Рішення № 135091397, 24.03.2026, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 511/4383/25

Провадження № 2/282/208/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року селище Любар

Суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Любар в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк», в інтересах якого діє представник Рудницький Юлій Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №O26209021708705/980/ від 13.07.2022 року, у розмірі 20752,54 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 13.07.2022 року, ОСОБА_1 , уклав з АТ «Кредобанк», Кредитний договір №O26209021708705/980/. Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 28.11.2025 року заборгованість за Кредитним договором 20752,54 грн., в тому числі: тiло кредиту 10320,35 грн.; вiдсотки 10432,19 грн. Таким чином, як вбачається із вищенаведеного, у результаті порушення взятих на себе зобов`язань за кредитним договором №O26209021708705/980/ від 13.07.2022 року заборгованість, яка підлягає стягненню на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК», складає 20752,54 грн. Зважаючи на наведене просить позовну заяву задовольнити.

Ухвалою Любарського районного суду Житомирської області від 04.02.2026 року цивільну справу прийнято до свого провадження, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву.

Як вбачається з матеріалів справи, лист з копією ухвали про відкриття провадження у справі, двічі надсилався відповідачу на адресу його реєстрації, однак повернувся на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відтак, з урахуванням правового висновку висловленого у постанові КЦС ВС від 01.12.2023 року у справі №591/4832/22 суд вважає, що відповідач повідомлявся належним чином.

Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Таким чином, у визначений судом строк відповідач відзиву та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку, а тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відповідно до ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду, розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.

Так, судом встановлено, що 13.07.2022 ОСОБА_1 з метою отримання кредитних коштів підписав Кредитний договір №O26209021708705/980/, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 10320,35 грн., строк дії ліміту кредитування до моменту пред`явлення вимоги Банку або до настання підстав припинення дії ліміту кредитування, визначених Правилами, на погашення кредитної заборгованості по Кредитному договору №O26209021708705/980/ від 13.07.2022 р. в сумі 20752,54 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00 % річних, орієнтовна реальна річна процентна ставка 36,17 %, орієнтовна загальна вартість кредиту 116909,72 грн., а позичальник зобов`язався використати кредит на цілі, вказані у кредитному договорі, повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі передбачені цим договором.

АТ «Кредобанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, однак відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, не надавав своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками за його користування, в результаті чого виникла прострочена заборгованість в розмірі 20752,54 грн., з яких 10320,35 грн. тіло кредиту, 10432,19 грн. заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором кредиту №O26209021708705/980/ від 13.07.2022, а також випискою по особовим рахункам, що є належним та допустимим доказом, що підтверджує рух коштів по конкретному банківському рахунку, та у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджує обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.

Вказане відповідає позиції Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19.

Позивачем АТ «Кредобанк» на адресу відповідача ОСОБА_1 надіслано досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, в якій повідомило відповідача про наявність спірної заборгованості та висунуло вимогу виконати свої зобов`язання.

Однак в добровільному порядку відповідач заборгованість не погашає.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Так, частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст.1049 ЦКУкраїни позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поданим розрахунком заборгованості підтверджується, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, кредит та проценти за його користування вчасно не сплачував, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень статей 12,81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).

У відповідності до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та не спростовано сторонами, що відповідач ОСОБА_1 скористався наданим банком кредитом, проте ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 20752,54 грн., з яких 10320,35 грн. тіло кредиту, 10432,19 грн. заборгованість за відсотками.

Будь-яких спростувань вимог позивача відповідачем надано не було.

За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, а саме сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525-526, 530, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4-5, 11-13, 19, 76-81, 89, 128, 141, 211, 223, 258-259, 263-265, 268, ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «Кредобанк», в інтересах якого діє представник Рудницький Юлій Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), жителя АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (код ЄРДПОУ 09807862, м. Львів, вул. Сахарова, 78) заборгованість за кредитним договором №O26209021708705/980/ від 13.07.2022 року в розмірі 20752 (двадцять тисяч сімсот п`ятдесят дві) гривні 54 копійок, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:В. В. Вальчук