Постанова № 135076220, 23.03.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1239/26

3/583/547/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 березня 2026 року Суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Савєльєва А.І. розглянувши матеріали, що надійшли від головного спеціаліста сектору охорони державної таємниці УСБУ в Сумській області підполковника ОСОБА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 12.01.1998 Охтирським МРВ УМВС України в Сумській області, посада: головний спеціаліст з питань захисту державних таємниць Охтирської окружної прокуратури Сумської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за п.п. 5,6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

Комісією Управління Служби безпеки України в Сумській області відповідно до статті 37 Закону України «Про державну таємницю», на підставі припису від 12.02.2026 № 563, в період з 17 лютого 2026 року по 02 березня 2026 року проведено тематичну перевірку стану охорони державної таємниці в Охтирській окружній прокуратурі Сумської області (юридична адреса: Сумська область, м. Охтирка, вул. Сумська, 12.

Відповідно до вимог розділу 2 Посадової інструкції державного службовця, затвердженої керівником Охтирської окружної прокуратури Сумської області 15.4.2024, метою посади ОСОБА_2 , як головного спеціаліста з питань захисту державних таємниць Охтирської окружної прокуратури Сумської області, є розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності в Охтирській окружній прокуратурі, постійного контролю за дотриманням вимог законодавчих та нормативних актів у сфері охорони державної таємниці.

02.03.2026 при проведенні перевірки Комісією Управління Служби безпеки України в Сумській області встановлено грубі порушення встановленого законодавством порядку надання доступу до державної таємниці, забезпечення охорони державної таємниці, які є загрозами витоку секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації.

Відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про державну таємницю» та п. 65 Порядку-939 доступ до державної таємниці надається дієздатним громадянам України, яким надано доступ до державної таємниці. Надання доступу до державної таємниці працівникам підприємств, установ, організацій, яким не надано доступ до державної таємниці, забороняється.

У той же час, в ході перевірки комісією встановлено факт порушення вимог статті 27 Закону України «Про державну таємницю» та п. 65 Порядку-939 в частині надання доступу до державної таємниці працівнику установи, якому не надано доступ до державної таємниці.

Так, ОСОБА_2 розроблено та подано на підпис керівнику Охтирської окружної прокуратури Сумської області Лавріненку Р.М. проект наказу про надання доступу до державної таємниці та інформації з грифом секретності «Таємно» прокурору Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому не надано допуск до державної таємниці. Допуск до державної таємниці за формою 3 ОСОБА_3 попередньо скасовано розпорядженням Управління СБ України в Сумській області від 30.08.2023 № 69д.

Згідно із записами в журналі вхідних секретних документів Інв.№79дск (2025-2026 років) та резолюціями керівника установи ОСОБА_4 на окремих секретних документах ОСОБА_3 було надано фактичний доступ до вхідних матеріальних носіїв секретної інформації з грифом секретності «Таємно», засекречених відповідно до статті 4.12.4 «Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», затвердженого наказом ЦУ СБ України від 23.12.2020 № 383 (ЗВДТ-2020) загальною кількістю 7 одиниць. Крім того, згідно із записами у журналах обліку підготовлених секретних документів Інв.№62дск (2025 року), Інв.№ 99дск (2026 року) ОСОБА_3 є розробником підготовлених матеріальних носіїв секретної інформації з грифом секретності «Таємно», засекречених відповідно до статті 4.12.4 ЗВДТ-2020 загальною кількістю 9 одиниць.

Основною причиною такого стану є невиконання в повному обсязі головним спеціалістом з питань захисту державних таємниць (працівником) РСО Охтирської окружної прокуратури Сумської області ОСОБА_2 функцій працівника РСО, чим створено передумови для розголошення інформації, яка становить державну таємницю, чи втрати матеріальних носіїв секретної інформації.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, згідно з якою просить розглядати справу без її участі, з протоколом про адміністративне правопорушення ознайомлена.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 212-2, ч. 1 ст. 122-1 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).

За даних обставин, враховуючи наявність письмової заяви ОСОБА_2 про розгляд справи без її участі та її обізнаність із протоколом про адміністративне правопорушення, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, з метою дотримання вимог ст. 1, 23, 38 КУпАП розгляд справи проводиться за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд згідно з положеннями ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Закон України «Про державну таємницю» є спеціальним законом, який регулює суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України.

Відповідно до преамбули Закону України «Про державну таємницю» цей Закон регулює суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну таємницю» охорона державної таємниці - комплекс організаційно-правових, інженерно-технічних, криптографічних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на запобігання розголошенню секретної інформації та втратам її матеріальних носіїв.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державну таємницю» забезпечення охорони державної таємниці відповідно до вимог режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, діяльність яких пов`язана з державною таємницею, покладається на керівників зазначених органів, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну таємницю» визначено основні організаційно-правові заходи щодо охорони державної таємниці. З метою охорони державної таємниці впроваджуються: єдині вимоги до виготовлення, користування, збереження, передачі, транспортування та обліку матеріальних носіїв секретної інформації; дозвільний порядок провадження державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями діяльності, пов`язаної з державною таємницею; обмеження оприлюднення, передачі іншій державі або поширення іншим шляхом секретної інформації; обмеження щодо перебування та діяльності в Україні іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб, їх доступу до державної таємниці, а також розташування і переміщення об`єктів і технічних засобів, що їм належать; особливості здійснення державними органами їх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, діяльність яких пов`язана з державною таємницею; режим секретності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею; спеціальний порядок допуску та доступу громадян до державної таємниці; технічний та криптографічний захисти секретної інформації.

Статтею 21 даного Закону України, встановлено, що в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.

Основними завданнями РСО, відповідно до ст.. 21 Закону України «Про державну таємницю» є: недопущення необгрунтованого допуску та доступу осіб до секретної інформації; своєчасне розроблення та реалізація разом з іншими структурними підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій заходів, що забезпечують охорону державної таємниці; запобігання розголошенню секретної інформації, випадкам втрат матеріальних носіїв цієї інформації, заволодінню секретною інформацією іноземними державами, іноземними юридичними особами, іноземцями, особами без громадянства та громадянами України, яким не надано допуску та доступу до неї; виявлення та закриття каналів просочення секретної інформації в процесі діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації; забезпечення запровадження заходів режиму секретності під час виконання всіх видів робіт, пов`язаних з державною таємницею, та під час здійснення зовнішніх відносин; організація та ведення секретного діловодства; здійснення контролю за станом режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях та на підпорядкованих їм об`єктах.

З аналізу норм ст.ст. 1, 5, 21, 28 Закону України «Про охорону державної таємниці» вбачається, що даний акт покладає окремі обов`язки на спеціальних суб`єктів цього Закону.

Згідно зі ст. 39 Закону України «Про державну таємницю» посадові особи та громадяни, винні у порушенні встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці, невжитті заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпеченні контролю за охороною державної таємниці, несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідальність за п.п. 5,6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за порушення законодавства про державну таємницю, а саме: порушення встановленого законодавством порядку, невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Об`єктом правопорушення за ст. 212-2 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про державну таємницю, а саме, у вчиненні діянь, зазначених у п. 1-9 ч. 1 цієї статті (склад - формальний).

Суб`єкт адміністративного проступку - спеціальний (громадяни і посадові особи, які мають доступ до державної таємниці) (ч. 1 цієї статті); особливий (громадяни і посадові особи, які мають доступ до державної таємниці, і які вже піддавалися адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення) (ч. 2 цієї статті).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Таким чином, ОСОБА_2 зобов`язана бути обізнаною з вимогами законодавства у сфері охорони державної таємниці, забезпечувати недопущення необгрунтованого допуску та доступу осіб до секретної інформації, запобігати розголошенню секретної інформації, випадкам втрат матеріальних носіїв цієї інформації, однак не допустила неналежне виконання взятих на себе обов`язків щодо збереження режиму секретності громадянина України з доступом до державної таємниці та внаслідок порушення «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №939.

Разом з цим, ОСОБА_2 розробила проект наказу про надання доступу до секретної інформації особі, яка не має допуску до державної таємниці.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого п.п. 5,6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими судом письмовими доказами, а саме:

- даними з протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене пунктами 5 та 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 03 березня 2026 року № 3, яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення, який складений уповноваженою особою;

- витягом № 1 з акту тематичної перевірки стану охорони державної таємниці у Охтирській окружній прокуратурі Сумської області від 02 березня 2026 року;

- наказом керівника Охтирської окружної прокуратури від 30.05.2024 № 20к про призначення ОСОБА_2 на посаду головного спеціаліста з питань захисту державних таємниць;

- посадовою інструкцією державного службовця від 15.04.2024, затвердженої керівником Охтирської окружної прокуратури (містить підпис ОСОБА_2 );

- витягом з наказу керівника Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_4 від 06.11.2025 № 46 рсо/ДСК про надання доступу до державної таємниці, згідно з яким прокурору Охтирської окружної прокуратури Сумської області ОСОБА_3 надано доступ до інформації з грифом секретності «Таємно» в обсязі, необхідному для виконання своїх посадових обов`язків (проект наказу підготовано ОСОБА_2 та надано на підпис керівнику).

- зобов`язанням громадянина України у зв`язку з допуском до державної таємниці, з яким ознайомлена ОСОБА_2 (містить її підпис).

Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки ці докази отримані у передбачений законом спосіб, уповноваженими особами, є об`єктивними, відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.

При цьому суд зауважує, що надання доступу до державної таємниці усіх ступенів секретності, у тому числі й скасування раніше наданого допуску до державної таємниці та контроль стану охорони державної таємниці в усіх державних органах, є виключною компетенцією Служби безпеки України.

Відповідно, висновки Служби безпеки України, викладені в актах офіційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці не передбачають перевірки в судовому порядку.

За наведених обставин, встановивши, що надані докази є належними, допустимими та достатніми, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого п.п. 5,6 ч.1 ст. 212-2 КУпАП, оскільки остання, перебуваючи на посаді головний спеціаліст з питань захисту державних таємниць Охтирської окружної прокуратури Сумської області, у результаті необережності допустила порушення законодавства України про державну таємницю (ст. 5, 21, 37 Закону України «Про державну таємницю») внаслідок неналежного виконання своїх посадових обов`язків.

При призначенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, ступеню її вини, яка проявилася у формі необережності, з урахуванням характеру вчиненого нею правопорушення, з огляду на те, що обставини, встановлені в ході розгляду справи, не призвели до загрози витоку секретної інформації та втрати матеріальних носіїв секретної інформації, а також те, що тяжкі наслідки для держави відсутні, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2026).

Керуючись ст. 40-1, п.п. 5,6 ч. 1 ст. 212-2, ст.ст. 221, 283 КУпАП,

п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п.п. 5,6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, і піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень (Код отримувача: 37970404, банк отримувача: Казначейство України: (ел. адм. подат.), Номер рахунку: UA168999980313030106000018538. Код класифікації доходів бюджету: 21081100. Найменування податку:Адміністративні штрафи та санкції.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок (Судовий збір: (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача 37993783, рахунок № UA908999980313111256000026001 в Казначействі України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030106, найменування податку: Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України), обов`язково заповнити призначення платежу: судовий збір, пункт 5).

На підставі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Суддя А.І.Савєльєва