Вирок № 135084332, 24.03.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1076/25

провадження №1-кп/136/77/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , їх представника адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника адвоката ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025020060000065 від 11.03.2025, про обвинувачення

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Стара Прилука Вінницького району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, військовослужбовця, перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді гранатометника роти охорони, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_7 проходячи військову службу на посаді військовослужбовця роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порушення вимог ст. 3, 27 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 10.03.2025 близько 21 год. 30 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння з метою з`ясування відносин зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відправився від місця свого проживання, що по АДРЕСА_1 до адреси місця постійного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є подругою ОСОБА_9 , та яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_9 в ході раптово виниклої суперечки із ОСОБА_7 залишила постійне місце проживання та попрямувала до ОСОБА_5 .

Перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 достовірно знаючи, що ОСОБА_9 перебуває в приміщенні житлового будинку, з хуліганських мотивів, діючи з особливою зухвалістю, на ґрунті раптово виниклого умислу, нехтуючи існуючими в суспільстві нормами поведінки із застосуванням предмета, спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень - предмету ззовні схожого на сокиру, який він приніс із собою до місця проживання ОСОБА_5 , почав наносити удари по рамі металопластикового вікна, де на вказаний гуркіт з житлового будинку вийшов чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Після цього, не зупиняючись на досягнутому ОСОБА_7 взяв полімерну ємність об`ємом 5 л. із безбарвною горючою рідиною із характерним запахом бензину, яку заздалегідь заготовив та приніс із собою, обілляв вхідні двері приміщення житлового будинку, при цьому вимагав аби до нього вийшла ОСОБА_9 , яка в цей час переховувалась від ОСОБА_7 в одній із кімнат житлового будинку.

В подальшому, з метою припинення протиправних дій ОСОБА_7 - ОСОБА_4 за допомогою шлангу почав змивати водою рідину, якою ОСОБА_7 обілляв вхідні двері житлового будинку, що сильно обурило ОСОБА_7 , внаслідок чого між чоловіками виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_7 наніс один удар в область голови ОСОБА_4 дерев`яною частиною руків`я сокири, внаслідок чого останній втратив рівновагу та впав на землю.

В цей момент, з приміщення житлового будинку вийшла дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_5 з метою припинити протиправні дії ОСОБА_7 , однак останній наніс їй декілька ударів кулаком в область обличчя ОСОБА_5 , внаслідок чого остання втратила рівновагу та впала на землю, однак ОСОБА_5 в стані афекту піднялась та знову намагалась припинити протиправні дії ОСОБА_7 , однак останній наніс один удар в область волосистої частини голови ОСОБА_5 дерев`яною частиною сокири.

Після вчинення вищевказаних дій ОСОБА_7 з місця події зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, множинних забійних ран голови та потерпілій ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми волосяної частини голови, рани волосяної частини голови, синців обох очей, синців лівого плеча, синця правої кисті, синця живота.

Такі умисні дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 4 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю за кваліфікуючими ознаками, вчинене із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, визнав у повному обсязі при обставинах вказаних в обвинувальному акті, які підтвердив суду, погодившись із кваліфікацією вчиненого ним діяння. Суду пояснив, що на даний час він є військовослужбовцем та до затримання проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді гранатометника роти охорони. Взагалі на службі в ЗСУ він з 2014 року, є учасником бойових дій, має поранення та контузії, неодноразово був нагороджений грамотами та медалями за відзнаку у службі. 10.03.2025 року у нього був вихідний, до цього він тиждень перебував на службі. Зранку він їздив до м.Вінниця в особистих справах до прозорого офісу. Потім з товаришем вживав спиртні напої. Приблизно в 21:00 він повернувся додому. Дружини ОСОБА_9 дома не було. Перед цим у нього був конфлікт з дружиною через ревнощі та з приводу її роботи. В будинку був безлад, розкидані речі. У зв`язку з цим він пішов до сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які проживають на цій же вулиці та з якими товаришувала його дружина, щоб розшукати її та повернути додому. У нього при собі була сокира та пластикова 5-ти літрова баклажка в якій знаходився бензин з маслом для бензопили об`ємом приблизно 1,5 літра. Підійшовши до будинку потерпілих він почав грюкати у вікно та по фасаду будинку, щоб викликати сусідів. З будинку вийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і сказали, що ОСОБА_9 у них нема. Він не повірив їм, у зв`язку з чим виник конфлікт. Він облив вхідні двері будинку бензином, щоб налякати потерпілих пожежею. ОСОБА_4 почав обливати двері водою. Після цього він наніс один удар в область голови ОСОБА_4 держаком від сокири, внаслідок чого останній впав на землю. Дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_5 захищаючи чоловіка вчепилася в нього, але він її вдарив рукою та відштовхнув, від чого вона присіла, а потім знову намагалася зупинити його. Скільки конкретно ударів він наніс потерпілим, чим і куди він точно не пам`ятає, втім не заперечує, що все було так як зазначено в обвинувальному акті. Після цього він втік з місця пригоди та бачив як приїхала поліція та швидка допомога. На даний момент він усвідомив неправомірність своїх дій, шкодує, що так вчинив, просить вибачення у потерпілих, щиро розкаюється у вчиненому та хоче повернутися на службу обороняти Батьківщину. Заявлені цивільні позови він визнає частково в розмірі по 2000 грн відшкодування моральної шкоди кожному з потерпілих. Він навіть перерахував потерпілим кошти у вказаній сумі, але вони відмовилася їх отримувати.

Суд переконався, що покази обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Інші учасники судового провадження не оскаржують фактичних обставин кримінального провадження.

Крім того, судом встановлено, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, а тому немає сумніву в добровільності їх позиції, роз`яснивши, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, з огляду на викладене, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, що узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України та вважає за можливе обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілих, дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого, стосуються речових доказів та процесуальних витрат, а також у повному обсязі дослідити письмові докази щодо заявлених цивільних позовів, зважаючи на позицію сторони захисту щодо часткового їх визнання.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 дала наступні пояснення. Обвинуваченого ОСОБА_7 та його дружину ОСОБА_9 вона знає як сусідів по вулиці. Зі спілкування з ОСОБА_9 їй стало відомо, що ОСОБА_7 час від часу б`є її та застосовує фізичне насилля. У зв`язку з цим ОСОБА_9 , щоб перечекати спалахи агресії чоловіка тікала з дому та переховувалася у потерпілих та інших сусідів. Ввечері 10.03.2025 ОСОБА_9 прийшла до них у будинок, щоб сховатися від чоловіка. Приблизно о 21:40 годин вони почули грюкіт по вікнах та запах бензину. Її чоловік ОСОБА_4 вийшов на подвір`я, вона пішла за ним та стала в дверях, щоб не пустити ОСОБА_7 до будинку. Обвинувачений стояв із сокирою, висловлювався нецензурною лайкою, облив усе бензином та розмахував сокирою. Перший раз ОСОБА_4 вдалося ухилитися від сокири, а другий удар держаком прийшовся йому по голові. Чоловік упав та втратив свідомість. В цей момент вона кинулася до ОСОБА_7 та намагалася його зупинити. Обвинувачений наніс їй три удари держаком від сокири по голові, один удар держаком від мітли по руці та кулаком в обличчя. В цей час чоловік прийшов до свідомості та пішов кликати на допомогу сусіда, який і зупинив обвинуваченого. Потім приїхали працівники поліції та ОСОБА_7 втік. ОСОБА_4 госпіталізувала карета швидкої медичної допомоги. Вона відмовилася від госпіталізації бо не було на кого залишити будинок та господарство. У неї було 3 рани на голові, синці на обличчі, руці, животі. В подальшому її стан здоров`я погіршився та через якийсь час вона потрапила на стаціонарне лікування. З`ясувалося, що у неї був зламаний ніс, виникли проблеми з 12-палою кишкою, виразкова хвороба. Було зроблено операцію. Усі ці проблеми зі здоров`ям вона пов`язує з отриманими тілесними ушкодженнями та стресом. На лікування було потрачено значні кошти. На даний момент у неї погіршилась пам`ять, болить голова, є постійний страх за своє життя та здоров`я та за свого чоловіка, адже до кінця не зрозуміло які усе це буде мати наслідки у подальшому. Крім того, ОСОБА_7 було розбите вікно у будинку, у зв`язку з чим їй було спричинено матеріальну шкоду на заміну двох склопакетів. Заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити. ОСОБА_7 намагався частково відшкодувати їй завдану моральну шкоду та перерахував їй 2000 грн. Однак вказані кошти вона не отримувала, так як не згодна з розміром відшкодування. Щодо призначення покарання покладається на розсуд суду.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що ввечері 10.03.2025 до них прийшла ОСОБА_9 , щоб сховатися від свого чоловіка ОСОБА_7 . Приблизно о 22:00 годині він почув удар у вікно, від якого воно розбилось та відчув запах бензину. Він вийшов на подвір`я, щоб заспокоїти ОСОБА_7 . Обвинувачений знаходився на подвір`ї із сокирою в руках, висловлювався нецензурною лайкою, та облив вхід будинку бензином. Він взяв шланг та почав обливати будинок водою із криниці, щоб запобігти пожежі. В цей час обвинувачений наніс йому два удари держаком від мітли та один удар сокирою по голові, від чого він втратив свідомість. Прийшовши до свідомості він покликав на допомогу сусіда, який і зупинив ОСОБА_7 . Потім приїхали працівники поліції та карета швидкої медичної допомоги, яка госпіталізувала його до медзакладу, на лікуванні він знаходився 13 днів. У нього було 2 рани на голові, на які було накладено шви. В подальшому його стан здоров`я погіршився на фоні стресу виявився діабет, погіршилася пам`ять і зір, а також загальна працездатність. На лікування було потрачено значні кошти. Він офіційно працевлаштований, тому за період перебування на лікарняному йому було виплачено допомогу по тимчасовій втраті працездатності. На даний момент у нього є постійний страх за своє життя та здоров`я та за свою дружину. Заявлений цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити. ОСОБА_7 намагався частково відшкодувати йому завдану моральну шкоду та перерахував 2000 грн. Однак вказані кошти він відмовився отримувати, так як не згоден з розміром відшкодування. Щодо призначення покарання покладається на розсуд суду.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №393 від 19.05.2025 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, ОСОБА_7 за своїм психічним станом повною мірою міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час у ОСОБА_7 виявлені психічні розлади у вигляді розладу особистості, пов`язаного з органічним ураженням головного мозку, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. В теперішній час за своїм психічним станом ОСОБА_7 здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_7 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру. Потребує лікування на загальних підставах.

За таких обставин суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю за кваліфікуючими ознаками, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, раніше не судимий, є військовослужбовцем, учасником бойових дій, проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 на посаді гранатометника роти охорони, одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, за місцем проживання характеризується негативно, за зареєстрованим місцем проживання характеризується позитивно, за місцем служби характеризується посередньо, нагороджений грамотою та подякою за сумлінне виконання службових обов`язків та мужність при виконанні бойових завдань в зоні АТО, відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», Нагрудним знаком Міністра оборони України «Знак пошани», Нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту», почесною відзнакою «Учасник бойових дій», на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має намір повернутися на військову службу та обороняти Батьківщину.

Обставинами, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає: щире каяття, про що свідчать покази, надані ОСОБА_7 у судовому засіданні, вибачення перед потерпілими та намагання частково відшкодувати завдану їм моральну шкоду; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, про що свідчить той факт, що ОСОБА_7 як на стадії досудового розслідування так і в ході судового розгляду в повній мірі визнавав свою вину та давав правдиві покази. Крім того, ОСОБА_7 є діючим військовослужбовцем, учасником бойових дій, за що має відзнаки Президента України та Міністра оборони України, що також визнається судом як обставина, що пом`якшує покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи ОСОБА_7 вид та міру покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України, його мети кари, виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, при цьому враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винуватого, наявності обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Разом із тим, враховуючи наявність трьох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, за місцем служби характеризується посередньо, як такий що відповідає займаній посаді та має намір повернутися на військову службу та обороняти Батьківщину, суд при призначенні покарання вважає за можливе застосувати ч. 1 ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_7 основне покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 4 ст. 296 КК України, а саме у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.

В той же час, суд враховує, що відповідно до ст. 62 КК України, покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні призначається військовослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, особам офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (крім військовослужбовців-жінок), на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк.

Зважаючи на обставини справи та особу обвинуваченого, який проходить військову службу у лавах Збройних Сил України, є учасником бойових дій, на даний час розкаявся, згідно службової характеристики, наданої за останнім місцем служби, відповідає займаній посаді, бажає повернутися на військову службу та обороняти Батьківщину, суд дійшов висновку про можливість застосування відносно ОСОБА_7 ст. 62 КК України та замінити призначене покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк, тобто на 1 рік 6 місяців.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 11.03.2025, ОСОБА_7 було затримано 11.03.2025 о 14:47 у порядку ст.208 КПК України. Тобто, саме з цієї дати слід обраховувати строк попереднього ув`язнення. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24.03.2025 стосовно ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 11.05.2025 з визначенням розміру застави. Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 03.03.2026 строком на 60 днів, тобто до 01.05.2026. На день ухвалення даного вироку строк дії запобіжного заходу не закінчився. Зважаючи на те, що обвинуваченому ОСОБА_7 буде призначено остаточне покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, а також враховуючи наявні у кримінальному провадженні ризики, суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який та вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 до вступу даного вироку в законну силу залишити без змін.

На підставі ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_7 у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, призначеного за цим вироком, слід зарахувати строк попереднього ув`язнення та тримання під вартою за період з 11.03.2025 по день набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день тримання в дисциплінарному батальйоні.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 слід рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.

Судом встановлено, що в ході досудового розслідування було накладено арешт на майно за ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 14.03.2025, відтак питання про його скасування суд вирішує відповідно до положень ст.174 КПК України.

Питання про долю речових доказів та процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.

В рамках кримінального провадження потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заявлено цивільні позови про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Ухвалою суду від 27.06.2025 прийнято до розгляду в кримінальному провадженні цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та визнано осіб відповідно цивільними позивачами та цивільним відповідачем.

Так, 10.06.2025 представником потерпілого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_6 через систему "Електронний суд" подано позовну заяву про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушення. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що в результаті кримінального правопорушення ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_4 було спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, множинних забійних ран голови, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого нейрохірургічного відділення №3682 від 13.03.2025 року та висновком №75 судового експерта Калинівського відділення ДСУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи». У зв`язку з цим потерпілий перебував на лікуванні у період з 11.03.2025 по 23.03.2025 року та втратив частину заробітку у зв`язку з перебуванням на лікарняному по тимчасовій втраті непрацездатності. Позивач на момент завдання тілесних ушкоджень працював в ТОВ «СХК «ВІННИЦЬКА ПРОМИСЛОВА ГРУПА» на посаді охоронника. Його середньомісячний заробіток був меншим п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а тому у відповідності до ст.1197 ЦК України розмір втраченого заробітку повинен розраховуватися виходячи із вказаного розміру. ОСОБА_4 перебував на лікарняному в період часу з 11.03.2025 р. до 23.03.25 р. Таким чином, період тимчасової втрати працездатності потерпілого становить 13 днів, а тому шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілого становить 16 774,16 грн. Крім того, внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 потерпілому завдано моральної шкоди, що виразилася у тривалих фізичних стражданнях, глибокій душевній травмі, постійному страху за власне життя та життя членів сім`ї, втраті почуття безпеки у власному домі, приниженні людської гідності, а також у тривалих негативних психологічних наслідках, які продовжують впливати на його емоційний стан навіть після завершення лікування. Так, у результаті протиправних дій позивач зазнав сильного психологічного шоку, оскільки не міг очікувати нападу в місці, яке вважалося єдиною можливою безпечною оселею після втрати постійного житла через бойові дії. Отримані тілесні ушкодження, зокрема в голову, викликали сильний страх за власне життя, почуття безсилля перед фізично переважаючим нападником, а також тривале фізичне страждання. Позивач тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, був непрацездатним, відчував безконтрольність над власним тілом, здоров`ям і життєвими обставинами, що викликало тривалий стрес і занепад емоційного стану. Очевидне насильство щодо його дружини, вчинене в його присутності, стало джерелом глибокої моральної травми, почуття провини, безпорадності та внутрішнього спустошення. Після нападу позивач утратив відчуття безпеки у будь-якому житлі, має труднощі зі сном, підвищену тривожність, а в соціальній поведінці спостерігаються симптоми емоційної замкнутості, постійного стресу, тривоги, нервозності. Систематичні спогади про подію викликають емоційні спалахи, зниження працездатності та потребу у зверненні до фахівців із психологічної допомоги. З урахуванням, тривалості психоемоційних страждань, тяжкості фізичних ушкоджень, характеру злочину позивач оцінює завдану йому моральну шкоду в розмірі 200000 грн. Враховуючи зазначене ОСОБА_4 просить суд стягнути з ОСОБА_7 суму матеріального збитку за шкоду, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 16 774,16 грн., моральну шкоду в розмірі 200 000, 00 грн., а загалом, - 216 774,16 грн. та стягнути з ОСОБА_7 документально підтвердженні процесуальні витрати понесені потерпілим.

15.07.2025 представником обвинуваченого ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_8 через систему "Електронний суд" подано відзив на позовну заяву ОСОБА_4 , у якій представник просить суд позовну заяву задовольнити частково, а саме: стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 2 000 гривень, в іншій частині позовних вимог відмовити. Свою позицію представник позивача обґрунтовує тим, що розмір матеріальної шкоди, пов`язаної із тимчасовою втратою працездатності не доведений потерпілим у встановленому законом порядку, виходячи з вимог ст.ст.78, 81 ЦПК України, а її розрахунок є некоректним. Крім того, представник відповідача вважає розмір моральної шкоди, заявлений ОСОБА_4 в розмірі 200 000 гривень необґрунтованим, та таким, що не відповідає принципу розумності та співмірності. Позивач не надав доказів причинного зв`язку між моральною шкодою і правопорушенням, а також не обґрунтував її розміру. Також у відзиві вказано на необхідність зменшення розміру судових витрат, а також на їх недоведеність.

22.07.2025 представником потерпілого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_6 через систему "Електронний суд" подано відповідь на відзив, у якій він заперечував доводи представника відповідача та наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вказуючи на їх обґрунтованість, а також звернув увагу суду на часткове визнання відповідачем позовних вимог.

05.08.2025 представником потерпілого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_6 через систему "Електронний суд" подано клопотання про долучення доказів, а саме фотокопію довідки КНП «Турбівський селищний центр первинної медико-санітарної допомоги» Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області» Турбівська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, виданої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Представник зазначив, що як вбачається з долученої довідки на момент завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 мав ряд супутніх захворювань, тому завданні тілесні ушкодження негативно вплинули на загальний стан здоров`я потерпілого.

У судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Цивільний відповідач, обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні позов визнав частково в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн.

Дослідивши зміст позовної заяви та долучених до неї документів суд приходить до висновків, щодо часткового задоволення позову.

На підтвердження обставин, зазначених в позовній заяві, представник позивача до позовної заяви додав наступні докази. Довідку від 18.04.2022 №523-7000911045 про взяття ОСОБА_4 на облік як внутрішньо переміщеної особи. Виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого нейрохірургічного відділення №3682 від 13.03.2025 року, відповідно до якої потерпілий знаходився на стаціонарному лікуванні з 11.03.2025 по 13.03.2025, діагноз: струс головного мозку, множинні забійні рани голови. Копію висновку експерта №75 Калинівського відділення ДСУ «Вінницьке обласне бюро судово-медичної екпертизи», відповідно до якого у ОСОБА_4 виявлено наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, множинні забійні рани голови. Копії електронних листків непрацездатності №16398549-2030422596-2; та №16398549-2030603972-1, відповідно до яких ОСОБА_4 перебував на лікарняному з 11.03.2025 по 23.03.2025. Копія довідки № 48 від 03.06.2025 року виданої ТОВ «СХК «ВІННИЦЬКА ПРОМИСЛОВА ГРУПА», відповідно до якої ОСОБА_4 працює на вказаному підприємстві з 15.08.2023 по даний час. Копія довідки №SHK00000005 від 03.06.2025 виданої ТОВ «СХК «ВІННИЦЬКА ПРОМИСЛОВА ГРУПА», де зазначено дохід ОСОБА_4 з 01.11.2024 по 30.04.2025.

Щодо позовної вимоги про стягнення суми матеріального збитку за шкоду, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 16 774,16 грн суд зазначає наступне.

У відповідності до ч.1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності.

На момент завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_4 працював в ТОВ «СХК «ВІННИЦЬКА ПРОМИСЛОВА ГРУПА» на посаді охоронника. У період тимчасової непрацездатності з 11.03.2025 по 23.03.2025 йому були видані лікарняні листи, які були оплачені роботодавцем відповідно до норм чинного законодавства, на що вказують наявні у справі документи та підтверджено потерпілим ОСОБА_4 у судовому засіданні. Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності та порядок її виплати визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Відповідно до ст.15 вказаного закону допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

Таким чином, ОСОБА_4 уже було компенсовано втрачений заробіток у зв`язку з отриманими травмами. Розмір такої компенсації визначається спеціальним законом, а саме Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», тому підстави для застосування у даному випадку ст.1197 ЦК України відсутні.

За таких обставин вимога про стягнення суми матеріального збитку за шкоду, пов`язану з тимчасовою втратою працездатності задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Так, потерпілий просить, стягнути з обвинуваченого на його користь 200 000 грн, моральної шкоди.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ст. 23 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1167ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і у душевних переживаннях, які фізична особа зазнала у внаслідок протиправної поведінки відносно неї.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Аналізуючи фактичні обставини кримінального провадження, суд прийшов до висновку щодо обґрунтованості вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушння, передбаченого ч. 4 ст.296 КК України.

Вирішуючи питання щодо розміру завданої моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд приймає до уваги тривалість моральних страждань і переживань потерпілого, оскільки внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, він переніс фізичний біль, перебував на лікуванні, що вплинуло на його звичайний спосіб життя, призвело до вимушених змін. Потерпілий зазнав глибокої душевної травми та приниження людської гідності, відчуває постійний страх за власне життя та життя своєї дружини, втратив почуття безпеки у власному домі.

Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які переніс потерпілий, їх тривалість, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, та зважаючи на обставини при яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення в сумі 60 000 грн.

Задовольняючи цивільний позов частково (в частині стягнення моральної шкоди), суд враховує, те що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи. (ВП/ВС у справі № 752/17832/14-ц від 15.12.2020).

В іншій частині позовних вимог позов до задоволення не підлягає.

Крім того, 10.06.2025 представником потерпілої ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 через систему "Електронний суд" подано позовну заяву про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушення. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що в результаті кримінального правопорушення ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді деформації зовнішнього носа, викривлення перегородки носа підшкірної гематоми волосяної частини голови, рани волосяної частини голови, синців обох очей, синців лівого плеча, синця правої кисті, синця живота, що, зокрема підтверджується висновком експерта № 57. Окрім того, в ОСОБА_5 розвинулась виразкова хвороба 12-палої кишки, що супроводжувалось шлунково-кишковою кровотечею та постгеморагічною анемією легкого ступеню важкості. Супутні захворювання: ішемічна хвороба серця, Дифузний міркардіосклероз, аортосклероз, нейроциркуляторна дистонія, гіпертонічна хвороба ІІ ст. 2 ст. Деформація зовнішнього носа. Викривлення перегородки носа. Хронічний гіпертрофічний риніт. У зв`язку з завданими ОСОБА_7 тілесними ушкодженнями ОСОБА_5 тривалий час перебувала на лікуванні. На даний момент потерпілою на лікування витрачено 13 637,47 грн., що підтверджується відповідними чеками, квитанціями та призначеннями лікарів. Крім того, ОСОБА_7 розбив вікно у будинку де проживає потерпіла. На відновлення склопакетів було витрачено 4868 грн. Крім того ОСОБА_5 було завдано моральної шкоди, яка полягає у сильних фізичних та глибоких психоемоційних стражданнях, тривалій психологічній травмі, втраті почуття безпеки у власному будинку та приниженні гідності. Завдані потерпілій тілесні ушкодження є видимими та тривалими за наслідками, що впливає не лише на фізичний комфорт, а й на психоемоційний стан, у тому числі сприйняття себе, впевненість у спілкуванні, самооцінку. Травми носа також ускладнили дихання, що впливає на якість життя і потребує окремого медичного втручання (лікування та оперативного втручання). Жорстоке побиття у власному домі, із застосуванням сокири та обливанням будинку горючою рідиною, створило реальну загрозу життю, що стало для ОСОБА_5 глибоким психологічним потрясінням. Побиття мало принизливий характер і супроводжувалось емоційним приниженням у присутності членів сім`ї. Потерпіла досі відчуває емоційний тиск та нестабільність, що істотно знижує якість життя. Враховуючи зазначене позивачка оцінює завдану їй моральну шкоду в розмірі 250000 грн. Враховуючи зазначене ОСОБА_5 просить суд стягнути з ОСОБА_7 суму матеріального збитку за шкоду, заподіяну майну в розмірі 4868,00 грн., шкоду, завдану ушкодженням здоров`я, в розмірі 13 637,47 грн., суму моральної шкоди в розмірі 250 000, 00 грн., а загалом, - 268505,47 грн., та документально підтвердженні процесуальні витрати понесені потерпілою.

26.06.2025 представником потерпілої ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 через систему "Електронний суд" подано клопотання про долучення доказів, а саме: копії договору позички житлового будинку від 01.01.2024; копії консультаційного висновку спеціаліста від 10.06.2025 та копії фіскальних чеків, що підтверджують придбання ліків потерпілою ОСОБА_5 .

Також, 26.06.2025 представником потерпілої ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 через систему "Електронний суд" подано заяву про збільшення позовних вимог, обґрунтовану тим, що потерпіла ОСОБА_5 продовжує й досі лікування, на що витрачаються значні кошти. Тому просив суд стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 суму матеріального збитку за шкоду, заподіяну майну в розмірі 4868,00 грн., шкоду, завдану ушкодженням здоров`я в розмірі 17643,77 грн та суму моральної шкоди в розмірі 250 000,00 грн., а загалом 272 511,77 грн.

15.07.2025 представником обвинуваченого ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_8 через систему "Електронний суд" подано відзив на позовну заяву ОСОБА_5 , у якій представник просить суд позовну заяву задовольнити частково, а саме: стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілої моральну шкоду в розмірі 2 000 гривень, в іншій частині позовних вимог відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю. Свою позицію представник позивача обґрунтовує тим, що надані на підтвердження витрат на лікування чеки про придбання медичних препаратів та інших медичних послуг не відповідають нанесеним ОСОБА_7 тілесним ушкодженням та призначенням лікарів. З наданих позивачкою медичних документів слідує, що вона зверталась до лікарів і лікувала виразкову хворобу 12-палої кишки, загострення, дифузний міокардіосклероз, аортосклероз, гіпертонічну хворобу ІІ ст., деформацію зовнішнього носа, викривлення перегородки носа, хронічний гіпертрофічний риніт (виписка від 31.03.2025р.); перелом кісток носа зі зміщенням, посттравматичне викривлення перегородки носа, хронічний гіпертрофічний риніт (виписка від 15.04.2025р.). Втім відповідно до Висновку експерта № 57 при судово-медичному огляді гр. ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження - підшкірна гематома волосяної частини голови, рани волосяної частини голови, синці обох очей, синці лівого плеча, синець правої кисті, синець живота. Таким чином в матеріалах справи відсутні докази наявності причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою обвинуваченим та травмами і захворюваннями, які лікувала потерпіла та надала квитанції для стягнення з ОСОБА_7 матеріальної шкоди. Крім того, не надано належних доказів, які б підтверджували понесення позивачкою витрат на відновлення розбитого вікна. Також, представник відповідача вважає розмір моральної шкоди, заявлений ОСОБА_5 в розмірі 250 000 гривень необґрунтованим, та таким, що не відповідає принципу розумності та співмірності. Позивачка не надала доказів причинного зв`язку між моральною шкодою і правопорушенням, а також не обґрунтувала її розміру. Також у відзиві вказано на необхідність зменшення розміру судових витрат, а також на їх недоведеність.

22.07.2025 представником потерпілої ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_6 через систему "Електронний суд" подано відповідь на відзив, у якій він заперечував доводи представника відповідача та наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вказуючи на їх обґрунтованість, а також звернув увагу суду на часткове визнання відповідачем позовних вимог.

05.08.2025 представником потерпілої ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_6 через систему "Електронний суд" подано клопотання про долучення доказів, а саме світлини, на яких зображена ОСОБА_5 після нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .

19.08.2025 представником потерпілої ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_6 через систему "Електронний суд" подано клопотання про долучення доказів, а саме: копію виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №100485707 від 09.05.2025 року; копію рахунку №5710341 від 11.08.2025 року; талон запису на прийом до лікаря гастроентеролога №195473718.

У судовому засіданні цивільна позивачка ОСОБА_5 підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Цивільний відповідач, обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні позов визнав частково в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн.

Дослідивши зміст позовної заяви та долучених до неї документів суд приходить до висновків, щодо часткового задоволення позову.

Щодо позовної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження вікна в розмірі 4868,00 грн суд зазначає наступне.

На підтвердження вказаної вимоги представником позивача надано наступні докази. Копію договору позички житлового будинку від 01.01.2024, що підтверджує правомірність проживання потерпілої у будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до п.3.3.3. вказаного договору у разі завдання шкоди будинку, незалежно від причин, користувач зобов`язаний усунути таку шкоду за власний рахунок. Відповідно до замовлення №300393 від 12.03.2025, видаткової накладної №1803-002 від 18.03.2020, фіскального чеку від 28.04.2025 витрати на відновлення пошкодженого майна склали 4868,14 грн.

Таким чином позивачкою підтверджено розмір витрат на відновлення пошкодженого внаслідок неправомірних дій ОСОБА_7 вікна, а тому вказана позовна вимога підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров`я в розмірі 17643,77 грн суд зазначає наступне.

На підтвердження вказаної вимоги представником позивача надано наступні докази.

Виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №7474 від 31.03.2025, відповідно до якої ОСОБА_5 перебувала на стаціонарному лікуванні з 24.03.2025 по 31.03.2025 з діагнозом: (основний) виразкова хвороба 12-палої кишки, загострення, (ускладнення) шлунково-кишкова кровотеча, постгеморагічна анемія легкого ступеню важкості (супутній) дифузний міокардіосклероз, аортосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст., деформація зовнішнього носа, викривлення перегородки носа, хронічний гіпертрофічний риніт.

Виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №9025 від 15.04.2025, відповідно до якої ОСОБА_5 перебувала на стаціонарному лікуванні з 09.04.2025 по 15.04.2025 з діагнозом: перелом кісток носа зі зміщенням, посттравматичне викривлення перегородки носа, хронічний гіпертрофічний риніт.

Виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №100485707 від 05.05.2025, відповідно до якої ОСОБА_5 перебувала на лікуванні 09.05.2025 основний діагноз: виразка дванадцятипалої кишки.

Крім того, на підтвердження витрат на лікування, надано ряд фіскальних чеків, направлень, та інших медичних документів.

Втім, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 57 від 14.03.2025 при судово-медичному огляді гр. ОСОБА_5 експертом були виявлені наступні тілесні ушкодження - підшкірна гематома волосяної частини голови, рани волосяної частини голови, синці обох очей, синці лівого плеча, синець правої кисті, синець живота. По давності утворення вказані тілесні ушкодження можуть відповідати терміну 10.03.2025.

При цьому, саме ці тілесні ушкодження, спричинені потерпілій ОСОБА_5 інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_7 в обвинувальному акті щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та доведені в ході досудового розслідування та судового розгляду.

Таким чином в ході судового розгляду не доведено причинно-наслідкового зв`язку між тілесними ушкодженнями завданими обвинуваченим потерпілій та тими травмами та захворюваннями, витрати на лікування яких позивачка просить стягнути з ОСОБА_7 .

За таких обставин вказана позовна вимога не підлягає до задоволення.

Вирішуючи питання щодо розміру завданої моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд приймає до уваги тривалість моральних страждань і переживань потерпілої, оскільки внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, вона перенесла фізичний біль, проходила лікування, що вплинуло на її звичайний спосіб життя, призвело до вимушених змін. Потерпіла зазнала глибокої душевної травми та приниження людської гідності, відчуває постійний страх за власне життя та життя свого чоловіка, втратила почуття безпеки у власному домі.

Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які перенесла потерпіла, їх тривалість, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, та зважаючи на обставини при яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення в сумі 70 000 грн.

Задовольняючи цивільний позов частково (в частині стягнення моральної шкоди), суд враховує, те що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи. (ВП/ВС у справі № 752/17832/14-ц від 15.12.2020).

В іншій частині позовних вимог позов до задоволення не підлягає.

Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 27.06.2025, відповідно до відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою забезпечення, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). на майно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) накладено арешт, а саме на: земельну ділянку кадастровий номер 0522280600:04:000:2850, розміром 1.5 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Вахнівської сільської ради Вінницького району Вінницької області; транспортний засіб NISSAN ALMERA, 2005 р.в., зареєстрований 05.11.2022 за ОСОБА_7 .

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч.7, 8 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 65 КК України, ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 62 КК України замінити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначене покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі на тримання в дисциплінарному батальйоні строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання в дисциплінарному батальйоні зарахувати строк попереднього ув`язнення з 11.03.2025 по день набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день тримання в дисциплінарному батальйоні.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.

Застосований відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази: предмет зовні схожий на сокиру, полімерну прозору пляшку ємністю 5 л. із написом «AQVA life», які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за адресою: вул. Героїв Майдану, буд.75, м. Липовець Вінницького району Вінницької області, відповідно до квитанцій №22, 23 знищити, скасувавши арешт, накладений на вказане майно відповідно до ухвали слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 14.03.2025.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експерта (висновок експерта №СЕ-19/102-25/6547-ФХД від 29.04.2025) в сумі 4457 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім) гривень 00 коп.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду, заподіяної злочином в розмірі 60 000 (шістдесяти тисяч) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 моральну шкоди, заподіяну злочином в розмірі 70 000 (сімдесяти тисяч) гривень та матеріальні збитки за шкоду, заподіяну майну в розмірі 4 868,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1