Постанова № 13504567, 11.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1992/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" січня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі: Федорової Г.Г.,

Сауляка Ю.В., Парінова А.Б.

Скирді Б.К.

представників позивача Лавренової О.А., Вікорчук Л.Л.,

представника відповідача ДПІ у м. Вінниці Кудріної А.В.,

представника відповідача ДПА у Вінницькій області Роздобудька П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у місті Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Авіс»до Державної податкової інспекції у місті Вінниці, Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про визнання протиправними дій, визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство «Авіс»(далі - позивач, ТОВ підприємство «Авіс») звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Вінниці та Державної податкової адміністрації у Вінницькій області (далі відповідачі), в якому просило:

-визнати протиправними дії Державної податкової адміністрації у Вінницькій області по визначенню сум податкового кредиту в бік зменшення на загальну суму 435 697,00 грн. та зобовязати ДПА у Вінницькій області внести зміни до акту перевірки, шляхом виключення з нього відомостей про вчинення TOB підприємство «Авіс»порушень, визначених в пункті 3.1.2 акту перевірки та висновків, що були зроблені на підставі цих порушень;

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Вінниці № 0000242330/0 від 05 травня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість TOB підприємство «Авіс»в розмірі 246788,00 грн.;

- зобовязати Державну податкову інспекцію у місті Вінниці надати Управлінню державного казначейства у місті Вінниці висновок про відшкодування з Державного бюджету України ПДВ за листопад 2009 року із зазначенням в ньому суми, заявленої у податковій декларації в розмірі 745 439,00 грн.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Авіс»до Державної податкової інспекції у місті Вінниці, Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про визнання протиправними дій, визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити певні дії, задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Вінниці № 0000242330/0 від 05 травня 2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість TOB підприємство «Авіс».

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач Державна податкова інспекція у місті Вінниці не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 року та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції скасуванню, із частковим закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, TOB - підприємство "Авіс" зареєстроване рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Вінниці № 319 від 20.11.1991 року. З 26.11.1991 року TOB - підприємство "Авіс" взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у м. Вінниці за № 114/15-525.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на дану вартість № 01846641 від 06.03.2003 року, TOB - підприємство "Авіс" з 06.03.2003 року зареєстроване платником податку на дану вартість (індивідуальний податковий номер 3048702289).

На підставі направлення № 158/07 від 01.04.2010 року, виданого ДПА у Вінницькій області та у відповідності до наказу ДПА у Вінницькій області № 158 д 01.04.2010 року, службовими особами ДПА у Вінницькій області було проведено позапланову перевірку TOB - підприємства "Авіс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01.10.2009 року по 01.12.2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.09.2009 року по 01.11.2009 рік.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог:

- п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п.п 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого останнім було завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за листопад 2009 року та уточнюючі розрахунки на суму 246788,00 грн.;

- п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого останнім було завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 року та уточнюючі розрахунки на суму 188909,00 грн..

За результатами проведеної перевірки ДПА у Вінницькій області було складено акт від 22.04.2010 року № 157/0701/13304871, на підставі якого ДПІ у м. Вінниці було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «ВІ»від 05.05.2010 року № 0000242330/0, яким ТОВ підприємство "Авіс" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 246788,00 грн..

Позивач не погоджується з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача та зазначає, що TOB - підприємство "Авіс" правомірно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ у тому податковому періоді, в якому фактично було отримано податкові накладні.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначаються Законом України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР.

Під податковим кредитом, в розумінні п.п. 1.7 ч.1 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», мається на увазі сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно із цим Законом.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з висновків акту перевірки, TOB - підприємством "АВІС" було завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.10.2009 р. по 30.11.2009 р. в загальному розмірі 435697,00 грн.. Причиною цьому стало завищення позивачем даних рядка 16.4 декларацій з ПДВ за рахунок податкових накладних, які були виписані постачальниками товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, але отримані ТОВ підприємство «Авіс»у звітному:

-за жовтень 2009 року на суму 1216 158,00 грн., що становить обсяг поставки товару та 243 232,00 грн. сума ПДВ;

-за листопад 2009 року на суму 962327,00, що становить обсяг поставки та 192465,00 сума ПДВ.

Крім цього, TOB - підприємством «АВІС»було оприбутковано товари (послуги), що підтверджується податковими накладними у періоді їх фактичної виписки постачальниками, однак до складу податкового кредиту з ПДВ підприємством віднесено тільки у жовтні та листопаді 2009 року. На момент проведення перевірки TOB підприємством «АВІС» не були надані належні документи на підтвердження правомірності затримки в одержанні таких податкових накладних.

За твердженням позивача, податкові накладні підприємством були включені до складу податкового кредиту у тому ж звітному періоді, в якому вони були отримані, про що свідчить наявність відповідних реєстрів отримання та видачі податкових накладних.

Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. №1120-р та листа ДПА України від 21.09.2009 р. №20400/7/16-1517, при формуванні податкового кредиту платники податку мають право на включення до складу податкового кредиту податкових накладних, фактичне отримання яких відбулося в податкових періодах, наступних за тим податковим періодом, в якому такі податкові накладні були виписані, але за умови документального підтвердження затримки такого отримання.

Відповідно до листа ДПА України від 04.11.2009 р. №24259/7/16-1517-26, документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту).

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, апелянт в своїх доводах посилається на те, що податкова накладна у відповідності до вимог п.п.7.5.1 п.7.5; п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не є тим єдиним документом, на підставі якого має формуватись податковий кредит. Такими документами, відповідно до вимог Закону, є митні декларації, інші подібні документи, зокрема банківські розрахункові документи.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

З матеріалів справи не вбачається, що позивач вжив всіх необхідних заходів для отримання від контрагентів податкових накладних та не міститься доказів своєчасного звернення зі скаргою на постачальників, яка має подаватися платником податку до податкового органу.

Крім цього, позивачем не підтверджено дати надходження податкових накладних. Сам по собі реєстр податкових накладних без документів, які підтверджують дату їх надходження, не є належним доказом щодо заявлених позивачем вимог.

Вказане дає підстави зробити висновок про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 05 травня 2010 року № 0000242330/0, а відтак заявлені позивачем вимоги в частині визнання його протиправним та скасування, є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій ДПА у Вінницькій області по визначенню сум податкового кредиту в бік зменшення на загальну суму 435697,00 грн., колегія суддів зважає на наступне.

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Оскільки, за даними перевірки значення рядка 24 «Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду»податкової декларації з ПДВ зменшується на 246857, 00 грн. і складає 498582,00 грн., а бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, то TOB - підприємством «АВІС»в порушення вимог п.п. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7.ст 7 Закону України "Про податок на додану вартість" фактично було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість (на рахунок платника у банку) у податковій декларації з ПДВ за листопад 2009 р. (вх. від 19.12.2009 №9002296830) та уточнюючі розрахунки (вх. від 15.01.2010 №9000008580) та (вх. від 21.03.2010 №9000803349) на суму 246788,00 грн..

Отже, за наявності вчинених позивачем порушень, які підтверджуються належними в справі доказами, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог TOB підприємства «АВІС»в цій частині позову.

Що стосується позовних вимог в частині зобовязання внести зміни до акту перевірки, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст. 17 КАС України (в редакції, що діяла до 07.07.2010 року) до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Так, під актом перевірки розуміють службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки та є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог чинного законодавства, а бо ж їх відсутність.

Виходячи зі змісту зазначеного поняття акту перевірки, колегія суддів вважає, що він не являється рішенням субєкта владних повноважень в розумінні п.1 ч.1 ст. 17 КАС України (в редакції, що діяла до 07.07.2010 року), а відтак не створює жодних правових наслідків в даних правовідносинах.

Що стосується позову в частині зобов'язання надати висновок про відшкодування з Державного бюджету України ПДВ за листопад 2009 року (із зазначенням заявленої у податковій декларації суми в розмірі 745 439,00 грн.), колегія суддів вважає, що дані вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного, виходячи з наступного.

Реалізуючи положення статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, слід виходити з оцінки виникнення обставин порушення права позивача, оскільки лише у разі порушення охоронюваних законом прав та інтересів спірні правовідносини можуть стати предметом розгляду адміністративними судами за правилами вказаного кодифікованого акта.

Враховуючи те, що правовідносини з відшкодування бюджетної заборгованості виникають між платником податку та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, який здійснює контроль за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків і зборів, та, із урахуванням запровадженої Бюджетним кодексом України казначейської форми обслуговування Державного бюджету, між відповідним територіальним органом Державного казначейства України, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження у справі в частині вимог про зобов'язання надати висновок про відшкодування з Державного бюджету України ПДВ за листопад 2009 року (із зазначенням заявленої у податковій декларації суми в розмірі 745 439,00 грн.).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачається підстави для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову ТОВ - підприємства «Авіс»в частині визнання протиправними дій Державної податкової адміністрації у Вінницькій області по визначенню сум податкового кредиту в бік зменшення на загальну суму 435 697,00 грн., зобов'язання ДПА у Вінницькій області внести зміни до акту перевірки, шляхом виключення з нього відомостей про вчинення ТОВ - підприємство «Авіс»порушень, визначених в пункті 3.1.2 акту перевірки та висновків, що були зроблені на підставі цих порушень та в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Вінниці № 0000242330/0 від 05 травня 2010 року, та закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у місті Вінниці надати Управлінню державного казначейства у місті Вінниці висновок про відшкодування з Державного бюджету України ПДВ за листопад 2009 року із зазначенням в ньому суми, заявленої у податковій декларації в розмірі 745 439,00 грн..

Відповідно до п.4 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 195, 196, 198, 203, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 року - задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2010 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства «Авіс»в частині визнання протиправними дій Державної податкової адміністрації у Вінницькій області по визначенню сум податкового кредиту в бік зменшення на загальну суму 435 697,00 гри., зобов'язання ДПА у Вінницькій області внести зміни до акту перевірки, шляхом виключення з нього відомостей про вчинення ТОВ - підприємство «Авіс»порушень, визначених в пункті 3.1.2 акту перевірки та висновків, що були зроблені на підставі цих порушень та в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Вінниці № 0000242330/0 від 05 травня 2010 року -відмовити.

Провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у місті Вінниці надати Управлінню державного казначейства у місті Вінниці висновок про відшкодування з Державного бюджету України ПДВ за листопад 2009 року із зазначенням в ньому суми, заявленої у податковій декларації в розмірі 745 439,00 грн. - закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

суддя:

суддя:

Г.Г. Федорова

Ю.В. Сауляк

А.Б. Парінов

Повний текст постанови складено та підписано 19.01.11 р.