Постанова № 13509501, 20.01.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-6308/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача - Євдокімова І.В., Євдокімової О.М., Машкевич О.С., ,

представника відповідача - Кременчуцької ОДПІ - Мурич Л.О., Москаленко І.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Джі-Ем-Бі Індастриз"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області, третя особа - Міністерство фінансів Українипро визнання нечинними податкових повідомлень - рішень та стягнення бюджетного відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2010 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Джі-Ем-Бі Індастриз"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області, третя особа - Міністерство фінансів Українипро визнання нечинними податкових повідомлень рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції №0004741502/0/64 від 12.07.2010 року, № 0004741502/1/177 від 16.09.2010 року та № 0004741502/2/256 від 22.11.2010 року про визначення завищення бюджетного відшкодування на суму 714112,66 грн.; визнання дій протиправними в частині анулювання заявленої суми бюджетного відшкодування в ромірі 714112,66 грн.; стягнення бюджетного відшкодування в сумі 714112,66 грн.; а також стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн. та судового збору в розмірі 1703,40 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірна сума бюджетного відшкодування з ПДВ підтверджена належними бухгалтерськими документами, підприємство є добросовісним платником податків, обовґязку контролювати сплату ПДВ контрагентами позивач не має.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення рішення №0004741502/0/64 від 12.07.2010 року, № 0004741502/1/177 від 16.09.2010 року та № 0004741502/2/256 від 22.11.2010 року, стягнути бюджетне відшкодування в сумі 714112,66 грн., а також стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн. та судовий збір в розмірі 1703,40 грн.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що перевіряючим було зроблено запити до ДПІ, в яких перебувають на обліку контрагенти позивача, оскільки відповіді не надійшли, підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ немає можливості.

Представник відповідача ГУДКУ в Полтавській області та третьої особи Міністерства фінансів України в судове засідання не зґявилися з невідомих суду причин, хоча про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, тому суд керуючись ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочиства України вважає за необхідне розглянути справу за наявних в ній доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

В період з 20.05.2010 року по 18.06.2010 року Кременчуцькою обґєднаною державною податковою інспекцією проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Джі-Ем-Бі Індастриз"(далі ТОВ "Джі-Ем-Бі Індастриз") за період березень жовтень, грудень 2009 року та січень березень 2010 року, за результатами якої складено акт № 50/15 322/35642464 від 29.06.2010, в якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за перевіряємий період на суму 714112,66 грн., оскільки по відповідних запитах щодо проведення зустрічних перевірок в ланцюгах постачання, відповіді не надійшли, у зв'язку з чим неможливо підтвердити сплату ПДВ до бюджету контрагентами позивача. Крім того, позивач має рівень податкової віддачі значно нижчий за середньогалузевий, а також загальна сума бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлена позивачем за перевіряємий період перевищує загальну нараховану суму податку на прибуток.

На підставі акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження Кременчуцькою обґєднаною державною податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення - рішення № 0004741502/0/64 від 12.07.2010 року, № 0004741502/1/177 від 16.09.2010 року та № 0004741502/2/256 від 22.11.2010 року про визначення завищення бюджетного відшкодування на суму 714112,66 грн.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень рішень та висновків викладених в акті перевірки суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовґязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі Закон - № 168/97) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон України «Про ПДВ») встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037), який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно із п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку.

Відповідно до п.п. 7.7.1. Закону «Про ПДВ» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2. якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підтвердження заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ в розмірі 714112,66 грн., в тому числі за березень 2009 року 44520,66 грн., за квітень 2009 року 93803 грн., за травень 2009 року - 28393 грн., за червень 2009 року - 92169 грн., за липень 2009 року 15896 грн., за серпень 2009 року 49700 грн., за вересень 2009 року - 68601 грн., за жовтень 2009 року - 52617 грн., за грудень 2009 року - 54960 грн., за січень 2010 року - 43815 грн., за лютий 2010 року 78480 грн., за березень 2010 року 91158 грн. позивачем надано податкові декларації з ПДВ за відповідні місяці з електронними квитанціями про отримання їх податковим органом, договори, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, а також виписки з банківського рахунку.

Крім того, судом встановлено, що Кременчуцькою обґєднаною державною податковою інспекцією вже проводилися перевірки, якими було підтверджено вищезазначені суми бюджетного відшкодування з ПДВ, заявлені позивачем:

- актом Кременчуцької обґєднаної державної податкової інспекції № 30/15 - 306/35642464 від 21.05.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за березень 2008 року лютий 2009 року встановлено, що залишок суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2009 року складає 44520,66 грн.;

- довідкою Кременчуцької обґєднаної державної податкової інспекції № 33/15 - 322/35642464 від 19.06.2009 року про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за березень - квітень 2009 року встановлено, що залишок суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за квітень 2009 року складає 93 803 грн.;

- актом Кременчуцької обґєднаної державної податкової інспекції № 37/15 - 306/35642464 від 17.07.2009 року про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за квітень травень 2009 року встановлено, що залишок суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за травень 2009 року складає 28 393 грн.

- актом Кременчуцької обґєднаної державної податкової інспекції № 42/15 - 322/35642464 від 20.08.2009 року про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за травень - червень 2009 року встановлено, що залишок суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за червень 2009 року складає 92 339 грн.;

- актом Кременчуцької обґєднаної державної податкової інспекції № 44/15 - 307/35642464 від 18.09.2009 року про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за березень - квітень 2009 року встановлено, що залишок суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за липень 2009 року складає 15 896 грн.;

- довідкою Кременчуцької обґєднаної державної податкової інспекції № 49/15 - 322/35642464 від 21.10.2009 року про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за липень - серпень 2009 року встановлено, що залишок суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за серпень 2009 року складає 49 700 грн.;

- довідкою Кременчуцької обґєднаної державної податкової інспекції № 56/15 - 307/35642464 від 19.11.2009 року про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за липень - вересень 2009 року встановлено, що залишок суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за вересень 2009 року складає 68 601 грн.;

- довідкою Кременчуцької обґєднаної державної податкової інспекції № 60/15 - 322/35642464 від 02.12.2009 року про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за липень - вересень 2009 року встановлено, що залишок суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за жовтень 2009 року складає 52 617 грн.;

- довідкою Кременчуцької обґєднаної державної податкової інспекції № 22/15 - 307/35642464 від 22.03.2009 року про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за жовтень грудень 2009 року та січень 2010 року встановлено, що залишок суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за грудень 2009 року складає 43815 грн.;

- довідкою Кременчуцької обґєднаної державної податкової інспекції № 29/15 - 307/35642464 від 16.04.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за листопад грудень 2009 року та січень лютий 2010 року встановлено, що залишок суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за лютий 2010 року складає 78 480 грн.;

- довідкою Кременчуцької обґєднаної державної податкової інспекції № 35/15 - 307/35642464 від 19.05.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 року, січень та березень 2010 року встановлено, що залишок суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за березень 2010 року складає 91158 грн.

За викладених обставин висновок податкового органу про завищення бюджетного відшкодування позивачем на суму 714112,66 грн. суперечить положенням Закону України «Про податок на додану вартість», осільки закон не ставить у залежність відшкодування сум ПДВ від сплати їх контрагентами платика податку, як і від рівня податкової віддачі платника податку.

Доводи представника відповідача щодо ненадходження спірних сум ПДВ до бюджету не підтверджені документально, ґрунтуються виключно на припущенні такої несплати, оскільки відповідачем не надано суду ані доказів отримання відповідей по зустрічних перевірках, ані доказів направлення цих запитів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Кременчуцька ОДПІ неправомірно зменшила ТОВ "Джі-Ем-Бі Індастриз" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період березень жовтень, грудень 2009 року та січень березень 2010 року на суму 714112,66 грн., а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Позовні вимоги про стягнення суми бюджетного відшкодування у розмірі 714112,66 грн. є передчасними і не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 7.7.8. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобовґязаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом пґяти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобовґязаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Оскільки судове оскарження закінчується датою набрання судовим рішенням законної сили, то до цієї дати у органу ДПС відсутні підстави для направлення відповідного висновку до органу Державного казначейства для проведення відшкодування, тому право позивача на вішкодування ПДВ з бюджету не порушено.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Позивач просить стягнути на користь ТОВ "Джі-Ем-Бі Індастриз" сплачений судовий збір у розмірі 1703,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому для державного мита; розмір судового збору визначається згідно з підпунктом "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 та становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3,40 грн. Розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700,00 грн.

Згідно з частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача в розмірі 3,40 грн.

На пітвердження витрат на правову допомогу позивачем надано договір від 15 листопада 2010 року, за умовами якого фізична особа підприємець ОСОБА_3 зобовґязалася надавати ТОВ "Джі-Ем-Бі Індастриз" усні консультації, повґязані з питанням відшкодування податку на додану вартість, задекларованого у визначеному спірному періоді; готувати правову позицію позивача; складати позовну заяву про визнання нечинними оскаржуваних повідомлень - рішень; брати участь у судових засіданнях в якості представника позивача у всіх судових інстанціях; готувати та подавати необхідних процесуальних документів до виконавчого провадження.

Згідно пункту 2 зазначеного договору виконавець, крім іншого, має обовґязок без зволікання складати та надавати замовнику акти наданих послуг.

Доказів надання послуг з правової допомоги фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 на користь ТОВ "Джі-Ем-Бі Індастриз" (актів надання послуг, платіжних доручень про оплату послуг) суду не надано.

Крім того, серед зазначених в договорі послуг, що надаються ФОП ОСОБА_3 є послуги з підготовки та подання необхідних процесуальних документів до виконавчого провадження, а також представництво інтересів в інших, крім першої, судових інстанціях.

Враховуючи відстутність доказів на підтвердження ТОВ "Джі-Ем-Бі Індастриз" послуг з правової допомоги від фізичної особи підприємця ОСОБА_3 та зважаючи на те, що у вартість договору 5000 грн. входить не тільки представництво в суді першої інстанції, а і в інших інстанціях та під час виконавчого провадження, внаслідок чого суд позбавлений можливості визначити яка саме частина послуг відповідає представництву інтересів в суді першої інстанції, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем фактичного понесення витрат з правової допомоги, тому заявлена позивачем сума 5000 грн. не підлягає відкшодуванню з Державного бюджету.

За викладених обставин позовні вимоги є частково правомірними та підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції №0004741502/0/64 від 12.07.2010 року, № 0004741502/1/177 від 16.09.2010 року та № 0004741502/2/256 від 22.11.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Джі - Ем - Бі Індастриз" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області, третя особа - Міністерство фінансів України про визнання нечинними податкових повідомлень - рішення та стягнення бюджетного відшкодування задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції №0004741502/0/64 від 12.07.2010 року, № 0004741502/1/177 від 16.09.2010 року та № 0004741502/2/256 від 22.11.2010 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Джі - Ем - Бі Індастриз" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 25.01.2011 року.

СуддяК.І. Клочко