Ухвала суду № 135063234, 23.03.2026, Ратнівський районний суд Волинської області

справа № 166/491/26

Провадження 1-кс/166/148/26

Ухвала

іменем України

про застосування запобіжного заходу

сел Ратне 20 березня 2026 року

Слідчий суддя Ратнівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 2 (сел Ратне) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Ратнівського відділу Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у матеріалах кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026030570000099 від 19 березня 2026 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, зареєстрованого та фактично проживаючого у АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою,непрацюючого,розлученого,на утриманні малолітня дитина, раніше судимого, востаннє 18 грудня 2020 року вироком Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровськ за ч.3 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в :

З клопотання слідує, що, ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та 19.03.2026 повторно вчинив умисний тяжкий злочин проти власності.

Так, 19.03.2026 близько 11:50 год, ОСОБА_5 , діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" що затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022, неодноразово продовженого у встановленому законом порядку, востаннє Указом Президента України №40/2026 від 12.01.2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.01.2026, через незамкнені двері проник до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де діючи умисно, з корисливих мотивів та керуючись метою відкритого викрадення чужого майна, з кімнати-вітальні, в присутності потерпілого ОСОБА_7 , повторно, відкрито викрав з кухонного столу гаманець зі шкірозамінника, в якому знаходились грошові кошти в сумі 2700 гривень, після чого покинув місце скоєння злочину та пішов в напрямку вулиці Замкової, де навпроти будинку №30 вийнявши грошові кошти з гаманця, викинув його в сміттєвий бак, тим самим розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав майнової шкоди потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно,поєднаному з проникненням у житло,вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

ОСОБА_5 20 березня 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно,поєднаному з проникненням у житло,вчиненому в умовах воєнного стану.

Обґрунтована підозра ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться наступними доказами: рапортом реєстрації заяви;протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України;протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ;протоколом пред`явлення особи для впізнання потерпілому;протоколом проведення огляду місця події;протоколом огляду предметів;протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; іншими матеріалами провадження в сукупності, зібраними в ході досудового розслідування.

У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення тобто ризиків, визначених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, підозрюваний ОСОБА_5 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання винуватим у вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи, що його може бути засуджено до реальної міри покарання, а саме до позбавлення волі строком до 10 років, не маючи міцних соціальних зв`язків, не має постійного місця роботи, а у відповідності і грошових коштів для проживання, знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від органу досудового розслідування, шляхом перебування в інших населених пунктах, районах та областях.

Обґрунтовано, що ризик втечі для ОСОБА_5 може бути розцінений як менш небезпечний, ніж як кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення у справі "Пунцельт проти Чехії" від 25.04.2000). При розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 "Про взяття під варту до суду". Наведені обставини можуть бути підставою і мотивом для підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Окрім цього, на території України триває військова агресія з боку російської федерації, що часто створює невизначеність на кордонах України та позбавляє насамперед прикордонну службу України можливості здійснювати належний контроль за всією ділянкою державного кордону, отже, і пропуск громадян через кордон із дотриманням відповідних порядку та правил. Зазначена обставина не виключає можливості у підозрюваного здійснити спробу перетину межі військового зіткнення та залишитися на окупованій території України, що фактично виключить можливість його розшуку та притягнення до кримінальної відповідальності або взагалі надасть йому можливість залишити окуповану територію України та виїхати до російської федерації.

Викладене вище свідчить, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування;

Таким чином, є ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім цього, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні.

У зв`язку з цим, підозрюваний ОСОБА_5 , зважаючи на міру покарання, перебуваючи на волі може вигадувати факти та умисно створювати штучні докази, спрямовані на переконання того, що ніякого правопорушення не вчиняв, а також з метою створення штучних доказів своєї невинуватості може залякувати, вмовляти, домовитися, чи іншим чином впливати на потерпілого, який є особою похилого віку для дачі неправдивих показань на підтвердження його показів.

Згідно зі статтями 7, 23 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів. Можливість настання для кримінального провадження негативних наслідків через вплив на потерпілого та свідків зберігається до моменту усного отримання судом їх показань під час судового розгляду і не може бути усунута шляхом їх допиту під час досудового розслідування.

КПК України передбачена процедура отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні. На стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду, усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише свідченнями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто від допитаних слідчим суддею на стадії досудового розслідування.

За цих обставин ризик впливу на свідків є не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілого та свідків і дослідження їх судом.

Таким чином, є ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик незаконно впливати на свідків та потерпілого.

Також наявні всі підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ніде не працює, не має офіційного і неофіційного заробітку, раніше притягався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, зокрема:

- 12.04.2010 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 17.08.2010 Ратнівським районним судом Волинської області за ч. 3 ст. 185 ч. 1 ст. 304, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 19.01.2011 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 186, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 304, ст.ст. 70, 72, ч. 4 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі. Звільнений 24.06.2014 з місць позбавлення волі згідно ст. 4 п. "а" Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014; 12.09.2014 Личаківським міським судом м. Львова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 03.03.2015 Ратнівським районним судом Волинської області за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту на строк 02 місяці. На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, шляхом повного складання покарань, призначених за цим вироком та попереднім вироком Личаківського районного суду м. Львова від 12.09.2014 та ухвалу Личаківського районного суду від 29.10.2014, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 8 місяців. На підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 22.06.2018 звільнений 02.07.2018, згідно ст. 81 КК України умовно-достроково з ДУ "Личаківська ВК №30", невідбутий строк покарання 8 місяців 4 дні; 18.12.2020 вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ за ч. 3 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Враховуючи наведені обставини, на думку органу досудового розслідування, ОСОБА_5 буде й надалі продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, адже будучи раніше неодноразово судимим, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та 19.03.2026 знову став на шлях вчинення тяжкого, умисного кримінального правопорушення проти власності, що ще раз підтверджує той факт, що ОСОБА_5 й надалі буде вчиняти кримінальні правопорушення.

Таким чином, є ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи норми КПК України, практику Європейського суду з прав людини слідчий просить застосувати ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою на строк досудового розслідування, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить завдання кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Крім цього, застосувати ОСОБА_5 більш м`який запобіжний захід неможливо, оскільки не забезпечить виконання ним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням ризикам, передбаченим п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Слідчий просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк досудового розслідування та встановити розмір застави передбачений ст. 182 КПК України, для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 грн.

Прокурор, слідчий підтримали клопотання про застосуваннння запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав викладених у ньому.

У судовому засіданні ОСОБА_5 ,його захисник ОСОБА_6 заперечили проти задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Розглянувши клопотання, заслухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали поданого клопотання, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підозрюваному ОСОБА_5 20.03.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України .

Обгрунтованість підозри ОСОБА_5 , підтверджується долученими копіями доказів: рапортом реєстрації заяви;протоколом затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України;протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 19.03.2026 року ;протоколом пред`явлення особи для впізнання із фототаблицями від 19.03.2026 року за участю потерпілого ОСОБА_7 , в ході якого останній впізнав ОСОБА_5 , який відкрито викрав його гаманець з грошовими коштами та банківськими картками , перебуваючи в приміщенні за адресою АДРЕСА_2 , за одягом зокрема чорні спортьивні штани, чорна куртка та темно -синя кофта, а також за загальними рисами - вік приблизно 35 років, чорним коротким волоссям, смуглявим кольором шкіри, подібністю на представника ромської спільноти , легкою небритістю зі щетиною чорного кольору , невисоким ростом ;протоколом проведення огляду місця події від 19.03.2026 року автодороги в сел Ратне вул. Замкова навпроти житлового будинку № 30 сміттєвого баку , в ході якого вилучено гаманець , три банківські картки, три бонусні картки магазинів , три клаптики паперу з написами, одна купюра номіналом одна гривня , два змиви з кишені гаманця;протоколом огляду предметів;протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 20.03.2026 року; іншими матеріалами провадження в сукупності, зібраними в ході досудового розслідування.

Крім того, судом установлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так, підозрюваний ОСОБА_5 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання винуватим у вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлюючи, що його може бути засуджено до реальної міри покарання, а саме до позбавлення волі строком до 10 років, не маючи міцних соціальних зв`язків, не має постійного місця роботи, а у відповідності і грошових коштів для проживання, знаючи про тяжкість покарання, яке йому загрожує, може переховуватися від органу досудового розслідування, шляхом перебування в інших населених пунктах, районах та областях.

Обґрунтовано, що ризик втечі для ОСОБА_5 може бути розцінений як менш небезпечний, ніж як кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.

Викладене вище свідчить, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочину, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування;

Отже, доведено ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду.

Поряд з цим, підозрюваний, перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні.

У зв`язку з цим, підозрюваний ОСОБА_5 , зважаючи на міру покарання, перебуваючи на волі може вигадувати факти та умисно створювати штучні докази, спрямовані на переконання того, що ніякого правопорушення не вчиняв, а також з метою створення штучних доказів своєї невинуватості може залякувати, вмовляти, домовитися, чи іншим чином впливати на потерпілого, який є особою похилого віку для дачі неправдивих показань на підтвердження його показів, тобто є ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків.

Також наявні всі підстави вважати, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ніде не працює, не має офіційного і неофіційного заробітку, раніше притягався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, зокрема востаннє 18.12.2020 вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ за ч. 3 ст. 186 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Враховуючи наведені обставини, на думку органу досудового розслідування, ОСОБА_5 буде й надалі продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, адже будучи раніше неодноразово судимим, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та 19.03.2026 знову став на шлях вчинення тяжкого, умисного кримінального правопорушення проти власності, що ще раз підтверджує той факт, що ОСОБА_5 й надалі буде вчиняти кримінальні правопорушення.

Таким чином, наявний ризик, визначений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, обставини його вчинення - у воєнний час , застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого, свідків, він буде і надалі продовжувати свою протиправну діяльність та не забезпечить виконання завдання кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення факт існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та обставин, визначених пунктами 1-3 ч.1 ст. 194 КПК України.

Враховуючи наведене, застосування запобіжного заходу до підозрюваного виключно у виді тримання під вартою зможе забезпечити його належну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків. Більш м`який запобіжний захід, на думку суду, не буде дієвим.

За правилами ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, зокрема щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу - має на утриманні малолітню дитину, відбував покарання в місцях позбавлення волі, схильний до скоєння правопорушень, злочинів та ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 статтею 177 КПК України, розмір викраденого, матеріальний стан підозрюваного встановлює розмір застави ОСОБА_5 сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 грн та повинен достатньою мірою гарантувати виконання ним, покладених обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Беручи до уваги, вищезазначене, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: за кожною вимогою прибувати до слідчого, прокурора, суду у даному кримінальному провадженні; не відлучатися із місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 17 травня 2026 року включно.

Клопотання підозрюваного,його захисника про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не підлягає задоволенню з вищенаведених підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 182,184, 193, 194, 196 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 17 травня 2026 року включно.

Початок строку тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з 19 березня 2026 року, тобто з моменту затримання.

На підставі ч.5ст.182 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків - сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять ) гривень.

Заставу в розмірі 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять ) гривень внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок UA358201720355259001500002504, банк ДКСУ м.Київ та надати документ, що це підтверджує уповноваженій службовій особі слідчого ізолятора , де він утримується.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- за кожною вимогою прибувати до слідчого, прокурора, суду у даному кримінальному провадженні;

- не відлучатися із місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи,;

- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 ;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень, на підставі ст.205 КПК України.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

Дата оголошення повного тексту ухвали - 16:40 год 23 березня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1