Рішення № 13505569, 20.01.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

_______________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" січня 2011 р.Справа № 14/5007/3/11 Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: Голдибан А.Б. - голова правління

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Хлібозахист" (м.Київ)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

про стягнення 28513,62 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 28513,62грн., з яких: 23371,79 грн. інфляційних нарахувань, 5141,83 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Копія ухвали про порушення провадження у справі від 31.12.2010р., яку було направлено рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві: 10005, АДРЕСА_1, повернулась до господарського суду з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 14-15).

Як вбачається з свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.22), місцем проживання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 є: 10005, АДРЕСА_2.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Хлібозахист" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Територія Успіху" договору оренди приміщення від 13.01.2006р., позивач передав ТОВ "Територія Успіху" в оренду (тимчасове користування) нежиле приміщення, а саме: бригадний будинок літ. "А" цегляний, площею 95,1 кв.м, гараж літ."В", цегляний, площею 319,9 кв.м, загальною площею 415,0 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_4 (а.с. 23).

Згідно з п. 3.1 вищезазначеного договору, ТОВ "Територія Успіху" зобов'язався сплачувати орендну плату в сумі 3600,00 грн. щомісяця до 10 числа наступного місяця до перебігу дії цього договору.

04.07.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "Хлібозахист" та ТОВ "Територія Успіху" був укладений договір про розірвання договору оренди приміщення від 13.01.2006р. (а.с. 24).

Згідно ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

25.06.2007р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Територія Успіху" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (відповідач у справі) був укладений договір переведення боргу (а.с. 25), згідно умов якого (п. 1.1), Товариство з обмеженою відповідальністю "Територія Успіху" (первісний боржник) за згодою позивача передає свій борг на суму 50400,00 грн., що випливає з договору оренди приміщення від 13.01.2006р. новому боржникові - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2

Відповідно до п. 1.3 договору переведення боргу, відповідач прийняв на себе вищезазначені зобов'язання ТОВ "Територія Успіху" та зобов'язався здійснити розрахунок з позивачем на суму 50400,00 грн.

Крім того, відповідно до укладеного між сторонами по справі договору оренди приміщення від 25.06.2007р. (а.с.26-27), позивач передав відповідачу в оренду (тимчасове користування) виробничий комплекс, що знаходиться в АДРЕСА_4: будинок літ."А" площею 127,7 кв.м, за винятком кімнати (1-7) площею 4,9 кв.м, яка залишається в користуванні позивача; склад отрутохімікатів літ. "Б" площею 161,2 кв.м, за винятком боксу(1-2,1-3) площею 26,4 кв.м, 27,4 кв.м які залишаються в користуванні позивача; гараж літ."В" площею 319,9 кв.м, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 02.07.2007р. (а.с. 28).

Згідно з п. 3.1 договору оренди приміщення від 25.06.2007р., сторони погодили, що за користування виробничої базою відповідач сплачує, щомісячно до 5 числа поточного місяця, суму в розмірі 3600,00 грн.

29.12.2007р. між сторонами по справі був укладений договір про розірвання договору оренди приміщення (а.с. 29).

31.12.2007р. відповідач повернув позивачу на підставі договору про розірвання договору оренди приміщення від 29.12.2007р., майно, а саме: будинок літ."А" площею 127,7 кв.м, за винятком кімнати (1-7) площею 4,9 кв.м, яка залишається в користуванні позивача; склад отрутохімікатів літ. "Б" площею 161,2 кв.м, за винятком боксу (1-2,1-3) площею 26,4 кв.м, 27,4 кв.м які залишаються в користуванні позивача; гараж літ."В" площею 319,9 кв.м, що підтверджується актом приймання передачі нежитлового приміщення від 31.12.2007р. (а.с. 30).

В зв'язку з не виконанням відповідачем своїх зобов'язань по вищезазначеному договору переведення боргу та договору оренди приміщення, позивач змушений був звернутися з позовною заявою до господарського суду Житомирської області про стягнення на свою користь з відповідача 72000,00 грн., з яких: 50400,00 грн. заборгованості по договору про переведення боргу від 25.06.2007р., 21600,00 грн. заборгованості по орендній платі згідно договору оренди приміщення від 25.06.2007р., 21014,57 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 04.12.2008р. по справі №14/1027 з відповідача на користь позивача було стягнуто 72000,00 грн. заборгованості по договору переведення боргу та договору оренди приміщення від 25.06.2007р., 91,34грн. витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 720,00 грн. витрат по оплаті державного мита та припинено провадження у справі в частині стягнення 21014,57 грн. інфляційних нарахувань, у зв'язку із відмовою позивача від позову.

Вищезазначене рішення суду набрало законної сили 16.12.2008р.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На виконання вищезазначеного рішення, господарським судом Житомирської області було видано наказ №14/1027.

Наказ господарського суду №14/1027 від 19.12.2008р. був пред'явлений ВАТ"Хлібозахист" до виконання в Богунський ВДВС Житомирського МУЮ.

20.01.2009р. державний виконавець Богунського ВДВС Житомирського МУЮ виніс постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу суду №14/1027 від 19.12.2008р. (а.с. 21).

Як вбачається з довідки Богунського ВДВС Житомирського МУЮ №2422 від 20.01.2011р.(а.с.20), станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем по наказу суду №14/1027 від 19.12.2008р. не погашена.

Внаслідок не виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати грошових коштів згідно рішення суду від 04.12.2010р. у справі №14/1027, позивач скориставшись своїм правом та приписами чинного цивільного законодавства, заявив у даній справі вимоги про стягнення інфляційних нарахувань за період з липня 2008р. по грудень 2008р., з січня 2009р. по грудень 2009р., з січня 2010р. по жовтень 2010р. та 3% річних за період з 01.07.08р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 16.11.2010р.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання із наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому виконанню.

Згідно із статею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України належним є виконання, що відповідає умовам договору, вимогам закону та інших актів цивільного законодавства.

У разі якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не припиняється, а на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки.

Глава 50 Цивільного кодексу України регулює підстави припинення зобовязання. Такими підставами, в тому числі є його виконання, проведене належним чином.

Прийняття судом рішення про стягнення боргу не припиняє зобовязання, а неможливість виконання боржником грошового зобов'язання не звільняє останнього від відповідальності (частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с.3), сума інфляційних нарахувань за період з липня 2008р. по грудень 2008р., з січня 2009р. по грудень 2009р., з січня 2010р. по жовтень 2010р. складає 23371,79 грн.

Перевіряючи правильність нарахування вищевказаної суми інфляційних нарахувань, суд встановив, що позивач здійснюючи розрахунок інфляційний нарахувань помилково здійснив нарахування на суму боргу в розмірі 72000,00 грн. (яка складається з 50400,00 грн. заборгованості по договору про переведення боргу від 25.06.2007р. та 21600,00 грн. заборгованості по орендній платі згідно договору оренди приміщення від 25.06.2007р.) за період з липня по грудень 2008р.

Слід зазначити, що строк виконання відповідачем зобов'язань згідно договору переведення боргу від 25.06.2007р. щодо повернення суми боргу розмірі 50400,00 грн. не був встановлений. Даний строк настав лише 16.12.2008р., тобто з набранням законної сили рішення господарського суду Житомирської області у справі №14/1027.

Саме з набранням законної сили вищезазначеного рішення господарського суду Житомирської області у справі №14/1027, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 50400,00 грн., у сторін виникли взаємні права й обов'язки в частині цієї заборгованості, а саме: у відповідача виникло зобов'язання повернути заборгованість в розмірі 50400,00 грн., а у позивача - право вимагати такого повернення.

Таким чином, розрахунок інфляційних нарахувань за період з липня по грудень 2008р. повинен бути проведений на суму боргу у розмірі 21600,00 грн.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує інфляційні нарахування за періоди з липня 2008р. по грудень 2008р., з січня 2009р. по грудень 2009р., з січня 2010р. по жовтень 2010р.:

За період з липня 2008р. по грудень 2008р.:

- (21600,00 (сума боргу) х 99,5% (індекс інфляції за липень 2008р.) / 100% - 21600,00 (сума боргу) =0 грн.;

- (21600,00 (сума боргу) х 99,9% (індекс інфляції за серпень 2008р.) / 100% - 21600,00 (сума боргу) =0 грн.;

- (21600,00 (сума боргу) х 101,1% (індекс інфляції за вересень 2008р.) / 100% - 21600,00 (сума боргу) =237,60 грн.;

- (21600,00 (сума боргу) х 101,7% (індекс інфляції за жовтень 2008р.) / 100% - 21600,00 (сума боргу) =367,20 грн.;

- (21600,00 (сума боргу) х 101,5% (індекс інфляції за листопад 2008р.) / 100% - 21600,00 (сума боргу) =324,00 грн.;

- (21600,00 (сума боргу) х 102,1% (індекс інфляції за грудень 2008р.) / 100% - 21600,00 (сума боргу) =453,60 грн.;

За період з січня 2009р. по грудень 2009р.: (72000,00 (сума боргу) х 112,3% (середній індекс інфляції за січень-грудень 2009р.) / 100% - 72000,00 (сума боргу) =8856,00 грн.;

За період з січня 2010р. по жовтень 2010р.: (72000,00 (сума боргу) х 107,9% (середній індекс інфляції за січень-жовтень 2009р.) / 100% - 72000,00 (сума боргу) =5688,00 грн.;

За таких умов, сума інфляційних нарахувань становить (1382,40+8856,00+5688,00) 15926,40грн.

Згідно розрахунку позивача (а.с.3) 3% річних за період з 01.07.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., з 01.01.2010р. по 16.11.2010р. становить 5141,83 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно провів розрахунок 3% річних за період з 01.07.2008р. по 31.12.2008р. здійснивши нарахування на суму боргу в розмірі 72000,00 грн., тоді як, сума заборгованості за період з 01.07.2008р. по 16.12.2008р. (по дату набрання законної сили рішення господарського суду Житомирської області у справі №14/1027 від 04.12.2008р.), про що зазначалося вище, становить 21600,00 грн.

Крім того, позивач помилково провів розрахунок 3% річних вважаючи, що кількість днів у 2008 рік складає 365 днів, тоді як 2008 рік налічував 366 календарних днів, у 2009р. - 363 днів, тоді як 2009р. налічував 365 календарних днів, у 2010р. - 364 днів, тоді як 2010р. налічує 365 календарних днів.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 3% річних за період з 01.07.2008р. по 16.11.2010р.:

- за період з 01.07.2008р. по 16.12.2008р.: (21600,00 (сума боргу) х 3% х 169 (кількість прострочених днів) : 366 (кількість днів у 2008 році) = 299,21 грн.;

-за період з 17.12.2008р. по 31.12.2008р.: (72000,00 (сума боргу) х 3% х 15 (кількість прострочених днів) : 366 (кількість днів у 2008 році) = 88,52 грн.;

- за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.: (72000,00 (сума боргу) х 3% х 365 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у 2009 році) = 2160,00 грн.;

- за період з 01.01.2010р. по 16.11.2010р.: (72000,00 (сума боргу) х 3% х 319 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у 2010 році) = 1887,78 грн.

За таких умов, сума 3% річних складатиме (299,21 + 88,52 + 2160,00 +1887,78) 4435,51 грн.

Згідно ч.2. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 15926,40грн. інфляційних нарахувань, 4435,51 грн. 3% річних. В решті позову необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Відкритого акціонерного товариства "Хлібозахист", м.Київ, проспект Оболонський, 36-Д, офіс 131, ідентифікаційний код 00952887 - 15926,40 грн. інфляційних нарахувань, 4435,51 грн. 3% річних, 203,62 грн. витрат по сплаті державного мита, 168,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі поданняапеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКостриця О.О.