Рішення № 13506136, 13.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.11 Справа№ 23/197

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі Цяпці О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м.Львів

до відповідача : Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Про стягнення 36645,62грн.

Представники:

Від прокурора: Майорчак В.М.,

Від позивача : ОСОБА_2 представник,

Від відповідача: не зявився.

Представнику прокуратури та позивачу розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення 36645,62 грн.

Ухвалою суду від 03.12.2010р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 13.01.2011р.

Представник прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

01.02.2002 р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Львівською квартирно-експлуатаційною частиною району було укладено договір оренди № 2/2002/КЕЧ нерухомого військового майна, розташованого у Львівському гарнізоні за адресою : м.Львів, вул.Стрийська,93, військове містечко № 208.

Згідно із п.1.1 згаданого договору позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування не житлове приміщення загальною площею 267,7 м.кв. Договір вступив в чинність з 01 лютого 2002 року строком на п”ять років.

31.01.2007 року сторони уклали додатковий договір № 2-1/2007/КЕВ від 01.01.2007 року до договору оренди № 2/2002/КЕЧ від 01.02.2002 року, яким продовжили його чинність до 25.01.2010р.

Поряд з цим, сторони до моменту закінчення терміну дії договору оренди, домовились про його припинення і на виконання цього відповідач передав позивачу по акту прийому-передачі нежитлових приміщень від 31 грудня 2008 року орендоване майно.

Заборгованість відповідача перед позивачем по договору оренди згідно розрахунку, поданого позивачем, станом на 01.04.09р. становить 32205,63грн., а пеня згідно акту ревізії КРУ 4439, 99грн. ( Акт КРУ позивачем до справи не доданий).

З метою забезпечення стягнення вищевказаної заборгованості позивач направляв на адресу відповідача претензії № 105 від 21.01.2009р. та № 834 від 24.04.2009р., які відповідачем залишені без відповіді та задоволення.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як вбачається із матеріалів справи спірні правовідноини між сторонами виникли на підставі Договору оренди № 2/2002/КЕЧ від 01.02.2002р. нерухомого військового майна, розташованого у Львівському гарнізоні за адресою : м.Львів, вул.Стрийська,93, військове містечко № 208.

Згідно з ст.ст. 759, 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, договірних зобовязань щодо сплати орендної плати відповідач належно не виконав.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобовязання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 32205,63грн. боргу за оренду приміщення обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Що стосується стягнення з відповідача решта 4439,99грн. заборгованості, то у цій частині позовних вимог слід відмовити. У матеріалах справи відсутні та прокурором і позивачем суду не подані докази наявності цієї заборгованості. З долученого до позовної заяви розрахунку вбачається, що 4439,99грн. становить пеня згідно акту ревізії КРУ, однак позовні вимоги про стягнення пені прокурором та позивачем не заявлялись.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова ( 79016, м.Львів, вул.Шевченка,3, ЄДРПОУ 07638027) 32205,63грн. основного боргу.

3.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ЄДРПОУ НОМЕР_1) в доход державного бюджету 322,05грн. державного мита та 207,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

6.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Суддя