Ухвала суду № 135085318, 24.03.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1388/26

Провадження № 2/450/1717/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 березня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Дем`яновська Ю.Д. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Мурованської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

23.03.2022 року позивач звернулась до суду з позовом, яким просить визнати за нею право власності на спадкове майно у складі земельної ділянки кадастровий номер 4623686900:07:000:0502 цільове призначення 01.01. приватна власність площа 0,1994 га та земельної ділянки кадастровий номер 4623686900:05:000:0084 цільове призначення 01.01. приватна власність площа 0,5135 га.

Дослідивши матеріали позову, суддя приходить до висновку, що подану заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ЦПК України.

Згідно вимог ЦПК України, звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред`явлення позову, форма і зміст якого повинні відповідати вимогам статтей 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» станом на 01.01.2026 року становить 3328 гривні.

При цьому, позивач просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на скрутний матеріальний стан, однак жодних доказів на підтвердження цієї обставини суду не надано.

До позовної заяви позивачем не додано квитанцію про сплату судового збору, проте позовна заява містить клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на важке матеріальне становище.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору та матеріали справи, суддя зазначає наступне.

За змістом ч.ч.1,3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відтак, законом визначено вичерпний перелік умов за яких може бути відстрочено сплату судового збору.

Крім цього, в п.29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз`яснено, що Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. З урахуванням вимог статті 11 ЦПК суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону № 3674-VI, з власної ініціативи.

В п. 44 рішення Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 р. у справі "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини" зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ Kniat v. Poland від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ Jedamski and Jedamska v. Poland від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

В порушення вказаних вимог, позивачем не додано жодного документу, який би підтверджував наявність обставин, які дають підстави для відстрочки сплати судового збору, зокрема документи щодо фінансової неспроможності тощо, що унеможливлює вирішення судом питання про відстрочення сплати судового збору, а тому правові підстави для задоволення такого клопотання відсутні.

Відтак, позовна заява не відповідає вимогам визначеним ст.177 ЦПК України, за подачу даної позовної заяви позивачу необхідно надати документи, що підтверджують вартість спірного майна та сплатити судовий збір у розмірі у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Львiв/Пустомитівська тг/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); Рахунок отримувача UA968999980313191206000013893; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 __(реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Пустомитівський районний суд Львівської області) та надати суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору.

У зв`язку з викладеними вище недоліками позовна заява підлягає залишенню без руху зі строком їх усунення 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу строк 10 (десять) днів для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, з дня отримання копії останньої.

У разі якщо недоліки не будуть усунені у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська