Постанова № 13503894, 11.01.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2011 року Справа № 5002-23/4155-2010 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГолика В.С.,

суддівГоголя Ю.М.,

Лисенко В.А.,

за участю представників сторін:

не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 21 жовтня 2010 року у справі № 5002-23/4155-2010

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" (вул. Шкільна, 2,Перове,97560)

про стягнення 211625,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" про стягнення 211625, 00 грн., а саме: 84833, 00 грн. - заборгованості за період дії договору з урахуванням інфляційних втрат і 3% річних, 1785, 00 грн. інфляційних втрат і 3% річних за період позадоговірних відносин, 88000, 00 грн. неустойки, 30000, 00 грн. збитків, 7007, 00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням агропромисловим сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" взятих на себе зобов'язань по договору оренди б/н від 26.02.2009р. транспортного засобу марки ДЗ-42 № 01-05402, укладеного між позивачем та відповідачем.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 21 жовтня 2010 року у справі № 5002-23/4155-2010 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" про стягнення 211625, 00 грн. задоволено частково. Стягнено з агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 78000, 00 грн. основного боргу, 6257, 00 грн. інфляційних втрат, 2361, 00 грн. 3% річних, 88000, 00 грн. неустойки, 7007, 00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. В частині стягнення 30000, 00 грн. збитків відмовлено.

При винесенні рішення місцевий господарський суд керувався статтями 509, 536, ч.2 ст.625, ч.2 ст.692, 1048 Цивільного кодексу України, зазначивши, зокрема, що відповідач окрім заборгованості за неналежне виконання умов договору, суми інфляції та 3-х % річних, які були встановлені та визнані обгрунтованими у господарському суді першої інстанції, ще був зобов'язаний сплачувати позивачу проценти за користування чужими грошовими коштами відповідно до вимог статей 536 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із зазначеним рішенням, агропромислове сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 21 жовтня 2010 року у справі № 5002-23/4155-2010 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційні вимоги обгрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Так, заявник апеляційної скарги вважає, що господарський суд при прийнятті рішення не дослідив та не встановив у позивача ані рахунку - фактури, ані рахунку на сплату орендованого майна та не затребував їх в позивача. Також, відповідач наполягає на тому, що твердження позивача про те, що відповідач не повертає предмет оренди спростовується відсутністю звернень до відповідача про вимогу або прохання скласти акт приймання-передачі та повернути бульдозер.

У судове засідання, призначене на 14 січня 2011 року, представники сторін не з'явились.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи те, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, cудова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.

Переглянувши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.

26.02.2009р. між агропромисловим сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Южная - Холдінг (орендар) та фізичною особою - підприємцем Поляковим Володимиром Миколайовичем (орендодавець) був укладений договір оренди транспортного засобу, згідно п. 1.1 якого позивач передав, а відповідач отримав у платне користування автомобіль марки ДЗ-42, № 01-05-402, 1986р. випуску, номер шасі 18411, номер двигуна 0175109.

Строк оренди встановлений п.1.3 та складає один рік - з 01.03.2009р. по 01.03.2010р.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 договору орендна плата складає 8000, 00 грн. на місяць. Перерахування грошових коштів здійснюється орендатором щомісячно не пізніше 5 числа наступного за розрахунковим місяця, шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок орендодавця.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що протягом 3 календарних днів з моменту закінчення строку дії цього договору, орендар зобов'язаний передати орендодавцю предмет оренди, що оформлюється актом прийому-передачі.

Однак за період з 01.03.2009р. по 01.03.2010р. відповідач орендну плату не сплачував, у зв'язку із чим за ним склалася заборгованість у сумі 78000, 00 грн.

Вищевказане і стало підставою ля звернення позивача до господарського суду із відповідним позовом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підпунктом 3 пункту 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відсутність сплати відповідачем вказаних рахунків за період з 01.03.2009р. по 01.03.2010р., що підтверджується актом звірки станом на 31.03.2010р., підписаним обома сторонами, є односторонньою відмовою від договірних зобов'язань.

При цьому, приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Крім того, всупереч доводам заявника апеляційної скарги, слід зазначити, що частина 1 статті 785 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок наймача у разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Більш того, часиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок процентів річних, інфляційних втрат та неустойки, самостійно визначених позивачем та встановлених судом першої інстанції, судова колегія вважає його правильним.

Стосовно твердження відповідача про неправомірність вимоги про сплату процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 7..7, 00 грн., судова колегія вважає зазначити наступне.

Дійсно, при вирішення вищенаведеного питання, господарський суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, зокрема статті 536, ч.2 ст. 692 та ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Так, вищеназвані статті регулюють правовідносини, що виникають на підставі договору купівлі-продажу та договору позики, а підставою виникнення зобов'язання в даному випадку є договір оренди.

Втім, під поняттям "користування чужими грошовими коштами", відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, на яку посилається господарський суд першої інстанції, слід розуміти, зокрема, кошти, отримані як попередня оплата за товари, роботи або послуги, що надаватимуться у майбутньому. В цілому дане поняття можна віднести до правовідношень, які породжують договори купівлі-продажу (гл. 54 ст. 692 ЦК), поставка, позика, банківський кредит, тощо), але норми, які регулюють правовідношення у сфері оренди транспортних засобів не передбачають нарахування таких процентів.

Таким чином, на думку судової колегії, висновки місцевого господарського суду щодо обгрунтованості нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами у даному випадку є безпідставним.

Керуючись статтями 101, п.2 ст.103, п.3, 4 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2010 року у справі № 5002-23/4155-2010 скасувати частково.

3. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.10.2010р. у справі № 5002-23/4155-2010 у наступній редакції.

3.1. Позов задовольнити частково.

3.2.Стягнути із агропромислового сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Южная-Холдінг" (97560, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Перове, вул. Шкільна, буд. 2, ЄДРПОУ 30025333) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в КРУ "Приватбанк", м. Сімферополь, МФО 384436) 176558, 90 грн., у тому числі: 78000, 00 грн. - основний борг, 6257, 00 грн. - збитки від інфляції, 2361, 00 грн. - 3% річних, 88000, 00 грн. - неустойки, 1746, 20 грн. - державного мита та 194, 70 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

3.3. Видачу наказу доручити господарському суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддяВ.С. Голик

СуддіЮ.М. Гоголь

В.А. Лисенко