Постанова № 13509684, 17.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 січня 2011 р. № 2-а- 11422/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Чупікова О.С.

за участю:

представника позивача Горшкова Л.А.,

представника відповідача Шляхта В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "4В"

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова

прозобов'язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «4В»(далі - ТОВ «4В»), звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова (далі - ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова), з урахуванням уточнених позовних вимог, в якому просить визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова, щодо невизнання податкової декларації як податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»(код 32051763) за червень 2010 року (від 18.07.2010 року) з підстав, викладених у листах Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 26.07.2010 року №3679/10/28-112, від 10.08.2010 року №4017/10/28-112, від 27.08.2010 року №4345/10/28-112, від 02.09.2010 року №4591/10/28-112; визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова, щодо невизнання податкової декларації як податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»(код 32051763) за липень 2010 року з підстав, викладених у листах Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 27.08.2010 року №4345/10/28-112, від 02.09.2010 року №4591/10/28-112; визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова, щодо невизнання уточнюючого розрахунку як податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»(код 32051763) за червень 2010 року (від 15.08.2010 року) з підстав, викладених у листі Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 02.09.2010 року №4591/10/28-112; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»(код 32051763) показники податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»за червень 2010 року (від 18.07.2010 року) за датою її подання до податкового органу, а саме: за червень 2010 року - за датою подання 20.07.2010 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»(код 32051763) показники податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»за липень 2010 року за датою її подання до податкового органу, а саме: за липень 2010 року - за датою подання 16.08.2010 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»(код 32051763) показники уточнюючого розрахунку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»за червень 2010 року (від 15.08.2010 року) за датою їх подання до податкового органу, а саме: за датою подання 16.08.2010 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі міста Харкова визнати податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»за червень 2010 року (вх.№9477/10 від 23.07.2010 року), податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року (вх.№10662/10 від 25.08.2010 року) та уточнюючий розрахунок за червень 2010 року за датою його подання до податкового органу як податкову звітність, що подана своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначив, що дії ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова з приводу невизнання податкової декларації за червень 2010 року, липень 2010 року та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року, як податкової звітності є неправомірними. Зазначив, що податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, липень 2010 року, уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за червень 2010 року подавались до ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова у строки та у формі, визначеній законом, містили всі необхідні реквізити для їх прийняття відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, який діяв на час виникнення правовідносин (далі за текстом Закон України №2181-ІІІ).

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, з урахуванням поданих уточнень, та просив суд задовольнити, виходячи із доводів, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на заперечення проти позову, подані до канцелярії суду 19.10.2010 року.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Позивачем до ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова надсилались декларації по податку на додану вартість за червень 2010 року, липень 2010 року із додатками №1 (розрахунок коригування сум ПДВ), №5 (розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, CD- диск з податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2010 року, податковою декларацією з податку на додану вартість за липень 2010 року, реєстром отриманих та виданих податкових накладних за червень 2010 року, липень 2010 року в електронному вигляді, які були отримані відповідачем 23.07.2010 року вх.№9477/10 податкова декларація з ПДВ за червень 2010 року; 25.08.2010 року вх.№10662/10 податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року та уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2010 року, про що свідчать копії наданих декларацій і розрахунку та не заперечується відповідачем.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова повідомила ТОВ «4В»про те, що декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, з податку на додану вартість за липень 2010 року прийняті зі статусом «не визнано як податкова звітність»з посиланням на п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України № 2181-III, розділ 3 Наказу ДПА України від 30 травня 1997 року №166 “Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання” зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054 з наступними змінами та доповненнями (далі - Наказ №166), та направила на адресу позивача лист від 26.07.2010 року №3679/10/28-112 про невизнання податкової звітності з ПДВ за червень 2010 року, в якому зазначено, що до декларації з ПДВ не надано копій реєстрів, виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді; лист від 10.08.2010 №4017/10/28-112, від 27.08.2010 року №4345/10/28-112 про невизнання декларації по податку на додану вартість за червень 2010 року у звязку з неподанням декларації на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою; лист від 02.09.2010 №4591/10/28-112 про невизнання податкової звітності з ПДВ за червень та липень 2010 року та з пропозицією надати нові податкові декларації разом з реєстрами виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді в форматі XML.

Крім того, відповідачем було зазначено, що уточнюючий розрахунок не може бути подано, якщо не подана звітна декларація за період, який уточнюється.

Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року за №509-XІІ, який діяв на час виникнення правовідносин (надалі Закон України №509-XІІ) ст.10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.

Підпунктом 4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ на контролюючий орган покладений обовязок щодо прийняття податкових декларацій.

В розумінні п.п.2.1.4 п.2.1 ст.2 зазначеного Закону контролюючими органами стосовно податків та зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів є податкові органи.

Таким чином, відповідач у справі орган владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції стосовно інших субєктів у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до п.1.11 ст.1 Закону України №2181-ІІІ податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючою органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з частиною 5 п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону №2181-ІІІ, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом 4.1.2. вказаної норми Закону №2181-ІІІ встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків . У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

За наведених норм Закону, податковий орган зобовязаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, а саме: не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Зазначені положення кореспондуються з Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 “Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання” зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054 з наступними змінами та доповненнями (далі - Наказ №166).

Отже, з вищенаведених правових норми суд дійшов висновку, що можливою підставою невизнання податковою звітністю податкової декларації є заповнення декларації всупереч встановленим правилам не у будь-якому випадку порушення цих правил, а лише за умови: не зазначення у декларації обовязкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою підприємства.

Як свідчать матеріали справи, подані ТОВ «4В» податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, липень 2010 року та уточнюючого розрахунку податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, мають всі необхідні реквізити, підписани посадовими особами та скріплени печаткою.

Відповідно до п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР, який діяв на момент виникнення правовідносин (далі - Закон України №168/97-ВР), платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. Платники податку подають органу державної податкової служби на безоплатній основі разом з податковою декларацією за відповідний звітний період копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Проте, Законом України №168/97-ВР та Законом України №2181 не визначено в якості підстави для невизнання податкової декларації як податкової звітності - неподання платником разом з такою декларацією копій реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді. В силу наведених вище законодавчих положень реєстр виданих та отриманих податкових накладних має статус окремого документу; подається разом з декларацією, а не є складовою показників податкової декларації, а відтак не може впливати на вирішення питання щодо заповнення декларації всупереч встановленим правилам її заповнення.

Посилання відповідача в листах від 26.07.2010 року №3679/10/28-112 про невизнання податкової звітності з ПДВ за червень 2010 року, в якому зазначено, що до декларації з ПДВ не надано копій реєстрів, виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді; лист від 10.08.2010 №4017/10/28-112, від 27.08.2010 року №4345/10/28-112 про невизнання декларації по податку на додану вартість за червень 2010 року у звязку з неподанням декларації на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою; лист від 02.09.2010 №4591/10/28-112 про невизнання податкової звітності з ПДВ за червень та липень 2010 року та з пропозицією надати нові податкові декларації разом з реєстрами виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді в форматі XML не передбачено в якості обовязкових реквізитів, оскільки про це не зазначено в Законі України №2181-ІІІ та в Наказі №166.

Відносно посилань ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова, щодо надання нових податкових декларацій разом з реєстрами виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді в форматі XML, передбаченому Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 травня 2006 року N242. Суд зазначає, що відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»та Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731, державна реєстрація Наказу Державної податкової адміністрації України від 3 травня 2006 року N242 не здійснена. Тобто Наказ №242 не є нормативно правовим актом в розумінні закону, не може встановлювати, змінювати чи припиняти норми права, є внутрішньо організаційним для податкових органів та не може впливати на правову поведінку платників податку.

Також слід зазначити, що відповідно до підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України №2181-ІІІ у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, судом встановлено, що відповідач не дотримався вимог чинного законодавства України щодо захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законом України №2181-ІІІ, а тому дії відповідача щодо невизнання податкових декларацій ТОВ «4В» з податку на додану вартість за червень 2010 року (отримана та зареєстрована відповідачем 23.07.10 № 9477/10), липень 2010 року (отримана та зареєстрована відповідачем 25.08.10 № 10662/10), уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за червень 2010 року, як податкової звітності з підстав, викладених у листах ДПІ від 26.07.10 № 3679/10/28-112, від 10.08.10 № 4017/10/28-112, від 27.08.10 № 4345/10/28-112, від 02.09.10 № 4591/10/28-112, від 27.08.10 № 4345/10/28-112 є неправомірними.

Як встановлено в судовому засіданні, на день розгляду справи судом показники декларацій з ПДВ за червень та липень 2010 року, уточнюючого розрахунку з ПДВ за червень 2010 року не відображені в картці особового рахунку позивача, з посиланням на невизнання звітності податковими деклараціями.

З огляду на встановлення неправомірності дій відповідача в частині невизнання декларацій, а також те, що декларації були подані позивачем з дотриманням вимог п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-ІІІ, відповідно до якого податкові декларації подаються за базовий податковий (звітній) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, - суд вважає обґрунтованим позов в частині зобовязання відповідача відобразити в картці особового рахунку ТОВ «4В»показники податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «4В» за червень 2010 року - за датою подання 20.07.2010 року, липень 2010 року за датою подання 16.08.2010 року, уточнюючого розрахунку за червень 2010 року за датою подання 16.08.2010 року.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З пояснень представника відповідача в судовому засіданні не встановлено, які саме відсутні обовязкові реквізити в деклараціях за червень 2010 року, за липень 2010 року та уточнюючому розрахунку за червень 2010 року, яким чином порушено порядок заповнення розділів декларацій та розрахунку, передбачений розділом 5 Наказу №166 та не надано доказів неподання ТОВ "4В" декларацій з податку на додану вартість за червень та липень 2010 року на двох двосторонніх аркушах формату А-4.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує на користь позивача здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "4В" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова, щодо невизнання податкової декларації як податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»(код 32051763) за червень 2010 року (від 18.07.2010 року) з підстав, викладених у листах Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 26.07.2010 року №3679/10/28-112, від 10.08.2010 року №4017/10/28-112, від 27.08.2010 року №4345/10/28-112, від 02.09.2010 року №4591/10/28-112.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова, щодо невизнання податкової декларації як податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»(код 32051763) за липень 2010 року з підстав, викладених у листах Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 27.08.2010 року №4345/10/28-112, від 02.09.2010 року №4591/10/28-112.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова, щодо невизнання уточнюючого розрахунку як податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»(код 32051763) за червень 2010 року (від 15.08.2010 року) з підстав, викладених у листі Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Харкова від 02.09.2010 року №4591/10/28-112.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «4В» (код 32051763) показники податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»за червень 2010 року (від 18.07.2010 року) за датою її подання до податкового органу, а саме: за червень 2010 року - за датою подання 20.07.2010 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «4В» (код 32051763) показники податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»за липень 2010 року за датою її подання до податкового органу, а саме: за липень 2010 року - за датою подання 16.08.2010 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі міста Харкова відобразити в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «4В» (код 32051763) показники уточнюючого розрахунку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»за червень 2010 року (від 15.08.2010 року) за датою їх подання до податкового органу, а саме: за датою подання 16.08.2010 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі міста Харкова визнати податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»за червень 2010 року (вх.№9477/10 від 23.07.2010 року), податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року (вх.№10662/10 від 25.08.2010 року) та уточнюючий розрахунок за червень 2010 року за датою його подання до податкового органу як податкову звітність, що подана своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «4В»(пр. Косіора, 170, кв.73, м.Харків, 61089) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 21.01.2011 року.

Суддя Біленський О.О.