Рішення № 13510202, 20.01.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.2011 Справа № 18/157

За позовом громадянина України ОСОБА_1, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Туристичний комплекс „Поляна Квасова”, с. Поляна Свалявського району

до громадянина України ОСОБА_2, с. Поляна Свалявського району

про виключення учасника товариства ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ „Туристичний комплекс „Поляна - Квасова” із наслідками, встановленими ст.ст. 54, 55 Закону України „Про господарські товариства”

(позовні вимоги викладено у відповідності до прохальної частини позовної заяви),

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_3 представник за довіреністю від 30.04.2009р.

від відповідачів 1, 2 не зявився

СУТЬ СПОРУ:

В засіданні суду 10.01.2011р. судом, за письмовою згодою сторін у відповідності до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 20.01.2011р. для надання сторонам можливості подати суду додаткові обгрунтування у підтвердження своїх доводів та заперечень. Однак, представник відповідачів у судове не зявився, будь-яких клопотань щодо неможливості явки представника суду не надходило.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 15.03.2010р. у справі № 18/157 позов задоволено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.07.2010 року рішення господарського суду Закарпатської області від 15.03.2010 рокуу справі № 18/157 скасовано. У позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України у даній справі від 19.10.2010р. судові рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд для виконання судом вимог п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 "Про практику розгляду корпоративних спорів", що полягає у наданні оцінки діям відповідача 2, встановлення їх законності чи протиправності, з'ясування негативності наслідків відсутності відповідача 2 на повноважних зборах учасників товариства та встановлення причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача 2 та негативними наслідками для товариства.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.01.2011 року по справі № 18/157

При новому розгляду справи представник позивача підтримує заявлені ним у позові вимоги до відповідачів та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Зокрема, в обгрунтування своїх доводів вказує на систематичне порушення співзасновником ОСОБА_2 зобовязань, передбачених ст. 11 Закону України „Про господарські товариства”, ст. 117 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України та статутом ТОВ „Туристичний комплекс „Поляна Квасова”, які вбачаються у систематичному ухиленні ОСОБА_2 від участі у загальних зборах засновників, що мало наслідком неможливість їх проведення за відсутності кворуму, відмежування відповідачем 2 позивача, як співзасновника, від участі у прийнятті рішень та управління діяльністю товариства та одноосібного управління товариством ОСОБА_2, який є керівником ТОВ. Вважає, що внаслідок блокування проведення загальних зборів засновників товариство не змозі затвердити ні власний фінансовий план, ні розподілити прибуток, ні визначити основні стратегічні напрямки його діяльності; останній звіт про фінансову діяльність товариства було затверджено 27.08.2006 року.

Звертає увагу на факт зловживання відповідачем 2 правами учасника та своїм статусом директора товариства, яке проявилось, зокрема, у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 366 ч.2, 222 ч. 1 Кримінального кодексу України, що підтверджено постановою Свалявського районного суду Закарпатської області від 23.01.2009 року у кримінальній справі, та неможливість позивача, як співзасновника з переважною часткою участі у товаристві, з вини відповідача 2 реалізувати своє передбачене статутом товариства право на участь у керівництві товариством, право вибирати керівника за наявності ситуації, повязаної з відстороненням ОСОБА_2 від посади директора постановою слідчого від 22.04.2008 року.

Зауважує, що згідно балансу та звіту про фінансові результати діяльності товариства за 2006 рік товариство працювало з прибутком, однак, дивіденди так і не були виплачені у звязку з блокуванням відповідачам 2 проведення загальних зборів протягом 2008 та 2009 років, що полягає у не направленні свого уповноваженого представника або самостійної явки на загальні збори учасників товариства. Спростовує аргументи відповідача 2 стосовно неможливості участі у загальних зборах, оскільки наведені ним обставини не перешкоджали направленню для участі у зборах повноважного представника.

Як правову підставу позовних вимог наводить ст. 64 Закону України „Про господарські товариства” та п. 3.6 статуту товариства, зважаючи на належність йому 60 відсотків участі у статутному фонді товариства, та наголошує, що у випадку неможливості виключити учасника з товариства через блокування ним зборів засновників та за наявності підстав та волі учасників, що володіють більше ніж 50 відсотками участі, питання про виключення підлягає вирішенню судом.

Відповідач ТОВ „Туристичний комплекс „Поляна Квасова” проти позову заперечив. За твердженням директора товариства ОСОБА_2 вимоги позивача про виплату дивідендів є безпідставними, оскільки завершення будівництва обєкта і введення його в експлуатацію відбулося в кінці 2006 року, до того часу товариство не могло працювати і отримувати прибутки. Інформація про діяльність товариства надіслана позивачу у січні 2007 року, в наступному надсилалась щоквартально. Стосовно угоди щодо придбання автомобіля, стверджує про відсутність доказів заподіяння шкоди інтересам товариства, оскільки транспортний засіб знаходиться на балансі товариства та використовується для здійснення господарської діяльності.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.01.2011 року по справі № 18/157

Відповідач 2 ОСОБА_2 проти позову заперечив з підстав, наведених у поданих суду відзиві та додаткових поясненнях. Зокрема, стверджує, що як учасник товариства не вчиняв жодних винних дій, направлених на перешкоджання діяльності товариства, заподіяння товариству збитків. Вважає недоведеними висновки позивача про наявність підстав для виключення його як учасника з товариства. Посилається на відсутність можливості прийняти участь у зборах товариства 30.06.2008 року та 18.08.2008 року через захворювання та перебування на лікуванні, що встановлено рішенням господарського суду Закарпатської області у справі № 18/161, яким констатовано недоведеність зловживання ним своїм правом з наміром створити перешкоди в реалізації корпоративних прав ОСОБА_1

Щодо зборів, призначених на 18.12.2008 року, 28.01.2009р., 25.03.2009р. та на 29.04.2009р. стверджує про відсутність у нього зобовязання і можливості прийняти в них участь, оскільки відповідних повідомлень про їх скликання не отримував. Окрім того, вважає, що внаслідок прийняття 12.11.2008р. позивачем незаконного рішення про виключення ОСОБА_2 з учасників товариства, до моменту набуття чинності судового рішення про визнання його недійсним (до 31.03.2009р.), зобовязання відповідача, як учасника товариства були відсутні, як і можливість приймати участь у зборах 18.12.2008р., 28.01.2009р., 25.03.2009р. та 29.04.2009р. з точки зору діючого законодавства.

Наголошує на тому, що участь в управлінні товариством є правом, а не обовязком учасника товариства, нездійснення такого права не є підставою для його припинення, тому неявка на засідання зборів учасників не може бути підставою для виключення учасника з товариства. Відтак, обраний позивачем спосіб захисту прав вважає таким, що суперечить нормам діючого законодавства, оскільки виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Туристичний комплекс „Поляна Квасова”, затвердженого у новій редакції загальними зборами засновників від 26.01.2006 року, зареєстрованого державним реєстратором Свалявської РДА 04.08.2006 року, товариство створено фізичними особами громадянами України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з метою одержання прибутків. Статутний фонд товариства складає 1200000 грн., частки засновників у статутному фонді розподіляються наступним чином: ОСОБА_1 720000грн., що складає 60%, ОСОБА_2 480000грн., що складає 40%.

Розділом 3 Статуту товариства учасниками товариства визначено права та обовязки учасників товариства, згідно яких останні мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); одержувати інформацію про діяльність товариства, тощо. Окрім того, учасники товариства зобовязані додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.01.2011 року по справі № 18/157

засобами, передбаченими установчими документами; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Позивач в обгрунтування своєї позиції вказує на зловживання відповідачем 2 свого права брати участь у загальних зборах товариства, що полягає у неявці на загальні збори учасників товариства з 2008 року, а відтак, неможливість їх проведення через відсутність кворуму. Також вказує на порушення відповідачем 2 вимог статуту в частині належного виконання взятих на себе зобовязань сприяти в досягненні цілей діяльності товариства, що проявляється в укладенні угод про придбання транспортного засобу, а також у передачі без відповідних документів майна товариства іншій особі для його використання з метою отримання прибутку, що в свою чергу, позбавляє учасників товариства отримувати прибуток від його діяльності.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про господарські товариства” господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Основні обовязки учасників господарських товариств визначені у статті 11 Закону України “Про господарські товариства” та статті 117 Цивільного кодексу України.

Виключення учасника товариства є формою відповідальності його перед товариством за невиконання обовязків, передбачених установчими документами або законом.

На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника. Воно можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.

Згідно статті 64 Закону України "Про господарські товариства" підставою для виключення зі складу учасників товариства є систематичне невиконання або неналежне виконання обов'язків учасником товариства, а також перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства. Правова природа виключення учасника за законодавством України полягає у тому, що це спеціальна корпоративна санкція до учасника, який не виконує корпоративних обовязків.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 13 "Про практику розгляду корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону України "Про господарські товариства", повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.01.2011 року по справі № 18/157

(бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Як свідчать матеріали справи, позивач по справі, як учасник ТОВ „Туристичний комплекс „Поляна Квасова”, є носієм корпоративних прав щодо вказаного товариства. Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарського товариства, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів), а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 88 Господарського кодексу України позивач як учасник товариства має право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.

Положеннями статуту товариства „Туристичний комплекс „Поляна Квасова”, визначено, що для керівництва товариством створюються вищий, виконавчий та контрольні органи.

Відповідно до змісту пп. 7.1 7.16 статуту ТОВ " Туристичний комплекс „Поляна Квасова", а також вимог ст.ст. 58, 60 Закону України "Про господарські товариства" права учасника товариства на участь в управлінні господарським товариством здійснюються шляхом участі у роботі вищого органу управління та прийнятті рішень учасником або його уповноваженим представником. При цьому учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток в статутному фонді, а вищий орган управління товариством загальні збори учасників можуть функціонувати та вважаються повноважними приймати рішення при наявності учасників, що мають більше 60 % голосів (кворум). За відсутності кворуму загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю неповноважні, не мають можливості приймати будьякі рішення щодо діяльності товариства, а учасники товариства, які бажають реалізувати своє право на участь в управлінні товариством, здійснювати діяльність, прийняття рішень, необхідних для здійснення товариством господарської діяльності та досягнення статутних завдань, позбавляються можливості здійснювати свої корпоративні права, у тому числі права на участь в управлінні товариством.

Загальні збори учасників товариства згідно п. 7.11 статуту скликаються не рідше, ніж один раз на рік. Згідно ст. 60 Закону України „Про господарські товариства” загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Пунктом 7.13 статуту передбачено, що кожний із засновників має право вимагати проведення загальних зборів засновників, інший учасник товариства не вправі відмовитись від участі в загальних зборах засновників. Включення до статуту товариства умови про обовязок учасника взяти участь у загальних зборах, що

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.01.2011 року по справі № 18/157

скликаються на вимогу іншого учасника, в даному випадку є доцільним, зважаючи на розподіл часток двох учасників (60% і 40%) з метою запобігання можливості зловживання шляхом блокування скликання зборів, адже жоден з учасників не має кількості голосів, достатньої для визнання зборів повноважними. Умова про такий обовязок не суперечить і чинному законодавству, зокрема, ст. 11 Закону України „Про господарські товариства” передбачає, що учасники товариства можуть нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами. Аналогічну норму містить ст. 117 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 88 Господарського кодексу України учасники господарського товариства зобовязані додержуватися вимог установчих документів товариства.

В свою чергу, статтею 61 Закону України „Про господарські товариства” передбачено, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного (складеного) капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Судом встановлено, що з метою реалізації своїх прав на участь у товаристві, визначених п. 3.1 статуту, позивач, як голова зборів та власник найбільшої частки у статутному капіталі товариства, багаторазово намагався скликати загальні збори засновників для вирішення питань, належних до компетенції загальних зборів. Так, повідомленнями про проведення загальних зборів учасників ТОВ „Туристичний комплекс „Поляна Квасова” від 21.05.2008 року, від 09.07.2008 року, від 10.11.2008 року, від 24.12.2008 року, від 17.02.2009 року, від 25.03.2009 року позивач інформував ОСОБА_2 про призначення загальних зборів на відповідні дати: на 30.06.2008 року, на 18.08.2008 року, на 18.12.2008 року, на 28.01.2009 року, на 25.03.2009 року, на 29.04.2009 року.

В даному випадку позивачем дотримано порядок скликання даних позачергових загальних зборів учасників товариства, що цілком відповідає вимогам чинного законодавства, а подані ним у підтвердження наведеного матеріали підтверджують надіслання на адресу ОСОБА_2 відповідних повідомлень про скликання загальних зборів учасників товариства (поштові квитанції з описами про вкладення арк. справи 46-58 том ІІ та арк. справи 30-44 том ІУ)

Твердження позивача про безпідставне ухилення ОСОБА_2 від участі у ініційованих позивачем загальних зборах 30.06.2008 року та 18.08.2008 року,

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.01.2011 року по справі № 18/157

про які його було належним чином повідомлено 21.05.2008 року та 09.07.2008 року, спростовано поданими ОСОБА_2 доказами перебування на стаціонарному лікуванні в період з 27.06.2008 року по 01.07.2008 року та на огляді у лікаря 18.08.2008 року.

Разом з тим, поважність причин неявки на загальні збори засновників, призначених на 18.12.2008 року, на 28.01.2009 року, на 25.03.2009 року, на 29.04.2009 року, ОСОБА_2 не доведена. Посилання на факт виключення його з товариства одностороннім рішенням позивача від 12.11.2008 року, яке, на думку відповідача 2, унеможливлювало його участь у зборах, слід визнати необґрунтованим, оскільки зміни до установчих документів товариства на підставі зазначеного рішення зборів засновників не вносились, тому відсутні підстави вважати зміни такими, що відбулись (ст. 143 Цивільного кодексу України, ст. 83 Господарського кодексу України, ст. 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”). Дії ОСОБА_2, повязані з ухиленням від участі у скликаних позивачем загальних зборах учасників 18.12.2008 року, 28.01.2009 року, 25.03.2009 року, 29.04.2009 року, правомірно оцінені позивачем як систематичне блокування зборів засновників, порушення зобовязань, прийнятих учасником товариства при затвердженні його статуту. Зважаючи на той факт, що відповідачем 2 скликання зборів засновників протягом 2008 2010 року не ініціювалось, слід визнати доведеним твердження позивача про перешкоджання діями відповідача 2 досягненню цілей товариства, оскільки віднесені до компетенції загальних зборів засновників питання, зокрема, щодо затвердження планів товариства та звітів про їх виконання, затвердження результатів діяльності товариства, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків, колегіальним органом не розглядались та не вирішувались протягом трьох років.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 систематично не виконував свої обов'язки, передбачені установчими документами товариства, а саме п. 7.13 чинного Статуту товариства, та вимогами ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", ст. 88 Господарського кодексу України та ст. 117 Цивільного кодексу України, що призвело до унеможливлення функціонування вищого органу товариства, здійснення позивачем його корпоративних прав на участь в управлінні товариством, прийняття товариством важливих рішень щодо здійснення господарської діяльності, що перешкоджало нормальній діяльності товариства та досягненню ним статутних цілей.

Ухилення відповідача 2 від участі в загальних зборах засновників товариства призвело до блокування проведення загальних зборів як вищого органу управління товариством і свідчить про перешкоджання ним як учасником товариства досягненню цілей товариства. Крім того, матеріалами справи, зокрема, звітом про фінансові результати діяльності товариства за 1 півріччя 2006 року доведено наявність чистого прибутку, порядок розподілу якого належить до компетенції загальних зборів, що не виключало можливості виплати дивідендів у разі прийняття такого рішення загальними зборами.

Водночас, займаючи посаду директора товариства, ОСОБА_2 всупереч положенням статуту товариства, якими укладення договорів на суму, що перевищує 50000грн., потребує затвердження загальними зборами засновників, без повідомлення позивача як співзасновника, уклав із ТОВ ”Ю.Р.К.” 26.07.2006 року договір купівлі продажу № 2607/2 вантажно пасажирського автомобіля марки „Рено” вартістю 90000 грн., а також з ВАТ КБ „Надра” кредитний договір № 2006/840-МК/54 від 21.08.2006 року на суму 12510 доларів США та договір застави

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.01.2011 року по справі № 18/157

автомашини від 22.08.2006 року.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що зазначеними діями ОСОБА_2 порушив права позивача на участь у вирішенні питання придбання транспортного засобу, залучення кредиту та передачі автомобіля в заставу на підставі аналізу фінансово господарської діяльності товариства, встановлення необхідності у автомобілі і здатності товариства погасити кредит та суттєво ускладнив діяльність товариства.

Окрім того, позивачем доведено, що належне товариству приміщення туристичного комплексу використовується іншими особами з метою ведення підприємницької діяльності і відповідачами не подано суду пояснень або документів у спростування наведеного. Так, позивачем подано суду копію чеку з ресторану-колиби, рахунок за баню та за проживання в будиночках (арк. справи 22-24 том ІУ), з яких вбачається використання приватним підприємцем ОСОБА_2 майна товариства.

Цивільні права, згідно ст.13 Цивільного кодексу України, особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобовязана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

За своєю правовою природою "зловживання правом" є особливим типом цивільного правопорушення, вчиненого уповноваженою особою при здійсненні належного їй права, пов'язане з використанням недозволених конкретних форм в межах дозволеного їй законом загального типу поведінки.

Зловживання правом має місце у випадку, коли уповноважена особа, посилаючись на формально належне їй суб'єктивне право, порушує міру і вид поведінки, оскільки її право практично не порушено, а тому особа не має на меті усунення порушень свого права.

Матеріали справи беззаперечно свідчать про зловживання відповідачем 2 наявним у нього правом участі у товаристві, що полягає у необхідності брати участь у загальних зборах учасників, вирішувати питання діяльності товариства та прийняття важливих рішень щодо здійснення господарської діяльності, що сприяло б нормальній діяльності товариства та досягненню ним статутних цілей, оскільки його неявка на збори є єдиним можливим засобом досягнення кворуму для визнання зборів повноважними при прийнятті відповідних рішень за порядком денним.

Відповідно до ч.2 ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Згідно ст.54 Закону України “Про господарські товариства ”, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Відповідно до ч.2 статті 148 ЦК України, учасник, який виходить із

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.01.2011 року по справі № 18/157

товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства; за домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі; якщо вклад до статутного фонду був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди; порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Зазначені положення законодавства України, які передбачають при виході учасника із товариства виплату йому вартості частини майна товариства, пропорційну частці у статутному капіталі, є імперативними, ці правила не можуть бути зміненими статутними документами товариства. Товариство з обмеженою відповідальністю у своїх статутних документах може встановлювати лише порядок, спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника в статутному капіталі, і строки її виплати.

Положеннями ст.54 Закону України “Про господарські товариства” і ст.148

ЦК України передбачено виплату учаснику його вкладу у натуральній формі за його згодою.

Відтак, зважаючи на передбачену законодавством можливість захисту прав учасника господарського товариства від недобросовісного учасника, який систематично не виконує обов'язки та перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, шляхом виключення такого недобросовісного учасника із складу учасників господарського товариства, враховуючи, що учасниками ТОВ "Туристичний комплекс „Поляна Квасова” є лише позивач та відповідач ОСОБА_2, що володіють такими розмірами часток в статутному фонді (60 % і 40 %), що не забезпечують наявність кворуму за відсутності на зборах будьякого учасника, оскільки згідно із ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що мають більше ніж 60 % голосів, внаслідок чого позивач позбавлений можливості вирішити питання про виключення відповідача зі складу учасників ТОВ „Туристичний комплекс „Поляна Квасова" шляхом проведення загальних зборів товариства; обставини, встановлені при вирішенні даного спору, свідчать про наявність порушень прав позивача, передбачених чинним законодавством України та установчими документами товариства, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про виключення ОСОБА_2 з числа учасників ТОВ "Туристичний комплекс „Поляна Квасова" із наслідками, встановленими ст.ст. 54, 55 Закону України „Про господарські товариства”, тобто шляхом виплату йому вартості частини майна товариства, пропорційну частці у статутному капіталі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Виключити ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Туристичний комплекс „Поляна Квасова” із наслідками, встановленими ст. ст. 54, 55 Закону України „Про господарські товариства”.

Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 20.01.2011 року по справі № 18/157

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Туристичний комплекс „Поляна Квасова” (с. Поляна, Свалявського району, вул. Сонячна, 9, код ЄДРПОУ 33266046) та з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) по 42 (сорок дві) грн. 50 коп. на відшкодування державного мита та по 59 грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та оформленого порядку ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Ф. Ремецькі