Ухвала суду № 135052434, 20.03.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/3667/19

Провадження № 2-і/274/37/26

Ухвала

Іменем України

20.03.2026 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., при секретарі Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у справі №274/3667/19, стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", боржник: ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бердичівський відділ державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

встановив:

Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить замінити стягувача у виконавчому листі №274/3667/19 від 25.03.2020, виданого Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "«Приватбанк» боргу, а саме: ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» та видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа по справі №274/3667/19 від 25.03.2020.

В обґрунтування вимог заяви посилається на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого ОСОБА_1 було надано грошові кошти на споживчі цілі та встановлений графік повернення. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено та на виконання рішення видано виконавчий лист №274/3667/19 від 25.03.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором.

22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТзОВ «Капіталресурс». Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами по справі.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа зазначає, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №61895998 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 23.02.2021 державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

Заявник стверджує, що у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, у зв`язку з чим змушений звернутися до суду з даною заявою.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 10.03.2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» прийнято до розгляду ( а.с. 20).

Представник заявника згідно поданої заяви просить суд розгляд вказаної заяви провести без його участі ( а.с. 3- зворот).

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, що в порядку ст. 442 ЦПК України не перешкоджає подальшому розгляду заяви.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного висновку.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 ЦК України).

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто, процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

З цього випливає, що у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження та її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" та ст.442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про зміну сторони виконавчого провадження - стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутися із заявою про зміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення.

Вирішуючи вимоги щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні, суд виходить з наступного.

У заяві про заміну сторони виконавчого провадження заявник посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за рішенням суду про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, оскільки на підставі договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року заявник є правонаступником АТ КБ «Приватбанк».

Однак до заяви не додано повного тексту договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року та додатки до такого договору. Із 16 сторінок заявником додано лише 4 з них, що позбавляє суд можливості дослідити його зміст.

З неповного тексту договору факторингу вбачається, що 22.08.2025 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (клієнт) відступає належні йому права грошової вимоги до позичальників, зазначених у Реєстрі боргових зобов`язань, а ТОВ «Капіталресурс» (фактор) здійснює фінансування шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим договором (а.с. 7 - 8).

Як слідує із неповного тексту договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, моментом (днем) переходу до аактора Прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі відповідного Реєстру боргових зобов`язань (за формою, що наведена у Додатку №2 до цього договору), що відповідає частині основних договорів за відповідним етапом відступлення Прав вимоги, як зазначено у попередньому абзаці цього договору, який підписується сторонами на паперових носіях і в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін.

Разом з тим, заявником не підтверджено, що надана копія Акту приймання-передачі відповідного Реєстру боргових зобов`язань відповідає формі, що наведена у Додатку №2 до цього договору, який є невід`ємною частиною договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року (такий додаток відсутній).

Із копії Акту №2 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань №2 від 08.09.2025 слідує, що клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боргових зобов`язань №2 від 05.09.2025. Кількість основних договорів, за якими відступаються Права вимоги складає 52412. Заборгованість боржників за Правами грошової вимоги становить 665954472,11 грн (а.с.9, 11).

Суд вважає, що без оцінки повного змісту договору факторингу, в т. ч. на предмет фінансування фактором клієнта, неможливо встановити виконання всіх умов для переходу права вимоги, відповідно неможливо вважати доведеним факт правонаступництва заявника за кредитним договором за яким боржником є ОСОБА_1 .

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимога або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обстави (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обстави, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обстави справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Подання заявником доказів на підтвердження обставин правонаступництва є обов`язковим для вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Отже заявником не додано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів на підтвердження того, що відповідно до договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025 року АТ КБ «Приватбанк» дійсно відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» свої права вимоги саме за кредитним договором, в якому боржником є ОСОБА_1 .

За таких обставин суд вважає, що заявником не доведено факту відступлення АТ КБ «Приватбанк» своїх прав вимоги за кредитним договором, в якому боржником є ОСОБА_1 . Відтак, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони виконавчого провадження задоволенню не підлягають у зв`язку з їх недоведеністю.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа.

Як вбачається з постанови державного виконавця Бердичівського МРВ ДВС ЦЗМРУ МЮ (м.КиївХмельницький) від 23.02.2021 у ВП №61895998 виконавчий лист №274/3667/19 від 25.03.2020 повернуто стягувачу (а.с.12).

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_1 , на підставі виконавчого листа№274/3667/19 від 25.03.2020 немає (а.с.10).

Як передбачено п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Діючим законодавством визначено, що дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом( довідка про наявність/ відсутність заборгованості), адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року за №8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" визначено, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 року "Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Положеннями ч. 1 ст. 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище цивільних процесуальних норм, суд дійшов висновку про те, що дублікат виконавчого листа може бути виданий судом лише у разі втрати отриманого раніше оригіналу виконавчого листа. Будь-які інші підстави для видачі судом дублікату виконавчого листа, законодавець не передбачив.

Доказів про втрату виконавчого листа № 274/3667/19 від 25.03.2020 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 суду не надано, таким чином суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс" в повному обсязі.

Керуючись ст.12-13,.55, 76-81,89,211,247,258-261,354 442,п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс" про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у справі №274/3667/19 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Суддя: Т.М. Вдовиченко