Рішення № 13505265, 21.01.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2011 р.

Справа № 01/157-38.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд», м.Київ

до відкритого акціонерного товариства «Горохівхліб», м.Горохів

про стягнення 175908,35 грн.

суддя: Якушева І.О.,

за участю представників:

від позивача: Леус А.Б. (дов. № 2-4/2 КЕ від 11.01.2011р.)

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 175908,35 грн., з них: 46101,55 грн. заборгованості за природний газ, переданий впродовж червня –листопада 2009р. на підставі договору № 1/3089 КЕ від 23.06.2009р., 4738,35 грн. пені за період з 25.10.2009р. по 25.04.2010р., 31118,51 грн. збитків, завданих інфляцією, за період листопад 2009р. –листопад 2010р., 1519,44 грн. процентів річних за період з 25.10.2009р. по 01.12.2010р., 92430,50 грн. збитків, пов’язаних із залученням грошових коштів для покриття дефіциту власних коштів за період з 25.10.2009р. по 01.12.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, а також пояснив, що в позовній заяві помилково зазначено про те, що відповідач розрахувався за поставлений природний газ на суму 309700 грн., правильною слід вважати суму 324700 грн.

Відповідач в письмових поясненнях №8 від 12.01.2011р. (а.с.65-68) позовних вимог не визнає в частині стягнення 4738,35 грн. пені, 26473,73 грн. збитків, завданих інфляцією, 92430,55 грн. збитків, пов’язаних із залученням грошових коштів для покриття дефіциту власних коштів; просить застосувати позовну давність за вимогою про стягнення пені та зобов'язати ТОВ «Компанія «Енерготрейд» здійснити перерахунок пені.

Заперечуючи проти позовних вимог в частині стягнення пені, збитків, завданих інфляцією, збитків, пов’язаних із залученням грошових коштів для покриття дефіциту власних коштів, позивач посилається на таке:

- вимога про стягнення 4738,35 грн. пені до задоволення не підлягає у зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст. 258 ЦК України до позовів про стягнення пені застосовується позовна давність терміном в 1 рік. Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення;

- ТзОВ «Компанія «Енерготрейд»невірно обчислило суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції;

- вимога про стягнення збитків в сумі 92 430,55 грн., які заподіяно ТОВ «Компанія «Енерготрейд»в зв'язку із залученням грошових коштів для покриття дефіциту власних коштів, є необґрунтованою, оскільки ТзОВ «Компанія «Енерготрейд»стверджує що їй заподіяно збитки, пов'язані із залученням грошових коштів для покриття дефіциту власних коштів. При цьому вказані збитки ТОВ «Компанія «Енерготрейд»розраховує як 0,5% річних від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати з боку ПрАТ «Горохівхліб». З наведеного можна зробити висновок, що ТОВ «Компанія «Енерготрейд»здійснювало залучення грошових коштів і таке залучення здійснювалось під 182,5% річних. В розумінні ст. 22 ЦК України під збитками визнаються: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 623 ЦК України розмір збитків доказується кредитором. Збитки визначаються з врахуванням ринкових цін.

Відповідно до ст.ЗЗ ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як ні підставу своїх вимог. Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджувалися іншими засобами доказування.

Таким чином, ТзОВ «Компанія «Енерготрейд»повинно довести, що ним здійснювалось залучення грошових коштів для покриття дефіцита власних грошових коштів; залучення здійснювалось під відсотки в розмірі 182,5% річних; ставка залучення грошових коштів в розмірі 182,5% річних не є завищеною, а є ринковою, але вказані докази відсутні.

Також відповідач надіслав до суду клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи у зв’язку із перебуванням у відпустці юрисконсульта відповідача.

Ухвалою про порушення провадження у справі від 28.12.2010р. відповідача було зобов’язано до 18.01.2011р. подати суду письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження.

На виконання вимог суду відповідач надіслав до суду відзив №8 від 12.01.2011р.

Умовами відкладення розгляду справи є такі обставини, які не дають можливості розглянути її в даному судовому засіданні, але вони можуть бути усунені судом і особами, які беруть участь у справі, до наступного судового засідання. Обставин, через які спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, відповідач не навів, необхідності участі свого представника в судовому засіданні не обґрунтував. Явка представника відповідача в судове засідання, призначене на 20.01.2011р., не визнавалась обов’язковою. Разом з цим доказів на підтвердження перебування юрисконсульта відповідача у відпустці не подано. Представник позивача вважає клопотання необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилено, справу розглянуто за відсутності представника відповідача, зважаючи на належне повідомлення відповідача про судовий розгляд, за наявними матеріалами з врахуванням заперечень відповідача на позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

встановив:

23.06.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд» і відкритим акціонерним товариством „Горохівхліб” було укладено договір № 1/3089 КЕ на постачання природного газу, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов’язувався передати, а споживач прийняти та оплатити природний газ в обсязі 182 000 тис.м3 (в тому числі по місяцям, тис.м3 , згідно до таблиці № 1) в термін та в порядку, обумовлених даним договором.

Відповідно до п. 1.2. загальна вартість природного газу, що реалізується відповідно до таблиці №1, обумовлена у протоколі погодження ціни (додаток №1) до даного договору.

На виконання умов зазначеного договору позивач впродовж червня –листопада 2009 року передав відповідачу природного газу на суму 370801,55 грн.

Відповідно до п. 4.3., п.п.4.3.1. договору № 1/3089 КЕ від 23.06.2009р., платежі за природний газ споживач здійснює шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника грошових коштів у такому порядку: 100% місячного обсягу природного газу, вказаного у реєстрі (таблиця № 1), споживач сплачує постачальнику до 25 числа місяця, попереднього місяцю поставки у порядку планового платежу, крім того споживач сплачує цільову надбавку до тарифу на природний газ у розмірі визначеному на підставі чинного законодавства.

Відповідач зобов'язання по оплаті вартості спожитого за період червень-листопад 2009р. природного газу виконав частково –на суму 324700 грн.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що в позовній заяві помилково зазначено про те, що відповідач розрахувався на суму 309700 грн.

Отже, залишок заборгованості відповідача за природний газ, переданий впродовж червня - листопада 2009 року, складає 46101,55 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

У відповідності із ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України за господарським зобов’язанням один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору Згідно із ст.ст.526, 599, ч.ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 46101,55 грн. залишку заборгованості за переданий природний газ обґрунтована і підлягає до задоволення.

Звертаючись з позовом до господарського суду, позивач просить також стягнути з відповідача 4738,35 грн. пені за період з 25.10.2009р. по 25.04.2010р.

Вимога про стягнення 4738,35 грн. пені, нарахованої за період з 25.10.2009р. по 25.04.2010р., за порушення строків оплати вартості газу, до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

У відповідності із п.1 ст.230, п.6 ст.232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В даному випадку п.5.2. договору № 1/3089 КЕ від 23.06.2009р. передбачено, що за порушення термінів платежу, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, шо діяла у період, за який сплачується пеня, відшкодовує збитки постачальнику, пов'язані із залученням грошових коштів для покриття дефіциту власних коштів у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Як встановлено п. 4.3., п.п.4.3.1. договору № 1/3089 КЕ від 23.06.2009р., платежі за природний газ споживач здійснює шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника грошових коштів у такому порядку: 100% місячного обсягу природного газу, вказаного у реєстрі (таблиця № 1), споживач сплачує постачальнику до 25 числа місяця, попереднього місяцю поставки у порядку планового платежу, крім того споживач сплачує цільову надбавку до тарифу на природний газ у розмірі визначеному на підставі чинного законодавства.

Частина 1 статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації у судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України.

Так, за змістом пункту 1 частини 2 ст. 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік.

Згідно із ст.ст. 260, 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Враховуючи п.4.3., п.п.4.3.1. договору, відповідач мав розрахуватися за природний газ, отриманий впродовж листопада 2009 року 25.10.2009р.

Отже, початок перебігу строку позовної давності для стягнення пені за порушення строків оплати відповідачем вартості природного газу, починається 25.10.2009 року і закінчується 25.10.2010 року.

Як вбачається з конверту (а.с.62) позивач надіслав позовну заяву до суду 20.12.2010р.

Згідно з розрахунком, пеня за порушення відповідачем строків оплати вартості природного газу нарахована позивачем за період з 25.10.2009р. по 25.04.2010р. в розмірі 4738,35 грн.

Отже, позивачем пропущено строк позовної давності для стягнення 4738,35 грн. пені, нарахованої за період з 25.10.2009р. по 25.04.2010р.

Відповідно до п.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач до прийняття судом рішення заявив про сплив позовної давності для стягнення 4738,35 грн. пені.

А тому в позові про стягнення пені, нарахованої за період з 25.10.2009р. по 25.04.2010р., в розмірі 4738,35 грн. слід відмовити.

Клопотання відповідача зобов'язати ТОВ «Компанія «Енерготрейд»здійснити перерахунок пені за період від дати, що на рік менша від дати звернення ТзОВ «Компанія «Енерготрейд» із позовом до 25.04.2010р. до задоволення не підлягає у зв’язку із його необґрунтованістю. Позивач самостійно визначає способи захисту своїх прав, а також періоди, за які він вважає слід нарахувати штрафні санкції.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку із порушенням відповідачем строків оплати вартості природного газу, встановленого п.4.3., п.п.4.3.1. договору № 1/3089 КЕ від 23.06.2009р., з нього на підставі п.2 ст.625 ЦК України слід стягнути 1519,44 грн. процентів річних за період з 25.10.2009р. по 01.12.2010р. (розрахунок нарахування знаходиться в матеріалах справи –а.с. 13).

Перевіривши правильність розрахунку збитків, завданих інфляцією, наведений в додатку №5 до позовної заяви (а.с.13), суд відзначає, що він не відповідає вимогам листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

Зважаючи на порушенням відповідачем договірних строків оплати вартості природного газу, з нього слід стягнути 4471,83 грн. збитків, завданих інфляцією, за період листопад 2009р. –жовтень 2010р., виходячи з розрахунку:

- 46101,55 х 101,1% (індекс інфляції за листопад 2009р.) = 46608,67; 46608,67 - 46101,55 = 507,12 грн.;

- 46101,55 х 100,9% (індекс інфляції за грудень 2009р.) = 46516,46; 46516,46 - 46101,55 = 414,91 грн.;

- 46101,55 х 101,8% (індекс інфляції за січень 2010р.) = 46931,37; 46931,37 - 46101,55 = 829,82 грн.;

- 46101,55 х 101,9% (індекс інфляції за лютий 2010р.) = 46977,48; 46977,48 - 46101,55 = 875,93 грн.;

- 46101,55 х 100,9% (індекс інфляції за березень 2010р.) = 46516,46; 46516,46 - 46101,55 = 507,12 грн.;

- 46101,55 х 99,7% (індекс інфляції за квітень 2010р.) = 45963,24; 45963,24 - 46101,55 = -138,31 грн.;

- 46101,55 х 99,4% (індекс інфляції за травень 2010р.) = 45824,94; 45824,94 - 46101,55 = -276,60 грн.;

- 46101,55 х 99,6% (індекс інфляції за червень 2010р.) = 45917,14; 45917,14 - 46101,55 = -184,41 грн.;

- 46101,55 х 99,8% (індекс інфляції за липень 2010р.) = 46009,34; 46009,34 - 46101,55 = -92,21 грн.;

- 46101,55 х 101,2% (індекс інфляції за серпень 2010р.) = 46654,77; 46654,77 - 46101,55 = 553,22 грн.;

- 46101,55 х 102,9% (індекс інфляції за вересень 2010р.) = 47438,49; 47438,49 - 46101,55 = 1336,94 грн.;

- 46101,55 х 100,5% (індекс інфляції за жовтень 2010р.) = 46332,05; 46332,05 - 46101,55 = 230,51 грн.

А тому у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 26646,68 грн. збитків, завданих інфляцією, (31118,51 –4471,83) слід відмовити.

Позовна вимога в частині стягнення з відповідача 92430,50 грн. збитків, пов’язаних із залученням грошових коштів для покриття дефіциту власних коштів, нарахованих відповідно до п.5.2. договору № 1/3089 КЕ від 23.06.2009р. до задоволення не підлягає.

Пунктом 5.2. договору № 1/3089 КЕ від 23.06.2009р. передбачено, що за порушення термінів платежу, споживач відшкодовує збитки постачальнику, пов'язані із залученням грошових коштів для покриття дефіциту власних коштів у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно із ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.623 Цивільного кодексу України розмір збитків доказується кредитором.

Поряд з цим, для вжиття такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

При відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не наступає.

Згідно ст.614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Водночас, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач у встановленому законом порядку не довів факту залученням ним грошових коштів для покриття дефіциту власних коштів, причинного зв’язку між фактом неоплати відповідачем вартості природного газу і збитками, пов’язаними із залученням грошових коштів.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача на нього відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України слід покласти судові витрати по справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 173, 193, 223, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 258, 260, 261, 267, 526, 546, 549, 599, 610, 611, 623, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Горохівхліб»(м.Горохів, вул. І.Франка, 12, код ЄДРПОУ 00377294) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд»(м.Київ, вул.М.Тимошенка, 29, код ЄДРПОУ 33240206) 46101 грн. 55 коп. заборгованості, 4471 грн. 83 коп. збитків, завданих інфляцією, 1519 грн. 44 коп. процентів річних, а всього 52092 грн. 82 коп.; 520 грн. 92 грн. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 69 грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя І. О. Якушева

Повний текст рішення

складено та підписано

21.01.11