Ухвала суду № 135065599, 23.03.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 940/448/23

Провадження № 4-с/378/1/26

УХВАЛА

23 березня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.

за участю секретаря: Москаленко А. В.,

скаржника: ОСОБА_1 ,

її представників: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника боржника: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області клопотання про застосування заходів процессуального примусу по справі за скаргою ОСОБА_1 , боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_5 , про визнання протиправною бездіяльність державних виконавців Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -

В С Т А Н О В И В:

До суду 01.01.2026 року надійшло письмове клопотання від ОСОБА_5 щодо постановлення ухвали суду про застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу, з метою добросовісного виконання нею процесуальних обов`язків, припинення скаржником зловживання правами та запобігання створенню нею протиправних перешкод у здійсненні судочинства, шляхом накладення на скаржника штрафу в сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Дане клопотання обгрунтоване тим, що дії ОСОБА_1 за своєю правовою природою є грубим, демонстративним та очевидним зловживанням процесуальними правами, оскільки остання умисно, через свого представника ОСОБА_2 , ініціює повторне звернення до суду з ідентичними вимогами, що свідчить про свідому спробу штучного створення паралельних проваджень, процессуального тиску на суд та маніпулювання механізмами судового захисту, у прямому порушенні принципів правової визначеності, добросовісності учасників судового процессу. Качківська-Щербюк О. А. звертається до суду з численними скаргами, вимоги по яких є ідентичними. Так, 28.08.2025 року ОСОБА_1 через свого представника Напрієнко М.В. звернулась до Володарського районного суду Київської області зі скаргою на неправомірну бездіяльність та дії державного виконавця (справа №940/448/23, провадження №4-с/364/11/25), яка є не просто схожою чи близькою за змістом, а абсолютно ідентичною до скарги від 14.08.2025 року, що розглядається судом у межах даного провадження, причому така тотожність має очевидний, прямий і буквальний характер, оскільки прохальна частина зазначеної скарги від 28.08.2025 року відтворює прохальну частину скарги від 14.08.2025 року слово в слово, що свідчить про механічне, формальне та свідоме копіювання скарг. Така поведінка ОСОБА_1 стає символом зловживання правами та навмисного створення штучних перешкод у здійсненні правосуддя і порушенні принципів судочинства, що обумовлює необхідність застосування до неї заходів процесуального примусу.

ОСОБА_5 до суду не з`явився, належним чином повідомлений про місце, час та дату судового розгляду по справі.

Представник ОСОБА_5 , - адвокат Сербінова А.А. в судовому засіданні підтримала клопотання ОСОБА_5 з викладених у ньому підстав та просить його задовольнити.

ОСОБА_1 , її представники ОСОБА_2 та Чокля Є.Ю. заперечили проти задоволення данного клопотання, оскільки доказів зловживання процесуальними правами з боку ОСОБА_1 , не наведено, а звернення до суду із скаргами є законним правом ОСОБА_1 , яке вона використовує для захисту своїх інтересів, відтак в задоволенні клопотання слід відмовити.

Суд, розглянувши вказане клопотання, заслухавши доводи сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

У постанові від 03 червня 2020 року у справі №318/89/18 Верховний Суд зазначив, що зловживання процесуальними правами - це протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які зовні відповідають вимогам цивільних процесуальних норм, але здійснюються з корисливим або особистим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя у цивільних справах та (або) інтересам учасників справи, чи недобросовісна поведінка в інших формах.

Зловживання процесуальними правами ґрунтується на недотриманні принципу добросовісності.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Складовими цього принципу в цивільному судочинстві є: заборона зловживання процесуальними правами; вимога добросовісного виконання процесуальних обов`язків; процесуальний естопель або доктрина заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium); заборона чинити інші протиправні перешкоди у здійсненні правосуддя (введення суду в оману, використання втрачених процесуальних можливостей).

Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій.

Зловживання процесуальними правами також характеризується формальним, непропорційним використанням процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісністю дій, умисним характером, завідомою несумлінністю.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

За ч. 4 ст. 44 ЦПК України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доводи сторін та їх представників, дослідивши матеріали даної справи, беручи до уваги процесуальну поведінку та дії сторін щодо розгляду цієї справи, суд не встановив в процесуальній поведінці та діях ОСОБА_1 чи її представників, доведених в межах розгляду зазначеної справи фактів зловживання своїми процесуальними правами, адже ОСОБА_1 звертається до суду із скаргами на неправомірні бездіяльність та дії державних виконавців, оскільки Постанова Київського апеляційного суду від 18.03.2024 року до цього часу не виконана, а права скаржника закріплені в цій постанові не реалізовані, тому звернення до суду з такими скаргами судом не розцінюється як зловживання особою своїми процесуальними правами, а навпаки, як спосіб захисту з метою реалізації своїх прав, підтверджених судом апеляційної інстанції у зазначеному судовому рішенні, а відтак в задоволенні клопотання ОСОБА_5 про застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу, слід відмовити.

Керуючись ст. 3 ЦК України, ст. ст. 2, 44, 148, 210, 258, 259, 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_5 про застосування до ОСОБА_1 заходів процесуального примусу по справі за скаргою ОСОБА_1 , боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_5 , про визнання протиправною бездіяльність державних виконавців Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р. В. Гуртовенко