Рішення № 135078908, 24.03.2026, Коломацький районний суд Харківської області

625/44/26

Провадження № 2-о/625/5/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2026 р. с. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Скляренка М.О.,

за участю секретаря судового засідання Талавирі С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області цивільну справу за заявою представника заявника адвоката Бойко Карини Борисівни, діючої від імені та в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Коломацька селищна рада, Пісочинська селищна рада про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менш п`яти років,

в с т а н о в и в:

Представниця заявниці адвокат Бойко Карина Борисівна, діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Коломацького районного суду Харківської області із заявою, в якій просила суд встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період із січня 2020 року по день смерті останньої за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви представниця заявниці адвокат Бойко К.Б. зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла дружина рідного дядька заявниці ОСОБА_2 , з якою заявниця ОСОБА_1 разом проживали за адресою: АДРЕСА_1 однією сім`єю із січня 2020 року по день її смерті.

Крім того, представниця заявниці вказала, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, однак без встановлення у судовому порядку факту проживання заявниці ОСОБА_1 із спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини реалізувати своє право на спадкування не можливо.

Також, представниця заявниці запевнила, що за життя ОСОБА_2 заповіту не складала, інших спадкоємців на момент своєї смерті спадкодавиця не мала.

Крім цього, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, зазначено, що після смерті ОСОБА_2 заявниця ОСОБА_1 , звернувшись до нотаріуса із відповідною заявою, прийняла спадщину, на підставі чого 24 липня 2025 року нотаріусом заведено спадкову справу.

З огляду на існування вказаних вище обставин з метою реалізації заявницею свого права на спадкування представник заявниці адвокат Бойко К.Б. просила суд встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період із січня 2020 року по день смерті спадкодавиці за адресою: АДРЕСА_1 .

26 лютого 2026 року суддею Коломацького районного суду Харківської області відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження за вказаною вище заявою і справу призначено до розгляду у судовому засіданні, а також задоволено клопотання представника заявниці адвоката Бойко К.Б. про витребування у приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Мазюк Д.О. (62416, Харківська область, Харківській район, селище Пісочин, вулиця Полтавське Шосе, будинок №143) належним чином засвідченої копії спадкової справи № 49/2025 від 24 липня 2025 року, яка відкрита після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що постановлено відповідну ухвалу.

Будь-які процесуальні дії, як то забезпечення доказів, зупинення і поновлення провадження тощо, не вчинялися.

Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи (а.с. 114), ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, причини своєї неявки не повідомила, будь-яких заяв, у тому числі і про відкладення розгляду справи, до суду не подавала.

Представниця заявниці ОСОБА_1 адвокат Бойко К.Б. у судовому підтримала заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, надала суду пояснення в її обґрунтування і просили суд задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи Коломацької селищної ради, будучи належним чином повідомленим про місце, дату і час розгляду справи (а.с. 108), у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв від заінтересованої особи до суду не надходило, що за правилами, визначеними ч.1 ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник заінтересованої особи Пісочинської селищної ради, будучи належним чином повідомленим про місце, дату і час розгляду справи (а.с. 107), у судове засідання також не з`явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв від заінтересованої особи до суду не надходило, що за правилами, визначеними ч.1 ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представника заявниці, дослідивши письмові докази, долучені у якості додатку до заяви, а також витребувані судом докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, допитавши свідків, суд дійшов наступного.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

На відміну від позовного провадження, окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність і прикладну значущість, і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Безспірність слід розуміти лише як відсутність спору про суб`єктивне матеріальне право, але не відсутність спору про існування факту, що встановлюється. Слід врахувати, що важливою є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв`язок із певним суб`єктивним матеріальним правом.

Згідно п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності із вимогами ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пленум Верховного Суду України у Постанові № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснив, що такі справи розглядаються якщо: відповідно до закону, такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих або майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язане з подальшим вирішенням суперечки про право.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 01 квітня 2025 року Виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Люботин Харківського району Харківської області у віці 80 років померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 01 квітня 2025 року складено відповідний актовий запис №102 (а.с. 14).

Із дослідженого у судовому засіданні свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 19 жовтня 2022 року Виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, вбачається що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 84 роки помер ОСОБА_3 (а.с. 35).

Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом, посвідчених державним нотаріусом Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Радіоновою Т.І. 10 квітня 2024 року та зареєстрованих в реєстрі за №4-212 та №4-213 (а.с. 15-18), ОСОБА_2 на підставі ст.1261 ЦК України успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 житловий будинок, а також земельну ділянку з кадастровим номером 6325157000:00:00460030, площею 0,0598 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєструвала свої права на вказані об`єкти нерухомості в Державному реєстрі речових прав.

27 березня 2024 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 на замовлення ОСОБА_2 проведено технічну інвентаризацію будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої 27 березня 2024 року складено відповідний технічний паспорт на будинок садибного типу (а.с. 19-23).

Із витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №81980097, сформованого приватним нотаріусом Мазюк Д.О., вбачається, що до Спадкового реєстру внесений реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи за №74381143 (номер у нотаріуса 49/2025) і ця спадкова справа заведена 24 липня 2025 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 24).

Зі змісту постанови приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Мазюк Д.О., якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , вбачається, що 24 липня 2025 року приватним нотаріусом Мазюк Д.О. відкрита спадкова справа №49/2025 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини. Крім того, в постанові зазначено, що будь-які інші заяви про прийняття спадщини, а також заяви про відмову від неї до нотаріуса не надходили і свідоцтва про право на спадщину на майно спадкодавця не видавалися, заповіт відд імені ОСОБА_2 не посвідчувалися.

Також в постанові вказано, що спадкоємці, передбачені ст. 1241 ЦК України, позаяк: діти спадкодавиці ОСОБА_6 та ОСОБА_7 померли ІНФОРМАЦІЯ_4 та 04 березня 2024 року, відповідно, і своїх дітей вони за життя не мали; чоловік спадкодавиці ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; батьки спадкодавиці ОСОБА_8 та ОСОБА_9 померли ІНФОРМАЦІЯ_5 та 26 грудня 1986 року, відповідно.

Крім того у постанові зазначено, що підставою для винесення нотаріусом вказаної постанови послугувало те, що при подачі нотаріусу заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 не надано документів, що підтверджують родинні відносини між нею та спадкодавицею ОСОБА_2 , а отже відсутні документи, які підтверджують факт належності ОСОБА_1 до будь-якої з черг спадкування, що також підтверджується копією спадкової справи за №74381143 (номер у нотаріуса 49/2025), заведеної 24 липня 2025 року приватним нотаріусом Мазюк Д.О. (а.с. 25-27, 116-154).

Із акту обстеження домоволодіння, складеного 19 січня 2026 року депутатом Пісочинської селищної ради Єгуповим Б.О. за участі старости Коротичанського старостинського округу Наталії Пегарь в присутності сусідів ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ), були зареєстровані та фактично проживали за адресою: АДРЕСА_1 , разом із племінницею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вели спільне домогосподарство, ОСОБА_1 доглядала за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також здійснила їх поховання за власні кошти (а.с. 28-33).

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого 06 листопада 1963 року Шелестівською сільською радою Валківського району Харківської області, 06 листопада 1963 року між ОСОБА_3 , 1938 року народження, та ОСОБА_12 , 1944 року народження, укладений шлюб, про що в книзі записів актів громадянського стану зроблений відповідний запис за №20, після укладення якого дружині присвоєно прізвище ОСОБА_3 . Вказане свідоцтво оформлено російською мовою, а тому всі його дані, включаючи і прізвища, імена та по батькові подружжя, записані рукописним шрифтом російською мовою (а.с. 34).

Як вбачається із архівної довідки, виданої Державним архівом Харківської області 27 січня 2026 року за № 01-44/91, батьками ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , є ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (а.с. 36-40).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 26 червня 2006 року Коротичанською селищною радою Харківського району Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 у селищі Коротич Харківського району Харківської області у віці 35 років померла ОСОБА_6 , про що 26 червня 2026 року складено відповідний актовий запис №70 (а.с. 41).

Із дослідженого у судовому засіданні свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 07 березня 2024 року Виконавчим комітетом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_9 у віці 59 років помер ОСОБА_7 (а.с. 42).

ІНФОРМАЦІЯ_10 в селі Шелестове Коломакського району Харківської області у ОСОБА_16 та ОСОБА_17 народилася донька ОСОБА_18 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 , виданим повторно Коломацькою селищною радою 04 березня 1953 року. Вказане свідоцтво оформлено російською мовою, а тому всі його дані, включаючи прізвища, імена та по батькові дитини і батьків народженої дитини, записані рукописним шрифтом російською мовою (а.с. 43-44).

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_8 , виданого повторно 23 січня 1991 року Краснокутською селищною радою народних депутатів Харківської області, 24 грудня 1962 року між ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , укладений шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблений запис за №48, після укладення якого дружині присвоєно прізвище ОСОБА_20 . Вказане свідоцтво оформлено російською мовою, а тому всі його дані, включаючи і прізвища, імена та по батькові подружжя, записані рукописним шрифтом російською мовою (а.с. 45).

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 , виданого повторно 18 лютого 2022 року Валківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), вбачається, що ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є донькою ОСОБА_22 та ОСОБА_23 (а.с. 46).

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_10 , виданого 08 жовтня 1988 року Шелестівською сільською радою народних депутатів Краснокустького району Харківської області, 08 жовтня 1988 року між ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , укладений шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблений запис за №20, після укладення якого дружині присвоєно прізвище ОСОБА_21 . Вказане свідоцтво оформлено російською мовою, а тому всі його дані, включаючи і прізвища, імена та по батькові подружжя, записані рукописним шрифтом російською мовою (а.с. 47-48).

Згідно довідки за №742, виданої 01 квітня 2025 року спеціалістом 1 категорії з питань реєстрації місця проживання та ведення реєстру територіальної громади виконавчого комітету Пісочинської селищної ради ОСОБА_26 , за адресою: АДРЕСА_1 на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявні відомості про реєстрацію однієї особи: ОСОБА_2 (а.с. 121).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_27 і ОСОБА_28 дали свої показання про те, що вони є сусідами вже нині померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які в останні роки свого життя дуже хворіли і потребували стороннього догляду, а тому племінниця ОСОБА_3 - ОСОБА_1 з початку 2020 року з метою догляду за своїм дядьком та його дружиною почала постійно проживати разом із ними однією сім`єю у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , .

Також свідки дали пояснення про те, що ОСОБА_1 з 2020 року, постійно проживаючи із своїм дядьком та його дружиною у будинку за вищевказаною адресою, доглядала за ними, вела спільне із ними господарство, фактично виконуючи всі справи по господарству самостійно, або ж і з допомогою свого чоловіка, а також про те, що на день смерті як свого дядька ОСОБА_3 , так і на момент смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 постійно проживала як член сім`ї кожного із померлих, поховання яких організувала за власні кошти.

Пленум Верховного Суду України у Постанові від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначив, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п. 7 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

У відповідності зі ст.1216 та ст. 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 та ст. 1223 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Приписами, закріпленими у ст. 1264 ЦК України, визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

У відповідності з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

З наявних у справі і досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що заявниця ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , є її єдиною спадкоємицею, позаяк будь-які відомості про наявність інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , відсутні. Осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, не виявлено.

Також в судовому засіданні з`ясовано, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , проте нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, як спадкоємиці четвертої черги, позаяк ОСОБА_1 не надала нотаріусу документів, які підтверджують факт її належності до будь-якої з черг спадкування.

Як вже зазначалося вище, згідно ст. 1264 ЦК України, визначено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 3 СК України складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У п.6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину, як члена сім`ї, тощо.

Тобто, для набуття права на спадкування за законом на підставі ст. 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення із спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Як з`ясовано у судовому засіданні спадкодавиця ОСОБА_2 у зв`язку із похилим віком та за станом здоров`я не мала можливості самостійно обслуговувати себе і утримувати господарство, а тому із січня 2020 року по час відкриття спадщини ОСОБА_1 , проживаючи разом із ОСОБА_2 в одному будинку, піклувалася і доглядала за дружиною свого дядька, займалася вирішенням питань щодо утримання житла і домоволодіння, купівлі майна для спільного користування, спільного харчування, ведення витрат із спільного бюджету і таке інше.

Таким чином, сукупністю поданих заявницею та досліджених судом доказів а також показаннями свідків повністю підтверджено існування факту, про встановлення якого просила ОСОБА_1 .

З огляду на повну доведеність встановлюваного факту, що не пов`язується із подальшим вирішенням спору про право, взявши до уваги те, що необхідність підтвердження у судовому порядку факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період із січня 2020 року по день смерті останньої за адресою: АДРЕСА_1 , послугувала перешкодою для реалізації ОСОБА_1 її права на спадкування, і що іншим способом, окрім встановлення такого факту у судовому порядку, подолати цю перешкоду неможливо, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та необхідність її задоволення.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника заявника адвоката Бойко Карини Борисівни, діючої від імені та в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Коломацька селищна рада, Пісочинська селищна рада про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю не менш п`яти років задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у період із січня 2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року проживала однією сім`єю із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.О. Скляренко