Ухвала суду № 135043312, 20.03.2026, Воловецький районний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

у вигляді тримання тримання під вартою

Справа № 936/372/26

Провадження № 1-кс/936/60/2026

20.03.2026 селище Воловець

Слідчий суддя Воловецького районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_4 , погодженого з начальником Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_7 , у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026071090000011 від 15.01.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Богданівка, Доманівського району, Миколаївської області, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, раніше не судимої, підозрюваної у кримінальному провадженні №12026071090000011 від 15.01.2026 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,

в с т а н о в и л а:

20.03.2026 до слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_6 , мотивоване тим, що провадженні слідчого відділення відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження №12026071090000011 від 15.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що Указом Президента України №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України. Одночасно з цим, згідно із Законом України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». В свою чергу, ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, реалізовуючи умисел на переправлення громадянин України через державний кордон в умовах дії правового режиму воєнного стану, за попередньою змовою з невстановленою на даний час особою, сприяла незаконному переправленню через державний кордон України ОСОБА_8 , (якого було залучено до конфіденційного співробітництва), при наступних обставинах.19 березня 2026 року, близько 18.20 години, на виконання досягнутих усних домовленостей та за вказівкою невстановленої на даний час органом досудового розслідування особи, ОСОБА_6 , прибула на автомобілі марки «SkodaSuperb» НОМЕР_1 , в якості пасажира, до раніше обумовленого місця де розташовується готельно-туристичний комплекс «Інтурист - Закарпаття» по пл.Кирила і Мефодія 5 в м. Ужгород, Закарпатської області, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, отримала в салоні вказаного автомобіля від ОСОБА_8 , (якого було залучено до конфіденційного співробітництва) грошові кошти в сумі 8 000 доларів США (імітаційні кошти) за сприяння, його подальшого переправлення його через державний кордон України до країн Європейського союзу.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто у сприянні незаконному переправленні осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, складено 20.03.2026 року та цього ж дня вручено ОСОБА_6 .

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом обшуку, протоколом затримання ОСОБА_6 , протоколами допитів свідків, протоколами впізнання.

Беручи до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, враховуючи наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, можливу міру покарання за діяння, у вчиненні якого підозрюється, її вік, стан здоров`я, наявність можливості продовжувати злочинну діяльність, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, слідчий вважає за необхідне обрати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання та ствердили, що орган досудового розслідування не в змозі запобігти вищенаведеним ризикам при застосуванні до підозрюваної більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Підозрювана та її захисник просили обрати більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваної та її захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшла наступного висновку.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У силу ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.

Згідно з ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням наведених обставин, з огляду на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.

Згідно з п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом обшуку, протоколом допиту свідків, протоколами проведеного впізнання за фотознімками осіб та речей, протоколом затримання ОСОБА_6 , а також іншими матеріалами кримінального провадження №12026071090000011 від 15.01.2026.

Таким чином, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Також при вирішенні клопотання про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує в сукупності дані про особу підозрюваної: раніше не судима, одружена, має на утриманні одну малолітню дитину, постійне місце проживання, тяжкість вчиненого злочину, який згідно з ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Зазначена обставина (тяжкість злочину) сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Поряд з вказаними обставинами, слідчий суддя також враховує обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, що дають обґрунтовані підстави вважати, що є доведеним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, може покинути межі території України, оскільки не є особою, якій заборонено виїзд за межі України під час воєнного стану, або вжити заходів щодо незаконного виїзду за межі території України, так як сама підозрюється у зайнятті протиправною діяльністю щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон та володіє інформацією щодо можливих неконтрольованих шляхів подолання державного кордону, чим може здійснювати переховування від органу досудового слідства та суду за межами території України.

Крім цього, обгрунтованим є ризик, визначений п.3 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема підозрювана може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків даного кримінального правопорушення, оскільки остання знаючи, які склалися для неї обставини та до чого вони можуть призвести, з метою уникнення покарання може відшукати свідків даної події, чинити на них психологічний або фізичний вплив з метою примусити їх до зміни або відмови від своїх показань, а також схиляти свідків до дачі неправдивих показань про вчинення нею кримінального правопорушення, мотивуючи тим, що їх покази можуть призвести до притягнення її до кримінальної відповідальності, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні даного кримінального провадження.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, то слідчий суддя констатує, що підозрювана раніше не судима, тому твердження про її суспільну небезпечність на даному етапі розгляду клопотання є безпідставним, отже, ризик, визначений п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження своєї злочинної діяльності- не є доведеним.

Таким чином, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказує слідчий та прокурор.

У цьому аспекті, на переконання слідчого судді, є підстави зробити висновок, що не перебуваючи в умовах запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , яка обгрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків вчиненого злочину.

Крім цього, при обранні запобіжного заходу, слідчий суддя констатує, що враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та можливість призначення міри покарання у вигляді позбавлення волі, обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не представляється можливим.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного, обвинуваченого під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов`язаних між ними родинними зв`язками. В ході досудового розслідування таких осіб не встановлено, а тому відносно ОСОБА_6 не представляється можливим обрати запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не представляється можливим, оскільки на даний час підозрювана може ухилятися від слідства та суду, тому не буде усунено ризики передбачені у п.1, п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Окрім того, при обранні вказаного запобіжного заходу підозрювана може впливати на свідків, які ще безпосередньо не допитувались судом, з метою змусити їх змінити свої покази на її користь.

З огляду на наведене, а також приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінуються підозрюваній, слідчим суддею констатовано відсутність підстав для застосування до підозрюваної іншого, більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, а також з урахуванням, що лише міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної, слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Оскільки підозрювана згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.03.2026 була затримана 19.03.2026, то саме з цієї дати слід обчислювати строк тримання під вартою терміном 60 днів.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваній заставу- 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також покласти на неї обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з мотивів наведеного в клопотанні обґрунтування.

Керуючись ст.ст.181, 183, 184, 193-194, 196, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №2 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_4 , погодженого з начальником Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12026071090000011 від 15.01.2026- задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , громадянки України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк дії ухвали визначити до 18.05.2026 включно.

Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України у Закарпатській області (ТУ ДСА України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 26213408, ДКСУ м.Київ, UA 198201720355209001000018501, код банку 820172).

У разі внесення застави негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти.

З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави вважати її такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти на підозрювану ОСОБА_6 слідуючі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у разі наявності).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 23.03.2026 о 14:00 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1