Постанова № 135102869, 23.03.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/723/26

Провадження № 3/935/389/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 березня 2026 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, статтею 124, частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області 16.03.2026 від Відділу поліції № 1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, статтею 124, частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 610499 від 09.03.2026, ОСОБА_1 09.03.2026 о 14:00 годині в м. Коростишів по вулиці Київська, 57 керував транспортним засобом Hyundai д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 610465 від 09.03.2026, ОСОБА_1 09.03.2026 о 14:00 годині в м. Коростишів по вулиці Київська, 57 керував транспортним засобом Hyundai д.н.з. НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та здійснив зіткнення з припаркованим транспортним засобом Iveco д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився на зупинці громадського транспорту. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3б, 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 610426 від 09.03.2026, ОСОБА_1 09.03.2026 о 14:00 годині в м. Коростишів по вулиці Київська, 57 керував транспортним засобом Hyundai д.н.з. НОМЕР_2 будучи обмеженим у праві керування транспортними засобами Коростишівським ДВС постанова 74401644 від 02.07.2025, чим порушив вимоги ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», за що відповідальність передбачена частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пояснив, що 09.03.2026 перебував в стані депресії та в стані алкогольного сп`яніння, намагався виїхати від свого будинку, однак не проїхав і десяти метрів та вчинив ДТП. Щодо складеного протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що є військовослужбовцем, виконує бойові завдання на Донецькому напрямку, його служба безпосередньо пов`язана із керуванням транспортними засобами, він не знав про встановлення стосовно нього тимчасового обмеження у праві керування, оскільки постійно знаходиться на службі, вказану постанову не отримував, дізнався про встановлення стосовно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами лише під час складання стосовно нього вищезазначених протоколів про адміністративні правопорушення, на разі перебуває у відпустці за місцем проживання для проходження лікування після поранення, згідно відпускного квитка № 2245 від 20.03.2026, з 20.02.2026 по 18.04.2026. Просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки має необхідність у керуванні транспортними засобами під час виконання бойових завдань.

1. Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130, статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення вказаного правопорушення настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Факт вчинення правопорушень ОСОБА_1 передбачених частиною 1 статті 130, статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується вищевказаними протоколами про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, рапортом, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , доданими фрагментами відеозаписів з місця події, наданих працівниками поліції, якими здійснювалось фіксування місця та обставин події.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення оцінка доказів здійснюється органом /посадовою особою/ за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тому, вина ОСОБА_1 у вчиненні 09.03.2026 адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується вказаними матеріалами справи, а ОСОБА_1 не було надано жодних переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду підстави поставити під сумнів правдивість обставин, викладених у матеріалах справи.

Вирішуючи питання про накладення стягнення на ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, роз`яснень, які викладені в пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005, враховується характер вчинених правопорушень, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Отже ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні 09.03.2026 адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу.

2. Стосовно вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Диспозицією частини 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Відповідно до постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами Коростишівським відділом державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 02.07.2025 ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу № 935/463/24, виданого 05.03.2024.

При надходженні до суду протоколу про адміністративне правопорушення, до нього було додано копію постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, однак відсутні докази щодо повідомлення ОСОБА_1 про застосування відповідного обмеження.

Враховуючи те, що суб`єктивна сторона вказаного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, характеризується у формі умислу, то відповідальна особа, яка склала протокол повинна довести та надати докази того, що водій був обізнаний про встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , згідно пояснень, наданих у судовому засіданні, дізнався про встановлення стосовно нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами лише під час складання стосовно нього вищезазначених протоколів про адміністративні правопорушення, то умисел останнього на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не доведено.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.

Особа, яка притягається до адміністративно відповідальності, не повинна доводити свою невинуватість, а навпаки її вину у вчиненні правопорушення повинен довести орган, який виявляє правопорушення та складає відносно неї протокол, що передбачено положеннями частини 2 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і суд, розглядаючи матеріали адміністративної справи на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, повинен прийти до висновку про винність особи поза розумним сумнівом.

Однак, надані до протоколу докази, поза розумним сумнівом, не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, зазначених у протоколі.

Відповідно до положень частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Приймаючи до уваги встановлені під час розгляду обставини, керуючись, у тому числі ст. 62 Конституції України, суд приходить до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження.

Отже, остаточно накласти на ОСОБА_1 на підставі статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом поглинання одного адміністративного стягнення другим, адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, а справи № 935/723/26, 935/724/26, 935/725/26 об`єднати.

Відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 25, 33-36, 40-1, 124, 126, 130, 283 - 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 09.03.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 09.03.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення 09.03.2026 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, на підставі статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, на розрахунковий рахунок UA368999980313060149000006001, отримувач коштів ГУК у Житомирській області, код класифікації доходів бюджету 21081300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37976485, стягувач: Відділ поліції № 1 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 80 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Київ/Києві, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код за ЄДРПОУ 37993783.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І. В. Щербаченко