Ухвала суду № 13509875, 24.01.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2011 року справа №2а-25603/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковенка М.М.

суддів Ханової Р.Ф. , Гайдара А.В.

при секретарі судового засідання Ковальчук Г.Л.

за участю представників:

від позивача: Корба Л.В. (по довіреності)

від відповідача 1: Антощук О.С. (по довіреності)

від відповідача 2: немає

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової адміністрації України, Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-25603/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еккаунт енд Едвайс» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя, Державної податкової адміністрації України про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еккаунт енд Едвайс» (далі позивач, ТОВ «Еккаунт енд Едвайс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя (далі Жовтнева МДПІ м.Маріуполя, відповідач 1), Державної податкової адміністрації України (далі ДПА України, відповідач 2) про визнання протиправними дії Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя щодо складання акту № 256/29-114-17 від 11 жовтня 2010 року про анулювання реєстрації ТОВ «Еккаунт енд Едвайс» платником податку на додану вартість, яким прийняте рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, визнати недійсним рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Еккаунт енд Едвайс», викладене в акті № 256/29-114-17 від 11 жовтня 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з дати його прийняття, визнати протиправними дії Державної податкової адміністрації України по виключенню з реєстру платників податку на додану вартість позивача, зобовязати ДПА України внести відповідні зміни до реєстру платників податку на додану вартість, а саме, поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Еккаунт енд Едвайс».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-25603/10/0570 позовТОВ «Еккаунт енд Едвайс» задоволений частково.

Визнане протиправним рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про анулювання реєстрації платника податку на додану вартістьтовариства з обмеженою відповідальністю «Еккаунт енд Едвайс», викладене в акті № 256/29-114-17 від 11 жовтня 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, з 11 жовтня 2010 року.

Зобовязано Державну податкову адміністрацію України внести зміни до реєстру платників податку на додану вартість в частині поновлення реєстрації в реєстрі платників податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Еккаунт енд Едвайс» як платника податку на додану вартість. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішене питання з приводу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачі звернулись з апеляційними скаргами, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, та просили постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг зазначено, що в ході проведення документальної невиїзної перевірки позивача, яка мала місце у вересні 2009 року, було встановлено, що остання податкова декларація з податку на додану вартість була подана за червень 2010 року; чисельність працюючих на підприємстві 5 осіб, підприємство за юридичною адресою не знаходиться. Податковим органом встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Зазначені підстави, на думку податкового органу, свідчать, що угоди, укладені позивачем з контрагентами, мають ознаки нікчемності. З урахуванням цього, а також того, що позивач відсутній за юридичною адресою, податковим органом прийняте рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість на підставі пп. „в” п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» - анулювання реєстрації з будь-яких інших причин (відсутність підстав для перебування у якості платника податку на додану вартість у звязку з встановленими ознаками нікчемності правочинів, укладених підприємством).

ДПА України в своїй апеляційній скарзі, зазначила, що ДПА України відповідно до п. 17 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01 березня 2000 року № 79, здійснює формування та ведення реєстру платників податку на додану вартість. Як встановлено п. 18 Положення, до обовязків ДПА належить автоматизоване ведення бази реєстру, виконання функцій адміністратора бази даних, присвоєння платникам податку індивідуального податкового номеру. Отже, відповідач вказує, що ДПА України виконує функції адміністратора бази даних.

Крім того, відповідач зазначає, що право та обовязок ДПА вирішити питання щодо внесення змін (доповнень) до реєстру виникає лише при надходженні відповідної інформації саме від регіональних органів податкової служби. Підставою для внесення до реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили або рішення податкового органу.

Представник відповідача -1 підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача -2 у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право розглянути справу у його відсутність, проти чого не заперечували представники сторін.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційних скарг, просив залишити їх без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційні скарги залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що позивач ТОВ «Еккаунт енд Едвайс» зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 16 травня 2002 року (арк. справи 8), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 31971990 (арк. справи 9), перебуває на податковому обліку у Жовтневій МДПІ м. Маріуполя (арк. справи 6), було зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 08497463, видане 21.08.2004 року (арк. справи 7).

Актом № 256/29-114-17 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 11 жовтня 2010 року Жовтневою МДПІ м.Маріуполя анульована реєстрація платника податку на додану вартість ТОВ «Еккаунт енд Едвайс» з 11 жовтня 2010 року на підставі пп. „в” п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Як випливає з акту, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість здійснено у звязку з тим, що ТОВариство не надає податкову звітність з ПДВ з 20.08.2010 року; чисельність працюючих на підприємстві 5 осіб, підприємство за юридичною адресою не знаходиться; відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що на думку податкового органу, свідчить, що правочини ТОВ «Еккаунт енд Едвайс», в тому числі реєстрація платником податку на додану вартість, мають ознаки нікчемності; розмір податкової заборгованості з ПДВ на дату складання акту 0 грн. (арк. справи 10). З відомостей, які містяться на сайті ДПА України, до реєстру платників податку на додану вартість внесені відомості про анулювання реєстрації ТОВ «Еккаунт енд Едвайс» як платника податку на додану вартість (арк. справи 11).

Як випливає з акту про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість №256/29-114-17, рішення про анулювання реєстрації позивача платником цього податку було прийняте з урахуванням довідки про неможливість проведення перевірки позивача від 16 вересня 2010 року про відсутності підприємства за юридичною адресою, довідки від 23.09.2010 року про ненадання податкової звітності з ПДВ з 20.08.2010 року.

Виходячи з правового змісту статті 71 КАС України, обовязок по доведенню правомірності прийнятого рішення субєктом владних повноважень, дій або бездіяльності повністю полягає на такому субєкті, у випадку якщо він заперечує проти вимог. Тобто встановлена презумпція вини субєкта владних повноважень.

Колегія суддів вважає, що відповідач 1 не довів перед судом правомірності прийнятого ним рішення щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість-позивача по справі, з тих правових підстав, на підставі яких було прийняте таке рішення. Доводи відповідача, колегія суддів вважає не обґрунтованими та безпідставними.

Колегія суддів вважає, що правових підстав для анулювання свідоцтва про податок на додану вартість Позивача, на підставі встановлених обставин податковим органом Відповідачем 1 з застосуванням п.п. «в» п.9.8 статі 9 Закону України «Про податок на додану вартість» не було.

Вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість встановлений п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»,

Анулювання реєстрації ТОВ «Еккаунт енд Едвайс» платником податку на додану вартість відбулось на підставі пп. «в» п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» анулювання реєстрації з будь-яких інших причин (як зазначив представник відповідача в судовому засіданні відсутність підстав для перебування у якості платника податку на додану вартість у звязку з встановленими ознаками нікчемності правочинів, укладених підприємством).

Згідно з пунктом "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відбувається, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Позивач на час прийнятого оскаржуваного рішення не зареєстрований як субєкт єдиного податку, не став субєктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлений Законом України «Про податок на додану вартість». Позивач не звільнений від сплати податку на додану вартість за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Згадані у наведеній нормі Закону інші причини стосуються виключно можливих підстав, із яких платник податку звільняється від сплати податку на додану вартість. Відповідними причинами можуть бути судове рішення, нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обов'язок з нарахування та/або сплати цього податку.

Колегія суддів погоджує правову позицію суду першої інстанції, що наведена законодавча норма в даному випадку не може розглядатися як підстава для розширеного тлумачення обставин, за яких відбувається анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, порівняно з тими, що згадані в пункті 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Зокрема, порушення платником податку правил податкового обліку з податку на додану вартість можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої цим Законом та іншими законами з питань оподаткування, але не тягнуть за собою права податкового органу анулювати свідоцтво про реєстрацію такого платника податку.

Оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не містить такої підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість як відсутність підстав для перебування у якості платника податку на додану вартість у звязку з встановленими ознаками нікчемності правочинів, укладених підприємством, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку відповідач не мав правових підстав для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість.

Нікчемність правочинів, укладених позивачем, є підставою для визначення податковим органом податкових зобовязань та застосування штрафних (фінансових) санкцій, у порядку, встановленому Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ГК України,а не для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення Жовтневої МДПІ м.Маріуполя, яке міститься в акті № 256/29-114-17 про анулювання реєстрації ТОВ «Еккаунт енд Едвайс» платником податку на додану вартість з часу його прийняття 11 жовтня 2010 року.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, позовні вимоги про визнання протиправними дій Жовтневої МДПІ м. Маріуполя щодо складання акту № 256/29-114-17 від 11 жовтня 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яким прийняте рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Еккаунт енд Едвайс», задоволенню не підлягають.

Як випливає з положень Закону України «Про податок на додану вартість», Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2000 року за № 208/4429, саме до повноважень податкового органу належить прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке викладається в акті про анулювання реєстрації платника такого податку.

Відтак, дії податкового органу по складанню акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у разі дотримання ним при цьому вимог діючого законодавства є правомірними.

Стосовно відповідача 2, то колегія суддів звертає увагу, що дії останнього, щодо внесення змін до реєстру платників податку на додану вартість про анулювання свідоцтва є похідними від прийнятого рішення відповідача- Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя, яке було передане до податкового органу вищого рівня, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні вимог про визнання протиправними дії ДПА України, в той же час правомірно зобовязавши, внести відповідні зміни до реєстру про поновлення реєстрації платника податку на додану вартість- ТОВ «Еккаунт енд Едвайс», що узгоджується з приписами «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 року за №79, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та прийняття судового рішення судом першої інстанції.

Державна податкова адміністрація України при виконанні функцій адміністраторабази даних не наділена повноваженнями щодо перевірки правомірності прийняття підпорядкованим органом державної податкової служби рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а тому відсутні підстави для твердження про протиправність дій ДПА України по виключенню позивача з реєстру платників податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимоги в частині зобовязання ДПА України внести зміни до реєстру платників податку на додану вартість в частині поновлення реєстрації позивача платником цього податку.

Як встановлено п. 25.4 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Відтак, саме до повноважень ДПА України належить внесення відповідних змін до реєстру платників податку на додану вартість у разі скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Оскільки оскаржуваним судовим рішенням визнане протиправним рішення податкового органу про анулювання реєстрації ТОВ «Еккаунт енд Едвайс» платником податку на додану вартість, з часу набрання законної сили таким рішенням у ДПА України виникає обовязок щодо внесення відповідних змін до реєстру.

Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість чітко встановлений обовязок ДПА України внесення змін до реєстру при скасуванні рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, беручи до уваги, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції щодо зобовязання ДПА України внести зміни до реєстру платників податку на додану вартість в частині поновлення реєстрації позивача платником цього податку.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 160, 167, 184, 195, 1951, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-25603/10/0570 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-25603/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року по адміністративній справі № 2а-25603/10/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 24 січня 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена 28 січня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В.Гайдар