Постанова № 13509112, 19.01.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2011 рокуСправа № 2а-3331/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Чміль І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об’єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства «Антон-плюс» про стягнення податкового боргу в сумі 4181 грн. 43 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Луцька ОДПІ звернулась з позовом до ПП «Антон-плюс» про звернення стягнення заборгованості на активи відповідача в розмірі 4181 грн. 43 коп.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що приватне підприємство «Антон-плюс» 17.05.2001 року зареєстроване Луцькою райдержадміністрацією Волинської області та 21.05.2001 року взято на облік у ДПІ у Луцькому районі Волинської області як платник податків та платежів перед бюджетом.

Однак, в порушення вимог статтей 4, 9 Закону України „Про систему оподаткування”, статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачем до бюджету не сплачуються податкові платежі та збори, у зв»язку з чим виникла податкова заборгованість по податку на додану вартість в сумі 167,00 грн., з врахуванням переплати в розмірі 3 грн. 00 коп. та по сплаті єдиного податку в сумі 4014 грн. 43 коп. Загальна податкова заборгованість станом на 10.11.2010 року становить 4181 грн. 43 коп. Луцькою ОДПІ у зв»язку з несплатою відповідачем податкового боргу в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкових вимог, однак ПП «Антон-плюс» податковий борг не погасило, а тому 27.08.2010 року було прийнято рішення №2/27 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. В добровільному порядку заборгованість не погашена. Просить суд стягнути з активів ПП «Антон-плюс» 4181 грн. 43 коп. податкового боргу.

В судове засідання представник позивача не з’явився, проте подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Заявлені позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення із наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Антон-плюс» зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності із наданням статусу юридичної особи Луцькою райдержадміністрацією Волинської області 17.05.2001 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб”єкта підприємницької діяльності - юридичної особи та перебуває на обліку у державній податковій інспекції Луцького району Волинської області як платник податків та платежів перед бюджетом з 21.05.2001 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №378 від 22.05.2001 року.

Згідно довідки та розрахунку позивача загальний податковий борг ПП «Антон-плюс» станом на 10.11.2010 року становить 4181 грн. 43 коп.

Податковий борг по податку на додану вартість в сумі 167,00 грн. виник внаслідок несвоєчасного подання податкових розрахунків по терміну сплати 19.11.2009 року на суму 170,00 грн., що підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення №0001641501/0 від 04.11.2009 року та донараховано штрафну санкцію на підставі акту №3579/1501/31503938/45 від 05.10.2009 року. З врахуванням переплати в розмірі 3 грн. 00 коп. сума податкового боргу склала 167 грн. 00 коп.

Податковий борг по сплаті єдиного податку в сумі 5615 грн. 00 коп. виник згідно розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва - юридичною особою №9370 від 21.04.2008 року по терміну сплати 21.04.2008 року. З врахуванням переплати в розмірі 1600 грн. 57 коп. сума даного боргу склала 4014 грн. 43 коп.

Сплата єдиного податку платниками проводиться відповідно до статті 2 Указу Президента України від 28.06.1999 року №727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (далі - Указ) та пункту 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.10.1999 року № 599 (далі Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку у разі щомісячної сплати єдиного порядку, його сплата здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалася попередня оплата.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення платником податків у визначеному законом порядку не оскаржене та недійсним не визнане.

Позивач здійснив заходи щодо погашення податкового боргу шляхом надіслання першої податкової вимоги 1/129 від 25.04.2008 року та другої податкової вимоги №2/230 від 29.07.2008 року, проте заборгованість відповідачем перед бюджетом не погашена, а тому 27.08.2010 року Луцькою ОДПІ прийнято рішення №2/27 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Разом з тим, суд не бере до уваги заперечення відповідача від 16.12.2010 року щодо пропущення позивачем шестимісячного строку звернення з позов до суду, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, Луцька ОДПІ просить стягнути з ПП «Антон-Плюс» податковий борг з податку на додану вартість в сумі 167,00 грн., який виник 19.11.2009 року внаслідок донарахованої штрафної санкції за несвоєчасне подання декларацій згідно податкового-повідомлення рішення №0001641501 від 04.11.2009 року та борг по сплаті єдиного податку, який виник 21.04.2008 року згідно розрахунку №9370 від 21.04.2008 року по строку сплати 21.04.2008 року в сумі 5615,00 грн. З врахуванням переплати в сумі 1600,57 грн., сума заборгованості становить 4014,43 грн.

Відповідно до підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно до підпункту 15.2.1 пункту 15.2 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.

Згідно підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-III (далі – Закон № 2181-III) узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пеня нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на день виникнення боргу або на день його погашення.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

Виходячи з правил статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що є у державі.

Суд вважає, що позивач, виходячи з покладених на нього функцій, правомірно звернувся з позовом про стягнення бюджетної заборгованості.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог в сумі 4181 грн. 43 коп.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з активів приватного підприємства «Антон-плюс» податковий борг в сумі 4181 (чотири тисячі сто вісімдесят одну) грн. 43 коп. в доход Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текс якої буде виготовлено 24 січня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий           О.А.Лозовський