенту № 537 від 01.12.2008; вільних зразків цифрового письма, почерку та підпису Чайки О.В. та ОСОБА_1 в різних документах за місцем роботи, проживання, у відомостях на отримання коштів, електрофотокопії сторінок паспорту, заяві на отримання паспорту тощо; експереминтальні зразки цифрового письма, почерку та підпису Чайки О.В. та ОСОБА_1 виконані не менш як на пяти аркушах в положенні сидячи та стоячи.

23.12.2009 матеріали справи були повернуті без виконання експертного дослідження через недостатність матеріалів наданих експерту для дослідження.

Ухвалою Господарського суду міст Києва від 25.12.2009 провадження у справі було поновлено.

Представником Позивача було залучено до матеріалів справи документи для проведення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 17.02.2010 провадження у справі зупинялось у звязку з повторним призначенням у справі судової експертизи.

09.07.2010 справа № 32/163 була направлена до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

06.12.2010 до Господарського суду міста Києва надійшов висновок судово-почеркознавчої експертизи від 12.11.2010 № 6424/10-11 та матеріали справи № 32/163.

Ухвалою суду від 07.12.2010 провадження у справі було поновлено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 Підприємством «Дорадо»у формі товариства з обмеженою відповідальністю та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір комісії № 2 (далі Договір комісії), відповідно до умов якого Позивач зобовязався за дорученням Відповідача здійснювати угоди з продажу третім особам належних останньому терміналів мобільного звязку, цифрової техніки, електротехнічного обладнання та аксесуарів, а також стартових пакетів, ваучерів, скретч-карт, що надають право абонентам тимчасового користування послугами мобільного звязку в телекомунікаційних мережах операторів звязку (далі товар).

Так, з метою виконання комісійного доручення Позивачем було отримано від Відповідача товар, асортимент, якість та ціна якого визначалась у видаткових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи. Спір між Сторонами з цього приводу відсутній.

На виконання п. 5.1 Договору Позивачем надавались Відповідачу акти з реалізації комісійного товару, що підтверджено матеріалами справи.

Згідно з п. 2.3.13 Договору комісії Позивач зобовязаний у випадку відмови від виконання комісійного доручення за 30 календарних днів письмово повідомити про це Відповідача, надавши останньому акт-звіт про виконання доручення за станом на момент такої відмови; передати Відповідачу все отримане за виконаним комісійним дорученням, а також шляхом оформлення накладної повернути все отримане від Відповідача для виконання Позивачем зобовязань за цим договором протягом 3 (трьох календарних) днів з моменту одержання відповідної вимоги від Відповідача.

Позивач звернувся до Відповідача з листом № 2/25-11 від 25.11.2008, в якому вказав, що у звязку з тяжкою економічною ситуацією в країні та неможливістю виконання умов договору комісії просить здійснити приймання нереалізованого товару, підтверджене актом приймання-передачі, та здійснити звірку за платежами.

Уповноважений представник Позивача, який діяв на підставі довіреності від 24.11.2008, передав 01.12.2008 за документом, що називається сторонами відомістю, а представник Відповідача Чайка О.В. прийняв товар у кількості 98 одиниць. Цей документ затверджено підписом директора Відповідача. Згідно з матеріалами справи вартість повернутого Відповідачу Позивачем товару складає 175602,00 грн.

Крім того, уповноваженою особою ОСОБА_4 та працівником Відповідача Чайкою О.В. було також підписано накладну на повернення товару № 537 від 01.12.2008, в якій зазначались найменування, серійні номери та кількість повернутого товару.

Належність підпису та зазначення дати його вчинення на вказаній накладній на повернення товару представнику Відповідача Чайка О.В підтверджена висновком судової експертизи.

Таким чином, судом не приймається твердження Відповідача про те, що за відомістю від 01.12.2008 Сторони не передавали, а лише засвідчили стан, в якому знаходиться товар, адже господарським судом вказана відомість відповідно до ст. 32 ГПК України приймається як доказ, що засвідчує факт передання Позивачем Відповідачу товару, оскільки в цьому документі вказано про те, що представник Позивача здав, а представник Відповідача прийняв товар. При цьому даний факт засвідчено підписом директора Відповідача на самому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Порушення своїх прав та необхідність їх захисту, особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Вищезазначеними нормами не передбачено таких способів захисту прав, як визнання факту передачі товару за договором комісії.

Слід зазначити про те, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.

Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання Відповідачем певних дій або зобовязання утриматися від їх вчинення.

Встановлення факту передачі нереалізованого товару має юридичне значення, а такий може встановлюватись господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

По суті така вимога спрямована на встановлення факту, а не на поновлення порушеного права або захист охоронюваного законом інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.

Як вбачається зі змісту ст. 20 ГК України така визначає спосіб захисту порушеного права та інтересу субєкта господарювання як присудження до виконання обов'язку в натурі. Аналогічні положення містяться і в ст. 16 ЦК України.

Так, пунктом 11.2 Договору встановлено, що у випадку необхідності кожна із Сторін має право вимагати від іншої Сторони складення відповідних актів з метою належного обліку виконання зобовязань за цим Договором.

Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі Положення), відповідно до п. 1.1 якого Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію. Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади (п. 2.6, п. 2.7 Положення).

Таким чином, Позивач в силу умов Договору звернувся до Відповідача з вимогами про прийняття нереалізованого товару, який фактично передав останньому, що підтверджено матеріалами справи, однак Відповідач в порушення умов Договору, зобовязання з належного оформлення прийняття повернутого Позивачем товару не виконав, а саме: належного оформлення первинних бухгалтерських документів щодо правочину з отримання товару не вчинив, звернення Позивача з вимогами про оформлення таких залишив без задоволення.

Отже, суд доходить до висновку, що Позивачем обрано спосіб захисту порушеного права шляхом зобовязання Відповідача до примусового виконання обовязку в натурі, а саме щодо вчинення правочину з належного оформлення передачі Відповідачу отриманого за виконаним комісійним дорученням та нереалізованого товару у звязку з припиненням дії Договору, який передбачений умовами п. 11.2 Договору.

Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання Відповідачем певних дій або зобовязання утриматися від їх вчинення.

Згідно зі змістом ч. 2 ст. 19 ЦК України встановлено, що способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога Позивача про зобовязання Відповідача вчинити дії, спрямовані на належне оформлення факту повернення нереалізованого товару на загальну суму 175 602,00 грн. за Договором комісії № 2 від 01.04.2008 шляхом належного оформлення (підписання) первинних бухгалтерських документів, а саме: накладної № 537 від 01.12.2008 на повернення від комісіонера та акту передачі-приймання від 01.12.2008 нереалізованого товару за Договором № 2 від 01.04.2008 направлена на захист його інтересів, а бездіяльність Відповідача створює загрозу наведеним інтересам Позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у звязку з чим, позов підлягає частковому задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати на проведення судової експертизи відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобовязати Підприємство «Дорадо»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (01133, м. Київ, вул. Щорса, б. 32-А, кв. 2, код 22927499) вчинити дії, спрямовані на належне оформлення факту повернення нереалізованого товару на загальну суму 175 602,00 грн. за Договором комісії № 2 від 01.04.2008 шляхом належного оформлення (підписання) первинних бухгалтерських документів, а саме: накладної № 537 від 01.12.2008 на повернення від комісіонера та акту передачі-приймання від 01.12.2008 нереалізованого товару за Договором комісії № 2 від 01.04.2008.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Підприємства «Дорадо»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (01133, м. Київ, вул. Щорса, б. 32-А, кв. 2, код 22927499) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65036, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 85,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, 2945,76 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Хрипун О.О.

Дата підписання рішення:24.01.2011