Постанова № 13503645, 22.12.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2010 року Справа № 5002-26/5065-2010

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіБорисової Ю.В.,

суддівГонтаря В.І.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивач - не з'явився - ОСОБА_2;

представник відповідача - не з'явився - товариство з обмеженою відповідальністю "Кримський консалтинг-центр";

представник третьої особи - ОСОБА_3, довіреність № 3087 від 17.12.10 - ОСОБА_4;

представник третьої особи - ОСОБА_3, довіреність № 6369 від 17.12.10 - ОСОБА_5;

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 01.11.2010 у справі №5002-26/5065-2010

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Кримський консалтинг-центр" (вул. Горького, 28, офіс 1,Сімферополь, 95006)

3-ті особи ОСОБА_5 (АДРЕСА_2; АДРЕСА_3) ОСОБА_4 (АДРЕСА_4; АДРЕСА_5)

про визнання недійсними положень статуту

ВСТАНОВИВ:

Позивач фізична особа ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання недійсними пунктів 6.5. та 6.6 Статуту ТОВ "Кримський консалтинг-центр", посилаючись на те, що оскаржувані пункти Статуту суперечать положенням статей 59, 60 Закону України "Про господарські товариства", якими встановлено процентне співвідношення для правомочності загальних зборів товариства та прийнятих ними рішень.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 01.11.2010 в позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд зазначив, що права позивача не порушені, а пункти Статуту відповідають вимогам діючого законодавства.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 була прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду та призначена до розгляду на 20 грудня 2010 року.

02.12.2010 з апеляційними скаргами на рішення господарського суду також звернулись інші учасники товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський консалтинг-центр" - ОСОБА_5 та ОСОБА_4, в яких просили рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

Своє звернення до суду апеляційної інстанції та незгоду із судовим рішенням заявники скарг обґрунтовують тим, що рішення у справі зачіпає їх інтереси як учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський консалтинг-центр", оскільки висновки судового рішення впливатимуть на їхні права та обов'язки під час діяльності товариства і їх участі у цій діяльності.

Апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_4 також були прийняті до провадження апеляційним господарським судом та призначені до сумісного розгляду разом з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на 20.12.2010.

Вказані особи були залучені до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Основні доводи апеляційних скарг полягають в тому, що судом першої інстанції при прийнятті рішення у справі невірно застосовано положення частини 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства", виходячи з чого суд дійшов помилкового висновку про те, що оскаржувані пункти 6.5. та 6.6. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський консалтинг-центр" на момент розгляду справи відповідають діючому законодавству. Також заявники наполягають на ігноруванні судом вимог статей 41, 59 Закону України "Про господарські товариства".

Крім того, заявники апеляційних скарг посилаються на порушення господарським судом вимог статей 111-28 Господарського процесуального кодексу України та не прийняття до уваги роз'яснень Верховного Суду України, які викладені в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів".

В судове засідання, призначене до розгляду на 20.12.2010, представники сторін у справі не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

До суду апеляційної інстанції позивачем та представником відповідача здані нарочним клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання. Втім, враховуючи той факт, що судове засідання призначено о 14год. 20хв., а клопотання до канцелярії суду здані сторонами о 14-00 та 14-05 годин, судова колегія вважає такі клопотання безпідставними, а дії осіб такими, що свідчать про зловживання процесуальними правами.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих осіб не перешкоджає вирішенню спору.

Визнавши, що наявні у матеріалах справи докази є достатніми для прийняття в ній рішення, а явка до суду сторін не визнавалася обовязковою, суд апеляційної інстанції визнав можливим розглянути справу у відсутність сторін.

Представник третіх осіб підтримав в судовому засіданні вимоги апеляційних скарг та просив скасувати оскаржуване судове рішення, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_2.

Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та Статуту ТОВ "Кримський консалтинг-центр", учасниками товариства є: громадянка України ОСОБА_7, яка володіє 28,34% статутного капіталу; громадянка України ОСОБА_2, яка володіє 5,00% статутного капіталу; громадянин України ОСОБА_5, який володіє 33,33% статутного капіталу, та громадянин України ОСОБА_4, який володіє 33,33% статутного капіталу товариства (пункт 5.4 статуту) (а.с.8-21).

Встановлено, що Статут товариства затверджено протоколом загальних зборів засновників товариства від 15.01.2008, також 15.01.2008 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів.

Пунктами 6.5 та 6.6. Статуту товариства встановлено, що з усіх питань відносно пункту 6.4 Статуту, рішення приймається якщо за нього проголосують усі учасники товариства одноголосно. Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш ніж 75 відсотків голосів.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та заслухавши пояснення представника третіх осіб, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення всіх апеляційних скарг учасників товариства та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 87 Цивільного кодексу України встановлено, що установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.Відповідно до частини 1 статті 88 Цивільного кодексу України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Згідно частині 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Статтею 41 цього закону визначена компетенція загальних зборів акціонерів товариства, як його вищого органу.

Статтею 59 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - ї" статті 41 цього Закону, належить: а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; в) виключення учасника з товариства; г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Втім, пунктом 6.4. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський консалтинг-центр" визначена компетенція загальних зборів учасників цього товариства.

При цьому, пунктом 6.5. Статуту товариства передбачено, що з усіх питань відносно п. 6.4. статуту, рішення приймається якщо за нього проголосують усі учасники Товариства одноголосно.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Втім, пунктом 6.6. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський консалтинг-центр" визначено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють у сукупності більш як 75 відсотками голосів.

За таких обставин, судова колегія погоджується із твердженнями заявників апеляційних скарг, що положення пунктів 6.5, 6.6. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський консалтинг-центр" встановлюють інші правила для визначення кворуму ніж закон, тобто вони протирічать нормам Закону України "Про господарські товариства".

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані пункти Статуту товариства мають бути визнані недійсними, з підстав невідповідності чинному законодавству.

При цьому, судова колегія зауважує, що оскільки суд позбавлений можливості самостійно вносити зміни до Статуту товариства, позовні вимоги про визнання недійсними положень Статуту є вірним способом захисту порушеного права та підлягають розгляду у господарський судах України як спір, що витікає з корпоративних відносин.

Такі висновки апеляційного суду ґрунтуються на наступному.

У відповідності до положень статті 10 Закону України "Про господарські товариства", статті 88 Господарського кодексу України, учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених Господарським кодексом України та іншими Законами.

З цього вбачається, що положення Статуту ТОВ "Кримський консалтинг-центр" є обовязковими для виконання всіма учасниками товариства, в тому числі й позивачем і третіми особами. Отже, судовим рішенням вирішено питання щодо прав та обовязків не лише стосовно позивача, а й інших учасників товариства, чиї апеляційні скарги прийняті до провадження суду.

Враховуючи, що абзацом 2 пункту 11 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" передбачено, що при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, судова колегія вважає порушеними права учасників ТОВ "Кримський консалтинг-центр" стосовно управління справами товариства через невідповідність певних положень Статуту положенням законодавства, через що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", передбачено, що згідно зі статтями 41, 60 Закону про господарські товариства загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери (учасники), що мають відповідно до статуту товариства більш як 60% голосів. У зв'язку з цим положення установчих документів товариства, які встановлюють інші правила щодо визначення кворуму, є такими, що суперечать закону і не підлягають застосуванню. Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.

Разом з цим, представником третіх осіб в судовому засіданні апеляційної інстанції було заявлено, що приведення учасниками товариства положень Статуту товариства у відповідність до вимог чинного законодавства в даний час є неможливим, оскільки позивач на загальних зборах учасників товариства, які відбулися 18 вересня 2010 року, не підтримала рішення загальних зборів учасників товариства про приведення положень Статуту товариства у відповідність до вимог чинного законодавства. Даний факт також свідчить про те, що між сторонами існує спір, який не може бути врегульований іншим способом, ніж у судовому порядку.

Про наявність конфлікту учасників товариства щодо приведення положень Статуту товариства у відповідність до вимог чинного законодавства свідчить і той факт, що директор товариства - ОСОБА_7, яка діяла від імені товариства під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, та яка також є учасником товариства, не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_2 щодо визнання недійсними положень пунктів 6.5. та 6.6. Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський консалтинг-центр".

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що спірні пункти Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський консалтинг-центр" суперечать вимогам Закону України "Про господарські товариства", судова колегія вважає, що пункти 6.5. та 6.6. Статуту товариства мають бути визнані недійсними у судовому порядку.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що надає підстав суду апеляційної інстанції для задоволення апеляційних скарг, скасування рішення у справі та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини статті 103, пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.11.2010 у справі №5002-26/5065-2010 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі.

Позов задовольнити.

Визнати недійсними пункт 6.5. і пункт 6.6 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський консалтинг-центр".

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський консалтинг-центр" (вул. Горького, 28, офіс 1,Сімферополь, 95006, р/р 26003054901066 КРУ ЗАО КБ "ПриватБанк" МФО 384436, ЗКПО 32817123) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, відомості про банківськи рахунки не відомі) 85грн. витрат з оплати державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддяЮ.В. Борисова

СуддіВ.І. Гонтар

В.М. Плут