Рішення № 13505239, 18.01.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2011 р.

Справа № 2/132-38.

за позовом Приватне підприємство "Вальдес"

до відповідача: Дочірнє підприємство "Волинський облавтодор" "Автомобільні дороги України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служба автомобільних доріг України у Волинській області

про стягнення 1 117 334 грн. 69коп. пені

та зустрічним позовом Волинського транспортного прокурора в інтересах держави в особі ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, Дочірнього підприємства “Волинський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, м. Луцьк,

до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрмонтажсервіс”, м. Київ,

Приватного підприємства “Вальдес”, м. Кременчук,

про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним

Суддя: Черняк Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Таранова Х. С. –представник, дов. від 20.12.2010р.

від відповідача: Богдан А. Ю. –адвокат, дов. №2 від 19.01.2009р., Павлів І.В. –директор товариства,

від Служби автомобільних доріг України у Волинській області: Кінах Т. М. –представник, дов. №19/1.6. від 04.08.2010р.,

В судовому засіданні взяв участь: Ревуха І.В., прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області, посвідчення від 04.02.2010 року №167

Оскільки представники сторін не заявили клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 – 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.ст. 22, 29 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.

Суть спору: Приватне підприємство “Вальдес” звернулося до господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства “Волинський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення 7 090 195,42 грн., з яких 4 935 604,58 грн. основного боргу, 1 117 334,69 грн. пені, 147 416,97грн. 3% річних та 889 839,18 грн. інфляційних втрат по договору №27-VI від 27.10.2008 р. про відступлення права вимоги та витрат по сплаті державного мита 25 500 грн. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 118 грн. Свої вимоги обґрунтувало тим, що відповідач не провів оплату отриманого товару в строки, обумовлені договором та специфікаціями до нього, у зв'язку з чим, відповідно до норм чинного законодавства застосувало до відповідача господарські санкції.

Рішенням господарського суду Волинської області від 15.04.2010р. у даній справі позов задоволено повністю, а саме стягнуто з відповідача на користь ПП "Вальдес" 986 749 грн. 96 коп. пені.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2010р. у справі №03/54-38 рішення господарського суду Волинської області від 15.04.2010р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2010р. скасовано та справу передано на новий розгляд (а.с.241--247, т.3).

Волинський транспортний прокурор в інтересах держави в особі ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, Дочірнього підприємства “Волинський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” звернувся до відповідачів: ТОВ “Укрмонтажсервіс” та ПП “Вальдес" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №27-VI від 27.10.2008р., укладений між ТзОВ “Укрмонтажсервіс” та ПП “Вальдес".

Ухвалою господарського суду Волинської області від 19.11.2010р. розгляд зустрічного позову об’єднано з первісним позовом для спільного розгляду (а.с.11, т.IV).

Представник підприємства "Вальдес" в судовому засіданні підтримав свої вимоги про стягнення з відповідача пені, а відносно позову про визнання договору недійсним - заперечив, пояснивши суду, що за результатами розгляду Вищим Господарським судом в березні 2010 року касаційних скарг Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Приватного підприємства «Вальдес» було прийнято постанову, відповідно до якої: встановлено факт укладення 27.10.2008р. ТзОВ «Укрмонтажсервіс» та ПП«Вальдес» договору №27-VІ про відступлення права вимоги; встановлено, що відповідно до п.1 згаданого Договору ПП «Вальдес» набуло права вимоги, належного ТОВ «Укрмонтажсервіс» згідно з Договором №31 від 10.03.2006р. в сумі 10 460 604,58 грн., як по основному зобов'язанню так і по штрафних санкціях (пеня, неустойка), які вже виникнули і можуть виникнути в майбутньому; встановлено обґрунтованість стягнення з Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 168 325,49 грн.-3% річних, 1 015 433,08 грн, - індексу інфляції у відповідності до договору №27-VІ про відступлення права вимоги від 27.10.2008р. та Договору №31 від 10.03.2006р. Враховуючи вищевикладене, Вищим Господарським судом України фактично констатовано (встановлено) чинність (законність) договору №27-VІ про відступлення права вимоги від 27.10.2008р. та договору №31 від 10.03.2006р. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не звертався до господарського суду із заявою про зменшення розміру штрафних санкцій в порядку ст. 83 ГПК України. Виходячи з наведеного, апеляційний господарський суд не вбачає правових підстав для застосування наданого йому п. 3 ст. 83 ГПК України права. У своїй постанові від 12.10.2010 р. Вищий Господарський суд України констатував, що «Вищий господарський суд України в Постанові від 09.03.2010 року визнав правильним висновок судів про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім договірних зобов'язань щодо оплати отриманого ним бітуму, з урахуванням інфляційних втрат». При винесенні Постанови від 12.10.2010р., Вищий Господарський суд України не врахував ту обставину, що Відповідач - Дочірнє підприємство "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в жодному документі під час розгляду справи до моменту розгляду справи № 03/54-38 в Вищому господарському суді України не ставив під сумнів дійсність (чинність та законність) договору №27-VІ про відступлення права вимоги від 27.10.2008р. та договору №31 від 10.03.2006р., а тим більше не ставив вимоги про його неукладеність. Твердження відповідача ДП "Волинський облавтодор" та позивача за зустрічним позовом Волинської транспортної прокуратури про неукладеність договору поставки №31 від 10.03.2006 р. через непогодження сторонами істотних умов договору, а також про позадоговірний характер поставки, не можуть прийматись до уваги з огляду на те, що факт отримання товару відповідач не заперечує. Предметом договору поставки № 31 від 10.03.2006 р. є згідно п.1.1. бітум нафтовий марки БНД 60/90, БНД 90/130 та щебнева продукція. Ціна поставленого бітуму дорожнього зазначалась у Додаткових угодах до договору №31 та Специфікаціях, які є невід'ємними частинами Договору поставки № 31 від 10.03.2006 р. Відповідно до приписів розділу 6.1 договору № 31 сторони досягли згоди про строк виконання зобов'язання по поставці, оскільки, обумовили, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2010р. Строк виконання зобов'язання поставки вважається обумовленим і тоді, коли в договорі відсутні конкретні строки передачі товарів, але визначений строк дії договору.

Прокурор та представник підприємства "Облавтодор" в судовому засіданні позовні вимоги про визнання договору №27-VI від 27.10.2008р. недійсним, підтримали.

В обґрунтування своїх вимог "Облавтодор" пояснив, що юридична природа договору поставки продукції № 31 від 10 березня 2006 року, який укладений між ТОВ «Укрмонтажсервіс» і дочірнім підприємством «Волинський облавтодор», свідчить про те, що даний договір є неукладеним. Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати(поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар(товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар(товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Пунктом 6.1 зазначеного договору встановлено термін дії даного договору: з моменту його підписання до 31 грудня 2010 року. Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України «Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення». Цією ж статтею ЦК України визначено поняття терміну: «Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення». Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином та рішенням суду. Згідно ст.252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Отже, строки поставки, інші строки, що мають значення для договорів поставки не є тотожними поняттями поняттям термін та строк дії договору. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ГК України у разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо). З тексту договору № 31 від 10.03.2006 року та додатків до нього вбачається, що сторони - ТОВ «Укрмонтажсервіс» і ДП «Волинський облавтодор» в порушення вимог ст. 267 ГК України не узгодили ні строків поставки продукції, ні строків подачі заявок на поставку, ні графіків поставок, що в даному випадку є недопустимим. Відповідно до вимоги ч. 2 ст. 180 ГК України та ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 265, ч.2 ст. 267 ГК України та ст. 712 ЦК України по відношенню до договору поставки строки поставки є істотними умовами договору поставки. Відсутність таких строків саме в договорі поставки згідно ч. 2 ст. 180 та ч. 8 ст. 181 ГК України свідчить про неукладеність договору або такий договір вважається неукладеним(таким, що не відбувся), а відповідно неукладений договір не є підставою виникнення зобов'язань та обов'язків щодо його виконання. Крім цього, в договорі № 31 від 10.03.2006 року не зазначено ціни, яка в господарських зобов'язаннях є формою грошового визначення вартості продукції, що підлягала реалізації, чим порушено також ч. З ст. 180 ГК України та ч. 2 ст. 189 ГК України, згідно якої ціна є істотною умовою господарського договору. Також у вказаному договорі не зазначено загальної кількості продукції, її асортименту та якості, що суперечить ч. 4 ст. 180, ч. 2 ст. 266 та ч. 2 ст. 268 ГК України, відповідно до яких дані умови є істотними для договору поставки, а їх відсутність вказує на те, що договір не відбувся. Фактично правовідносини між ТОВ «Укрмонтажсервіс»та дочірнім підприємством «Волинський облавтодор» існували у відповідності зі ст. 11 Цивільного кодексу України не на підставі договору, а на підставі інших правочинів та на підставі інших юридичних фактів. Поставка бітуму нафтового та щебеневої продукції проводилась на підставі усних правочинів у відповідності до ст. 203, 204, 205, 206 ЦК України, які знаходили своє підтвердження в рознарядках дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» на поставку продукції, двосторонніх специфікаціях, залізничних та видаткових накладних, платіжними дорученнями про оплату поставленої продукції, які є письмовим підтвердженням усного правочину між сторонами, як юридичними особами. В неукладеному договорі № 31 від 10.03.2006 року дані форми документів не передбачені. Договір № 27-VІ від 27.10.2008 року про відступлення права вимоги, жий укладено між ТОВ "Укрмонтажсервіс" та Г!П "Вальдес" на підставі договору № 31 від 10 березня 2006 року, який згідно закону вважається неукладеним. Таким чином, договір про відступлення права вимоги укладений на підставі неіснуючого договору між первісним кредитором та боржником, а тому є незаконним та недійсним.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажсервіс" (постачальник) та Дочірнім підприємством “Волинський облавтодор” (покупець) був укладений договір поставки №31 (а.с.23-25, 160,162, т.1).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 розділу 1 договору постачальник приймає на себе обов’язки поставити окремими партіями бітум нафтовий марки БНД 60/90, БНД 90/130 та щебеневу продукцію, покупець прийняти та сплатити за отриманий товар; поставка (відпуск) кожної партії товару попередньо узгоджується по кількості, ціні, термінах відвантаження (відпуску) (а.с.23, т.I).

Як вбачається з матеріалів справи поставка бітуму нафтового дорожнього проводилася на підставі специфікацій №12 від 15.07.2008р.; № 13 від 15.08.2008р.; № 14 від 18.08.2008р. до договору №31 від 10.03.2006р., в яких зазначена кількість, ціна товару, загальна сума, а також термін оплати впродовж 30 календарних днів з моменту передачі товару (а.с.26, 29, 32, т.I); видаткових накладних від 15 липня 2008р., 15 серпня 2008 року та 18 серпня 2008 року (а.с.27-28, 30-31, 33, т.I).

Розрахунки проводилися відповідачем згідно платіжних доручень на рахунки в банку ПП "Вальдес" (а.с.34-38, 42-46, т.I).

27.10.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмонтажсервіс" (первісний кредитор) та Приватним підприємством "Вальдес" (новий кредитор) був укладений договір №27-У1 про відступлення права вимоги (а.с.20-21, 90т.I) та додаткові угоди до нього від 11.12.2008р. та від 12.12.2008р.(а.с.52, 91-92, 163 т.I).

Документи, що підтверджують право вимоги за Основним договором передавалися первісним кредитором новому кредитору згідно акту приймання-передачі від 28.10.2008р. (а.с.53, т.I) та протоколу заліку взаємних вимог від 28.11.2008р. (а.с.96, т.I).

Згідно пункту 1.1 розділу 1 договору про відступлення права вимоги первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належної первісному кредиторові згідно з договором №31 від 10.03.2006р., укладеним між первісним кредитором та ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" виключно в частині, визначеній пунктом 1.2 цього договору (а.с.20, 90, т.I).

Пунктом 1.2 даного договору передбачено, що предметом права вимоги являється заборгованість ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" перед первісним кредитором за поставлений та переданий у його власність первісним кредитором бітум нафтовий дорожній по основному договору в сумі 10 460 604 грн. 58 коп. як по основному зобов’язанню так і по штрафних санкціях (пеня, неустойка), які вже виникнули і можуть виникнути в майбутньому (а.с.20-90, т.I).

Як вбачається з повідомлення про відступлення права вимоги №63 від 28.10.2008р., Приватне підприємство "Вальдес" повідомило, що ТзОВ "Укрмонтажсервіс" відступив своє право вимоги заборгованості в сумі 10 460 604,58 грн., що існує у ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" перед ТзОВ "Укрмонтажсервіс" по договору поставки №31 від 10.03.2006р. на користь нового кредитора - Приватного підприємства "Вальдес", а ДП "Волинський облавтодор" на цьому ж повідомленні підтвердив, що письмово повідомлений 28.10.2008р. про зміну кредитора у договорі №31 від 10.03.2006р. і обізнаний про необхідність виконання зобов'язання в сумі 10 460 604,58 грн. по договору №31 від 10.03.206р. на користь нового кредитора - ПП "Вальдес". Повідомлення підписано директором ПП "Вальдес" та директором ДП "Волинський облавтодор" (а.с.22, 93, т.I).

Відповідно до підпунктів 2.2.1, 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 договору про відступлення права вимоги новий кредитор має право вимагати від боржника належного виконання основного договору; вимагати від боржника, у випадку наявності підстав, сплати штрафних санкцій за неналежне виконання основного зобов'язання (а.с.20, 90, т.I).

Пунктом 5.3 розділу 5 цього ж договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (а.с.20, 90, т.I).

Згідно пункту 5.1 розділу 5 договору поставки №31 за несвоєчасний термін оплати згідно з пунктом 2.2.2 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (а.с.24, 161, т.I).

Позивач відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в позовній заяві просив стягнути пеню в розмірі 1 117 334,69 грн. за період з 15.08.2008р. по 19.03.2009р. Рішенням господарського суду Волинської області від 15.04.2010р. позовні вимоги задоволені були в сумі 986 749,96 грн.

Враховуючи те, що

Приписами ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Пунктом 6.1 договору поставки продукції №31 від 10 березня 2006 року, який укладений між ТзОВ "Укрмонтажсервіс" і дочірнім підприємством "Волинський облавтодор" встановлено термін дії договору до 31.12.2010року. Відповідно до п. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення".

А також у даній статті є визначення поняття терміну: "терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення". Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином та рішенням суду.

Згідно ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Отже, строки поставки, інші строки, що мають значення для договорів поставки не є тотожними поняттями поняттям термін та строк дії договору.

Приписами ч.4 ст. 267 ГК України встановлено, якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо). З тексту договору №31 від 10.03.2006 року та додатків до нього вбачається, що сторони - ТзОВ "Укрмонтажсервіс" ДП "Волинський облавтодор" не узгодили ні строків поставки продукції, ні строків подачі заявки на поставку, ні графіків поставки.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 180 ГК України та ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Враховуючи положення ч.1 ст. 265, ч. 2 ст. 267 ГК України, ст. 712 ЦК України по відношенню до договору поставки строки поставки є істотними умовами договору поставки.

В порушення вимог ч. 3 ст. 180, ч.2 ст. 189 ГК України в договорі №31 від 10.03.2006р. не зазначено ціни, яка в господарських зобов’язаннях є формою грошового визначення вартості продукції, що підлягала реалізації.

Не зазначено загальної кількості продукції, її асортименту та якості, як передбачено ч. 4 ст. 180, ч. 2 ст. 266 та ч. 2 ст. 268 ГК України, відповідно до яких дані умови є істотними для договору поставки, а їх відсутність вказує на те, що договір не відбувся.

Фактично правовідносини між ТОВ «Укрмонтажсервіс» та дочірнім підприємством «Волинський облавтодор» існували у відповідності зі ст.11 Цивільного кодексу України не на підставі договору, а на підставі інших правочинів та на підставі інших юридичних фактів.

Поставка бітуму нафтового та щебеневої продукції проводилась на підставі усних правочинів у відповідності до ст. 203, 204, 205, 206 ЦК України, які знаходили своє підтвердження в рознарядках дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» на поставку продукції, двосторонніх специфікаціях №12 від 15.07.2008р., №13 від 15.08.2008р. та №14 від 18.08.2008р. до договору №31 від 10.03.2006р., залізничних та видаткових накладних від 15.07.2008р., 15.08.2008р., 18.08.2008р., платіжними дорученнями (а.с. 34-38, 42-46, т.1).

Епізодичні поставки нафтобітуму та щебеневої продукції відбувалися лише в період квітня-серпня 2008 року.

Проте, в період з 10 березня по 31 березня 2008 року поставок по договору не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ГК України договори поставки, які укладені на строк більше одного року є довгостроковими договорами.

Таким чином, договір № 31 від 10.03.2006 року, який укладений на строк з 10 березня 2006 року по 31 грудня 2010 року, є довгостроковим.

Частиною 3 статті 267 ГК України визначено, що якщо в довгостроковому договорі кількість поставки визначено лише на рік або менший строк, у договорі повинен бути передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на наступні періоди до закінчення строку дії договору. Якщо такий порядок не передбачений, договір вважається укладеним на один рік.

Як вбачається з положень договору № 31 від 10.03.2006 року кількість поставки ні на один рік, ні на менший строк взагалі не визначена, як і не передбачений порядок погодження сторонами строків поставки на наступний періоди.

Відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 12.10.2010р. у даній справі колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 267 ГК України договір № 31 від 10.03.2006 року вважається укладеним на один рік, строк його дії закінчився 10 березня 2007 року, навіть при умові його укладеності.

27 жовтня 2008р. між ТзОВ «Укрмонтажсервіс» (Первісний кредитор) та ПП "Вальдес" (новий кредитор) укладено договір №27-VI про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісним кредитором відступлено, а новим кредитором набуто право вимоги на заборгованість ДП "Волинський облавтодор" за поставлений бітум нафтовий дорожній згідно, договору поставки №31 від 10.03.2006р. в сумі 10 460 604,58 грн. У цей же день на виконання згаданого договору підписано акт приймання - передачі документів: договору поставки №31 від 10.03.2006р., додаткові угоди №5, №7. №8 до договору, специфікації №12 ( в частині 1 335 794,56 грн.), №13 та №14, видаткові накладні №ІМ-00143 (в частині 1 335 794,56 грн.) та №ІМ-00177.

Аналіз договору № 27-VI від 27.10.2008 року про відступлення права вимоги, який укладено між ТОВ "Укрмонтажсервіс" та ПП "Вальдес" на підставі договору № 31 від 10 березня 2006 року, який згідно закону вважається неукладеним, строк дії якого сплив ще 10 березня 2007 року, вказує на те, що договір про відступлення права вимоги укладений на підставі неіснуючого договору між первісним кредитором та боржником, а тому є незаконним та недійсним (як зазначено в Постанові Вищого господарського суду від 12.10.2010р. у даній справі).

Відповідно до вимог вказаного договору новому кредитору - ПП "Вальдес" передано право вимоги не тільки основного боргу, але і право вимоги по сумах штрафних санкцій (пеня, неустойка, штрафи), інших видів відповідальності, збитків, завданих неналежним виконанням та невиконанням умов основного договору, що суперечить п. 5.1 неукладеного та неіснуючого договору №31 від 10.03.2006 року, згідно якого встановлено відповідальність покупця за несвоєчасну оплату суми заборгованості за отриманий товар лише у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи викладене, слід зазначити, що первісний кредитор передав новому кредитору недійсну та незаконну вимогу, зокрема, щодо штрафних санкцій, за що згідно ст. 519 ЦК України несе відповідальність перед новим кредитором.

В свою чергу, строки оплати товару, встановлені пунктом 4.1 договору №31 від 10.03.2006 року, на протязі 45 календарних днів з дати поставки є недійсними, оскільки даний договір є неукладеним.

Також строки оплати товару впродовж 30 календарних днів з моменту передачі товару, встановлені в специфікаціях до договору від 10 березня 2007 року є також недійсними, оскільки передача товару здійснювалася в 2008 році, коли даний договір вже не діяв, оскільки строк його дії сплив ще 10 березня 2007 року.

Отже, строк (термін) виконання боржником - дочірнім підприємством «Волинський облавтодор» свого обов'язку по оплаті товару первісному кредитору - ТзОВ «Укрмонтажсервіс» не був встановлений ні договором і, навіть, не був визначений моментом пред'явлення вимоги (за змістом ч.1 ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом).

Наведене свідчить, що укладення оспорюваного договору та відступлення права вимоги здійснено сторонами всупереч норм цивільного законодавства, зокрема ст. 203, 514 ЦК України.

Згідно наведених доказів по справі, позовні вимоги ДП "Волинський облавтодор" про визнання недійсним договору №27-VI від 27.10.2008р. підлягають до задоволення, а в позовних вимогах ПП "Вальдес" про стягнення 1 117 334,69 грн. - необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, ст.ст. 11, 203, 251, 514, 519, 638, 712 ЦК України, ст.ст. 180, 189, 252, 265, 266, 267, 268 ГК України, Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Визнати недійсним договір №27-VI про відступлення права вимоги від 27 жовтня 2008 року, укладений між ТзОВ «Укрмонтажсервіс» та ПП "Вальдес".

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрмонтажсервіс” (01103, м.Київ, вул. М.Драгомирова, 4, п/р 2600511976 в АБ "Райффайзен банк Аваль", м.Київ, МФО 300335, код ЄДРПОУ 32109891) та Приватного підприємства “Вальдес” (39623 м.Кременчук, вул. 60-річчя Жовтня, 138, код ЄДРПОУ 34987468, п/р 26006054507150 в Полтавському ГРУ "Приватбанк" Відділення КФ, МФО 331404) в дохід Державного бюджету України (одержувач коштів УДК у м. Луцьку, банк одержувача ГУДКУ у Волинській області, МФО 803014, р/р 31113095700002, код економічної класифікації доходів 22050000) по 42 грн. 50 коп. державного мита.

3. В позові ПП "Вальдес" про стягнення 1 117 334 грн. 69 коп. пені з відповідача - ДП "Волинський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", відмовити.

Суддя Л. О. Черняк

Повний текст рішення

складено та підписано

18.01.11