Ухвала суду № 135096800, 23.03.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 березня 2026 рокуСправа № 160/1085/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/1085/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/1085/25 (головуючий суддя Кальник Віталій Валерійович) за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (відповідач-2), у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.08.2024 №046850015033, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до страхового стажу згідно з записами трудової книжки НОМЕР_1 періоди її роботи з 11.08.1983 по 10.01.1984 та з 11.01.1984 по 31.12.1990 в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи як один рік та шість місяців, та період з 01.01.1991 по 29.05.1996, а також призначити і виплачувати їй пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 13.07.2024.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн., сплаченого на реквізити: Отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101, Код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155, Рахунок: UA368999980313141206084004632 за кодом бюджетної класифікації доходів: 22030101, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998.

На виконання вимог ухвали суду від 23.01.2026, позивачем 28.01.2026 подано документ про сплату судового збору (квитанція ID: 1593-9577-8410-7987) від 27.01.2026 у розмірі 1 064,96 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1085/26 за цією позовною заявою і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

12.02.2026 до суду від Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровської області надійшла копія пенсійної справи ОСОБА_1 .

23.02.2026 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на позовну заяву.

Згідно з розпорядженням в.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду №483д від 05.03.2026 у зв`язку з призначенням судді Кальника В.В. суддею іншого суду, на підставі Указу Президента України №165/2026 від 24.02.2026, відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням РСУ №39 від 11.11.2024, погодженого ДСАУ №529 від 29.11.2024, призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/1085/26 за позовом ОСОБА_1 , за допомогою автоматизованої системи документообігу.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2026 адміністративну справу №160/31944/25 розподілено судді Туровій О.М.

При цьому при вирішенні питання щодо прийняття до розгляду справи №160/1085/26 судом встановлено, що 23.02.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке не було вирішене попереднім складом судом, у зв`язку з чим постало питання щодо наявності підстав для залишення цієї позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 прийнято до свого провадження адміністративну справу №160/1085/26, а позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також доказів на підтвердження поважності цих причин.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 року скерована за допомогою електронних засобів зв`язку до електронного кабінету представника позивача та доставлена до електронного кабінету підсистеми Електронний суд представника позивача - адвоката Хомича Івана Олександровича 11.03.2026 о 23:24 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, наявною в матеріалах справи.

Відповідно до частин 5, 7 статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до абз.2 п.5 ч.6 ст.251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Пунктом 1 частини 1 статті 241 КАС України до судових рішень віднесено ухвали.

Зважаючи на те, що відповідно до довідки про доставку електронного листа копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 року скерована за допомогою електронних засобів зв`язку до електронного кабінету представника позивача та доставлена до електронного кабінету підсистеми Електронний суд представника позивача - адвоката Хомича Івана Олександровича 11.03.2026 о 23:24 год., датою вручення представнику позивача копії цієї ухвали суду, з урахування приписів абз.2 п.5 ч.6 ст.251 КАС України, є 12.03.2026р., отже, останнім днем усунення недоліків позову, вказаних в цій ухвалі суду, було 17.03.2026р.

Проте, станом на теперішній час в матеріалах справи відсутні докази усунення позивачем недоліків позовної заяви, що свідчить про те, що позивач не виконав вимоги ухвали суду про залишення позову без руху та не усунув недоліки позовної заяви у визначений судом строк, заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також доказів на підтвердження поважності цих причин, не подав.

Водночас, як вказано вище, 23.02.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області було подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтоване тим, що позивачка 05.08.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно з Законом №1058-IV. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.08.2024 №046850015033 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за захистом свого порушеного права позивачка звернулася лише 16.01.2025 (згідно з датою позову), що суперечить чинним нормам КАС України. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вирішуючи клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає таке.

Так, у поданій позовній заяві ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №046850015033 від 12.08.2024 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати їй до страхового стажу періоди роботи з 11.08.1983 по 10.01.1984 та з 11.01.1984 по 31.12.1990 в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи як один рік та шість місяців, період з 01.01.1991 по 29.05.1996, а також призначити пенсію за віком з 13.07.2024.

В ухвалі суду від 30.01.2026 про відкриття провадження в адміністративній справі №160/1085/26 судом зроблено висновок про дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, встановленого ст. 122 КАС України, проте, в ухвалі суду від 10.03.2026 при прийнятті справи до свого провадження встановлено, що такий висновок був передчасним, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року в справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року в справі №815/91/18.

Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України №17-рп/2011від 13 грудня 2011 року). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Водночас, вжиття конструкції «повинен був дізнатись» в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 лютого 2021 року в справі № 800/30/17).

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року в справі №240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку тощо.

Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року в справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року в справі №816/197/18, від 20 жовтня 2020 року в справі №640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року в справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.

У постанові від 31 березня 2021 року в справі №240/12017/19 суд Касаційної інстанції дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку тощо.

Крім того, Судова палата звернула увагу на те, що за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.

Як слідує з позовної заяви, позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №046850015033 від 12.08.2024, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком, водночас, з вказаною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 16.01.2026, що підтверджується датою формування позовної заяви в підсистемі «Електронний суд», тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

При цьому, зважаючи на те, що із заявою про призначення пенсії позивачка звернулася до пенсійного органу 05.08.2024, а тому в будь-якому разі вона, неотримуючи протягом тривалого часу (більше року) після цього пенсійних виплат, повинна та могла дізнатися про факт непризначення їй пенсії за поданою заявою та в розумний строк з`ясувати підстави відмови у такому призначенні.

Таким чином, звернувшись з цими позовними вимогами лише 16.01.2026, позивач здійснила це зі значним пропуском строку звернення до суду.

При цьому, отримання позивачем листа-відповіді відповідача-1 №0400-010309-8/197205 від 20.10.2025 на адвокатський запит від 16.10.2025 щодо розгляду її заяви про призначення пенсії від 05.08.2024 не змінює момент, з якого позивач повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (постанова Верховного Суду від 31 березня 2021 року в справі №240/12017/19).

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2023 року в справі №380/14933/22.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Наведеній нормі кореспондують приписи ч. 6 ст. 161 КАС України, якою визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Водночас, ч. 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, з урахуванням положень ст. ст. 122, 123 КАС України, обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Разом з цим, позивач заяви про поновлення строку звернення до суду з цією позовною заявою не надав.

Натомість, відповідачем наголошено на пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом у поданому ним клопотанні про залишення позову без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Також відповідно до ч.15 ст.171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно з п.7 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

За наведених обставин, враховуючи не виконання позивачем вимог ухвали суду від 10.03.2026 року про залишення позову без руху після відкриття провадження у справі та не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, а саме: не надання позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин, клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/1085/26 слід задовольнити, а позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст.123, ч.ч.13, 15 ст.171, п.7, п.8 ч.1 ст.240, ст.248 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/1085/26 - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Турова