Постанова № 13506862, 13.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2011                                                                                           № 11/139

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкрите акціонерне товариство "Чернігівське "Хімволокно"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.10.2010

у справі № 11/139 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія!

до                                                   Відкрите акціонерне товариство "Чернігівське "Хімволокно"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 196887,41 грн. заборгованності

ВСТАНОВИВ:

Позивачем – Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій „Хімтехнологія” подано позов до Відкритого акціонерного товариства „Чернігівське Хімволокно” про стягнення 178.800,00 грн. боргу за неналежне виконання договору № 6903 від 29.08.2007 р. та 18.087,41 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.10.2010 р. у справі № 11/139 позов задоволено: стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Чернігівське Хімволокно” (14011, м. Чернігів, вул. Щорса, 78; р/р 26002102068001 в ЗАТ „Альфа-Банк” м. Київ, МФО 300346, код 00204048) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій „Хімтехнологія” (93400, луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.. Вілєсова, 1, р/р 26009050168000 в АКІБ „Укрсиббанк” м. Харків, МФО 351005, код 32990589) 178.800,00 грн. боргу, 18.087,41 грн. пені, 1968,88 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита і 236,00 грн. на відшкодування оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Рішення суду та прийняти нове рішення.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Апелянт стверджує, що місцевий суд неправомірно прийняв оскаржуване рішення в першому ж судовому засіданні за відсутності представника відповідача та без урахування його заперечень.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2010 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Чернігівське хімволокно” і порушено апеляційне провадження у справі № 11/139, розгляд апеляційної скарги було призначено на 21.12.2010 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2010 р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 13.01.2011 р.

Представник позивача у судовому засіданні 13.01.2011 р. заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в її задоволенні.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Апелянт своїми процесуальними правами не скористався, у судове засідання 13.01.2011 р. не з’явився, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку свого представника – Шестак О.О. у судове засідання 13.01.2011 р.

За висновком колегії суддів, причина неявки апелянта до суду є неповажною, оскільки відповідачем у справі є підприємство (ВАТ „Чернігівське хімволокно”), а не конкретний представник, ГПК України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу, в т.ч. і директора.

Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Тому, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов’язковою, а також з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга розглядається за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, 29 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій „Хімтехнологія” (далі – Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством „Чернігівське Хімволокно” (далі – Замовник) був укладений договір № 6903 (надалі – Договір).

Відповідно до п. 1 Договору Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов’язання розробити проект і робочу документацію реконструкції виробництва поліаміду-6.

Загальна вартість робіт по другому етапу, підетап 2.1, Договору встановлена сторонами (з урахуванням Додаткової угоди № 2 від 27.06.2008 р., копія – в матеріалах справи) в розмірі 2.573.000,00 грн., крім того ПДВ – 514.000,00 грн., всього – 3.087.600,00 грн.

Відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок позивача аванс в розмірі 2.908.800,00 грн., в т.ч. ПДВ – 484.800,00 грн.

На виконання умов Договору по другому етапу, підетап 2.1, позивач виконав роботи і направив відповідачу акт здачі-приймання виконаних робіт № 15 на загальну суму 178.800,00 грн., в тому числі ПДВ – 29800,00 грн. Відповідачем роботи були прийняті, акт здачі-приймання виконаних робіт № 15 був підписаний та скріплений печаткою відповідача та отриманий позивачем 02.09.2009 р.

Вказане підтверджується дослідженим колегією суддів в судовому засіданні 13.01.2011 р. оригіналом акта № 15, а також супровідним листом відповідача № 1130-0131 від 28.08.2009 р. про направлення позивачеві підписаного акта здачі-приймання виконаних робіт № 15, оригінал якого також оглянутий в судовому засіданні 13.01.2011 р., а копія долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.2.7 Договору (з урахуванням Додаткової угоди № 2 від 27.06.2008 р.) виконані роботи підлягають оплаті в сумі 178.800,00 грн. протягом 10 днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

Однак відповідач в порушення умов Договору оплату за виконані роботи своєчасно та в повному обсязі не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 7/50-557 від 19.03.2010 р. з вимогою сплатити суму заборгованості та пені. Дана претензія була залишена відповідачем без відповіді, заборгованість сплачена не була.

Переглядаючи спір по суті, колегія суддів бере до уваги наступне.

Відповідно до Договору № 6903 та Додатку № 2 до нього (Календарного плану розробки «Проекту і робочої документації реконструкції виробництва поліаміду 6 на ВАТ «Чернігівське Хімволокно» в останній редакції, копія – в матеріалах справи) підетап 2.1 – це розробка «Проекту».

В апеляційній скарзі відповідач як на підставу невиконання зобов’язань з оплати робіт посилається на те, що до поданого позивачем проекту ним були підготовлені і надіслані позивачеві численні зауваження, які були прийняті й розглянуті позивачем. Вказане цілком підтверджується матеріалами справи, в т. ч. листом позивача від 29.10.2008 р. № ДБ-931, «Відповідями на зауваження та пропозиції» відповідача.

Водночас колегія суддів відзначає, що коригування, доробка тощо Проекту відносяться, згідно з Календарним планом розробки «Проекту», до підетапу 2.2 – «Участь в узгодженні і затвердженні проекту». А отже наявність у відповідача зауважень до «Проекту» не є підставою для неоплати виконаного позивачем підетапу 2.1.

Таким чином, станом на день прийняття оскаржуваного рішення сума заборгованості відповідача перед позивачем становила 178.800,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної оплати виконаних робіт, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини суду не надав.

На підставі вищевикладеного, місцевий суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 178.800,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов’язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до пункту 5.4 Договору за порушення строків оплати виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більш ніж подвійна облікова ставка НБУ.

Оскільки сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, відповідно до поданого позивачем розрахунку відповідачу нараховано за період з 23.09.2009 р. по 22.03.2010 р. пеню в сумі 18.087,41 грн.

Вказаний розрахунок перевірений колегією суддів та відповідає положенням законодавства.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.

При цьому колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що місцевий суд неправомірно прийняв оскаржуване рішення в першому ж судовому засіданні за відсутності представника відповідача та без урахування його заперечень, виходячи з наступного.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.09.2010 р. було порушено провадження у справі № 11/139, розгляд справи призначено на 21.10.2010 р.

Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, у призначене судове засідання представника не направив. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. На день прийняття рішення, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Ухвала місцевого суду надсилалась відповідачу за адресою, що зазначена в позовній заяві. Вказана адреса зазначена і самим апелянтом в апеляційній скарзі (м. Чернігів, вул. Щорса, 78).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Колегія суддів вважає, що відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції не скористався своїм правом бути присутнім при розгляді справи.

За висновком колегії суддів, причини неявки відповідача до суду обґрунтовано визнані місцевим судом неповажними.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Колегія суддів враховує, що в судові засідання відповідач не з’явився, однак докази, наявні в матеріалах справи, були достатніми для прийняття рішення у справі.

Таким чином, місцевим судом обґрунтовано відповідно до ст. 75 ГПК України прийнято рішення у справі 21.10.2010 р. за відсутності представника відповідача.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи з урахуванням заявлених позовних вимог та визначених законодавством підстав для їх задоволення.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.10.2010 р. у справі № 11/139 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для розгляду спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені скаржником при поданні апеляційної скарги зі сплати державного мита, не відшкодовуються та покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Чернігівське хімволокно” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.10.2010 р. у справі № 11/139 – без змін.

2. Матеріали справи № 11/139 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді