Рішення № 13505112, 19.01.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 січня 2011 р. Справа 9/17-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", вул. Собінова, 1, м. Дніпропетровськ, 49083

до: Фермерського господарства "Ліщинецьке об'єднане" с. Ліщинці, Погребищенський р-н, Вінницька обл., 22233

про стягнення 400488,01 грн.,

та за зустрічним позовом: Фермерського господарства "Ліщинецьке об'єднане", код ЄДРПОУ 34142930 ( вул. Колгоспна, 2, с. Ліщинці, Погребищенський р-н, Вінницька обл., 22213)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", код ЄДРПОУ 31320991 (вул. Собінова, 1, м. Дніпропетровськ, 49083)

про визнання недійсною окремої частини договору купівлі-продажу від 27.03.08. №609-к та окремої частини додаткової угоди №1 від 25.08.08 р.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Вознюк К.В.

Представники сторін:

позивача : Фурман В.В. - за довіреністю;

відповідача : Левицька -Корчун В.І. - за довіреністю; Люлькіс І.М. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов ТОВ "Агросфера" до Фермерського господарства "Ліщинецьке об"єднане" про стягнення 400488,01грн. заборгованості з урахуванням штрафних санкцій за непроведення розрахунків відповідно до договору купівлі-продажу засобів рослин №609-К від 27.03.09.

Позовні вимоги ТОВ "Агросфера", мотивовано тим, що на виконання спірного договору купівлі-продажу позивач продав відповідачу товар (засоби захисту рослин), проте останній у повному обсязі розрахунків за одержаний товар не здійснив, через що має заборгованість, яка підлягає стягненню з урахуванням суми індексації, пені та відсотків по товарному кредиту.

Фермерським господарством "Ліщинецьке об'єднане" було подано зустрічний позов про визнання недійсною частини договору купівлі-продажу № 609-К від 27.03.08 і частини додаткової угоди № 1 від 25.08.08.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 15.07.09, позов задоволено частково, стягнуто з Фермерського господарства "Ліщинецьке об'єднане" на користь ТОВ "Агросфера" 233451,57грн, основного боргу, 112015,15грн. індексації, 3146,55грн. пені за порушення термінів оплати товару, 51384,01грн. відсотків по товарному кредиту, 385,63грн. відсотків за користування грошовими коштами. В стягненні пені на загальну суму 105,1грн. відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Фермерським господарством «Ліщинецьке об’єднане» до Житомирського апеляційного господарського суду було подано апеляційну скаргу.

Житомирський апеляційний господарський суд, постановою від 03.12.09 перевірене рішення місцевого господарського суду залишив без змін.

Не погоджуючись з винесеними у справі судовими актами, Фермерське господарство "Ліщинецьке об'єднане" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

За результатами розгляду справи Вищим господарським судом України 25.03.10 року було винесено постанову, якою рішення суду першої інстанції та постанова Житомирського апеляційного господарського суду були скасовані в частині задоволення позову про стягнення з ФГ "Ліщинецьке об'єднане" 112515,15грн. індексації і 51384,01грн. – відсотків за користування товарним кредитом та скерована справа в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно резолюції голови господарського суду Вінницької області справу передано на новий розгляд судді Мельнику П.А.

Ухвалою суду від 21.05.10 р. справу № 9/17-09 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 16.06.10 р.

Ухвалою господарського суду від 15.12.10 р. в зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін, розгляд справи відкладено до 19.01.11р.

19.01.11 р. в судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, представники відповідача проти позову заперечували.

Свої доводи предстаквник позивача обгрунтовує наступним.

П. 7.2 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 25.08.2008 року передбачено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дня виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 1% за кожен день прострочення оплати.

Зазначені в п.7.2 Договору проценти не є штрафом та пенею, а є процентами за користування товарним кредитом встановлені ч.5 ст. 694 Цивільного кодексу України та стягуються незалежно від наявності вини боржника.

Крім того, проценти за користування товарним кредитом по своїй природі являються боргом, а отже зменшення їх розміру на вимогу боржника є неможливим.

Відповідно до ч.3. ст. 691 ЦК України, якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Сторони у Договорі, а саме п.4.6 Договору передбачили, що оплата товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше, ніж 2% від його офіційного курсу, встановленому НБУ на момент підписання договору, покупець зобов’язаний сплатити продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де А1 – офіційний курс долара США на дату платежу, А0 –офіційний курс долара на дату підписання договору, СП – сума поточного платежу, ПСП –проіндексована сума платежу.

Отже, сторони передбачили спосіб перегляду ціни та визначили показники, які зумовлюють зміну ціни на товару.

Фактично нарахована позивачем індексація за своєю правовою природою є сумою основного боргу та зменшенню на вимогу відповідача не підлягає.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27.03.2008 року між ТОВ "Агросфера" та ФГ "Ліщенецьке об"єднане" було укладено Договір купівлі-продажу №609-К.

Відповідно до умов договору продавець передав, а покупець прийняв у власність товар, згідно специфікацій що є невід'ємною частиною договору, засоби захисту рослин на суму 293371,72грн. Товар отримано Відповідачем на підставі видаткових накладних та довіреностей та відповідно до Специфікації №1 від 27.03.08., Специфікації №2 від 25.04.08., Специфікації №3 від 05.05.08., Специфікації №4 від 13.05.08., Специфікації №5 від 21.05.08., Специфікації №6 від 02.06.08., Специфікації №7 від 09.06.08., Специфікації №9 від 18,06.08., Специфікації №10 від 11.08.08., (з урахуванням додаткової угоди №1 від 25 серпня 2008р.)

Покупець, згідно умов даного договору, повинен в строк до 29.03.08., 30.04.08., 08.05.08., 16.05.08., 23.05.08., 02.06.08., 13.06.08. перерахувати на поточний рахунок продавця суму попередньої оплати у розмірі вказаному у специфікаціях.

На залишок заборгованості продавець надає покупцю товарний кредит з відстрочкою платежу з наступним графіком його сплати:

- 30% від суми вартості всього товару по специфікації покупець має сплатити до 28 листопада 2008 року. Товарний кредит у цій частині надається на умовах сплати покупцем 25% річних за користування товарним кредитом.

Решту 50% від суми вартості всього товару по специфікації покупець має сплатити до 28 листопада 2008 р. Товарний кредит у цій частині надається на умовах сплати покупцем 25% річних за користування товарним кредитом, починаючи з 25 жовтня 2008 р.

Відповідач частково виконав умови договору та перерахував на рахунок позивача суму в розмірі 59 920,15грн., яка підтверджується наступними банківськими виписками:

31.03.2008р. - 11 910,77грн., 11.04.2008р. - 4000,00грн., 14.04.2008р. - 7249,00грн., 25.04.2008р. - 1075,93грн. (зараховані: 1075,93грн. - попередня оплата); 05.05.2008р. - 5645,89грн.(зараховані: 5645,89грн. - попередня оплата); 13.05.2008р. - З945,11грн. (зараховані: 3945,11грн. - попередня оплата); 22.05.2008р. - 6148,48грн. (зараховані: 6148,48грн. - попередня оплата); 02.06.2008р. - 933,17грн. (зараховані: 933,17грн. - попередня оплата); 18.06.2008р. - 121,20грн. (зараховані: 121,20грн. - попередня оплата); 11.08.2008р. - 988,10грн. (зараховані: 988,10грн. - попередня оплата); 12.08.2008р. - 988,10грн. (зараховані: 988,10грн. - попередня оплата); 26.08.2008р. - 15000,00грн. (зараховані: 15000,00грн. - попередня оплата); 15.09.2008р. - 1914,40грн. (зараховані: 574,90 грн. - попередня оплата; 1339,50грн, в рахунок погашення товарного кредиту)

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи, ФГ "Ліщинецьке об'єднане" перед ТОВ "Агросфера" повністю виконало рішення суду першої інстанції в частині погашення суми основного боргу в розмірі 213451,57 грн., 346,55грн. - пені за порушення термінів оплати товару, 385,63грн. – відсотків за користування грошовими коштами, 2369,84грн. – витрати по сплаті державного мита та 117,97грн. - витрати по сплаті ІТЗ. Дані обставини підтверджено в судовому засіданні уповноваженим представником ТОВ «Агросфера».

Отже, предметом дослідження є правомірність вимог ТОВ «Агросфера» щодо стягнення суми індексації в розмірі 112515,15грн., 51384,01грн. – відсотків за користування товарним кредитом.

Умови сплати товарного кредиту з відстрочкою платежу обумовлені п.4.2 розділу 4 «Умови сплати» даного договору купівлі-продажу № 609-к, яким зокрема зазначено, що «товарний кредит з відстрочкою платежу по даному договору надається на умовах сплати 0,01% річних за користування Товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати Товару по специфікації до Договору». Згідно з умовами оплати товару по специфікаціям до договору встановлено розмір товарного кредиту в розмірі 25% річних за користування кредитом.

Таким чином, даним пунктом договору та розділами «Умови оплати товару» специфікацій до договору, які є його невід’ємною частиною, не передбачено встановлення розміру Товарного кредиту із розрахунку 1 % в день за кожен день прострочення оплати.

Крім того, нарахування процентів за користування Товарним кредитом з розрахунку 1% за кожен день прострочення оплати, визначений п.7.2 договору, зі змінами, внесеними Додатковою угодою №1 від 25.08.08, відноситься до розділу договору - «Відповідальність сторін».

Зазначені умови відповідають вимогам ст.549 ЦК України, а саме, тому що даний вид відповідальності по своїй правовій природі відповідає пені, тобто, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання, тобто, визначена у п.7.2 договору відповідальність у вигляді сплати 1% від суми прострочення оплати за кожен день за своєю природою є пенею.

Крім того, позивач в позовній заяві зазначаючи, що «у зв’язку з тим, що відповідач не виконав умови оплати товару по договору в частині погашення товарного кредиту, то в силу вступають положення щодо відповідальності, передбачені п.п.7.1 та 7.2 договору», підтверджує, що нарахування позивачем 1% за кожен день прострочення оплати є відповідальністю сторони, а не умовою оплати товарного кредиту.

А відповідно вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином, терміни оплати товару обумовлені специфікаціями до договору, якими і встановлено розмір платежу на дану дату з урахуванням відсотків товарного кредиту, зі змінами , внесеними Додатковою угодою № 1 від 25.08.08.

За таких обставин, розмір оплати в установлений строк включає в себе суму боргу з урахуванням суми товарного кредиту.

Окрім того, судом встановлено, що відповідно п.4.3 вище зазначеного договору «…нарахування процентів на суму товарного кредиту здійснюється щомісячно, в останній робочий день поточного місяця. Продавець виставляє рахунок-фактуру на суму нарахованих процентів, а також підписується акт виконаних робіт між сторонами…», в свою чергу, в матеріалах справи відсутні документи щодо виконання позивачем вимоги вище зазначеного пункту договору, що фактично виключає відповідальність відповідача по сплаті зазначених платежів.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Нормами ч.3,4 ст.13 ЦК України визначено межі здійснення цивільних прав та обов’язків, не допускається дія особи, що вчиняється з наміром завдати шкоди іншій особі. За таких обставин, встановлення умовами п.7.2 договору купівлі-продажу зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 1 від 25.08.08 р., нарахування процентів за користування товарним кредитом із розрахунку 1% за кожен день прострочення оплати на суму заборгованості, що фактично складає 365 % річних , не відповідає моральним засадам суспільства та суперечить положенням ч.3 ст.509 ЦК України відповідно яких, загальними засадами цивільного законодавства та засадами, на яких грунутується зобов’язання між сторонами є добросовісність, розумність та справедливість. Дана позиція має своє відображення в постанові Верховного Суду України від 21.11.06 у справі № 47/628-/05.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо безпідставності вимог позивача щодо стягнення суми товарного кредиту із розрахунку 1% в день в розмірі 51384,01грн.

Суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення суми індексації в розмірі 112515,15грн., виходячи з наступного.

П.4.6 договору №609-К передбачає, що «… оплата товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях, сторони домовились, що у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні більше, ніж 2% від його офіційного курсу, встановленому НБУ на момент підписання договору, покупець зобов’язаний сплатити продавцю проіндексовану суму відповідного платежу по договору. Проіндексована сума платежу встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де А1 – офіційний курс долара США на дату платежу, А0 – офіційний курс долара на дату підписання договору, СП – сума поточного платежу, ПСП – проіндексована сума платежу.

При цьому, суд зауважує, що згідно умов п.4.6 договору індексація проводиться у випадку збільшення на дату платежу офіційного курсу долара США до гривні. Відповідно до умов додаткової угоди від 25.08.08. №1 до договору № 609-к, датою платежу по всім специфікаціям (№№1-10) визначено 28 листопада 2008 року, а специфікацією №11 визначено строк сплати 25 жовтня 2008 року.

На визначені сторонами умовами договору, строк розрахунку, відповідачем платежів здійснено не було, а відтак, відсутні підстави для нарахування індексації.

При цьому, порядок формування, встановлення та застосування суб’єктами підприємництва цін на території України, визначається Постановою КМУ «Про удосконалення порядку формування цін»» №1998 від 18.12.98, яка на час розгляду даної справи в суді, є чинною, та як наслідок, у відповідності до ст.117 Конституції України, є обов’язковою для виконання.

Відповідно умов даної Постанови КМУ, якою встановлено, що формування, встановлення та застосування суб’єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. Вважати під час формування цін обґрунтованим врегулювання витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни.

Позивач до матеріалів справи не надав жодного доказу, що поставлений відповідачу товар містить імпорту складову, що зумовлює індексацію ціни товару.

Необхідність встановлення факту поставки саме імпортного товару відображено і в постанові Верховного Суду України від 27.05.03. у справі №9/483, в якій, зокрема, зазначено, що «… позовні вимоги по сплаті основного боргу, є міжкурсовою різницею долара США за період між датою виставлення розрахунків та фактичним перерахуванням відповідачем коштів, відповідно, є збитками кредитора, вимоги про стягнення яких ним не заявлялись».

Положеннями ч.3 ст.691 ЦК України передбачено, що якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару, (собівартість, затрати, тощо) але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Суд вважає, що відсутність імпортної складової в ціні товару дає підстави вважати, що зміна курсу долару США не впливає на собівартість продукції, переданої позивачем відповідачу, і, як наслідок, не дає підстави останньому для індексації ціни.

Крім того, положення п.4.6 договору обумовлюють не порядок зміни ціни на товар, що був переданий відповідачу, а зміну розміру платежу, який по своїй правовій природі є способом проведення розрахунків. Таким чином, сторони не передбачили умовами договору порядок зміни ціни на товар, отже, відсутні правові підстави для застосування положень норм ч.3 ст.691 ЦК України для стягнення суми індексації в розмірі 112515,15грн. в наслідок зміни розміру платежу.

Відповідно ч.2 ст.189 ГК України ціна товару у договорі зазначається у гривні, ціни у зовнішньоекономічних договорах можуть визначатись у іноземній валюті. У відповідності до розділу 2 ст.4 ГК України особливості регулювання господарських відносин суб’єктів господарювання визначаються цим кодексом.

При цьому, слід зазначити, що порядок сплати індексації регулюється нормами ст. 625 ЦК України, на які позивач, як на підставу стягнення суми індексації, не посилається.

Твердження позивача по доводам відносно позову судом до уваги не беруться, оскільки не відповідають вищевикладеному та фактично спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ч.3 ст.509, ст.625, ч.3 ст.691 ЦК України, 4-3, 4-5, 25, 28, 32, 33, 35, 43, 82, 84, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 січня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу вул. Собінова, 1, м. Дніпропетровськ, 49083

3 - відповідачу с. Ліщинці, Погребищенський р-н, Вінницька обл., 22233