Вирок № 135070700, 20.03.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/604/25

Провадження №1-кп/522/1835/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року Місто Одеса, Україна

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

провівши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні №12024162510001527 від 01.11.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нова Долина Овідіопольського району Одеської обл., громадянина України, з середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого:

1)27 лютого 2020 року Балтським районним судом Одеської області за ст.ст. 185 ч.2,185 ч.3, ст. 309 ч.1, 309 ч.2, ст. 70 ч.1 КК України до 4 років та 6 місяців позбавлення волі

2)23.03.2023 Овідіопольським районним судом Одеської області за ч.2 ст.185 КК України, ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки та 7 місяці, 14.06.2024 звільнено по відбуттю покарання,

3)16.02.2026 Хаджибейським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді 1 року та 6 місяців позбавлення волі 1 року та 6 місяців обмеження волі, відповідно до ст.49 КК України, звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності.,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

УСТАНОВИВ:

Обвинувачення, визнане судом доведеним.

1. ОСОБА_4 , будучі неодноразово засудженим за вчинення умисних, тяжких корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята та не погашена, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та діючи в умовах воєнного стану, який впроваджено на території України відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_9 від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, дію якого, згідно із Законами України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23.07.2024 № 3891-IX та від 29.10.2024 № 4024-IX продовжено, відповідно із 12.08.2024 та з 10.11.2024 строком на 90 діб, вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, 21.10.2024 у період часу із 11:10 по 11.15, ОСОБА_4 перебувавши у «Молочному корпусі» промтоварного ринку «Привоз», що за адресою: м. Одеса, вул. Привозна 14, помітивши велосипед у корпусі синього кольору, торгівельної марки Comanche Prairie, який не пристебнутий запобіжним тросом і замком стояв неподалік від приміщення адміністрації ринку та реалізуючи раптово виниклий корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх наслідки та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що його дії не помітні для оточуючих, діючи повторно, таємно викрав вищевказаний велосипед Comanche Prairie, викотивши який із приміщення торгівельного залу покинув місце вчинення кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 5850 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

2.Крім того, 15.11.2024 у період часу із 10:25 по 10:31, ОСОБА_4 перебуваючи на території КНП «ООЦСЗХ» ООР», що за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича, 9/11 помітив припаркований ЗІЛ-5301, д.н.з. НОМЕР_1 , що на праві власності належить КНП «ООЦСЗХ» ООР» та реалізуючи раптово виниклий корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, наслідки цих дій та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що його дії не помітні для оточуючих, діючи повторно, відкрив у вищевказаному автомобілі кришку відсіку для зберігання акумуляторів, що розташований із лівого боку вказаного автомобіля, звідки таємно викрав два автомобільні акумулятори «SZNASDER» 100 AH, вартістю 5300 грн. за один, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши КНП «ООЦСЗХ» ООР», майнову шкоду на загальну суму 10600 грн.

За наведених обставин, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

За сукупністю ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені:

-ч.4 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

-ч.4ст.185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Правове регулювання.

Частина 4 статі 185 КК України передбачає відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Основним безпосереднім об`єктом правопорушення є чуже майно, яке має вартість, ціну і перебуває у чужій для винної особи власності і винна особа не була наділена певною правомочністю щодо майна.

Таємним вважається викрадення, коли воно вчинюється за відсутності особи, у власності якої знаходилося майно, винна особа вважає, що робить це непомітно, таємно для потерпілої особи чи інших осіб, винна особа протиправно вилучає чуже майно, і винна особа не була наділена певною правомочністю щодо викраденого майна. Крадіжкою визнається також протиправне вилучення чужого майна і тоді, коли воно здійснюється у присутності потерпілого або інших осіб, але сам винний не усвідомлював цього моменту і вважав, що діє таємно від інших осіб. Таємним також визнається викрадення, яке вчинюється у присутності потерпілого або інших осіб, але непомітно для них. Як крадіжку слід розглядати протиправне вилучення чужого майна особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо викраденого майна, а за родом своєї діяльності лише мала доступ до цього майна.

Суб`єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Змістом умислу винного при крадіжці охоплюється його переконаність у тому, що викрадення ним майна здійснюється таємно від потерпілого, очевидців або осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно: за відсутності сторонніх

Обов`язковими суб`єктивними ознаками крадіжки є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - збагатитися самому.

Із суб`єктивної сторони крадіжка передбачає тільки прямий умисел - особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, таємно вилучає чуже майно, на яке вона не має ніякого права, передбачає спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі і бажає завдати таку шкоду.

Суб`єктивна сторона правопорушення проявляється у внутрішній стороні суспільно-небезпечного діяння, яка характеризує психічне ставлення особи до вчинюваного ним суспільно небезпечного діяння та його наслідків. Вона виражається у вині в формі умислу, а також у мотиві і цілі, які в сукупності відображають зв`язок волі і свідомості особи з суспільно небезпечним діянням, яке вона вчиняє, і його наслідками.

З суб`єктивної сторони правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, вчинюється тільки з прямим умислом.

Об`єктивна сторона частини 4 статті 185 Кримінального кодексу України характеризується умисним, таємним, безоплатним вилученням та заволодінням чужим майном (діяння), що призводить до завдання шкоди власникові (наслідок), за наявності причинного зв`язку між діями та наслідками. Кваліфікуючою ознакою ч.4 ст.185 КК України є вчинення злочину в умовах воєнного стану.

Проникнення як кваліфікуюча ознака крадіжки передбачає, що особа потрапила в житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). Водночас незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час вчинення крадіжки. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має.

На цьому наголосила Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №452/2555/17.

Позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України не визнав, заперечив факти викладені в обвинувальному акті, пояснивши, що не викрадав майна ОСОБА_10 , не був на ринку «Привоз» та на відеозаписі з місця події зображено іншу особу. Факт викрадення акумуляторів ОСОБА_4 також заперечував.

Відповідно до письмової заяви потерпілого ОСОБА_10 , останній просив розглядати справу без його участі, майнова шкода йому не відшкодована, просив призначити покарання на розсуд суду.

Відповідно до письмової заяви КНП «ООЦСЗХ» ООР» ОСОБА_11 , останній просив розглядати справу без його участі та пояснив, що майнова шкода йому частково відшкодована, шляхом повернення одного акумулятора.

Докази, надані стороною обвинувачення.

За епізодом таємного заволодіння майна ОСОБА_10 ..

Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 неодноразово викликались в судове засідання, судом було винесено ухвалу про їх привід, однак останні в судове засідання не з`явились, ухвала про привід фактично не виконана, тому суд був позбавлений можливості їх допитати.

Письмові докази:

Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 01.11.2024 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_10 просив прийняти заходи до невідомої особи, яка 21.10.2024 року близько 12.10, знаходячись у Молочному корпусі по вул.Привозна,14 у м.Одесі, викрала велосипед фірми «Каманчі» в корпусі синього кольору, чим йому завдано було завдано збитки.

Звіт про незалежну оцінку вартості рухомого майна, а саме велосипеду марки «Comanche Prarie» у корпусі синього кольору, вартість якого на момент вчинення кримінального правопорушення 21.10.2024 року склала 5850 гривень.

Протокол пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 11.11.2024 року, складений слідчим СВ відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, згідно із яким свідок ОСОБА_13 вказав, що впізнав особу на фотокартці під №1, ( ОСОБА_14 ), як особу, яка була зростом приблизно 170 см, худої тілобудови, на вигляд 30-40 років, колір очей карий, яка 21.10.2024 року запропонувала придбати в нього велосипед у корпусі синього кольору фірми «Comanche Prarie».

Протокол пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 11.11.2024 року, складений слідчим СВ відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, згідно із яким свідок ОСОБА_12 вказала, що впізнала особу на фотокартці під №3, ( ОСОБА_14 ), як чоловіка на вигляд 30-40 років невисокого зросту з волоссям темного кольору худої тілобудови, слов`янської зовнішності, одягнений у куртку синього кольору, штани чорного кольору, шапку чорного кольору, який 21.10.2024 року приблизно об 11 годині 10 хвилин котив повз неї велосипед у корпусі синього кольору.

Протокол огляду предмета від 13.11.2024 року, в ході якого слідчим оглянуто цифровий диск з відеофайлами з камер відеоспостереження, за адресою: м.Одеса, «Молочний корпус», Привозна 14.

На першому відеофайлі, камера розташована у торговій зоні «Молочного корпусу», що знаходиться на ринку «Привоз», за адресою: м.Одеса, вул. Привозна, 14. На ньому зображено як чоловік, вдягнутий в шапку чорного кольору, куртку чорного кольору, штани чорного кольору, сині джинси, сумку чорного кольору, кофту білого кольору, взуття чорного кольору, слов`янської зовнішності, на вигляд 30-40 років, ходить по вищевказаному «Молочному корпусу» ринку «Привоз» 21.10.2024 року, об 11 год. 12 хвилин, досудовим розслідуванням встановлено, що особа, зображена на відео є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На наступному записі, камера розташована на торгову зону «Молочного корпусу», що знаходиться на ринку «Привоз», що за адресою: м.Одеса, вул.Привозна 14, видно чоловік, вдягнутий в шапку чорного кольору, куртку чорного кольору, штани чорного кольору, сині джинси, сумку чорного кольору, кофту білого кольору, взуття чорного кольору,слов`янської зовнішності, на вигляд 30-40 років, на території ринку «Привоз», а саме «Молочний корпус», що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Привозна 14, бере велосипед синього кольору 21.10.2024 року, о 11 год. 13 хв. 59 сек.

Далі, на відеозаписі від 21.10.2024 року, камера розташована на торгову зону «Молочного корпусу», що знаходиться на ринку «Привоз», що за адресою: м.Одеса, вул.Привозна 14, де зафіксовано як о 11:14:03 год. згідно часу зображеного на камері, ОСОБА_4 бере велосипед синього кольору, починає його котити та йде з ним у невідомому напрямку.

Протокол огляду предмета від 13.11.2024 року, в ході якого слідчим за участю потерпілого ОСОБА_10 оглянуто два цифрових диски з відеофайлами з камер відеоспостереження, за адресою: м.Одеса, «Молочний корпус», Привозна 14.

На першому фото зображено як чоловік, вдягнутий в шапку чорного кольору, куртку чорного кольору, штани чорного кольору, сині джинси, сумку чорного кольору, кофту білого кольору, взуття чорного кольору, слов`янської зовнішності, на вигляд 30-40 років, ходить по вищевказаному «Молочному корпусу» ринку «Привоз» 21.10.2024 року, об 11 год. 12 хвилин.

На питання слідчого потерпілий ОСОБА_10 відповів, що раніше невідомий йому чоловік на території ринку «Привоз», а саме у «Молочному корпусі» за адресою: м.Одеса, вул.Привозна, 14, рухається у сторону велосипеду, який потерпілий залишив 21.10.2024р. приблизно о 09.10 біля кабінету адміністратора.

На другому фото зображено, як чоловік, вдягнутий в шапку чорного кольору, куртку чорного кольору, штани чорного кольору, сині джинси, сумку чорного кольору, кофту білого кольору, взуття чорного кольору, слов`янської зовнішності, на вигляд 30-40 років, на території ринку «Привоз», а саме у «Молочному корпусі», що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Привозна 14, бере велосипед синього кольору 21.10.2024 року, о 11 год. 13 хв. 59 сек.

На питання слідчого потерпілий ОСОБА_10 відповів, що невідомий йому раніше чоловік, знову йде у напрямку належного йому велосипеда за вказаною адресою.

На третьому фото зображено, як чоловік, вдягнутий в шапку чорного кольору, куртку чорного кольору, штани чорного кольору, сині джинси, сумку чорного кольору, кофту білого кольору, взуття чорного кольору, слов`янської зовнішності, на вигляд 30-40 років, на території ринку «Привоз», а саме «Молочний корпус», що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Привозна 14, бере велосипед синього кольору, починає його котити та йде з ним у відомому напрямку 21.10.2024 року, об 11 год. 14 хв. 03 сек.?

На питання слідчого потерпілий ОСОБА_10 відповів, що впізнає належний йому велосипед марки «Comanche Prarie» у корпусі синього кольору, який ним було придбано рік тому за 6000 гривень, який забирає невідомий раніше йому чоловік.

Речові докази:

-DVD-R диск в корпусі білого кольору з відеозаписом з камери відеоспостереження, за адресою: м.Одеса, «Молочний корпус», Привозна 14, де зафіксований факт таємного заволодіння Троценком велосипедом синього кольору.

За епізодом таємного заволодіння майном КНП «ООЦСЗХ» ООР»:

Показання свідка ОСОБА_15 , який в судовому засіданні показав, що обвинуваченого ОСОБА_16 раніше не знав, зустрів його по дорозі в магазин, 15.11.2024 року, в Одесі на вул.Леонтовича та придбав у нього два автомобільні акумулятори 85-100 ампер, чорного кольору з червоною етикеткою. За два акумулятори він віддав обвинуваченому по 500 грн за кожний. Марку акумулятора не пам`ятає оскільки пройшло багато часу. Там була ще інша особа, вони несли по одному акумулятору, ОСОБА_16 сам запропонував їх придбати та взяв гроші. Він залишив один акумулятор собі, інший віддав другу. Під час складання протоколу впізнання він також його впізнав. Крім того свідок ОСОБА_17 впізнав обвинуваченого в залі суду.

Письмові докази:

Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 15.11.2024 року, згідно якого представник потерпілого ОСОБА_11 просив прийняти заходи до невідомої особи, яка 15.11.2024 року близько 10.30, знаходячись за адресою: м.Одеса, вул.Леонтовича,9/11 таємно шляхом вільного доступу з автомобіля марки ЗІЛ-5301, д.н.з. НОМЕР_1 викрала два акумулятори в корпусі жовтого та червоного кольору та білим написом.

Протокол огляду місця події від 15.11.2024 року в ході якого слідчим було оглянуто ділянку місцевості прямокутної форми площею 10 м, яка розташована на території КНП «ООЦСЗХ» ООР», за аресою: м.Одеса, вул. Леонтовича, 9/11. При огляді ділянки місцевості виявлено автомобіль марки ЗІЛ-5301, д.н.з. НОМЕР_1 2005 р.в. сірого кольору, при огляді якого виявлено відсутність двох акумуляторів, інших пошкоджень автомобіля не виявлено.

Протокол пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 27.11.2024 року, складений слідчим СВ відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, згідно із яким свідок ОСОБА_15 вказав, що впізнав особу на фотокартці під №2, ( ОСОБА_14 ), якого бачив 15.11.2024 року на вул. Канатна, у м.Одесі, у якого придбав акумулятор «SINASDER» у кількості двох штук та впізнав обвинуваченого за овальною формою обличчя , прямим носом та розрізом очей

Протокол огляду речей та документів від 27.11.2024 року в ході якого слідчим оглянуто автомобільний акумулятор «SINASDER» в корпусі чорного кольору з червоними наліпками, на яких вказана міцність 100 AH. Під час огляду зазначеного акумулятора, на ньому встановлені подряпини та забруднення по всьому корпусу, знаходиться у справному стані.

Зберігальна розписка ОСОБА_11 , який отримав від слідчого належне йому майно акумулятор «SINASDER»100АН.

Протоколом огляду предмета від 07.11.2024 року, в ході якого слідчим оглянуто цифровий диск з відеофайлами з камер відеоспостереження, розташованих в КНП «ООЦСЗХ» за адресою: м. Одеса, вул. Леонтовича, 9/11. Під час огляду відеозапису відображається дата 15.11.2024 та час 10:25 год., вигляд території лікарні, в дальньому кутку відео відображається транспортний засіб марки «ЗІЛ», до якого в цей час прямує чоловік одягнутий в чорну куртку, чорні штани, встановлений як ОСОБА_4 , до транспортного засобу, та перебуває біля нього протягом 5 хвилин.

Так, о 10:31 год. ОСОБА_4 повертається від транспортного засобу, при цьому несучи в руках два акумулятори, та прямує в бік виходу із лікувального закладу, при цьому зупиняючись біля транспортного засобу марки «Шкода», для того щоб поставити на землю два акумулятори, через хвилину підіймається та продовжує рух.

Протокол огляду предмета від 07.11.2024 року, в ході якого слідчим оглянуто цифровий диск з відеофайлами з камер відеоспостереження за адресою: м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 34. Під час огляду відеозапису відображається дата 15.11.2024 та час 10:39 год. вигляд на територію зупинки та зафіксовано як ОСОБА_4 разом із невстановленою особою, несуть два акумулятора.

Речові докази:

-акумулятор«SINASDER»100АН, добровільно виданий свідком ОСОБА_15 , який він придбав у ОСОБА_4

-DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження, за адресою: АДРЕСА_2 .

-DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження, за адресою: м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 34.

Аналіз доказів та висновки суду.

За епізодом таємного заволодіння майна, належного ОСОБА_10 .

Судом встановлено, що ОСОБА_4 21.10.2024 року, об 11 год. 12 хвилин знаходився за адресою: м.Одеса, «Молочний корпус», Привозна 14, що підтверджується наступними доказами.

З записів з камер відеоспостереження, оглянутих в судовому засіданні, встановлено, що особа, схожа за статурою на ОСОБА_4 , 21.10.2024 пересувається по «Молочному корпусу» ринку «Привоз», бере велосипед синього кольору та об 11:14:03 год. згідно часу зображеного на камері починає його котити та йде з ним у невідомому напрямку.

Вказаний факт підтверджується протоколом огляду предмету від 13.11.2024 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_10 під час перегляду відеозапису з місця події зазначив, що раніше невідомий йому чоловік на території ринку «Привоз», забрав належний йому велосипед марки «Comanche Prarie» у корпусі синього кольору, який ним було придбано рік тому за 6000 гривень.

Свідок ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_14 за зовнішніми ознаками, як особу, яка 21.10.2024 року запропонувала йому придбати велосипед у корпусі синього кольору фірми «Comanche Prarie», відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.11.2024 року.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.11.2024 року, свідок ОСОБА_12 також впізнала обвинуваченого за зовнішніми ознаками, та підтвердила, що саме ОСОБА_4 дійсно 21.10.2024 року приблизно об 11 годині 10 хвилин котив повз неї велосипед у корпусі синього кольору у «Молочному корпусі» ринку «Привоз», розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Привозна 14.

Під час перегляду відеофайлів з місця події в судовому засіданні встановлено, що чоловік на відео, вдягнутий в шапку чорного кольору, куртку чорного кольору, штани чорного кольору, сині джинси, сумку чорного кольору, на вигляд 30-40 років, на території «Молочного корпусу», ринку «Привоз», за адресою: м.Одеса, вул.Привозна 14, бере велосипед синього кольору 21.10.2024 року, о 11 год. 13 хв. 59 сек., за зовнішніми ознаками схожий на ОСОБА_4 ..

Таким чином, наведені докази в сукупності і поведінка ОСОБА_4 свідчать про те, що він дійсно за наведених обставин викрав велосипед Comanche Prairie, належний потерпілому ОСОБА_10 .

За епізодом таємного заволодіння майном КНП «ООЦСЗХ» ООР» судом встановлено наступне:

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що зустрів обвинуваченого ОСОБА_16 15.11.2024 року, в м.Одесі на вул.Леонтовича та придбав у нього два автомобільні акумулятори 85-100 ампер, під час складання протоколу впізнання та в залі суду він також його впізнав. Крім того свідок ОСОБА_17 впізнав обвинуваченого ОСОБА_4 в залі суду.

Крім того свідок ОСОБА_18 під час складання протоколу пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 17.11.2024 року, впізнав ОСОБА_16 за рисами обличчя на відеозаписі від 15.11.2024 року на території КНП «ООЦСЗХ» ООР» на вул.Леонтовича у м.Одесі, де відображений факт крадіжки акумуляторів.

Під час огляду в судовому засіданні відеозапису від 15.11.2024, судом встановлено, як ОСОБА_4 прямує до транспортного засобу марки «ЗІЛ» та перебуває біля нього протягом 5 хвилин та о 10:31 повертається від транспортного засобу, при цьому несучи в руках два акумулятори, та прямує в бік виходу із лікувального закладу, при цьому зупиняючись біля транспортного засобу марки «Шкода», для того щоб поставити на землю два акумулятори, через хвилину підіймається та продовжує рух. З відеозапису з камер відеоспостереження за адресою: м.Одеса, вул.Пантелеймонівська, 34, також встановлено, що 15.11.2024 о 10:39 год. ОСОБА_4 разом із невстановленою особою, несуть два акумулятора.

Таким чином, наведені докази в сукупності і поведінка ОСОБА_4 свідчать про те, що він дійсно викрав акумулятори з автомобіля марки «ЗІЛ», належні КНП «ООЦСЗХ» ООР».

Відповідно до ч.2 ст.94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суду за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ зточки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та для вирішення питань, зазначених у ст. 374 КПК України.

Надані стороною обвинувачення докази суд вважає достатніми для ухвалення обвинувального вироку. Наведені, досліджені безпосередньо в суді докази, які суд поклав в основу вироку, узгоджуються між собою, зібрані у порядку, встановленому ст.93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст.87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, вислухавши пояснення обвинуваченого, потерпілого, свідка, перевіривши письмові докази, оцінивши дослідженні у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія злочинів мала місце, а винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 ККУ, знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду.

Пояснення свідка ОСОБА_15 у судовому засіданні послідовні. Наявність причин обмовляти обвинуваченого свідком, судом не встановлена.

Судом встановлено, що свідок ОСОБА_15 добровільно видав автомобільний акумулятор SISANDER, який було повернуто представнику потерпілого.

Досліджені письмові докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей, які б могли поставити під сумнів їх правдивість та достовірність. Наведені докази проаналізовані судом, оцінюються при прийнятті рішення по справі, є належними, допустимими і у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

Невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, є його правом на власний розсуд формувати лінію свого захисту.

Показання обвинуваченого ретельно перевірені судом, та оцінені за тими ж правилами, що й усі докази, наявні у матеріалах кримінального провадження.

Суд вважає, що наведені докази у їх сукупності, поза розумним сумнівом доводять причетність обвинувачених до вчинення відкритого викрадення майна потерпілих за наведених обставин.

Правова оцінка фактичної та юридичної підстав кваліфікації діянь, інкримінованих стороною обвинувачення, дають підстави дійти висновку про наявність у діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства всі наявні в справі докази, які були зібрані органом досудового розслідування в підтвердження вини обвинуваченого з метою з`ясування їх належності та допустимості перевірені судом у відкритому судовому засіданні відповідно до ст.23 КПК України, за участю учасників кримінального провадження, і кожному з них судом була дана оцінка, як це вимагає ст.94 КПК України, так як для прийняття правильного, неупередженого та остаточного рішення суду жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальних прав сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення обвинувачення поза розумним сумнівом, який є усталеною правовою позицією (рішення «Кобець проти України» в тому числі), означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання ОСОБА_4 винуватим у таємному викраденні майна, суд керується стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України. Судом врахована також практика Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Аналізуючи викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченого в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його умисні дії, вірно кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України.

Суд вважає, що єдиною розумною та доведеною на підставі належних та допустимих доказів, є саме версія подій викладена в обвинувальному акті.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченого, суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини. Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21.10.2011, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту.

З огляду на викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_4

-за ч.4 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

-ч.4 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Щодо призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного наявність або відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України є тяжким злочином проти власності, який карається лише позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років. Суворість покарання зумовлена не характером протиправних дій особи і наслідками, а тією лише обставиною, що злочин вчинено в умовах воєнного стану.

Троценко із середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, не має міцних соціальних зв`язків, зареєстрований та мешкає в Одеській області, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності.

Відомостей щодо перебування обвинуваченого на обліках у лікаря нарколога, зловживання ними наркотичними засобами - немає.

Обвинувачений ОСОБА_4 фактично не визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Представнику потерпілого частково відшкодовано завдану шкоду.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 згідно ст.67 КК України, є рецидив злочинів.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його обставини, особу винного, його ставлення до вчиненого, відсутність тяжких наслідків пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, приймаючи до уваги зазначені обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки на думку суду його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ст.50 КК України, покарання повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.

Приймаючи таке рішення, суд, серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004.

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПКУ.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.1-185 КК України, ст. 1-379 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання, у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч.5 ст.72 ККУ зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання термін його попереднього ув`язнення у період часу із 20.11.2024 р. по день набрання вироком законної сили із розрахунку: один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 визначити з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - залишити у вигляді тримання під вартою.

Речові докази:

-чотири DVD-диски з камер відеоспостереження-зберігати у матеріалах справи;

-акумулятор «SINASDER»100АНвважати повернутим за належністю ОСОБА_19 .

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою яка тримається під вартою, протягом цього ж часу з моменту отримання копії вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченим, а також не пізніше наступного дня після оголошення направити учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: ОСОБА_20