Ухвала суду № 135058648, 23.03.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань залишення позову без розгляду

23 березня 2026 року м. Рівне№460/3640/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1, 2), в якому просить суд: 1) визнати протиправними дії Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, всіх одноразових виплат, здійснених з 20.02.2021 по 23.12.2021 виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення та премії, які визначити шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла до 21.02.2018 року); 2) зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне грошове забезпечення виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення та премії, які визначити шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з урахуванням раніше виплачених сум) відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції постанови, що діяла станом на 01.01.2018 до внесення змін 21.02.2018 року) за період з 20.02.2021 по 23.12.2021 з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року; 3) зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2021 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення та премії, які визначити шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з урахуванням раніше виплачених сум) відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції постанови, що діяла станом на 01.01.2018 до внесення змін 21.02.2018 року), з розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року.03 березня 2026 року.

Ухвалою суду від 06.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20.03.2026 відповідачем 1 подано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском строків звернення до суду з цим позовом. В обґрунтування заяви відповідач 1 зазначає, що з доданої до позову копії наказу начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 23.12.2021 № 268 вбачається, що зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, позивача виключено із 23 грудня 2021 року. Отже, про порушення своїх прав позивач міг дізнатись у грудні 2021 року. До суду з даним позовом позивач звернувся 27.02.2026. Вказане свідчить про пропуск позивачем тримісячного процесуального строку на звернення до суду, передбаченого ст.233 КЗпП України. Позивачем не надано належних доказів наявності обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду. Просить залишити позов без розгляду.

Суд звертає увагу на те, що Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не визначений порядок вирішення такого клопотання.

Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Враховуючи, що розгляд вказаної справи здійснюється судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд вважає за можливе здійснити розгляд заявленого позивачем клопотання в порядку письмового провадження.

Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, яку відповідно до частини першої статті 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною п`ятою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до п.17) ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

За змістом ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зауважує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали (наприклад, відбулося стягнення штрафу), так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю (наприклад, винесене рішення про стягнення штрафу).

Порушення інтересів особи може полягати також у невизначеності публічних правовідносин за її участю, коли у сторін існують різні уявлення щодо взаємних прав та обов`язків.

При цьому, день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав , свобод чи інтересів. Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, зокрема, можуть бути: розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

За частиною другою цієї статті в цій же редакції, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст.116 КЗпП України).

Згідно з пунктом 1 Глави XIX КЗпП України (у редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до постанови КМУ від 27.06.2023 №651 з 24:00 год. 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків:

1) у разі якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то правове регулювання здійснюється так: правовідносини, які мають місце в період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період із 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»);

2) з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.

За такого розуміння застосування правових норм в аспекті строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати конкретно в цій судовій справі Судова палата зазначила, що спірний період умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (19 липня 2022 року) та після цього.

Період до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивача звільнено з військової служби 23.12.2021. До суду позивач звернувся з позовом 27.02.2026.

Проте, згідно прохальної частини позову, спірним періодом є період з 20.02.2021 по 23.12.2021, про що зазначено також в ухвалі суду від 06.03.2026 про відкриття провадження у справі.

Позаяк, спірний період регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком, то строки звернення з даним позовом позивачем не пропущений.

Зважаючи на вищевикладене, заява відповідача 1 про залишення позову без розгляду, є безпідставною та необґрунтованою, тому задоволенню не належить.

На підставі викладеного, керуючись частиною першою, другою, шостою статті 121, статтею 240, пунктом 16 частини п`ятої статті 243, статтями 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про залишення позовної заяви без розгляду, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складений дата 23 березня 2026 року.

Суддя Т.О. Комшелюк