Постанова № 13503649, 22.12.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2010 року

Справа № 5002-2/3163-2010

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заплава Л.М.,

суддів Антонової І.В.,

Прокопанич Г.К.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Кузовков Андрій Сергійович, довіреність № 5 від 20.04.2010;

представник відповідача, Сеїтяг'яєва Едає Сеїтжелилівна, довіреність № 157/02-29 від 15.02.2010;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Тропіки" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 11.11.2010 у справі № 5002-2/3163-2010

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пансіонат Тропіки" (вул. Кірова, 86, Євпаторія, 97400)

(а/с 385, Ялта, 98600)

до Євпаторійська міська рада (пр-т Леніна, 2,Євпаторія,97400)

про визнання недійсним додатку до договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2010 року (суддя Толпиго В.І.) у справі № 5002-2/3163-2010 у позові товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат Тропіки” до Євпаторійської міської ради про визнання недійсним додатку до договору оренди землі відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у преамбулі договору оренди земельної ділянки від 11 жовтня 2005 року вказано, що договір, від імені товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки”, укладений директором –Головко Ю.В., що діє від імені товариства на підставі статуту, отже і у подальшому при підписанні спірного додатку до договору директор товариства діяв на підставі статуту, а також того, що товариством з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” оплата орендної плати здійснювалася згідно з додатком № 2 від 22 вересня 2006 року до договору оренди земельної ділянки від 11 жовтня 2005 року, тобто, товариством з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” фактично був схвалений перерахунок орендної плати здійснений управлінням економіки Євпаторійської міської ради.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю „Пансіонат Тропіки” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована посиланнями товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат Тропіки” на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом Автономної Республіки Крим при прийнятті рішення не враховано те, що відповідно до положень статті 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі як і договір, що змінюється. Договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі та підлягає державній реєстрації. Таким чином, зміни до оренди земельної ділянки від 11 жовтня 2005 року мали бути оформлені (внесені) у такій же самій формі як і сам договір.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 29 квітня 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” є власником майнового комплексу, розташованого за адресою: місто Євпаторія, вул. Кірова, 86.

На підставі рішення Євпаторійської міської ради від 29 вересня 2005 року № 4-34/161 „Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю Пансіонат „Тропіки” земельної ділянки в довгострокову оренду, строком на 50 років для реконструкції, будівництва і обслуговування санаторію за адресою: м. Євпаторія, вул. Кірова, 86” між товариством з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” та Євпаторійською міською Радою 11 жовтня 2005 року був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 53580 кв.м., яка розташована за адресою: місто Євпаторія вул. Кірова, 86 для реконструкції, будівництва і обслуговування санаторію.

Договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Кримській регіональній філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” 30 грудня 2005 року за № 866.

Відповідно до пункту 8 вказаного договору оренди земельної ділянки щомісячний розмір орендної плати складає 20076,11грн. Сума орендної плати встановлена у пункті 8 договору збігається з сумою зазначеною у розрахунку орендної плати за землю від 11 жовтня 2005 року, який є невід’ємною частиною договору.

На підставі рішення Євпаторійської міської ради № 5-4/7 „Про внесення змін до рішення Євпаторійської міської ради про ставки орендної плати за земельні ділянки” відповідно до Додатку № 2 від 22 вересня 2006 року до договору оренди земельної ділянки від 11 жовтня 2005 року щомісячний розмір орендної плати перераховано та встановлено на рівні 46461,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Євпаторійської міської ради та просило визнати недійсним додаток № 2 від 22 вересня 2006 року до договору оренди земельної ділянки від 11 жовтня 2005 року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вказаний додаток був підписаний директором товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки”, який не мав компетенції на його підписання без отримання попереднього погодження Зборів Учасників Товариства.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат Тропіки” підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Враховуючи, що предметом вказаного спору є відносини щодо визнання недійсним додатку до договору, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також положення Конституції України.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

правочин, що вчинюється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 207 Цивільного кодексу України закріплено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аналогічні вимоги щодо господарських договорів визначені у статті 181 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень Закону України „Про господарські товариства” до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю віднесено затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Пунктом 9.2.13 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” до компетенції зборів учасників товариства віднесено затвердження угод, сума яких перевищує 1% Статутного капіталу Товариства.

Також згідно з пунктом 9.11.3 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” право директора Товариства укладати угоди та інші юридичні акти в межах, що визначені цим Статутом, при цьому угоди (групи угод, що укладаються щодо одного предмету правочину) на суми, що перевищують 1% Статутного капіталу Товариства, можуть бути укладені Директором від імені Товариства лише після затвердження їх зборами Учасників.

Відповідно до пункту 7.6. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” Статутного капіталу Товариства створено у розмірі 4000000,00 грн., тобто без подальшого затвердження директором товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” мали бути укладені лише правочини на суму, що не перевищує 40000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Додатку № 2 від 22 вересня 2006 року до договору оренди земельної ділянки від 11 жовтня 2005 року щомісячний розмір орендної плати встановлено на рівні 46461,00 грн., тобто сума правочину перевищує 40000,00 грн. та для дійсності цієї угоди потрібне подальше її затвердження зборами учасників товариства.

Однак, з протоколу № 3 від 02 серпня 2006 року загальних зборів учасників товариства вбачається, що погодження внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11 жовтня 2005 року в частині збільшення орендної плати з 20760,11 грн. до 46461,00 грн. директору товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” відмовлено.

Отже, укладаючи спірну угоду директор товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” діяв з перевищенням повноважень, наданих йому установчими документами, тобто не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Відповідно до положень частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що укладаючи договір оренди земельної ділянки від 11 жовтня 2005 року та спірний додаток до нього № 2 від 22 вересня 2006 року, директор товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” діяв від імені товариства на підставі Статуту підприємства, при цьому статутні документи товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” надавалися Євпаторійській міській Раді.

Крім того, статут товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” затверджений загальними зборами учасників від 17 травня 2005 року зареєстрований держаний реєстратором виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради від 22 червня 2005 року за реєстром №11401050001000336.

Таким чином інформацію про обмеження повноважень керівника юридичної особи внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, виконавчий комітет є виконавчим органом міської ради який підпорядкований Євпаторійській міській Раді, отже, Євпаторійській міській Раді мало бути відомо про обмеження повноважень керівника товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки”.

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється.

Відповідно до вимог чинного законодавства договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі та підлягає державній реєстрації.

Отже, і внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 11 жовтня 2005 року в частині збільшення розміру орендної плати за землю мало відбуватися з дотриманням вимог щодо форми правочину.

Судова колегія вважає, що строк позовної давності не сплив, оскільки початок перебігу строку позовної давності з приводу оскарження додатку № 2 від 22.06.2006 починається не раніше ніж загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” дізналися про наявність такого додатку, тобто з вересня 2009 року за результатами внутрішньої перевірки фінансової діяльності товариства, яку проведено у серпні-вересні 2009 року.

Виходячи з викладеного, а також того, що відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Державне мито та судові витрати підлягають стягненню відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2010 року у справі № 5002-2/3163-2010 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” задовольнити.

5. Визнати недійсним додаток № 2 від 22 вересня 2006 року до договору оренди земельної ділянки від 11 жовтня 2005 року.

6. Стягнути з Євпаторійської міської Ради (97400, місто Євпаторія, пр-т Леніна, 2, поточний рахунок № 25429101740001 в Євпаторійському відділення АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 20672233) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” (97400, місто Євпаторія, вул. Кірова, 86, поточний рахунок № 26007023920 в „Євпаторія-ГРАНТ”, ЄДРПОУ 33271213, МФО 324690) 127,5 грн. державного мита.

7. Стягнути з Євпаторійської міської Ради (97400, місто Євпаторія, пр-т Леніна, 2, поточний рахунок № 25429101740001 в Євпаторійському відділення АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 20672233) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Пансіонат „Тропіки” (97400, місто Євпаторія, вул. Кірова, 86, поточний рахунок № 26007023920 в „Євпаторія-ГРАНТ”, ЄДРПОУ 33271213, МФО 324690) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя Л.М. Заплава

Судді І.В. Антонова

Г.К. Прокопанич