Рішення № 13508784, 25.09.2009, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-8553/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Васильєвої Т.М.

при секретарі Теличко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом фірми «Т.М. М. »-товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання інвестиційних договорів та визнання права власності на нерухоме майно та за зустрічними позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до фірми «Т.М. М. »-товариство з обмеженою відповідальністю про зобов»язання виконати оздоблювальні роботи та визнання права власності на нерухоме майно

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати, укладений 31.03.2003 року з відповідачкою ОСОБА_1 інвестиційний договір № 43/01-Вл.розірвати укладений 15.10.2002 року з відповідачем ОСОБА_2 інвестиційний договір № 44/10-Вл;визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 площею 154.67 кв. м та квартиру АДРЕСА_2 в м. Києві. Свої вимоги обгрунтовує тим, що відповідачі порушили умови інвестиційних договорів, .оскільки порушили строки внесення грошових коштів, оскільки внески були зроблені не до 01.12.2003 року та до 30.12.2003 року, як визначено в договорах, а пізніше, та не в повному обсязі сплатили ці кошти і недоплата відповідачки ОСОБА_1 no договору становить 80 грн., а відповідача ОСОБА_2 -232 грн. На сьогоднішній день відповідачі умови інвестиційних договорів не виконали. Будинок же введений в експлуатацію, тому у позивача виникло право на будинок в цілому та на спірні квартири зокрема.

Заперечуючи проти позову відповідачі подали зустрічні позови, в яких просять: зобов»зати позивача виконати оздоблювальні роботи в квартирах № АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в м. Києві та визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 а за ОСОБА_2 на квартиру № АДРЕСА_2 в м. Києві. Свої вимоги обгрунтовують тим, що вони в повному обсязі виконали умови інвестиційних договорів. Про те, що існує недоплата позивач їх не повідомив. Сам позивач не виконав взяті на себе по договору зобов»язання, не повідомив про готовність приміщення до передачі. Крім того, на думку відповідачів позивачем пропущений строк позовної давності, який вони просять застосувати до вимог останнього.

Представник позивача в судовому засіданні первісні вимоги підтримала, в задоволенні зустрічних позовів просила відмовити, пояснивши, що строк позовної давності позивачем не пропущений, оскільки про порушення умов договору з боку відповідачів стало відомо лише після направлення відповідачам листа про розірвання в односторонньому порядку умов договору, а саме в червні 2008 року. Також зазначила, що відповідачі з моменту введення будинку в експлуатацію, ніяких дій направлених на виконання зобов»язань за договором не вчиняли.

Представники відповідачів первісний позов не визнали, зустрічні позови підтримали.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

31 січня 2003 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено інвестиційний договір № 43/01 -Вл.

Відповідно до п.2 зазначеного договору предметом його є інвестування інвестора-ОСОБА_1 в будівництво житлового будинку, на умовах даного договору без створення юридичної особи. Після виконання сторонами всіх зобов»язань за договором, підприємство-позивач згідно із законодавством передає у власність інвестору квартиру АДРЕСА_3 в м. Києві.

Пунктом 4 договору визначено, що розмір внеску на момент його укладення складає 102380 дол. США, що на день укладення договору еквівалентно 545982 грн.30 коп. по курсу НБУ. Поетапне внесення інвестиції здійснюється інвестором в строк до 01 грудня 2003 року.

На виконання умов договору відповідачкою ОСОБА_1 внесено по приходним касовим ордерам:

№ 022306 від 4 лютого 2003 року -266645 грн.;№ 022872 від 29 грудня 2003 року-266575 грн.; № 022925 від 31 грудня 2003 року-12689 грн.

21 січня 2003 року сторонами підписаний додаток № 2 до вищезазначеного договору про перелік будівельних робіт.

21 березня 2004 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 укладено додаткову угоду, де було змінено номер квартири з 43 на 44.

15 жовтня 2002 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладений інвестиційний договір № 44/10-Вл.

Відповідно до п.2 зазначеного договору предметом його є інвестування інвестором ОСОБА_2 в будівництво житлового будинку на умовах даного договору без створення юридичної особи. Після виконання сторонами всіх зобов»язань по договору, підприємство-позивач у відповідності до законодавства передає у власність інвестора квартиру АДРЕСА_1 в м. Києві.

Пунктом 4 договору визначено, що розмір внеску на момент укладення даного договору складає 154670 дол. США, що на день укладення договору еквівалентно 824855 грн.11 коп. по курсу НБУ. Поетапне внесення інвестиції здійснюється інвестором в строк до 30 грудня 2003 року.

На виконання умов договору відповідачем ОСОБА_2 внесено по приходним касовим ордерам:

№ 022923 від 30 грудня 2003 року -799725 грн.; № 022927 від 31 грудня 2003 року -24898 грн.

15 жовтня 2002 року сторонами підписаний додаток № 2 до вищезазначеного договору про перелік будівельних робіт.

21 березня 2004 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, укладено додаткову угоду, де було змінено номер квартири з 44 на 45.

У відповідності до вимог cт.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Cт.267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно зі cт. 261 ЦК України за зобов»язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається із інвестиційного договору № 43/01-Вл від 31.01.2003 року, який укладений між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 строк виконання зобов»язання останньою по внесенню інвестиції визначений датою 1 грудня 2003 року. Тому перебіг позовної давності для позивача настав з 2 грудня 2003 року.

Із інвестиційного договору № 44/10-Вл від 15 жовтня 2002 року, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 строк виконання зобов»язання останнім по внесенню інвестиції визначений датою 30 грудня 2003 року. Тому перебіг позовної давності для позивача настав з 31 грудня 2003 року.

Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідачів 06 травня 2009 року, тобто з пропуском встановленого законом трирічного строку. Заяв про поновлення пропущеного строку та доказів на поважність його пропуску суду не надав. Посилання представника позивача на ту обставину, що про порушення відповідачами строків внесення інвестицій та недоплат за договорами внесків позивачу стало відомо після надіслання листа від 17.06.2008 року про розірвання договорів в односторонньому порядку є безпідставними та протирічать вимогам закону.

Оскільки позивачем пропущений строк позовної давності, про його поновлення останній не просить та не надає доказів на поважність пропуску цього строку, то в задоволенні первісного позову необхідно відмовити.

Разом з тим, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачами умови інвестиційних договорів виконані, внески по цим договорам позивачем прийняті, ніяких повідомлень щодо недоплати внесків позивач відповідачам не надсилав.Саме позивач порушив умови договорів, не повідомивши відповідачів про готовність приміщень квартир до передачі останнім.

Так, як підставою для набуття відповідачами у власність спірних квартир є здійснення позивачем оздоблювальних робіт та підписання акту-прийому передачі, зустрічні позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог cт.88 ЦПК України з позивача на користь відповлдіачів підлягають стягненню сплачені останніми судовий збір та витрати з інформацінйо-технічного забезпечення розгляду справи.

На підставі ст. ст. 3З 1, 392, 526, 530, 611, 651 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 59, 60, 88, 212, 213.215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог фірми «Т.М. М.» - товариство з обмеженою відповідальністю до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про розірвання інвестиційних договорів та визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов»язати фірму «Т.М. М. »-товариство з обмеженою відповідальністю (03146 м. Київ, вул. . Чаадаєва 2б, код ЄДРПОУ 14073675) виконати оздоблювальні роботи квартири АДРЕСА_1 відповідно до п.3.4 та додатку № 2 до інвестиційного договору № 43/01-Вл від 31.01.2003 року.

Визнати за ОСОБА_1 (м. Київ, АДРЕСА_4, код НОМЕР_1) право власності на квартиру АДРЕСА_1

Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Зобов»язати фірму «Т.М. М. »-товариство з обмеженою відповідальністю (03146 м. Київ вул. . Чаадаєва 2б, код ЄДРПОУ 14073675) виконати оздоблювальні роботи квартири АДРЕСА_2 відповідно до п.3.4 та додатку № 2 до інвестиційного договору № 44/10-Вл від 15.10.2002 року.

Визнати за ОСОБА_2 (м. Київ АДРЕСА_4, код НОМЕР_2) право власності на квартиру АДРЕСА_2

Стягнути з фірми «Т.М. М. »-товариство з обмеженою відповідальністю на користь: ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1717 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн., а всього 1967 грн.; ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1717 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 250 грн., а всього 1967 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.