Рішення № 13505461, 19.01.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.01.11р.Справа № 35/382-10

За позовом Військового прокурора Євпаторійського гарнізону в

інтересах держави в особі Установи "28 Управління

начальника робіт", м. Євпаторія, АРК

до Закритого акціонерного товариства "Трест

"Кривбасшахтопроходка",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 1 008 155,62 грн

Суддя Широбокова Л.П.

Представники:

Від прокурора: Маньковський К.Л., помічник військового прокурора, посв. № 080 від 10.10.2009р.

Від позивача: представник не зявився

Від відповідача: Бондаренко О.В., представник, дов. №1 від 30.12.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор в інтересах держави в особі Позивача звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача заборгованість - 829240,50 грн, інфляційні втрати - 77 199,77 грн, 3% річних - 19 647,32 грн, пеню - 82068,63 грн, посилаючись на невиконання Відповідачем зобов`язань за договором субпідряду № 74/20 від 17.04.2009р.

Від прокурора надійшла заява, в якій він просить припинити провадження у справі в частині стягнення боргу у зв`язку з його повною сплатою, в решті вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій повністю відмовляється від позовних вимог у зв`язку зі сплатою основного боргу.

Відповідач проти вимог заперечує, посилаючись на сплату боргу, надав суду сумісну з Позивачем заяву про затвердження мирової угоди, яку просив затвердити. Згідно умов цієї мирової угоди позивач відмовляється від вимог щодо стягнення інфляційних втрат - 77 199,77 грн, 3% річних - 19 647,32 грн, пені - 82068,63 грн в звязку із сплатою відповідачем суми боргу.

Прокурор заперечив проти затвердження мирової угоди в такій редакції, надіслав до суду пояснення від 10.01.2011р., в яких посилається на своє право підтримувати позов в інтересах держави, вважає часткову відмову позивача від позовних вимог такою, що суперечить інтересам держави, та просив вимоги задовольнити. Представник Прокурора в цій частині позовні вимоги підтримав.

Відповідач у відзиві від 18.01.2011р. посилається на те, що прокурору не надано право звертатися до суду в інтересах Установи "28 Управління начальника робіт", оскільки остання є господарюючим субєктом, а не органом державної влади чи місцевого самоврядування. Також посилається на те, що позивач не надав йому рахунків на оплату, та у нього були відсутні підстави для оплати за виконані роботи, отже, і вимоги щодо сплати санкцій необґрунтовані. Звертає увагу суду на те, що прокурор невірно розрахував інфляційні втрати та річні, оскільки непослідовно застосував індекси інфляції та не врахував вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року N2453-VI) в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством "Трест "Кривбасшахтопроходка" генеральний підрядник (надалі відповідач) та Установою "28 Управління начальника робіт" - субпідрядник (надалі позивач) було ук-ладено договір субпідряду №74/20 від 17.04.2009р. строком дії до пов-ного належного виконання сторонами своїх зобовязань. Додатковою уго-дою №1 від 31.12.2009р. дія договору була продовжена до 31.07.2009р.

Статтями 837, 838 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Згідно п. 1.1. договору субпідрядник зобовязався в межах договірної ціни виконати власними силами роботи по будівництву майданчика Автотранспортного цеху з автозаправною станцією на обєкті Державного підприємства «Дирекція підприємства, що будується на базі Новоконстянтинівського родовища уранових руд»відповідно до проектно-кошторисної документації, а генпідрядник зобовязався передати обладнання, матеріали, прийняти та оплатити роботу відповідно до умов договору. Договірна вартість робіт визначена 4920000,00 грн.

На виконання умов договору субпідрядник виконав роботи, а генпідрядник їх прийняв, про що сторона складено, підписано та скріплено печатками акти виконаних робіт (форма КБ-2в) на загальну суму 2813013,32 грн та довідки (форма КБ-3), копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.4. договору оплата виконаних робіт здійснюється протягом 15 банківських днів з моменту підписання (погодження) Генпідрядником документів, визначених п. 4.2-4.3, які є підставою для оплати. Вказаними пунктами передбачено, що генпідрядник здійснює щомісяця проміжні платежі за фактично виконані роботи на підставі акту (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3), засвідченої підписами уповноважених представників сторін. Пунктом 4.3. встановлені терміни передачі цих документів, а також вказано, що податкова накладна та рахунок надається протягом трьох днів з моменту підписання актів (форма КБ-2в) на загальну суму 2813013,32 грн та довідки (форма КБ-3).

На час звернення прокурора з позовом відповідач зобовязання щодо оплати виконаних робіт виконав частково в сумі 1983 772,82 грн. Заборгованість становила 829240,50 грн, що не заперечується відповідачем. Фактично вказаний борг утворився за виконані роботи, вартість яких була визначена в рахунках №88 від 30.11.2009р. (борг 101089,44 грн) та №102 від 28.12.2009р. (борг 728151,06 грн). Вказана заборгованість сплачена відповідачем під час розгляду справи згідно платіжних доручень №1733 від 14.12.2010р. та №1743 від 16.12.2010р., тобто з порушенням умов договору. В звязку з оплатою провадження у справі щодо стягнення боргу 829240,50 грн підлягає припиненню за відсутністю предмету спору на час розгляду справи.

Посилання відповідача на прострочення кредитора щодо надання рахунків суд вважає такими, що не ґрунтуються на умовах договору, оскільки проміжні оплати договір ставить в залежність від підписання сторонами акту (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3), які були підписані своєчасно, а податкова накладна та рахунок є додатковими документами, надання яких не впливає на строки розрахунків за договором.

Відповідно до ст. ст. 22, 78 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, сторонам також надано право укладання мирової угоди. Господарський суд не приймає відмови від позову та відмовляє в затвердженні мирової угоди, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В звязку із сплатою боргу позивач надіслав до суду заяву №963 від 20.12.2010р. про відмову від позову щодо стягнення інфляційних втрат - 77 199,77 грн, 3% річних - 19 647,32 грн, пені - 82068,63 грн. Також сторонами надано сумісну заяву про затвердження мирової угоди, згідно умов якої позивач відмовляється від вимог щодо стягнення інфляційних втрат - 77 199,77 грн, 3% річних - 19 647,32 грн, пені - 82068,63 грн в звязку із сплатою відповідачем суми боргу.

Разом з тим, відповідно до ст. 29 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Прокурор наполягає на тому, що відмова позивача від позову та укладена сторонами мирова угода порушують інтереси держави, та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати - 77 199,77 грн, 3% річних - 19 647,32 грн, пеню - 82068,63 грн.

Виходячи з вище наведеного, суд не приймає відмову позивача від позову та відмовляє в затвердженні укладеної сторонами мирової угоди.

З огляду на те, що відповідач порушив умови договору, відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. 3% річних за період прострочення платежів відповідно з 21.12.2009р. по 08.11.2010р. та з 26.01. по 08.11.2010р. становлять 19851,47 грн та підлягають стягненню в межах заявлених вимог 19 647,32 грн. Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з відповідно з грудня 2009р. по жовтень 2010р. включно становлять 8974,09 грн та з урахуванням індексу інфляції з січня по жовтень 2010р. включно - 57569,26 грн. Всього інфляційні втрати становлять 66543,35 грн. В решті вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 10656,42 грн задоволенню не підлягають, оскільки при їх розрахунку порушено принцип послідовності застосування індексів інфляції у визначеному періоді (не враховані показники індексу, що менші за 100%).

Посилання відповідача про застосування положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України при нарахування 3% річних не відповідають положенням закону, оскільки приписи цієї норми застосовуються при нарахуванні штрафних санкцій, до яких річні не відносяться, а являються складовою грошового зобовязання.

Умовами п. 16.4. договору передбачена сплата пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в разі прострочення генпідрядником своїх зобовязань щодо оплати виконаних робіт. Пеня за період прострочення платежу, з врахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з 22.12.09р. по 22.06.2010р. становить 10270,96 грн, з 26.01. по 26.07.2010р. 71797,67 грн. Всього 82068,63 грн.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Пунктом 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання. Зважаючи на те, що відповідач повністю виконав свої зобовязання щодо оплати виконаних робіт, суд вважає, що наявні підстави для зменшення пені та пеня підлягає стягненню в сумі 41034,32 грн (50% від встановленої суми).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та сплати неустойки, відшкодування збитків. Відповідач неналежним чином виконав зобовязання щодо оплати виконаних на його замовлення робіт, чим порушив умови договору та вище наведені положення закону.

З врахуванням встановлених обставин, вимоги прокурора обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі інфляційних втрат 66543,35 грн, 3% річних 19647,32 грн, пені 41034,32 грн. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Заперечення відповідача щодо права прокурора звертатися до суду з цим позовом судом відхиляються, виходячи з наступного.

Згідно п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визначених законом. За рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99 під поняттям «Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Прокурору надано право самостійно визначати в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави та в позові ним обґрунтовується необхідність їх захисту.

В своїй позовній заяві прокурор зазначив, що Установа "28 Управління начальника робіт" являється структурним підрозділом Міністерства оборони України, яке є центральним органом виконавчої влади, та якому надані повноваження щодо управління військовим майном. Вказане також слідує із Положення про Установу "28 Управління начальника робіт", яке затверджено наказом Міністра оборони України №506 від 15.10.2008р., та метою діяльності якої є виконання програм житлового і військового будівництва для Міністра оборони України. Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Міністерство оборони України, яке наділено відповідними повноваженнями. Тобто, прокурором обґрунтовано, в чому саме полягає порушення інтересів держави у спірних правовідносинах та суд доходить висновку про правомірність звернення прокурора з цим позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 16, 525, 526, ч. 1 ст. 611, 625, 837, 838 Цивільного кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В частині стягнення боргу 829240,50 грн провадження у справі припинити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопроходка" - 5002, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Кобилянського, буд. 124,а, код ОКПО 33355963 (р/р невідомі) на користь Установи "28 Управління начальника робіт" 97404, м. Євпаторія, АР Крим, вул. Казаса,15, код ОКПО 24967480 (р/р невідомі) інфляційні втрати 66543,35 грн (шістдесят шість тисяч пятсот сорок три грн 35 коп), 3% річних 19647,32 грн (девятнадцять тисяч шістсот сорок сім грн 32 коп), пеню 41034,32 грн (сорок одну тисячу тридцять чотири грн 32 коп).

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопроходка" - 5002, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Кобилянського, буд. 124,а, код ОКПО 33355963 (р/р невідомі) в доход державного бюджету державне мито 9975,00 грн (девять тисяч девятсот сімдесят пять грн 00 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп).

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П.Широбокова

Повне рішення складено 19 січня 2011р.