Постанова № 13503539, 20.12.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2010 року

Справа № 5002-32/3388-2010

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ткаченка М.І.,

суддів Маслової З.Д.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

позивача - Мартинюк Юлія Анатоліївна, довіреність № 406-Д від 19 липня 2010 року (Відкрите акціонерне товариство „Крименерго”);

відповідача - Петросенко Ігор Миколайович, довіреність № 4 від 16 липня 2010 року (Комунальне підприємство „Жилавтосервіс-Керч”);

третьої особи - не з'явився (Приватне підприємство „Кратос”);

третьої особи - не з'явився (Комунальне підприємство „Автокомунсервіс”)

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” на рішення господарського суду АР Крим (суддя Барсукова А.М.) від 13 вересня 2010 року у справі № 5002-32/3388-2010

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Крименерго”

(вулиця Київська, 74/6, місто Сімферополь, АР Крим, 95034)

до Комунального підприємства „Жилавтосервіс-Керч”

(вулиця Гудованцева, 4, місто Керч, АР Крим, 98300)

про стягнення 1 286 864,66 грн.

за зустрічнип позовом

Комунального підприємсьтва „илавтосервіс-Керч”

(вулиця Гудованцева, 4, місто Керч, АР Крим, 98300)

до Відкритого акціонерного товариства „Крименерго”

(вулиця Київська, 74/6, місто Сімферополь, АР Крим, 95034)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

Приватного підприємства „Кратос”

(Індустріальне шосе, 21, корпус 1, кв. 12, місто Керч, АР Крим, 98000)

Комунального підприємства „Автокомунсервіс”

(вулиця Гудованцева, 4, місто Керч, АР Крим, 98000)

про визнання додаткової угоди недійсною,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство „Крименерго” (далі - ВАТ „Крименерго”) звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Комунального підприємства „Жилавтосервіс-Керч” (далі - КП „Жилавтосервіс-Керч”), в якій просило стягнути з відповідача 1286864,66 грн. заборгованості, в тому числі 1005075,08 грн. заборгованості за активну електричну енергію, 97988,40 грн. пені, 35744,84 грн. - 3% річних, 148056,34 грн. - індексу інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23 грудня 2008 року між ВАТ „Крименерго” та КП „Жилавтосервіс-Керч” укладено договір про поставку електричної енергії № 3106, згідно якого відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами договору.

На підставі складених між відповідачем з одного боку, Комунальним підприємством „Автокомунсервіс” (далі - КП „Автокомунсервіс” і Товариством з обмеженою відповідальністю „Кратос” (далі - ТОВ „Кротос”) з іншого боку, актів передачі взаємозаліків з електроенергії, відповідачу було передано борги від КП „Автокомунсервіс” і ТОВ „Кратос” в розмірі 665703,46 грн. та 665764,46 грн. відповідно. Відповідачем було частково сплачено борг, проте на теперішній час заборгованість за вищевказаним переводом боргу складає 1005075,08 грн., у в зв'язку із чим позивач просить стягнути суму з урахуванням інфляційних втрат в розмірі 148056,34 грн., 3% річних в розмірі 35744,84 грн., та пені в розмірі 97988,40грн.

27 липня 2010 року через канцелярію господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої позивач зменшив розмір та підстави позовних вимог.

З урахуванням вищезазначеної заяви, позивач в обґрунтування зменшених позовних вимог в розмірі 765000 грн., посилається на укладену між ним та відповідачем додаткову угоду № 1202/01 від 10 березня 2009 року до договору про поставку електричної енергії № 3106 від 23 грудня 2008 року, про надання розстрочки відповідачу з оплати електричної енергії. У в зв'язку із порушенням графіку погашення заборгованості, визначеного вищезазначеною додатковою угодою, просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 21328,79 грн., пеню в сумі 58342,22грн., інфляційні втрати в розмірі 53594.68 грн., та судові витрати.

27 липня 2010 року. через канцелярію суду, відповідач подав зустрічний позов, в якому просить визнати недійсним правочин - додаткову угоду № 1202/01 від 10 березня 2010 року до договору про поставку електричної енергії № 3106 від 23 грудня 2008 року, укладений між ВАТ „Крименерго” та КП „Жилавтосервіс-Керч”.

В обґрунтування позовних вимог, відповідач посилається на наявність помилки при укладанні спірної додаткової угоди, щодо існування своїх боргових зобов'язань перед ВАТ „Крименерго” за договором про поставку електричної енергії № 3106 від 23 грудня 2008 року, взявши на себе погашення чужого боргу перед позивачем, за відсутності оформлених відповідно до статті 521 Цивільного кодексу України угод про переведення боргу між КП „Жилавтосервіс-Керч” та КП „Автокомунсервіс” і ТОВ „Кратос”.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 27 липня 2010 року зустрічна позовна заява прийнята до розгляду разом із первісним позовом.

Суд першої інстанції залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство „Кратос” та Комунальне підприємство „Автокомунсервіс”, так як предметом зустрічної позовної заяви є визнання недійсною додаткової угоди від 10 березня 2009 року, на підставі якої у відповідача виникло зобов'язання з погашення суми боргу, яка утворилась у Приватного підприємства „Кратос” та Комунального підприємства „Автокомунсервіс” перед ВАТ „Крименерго”. В разі задоволення зустрічної позовної заяви Приватне підприємство „Кратос” та Комунальне підприємство „Автокомунсервіс” будуть виступати зобов'язаними особами перед Відкритим акціонерним товариством „Крименерго”, що істотно вплине на їх права та інтереси.

Рішенням господарського суду АР Крим від 13 вересня 2010 року по справі № 5002-32/3388-2010 у задоволені первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ВАТ „Крименерго” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким позовну заяву ВАТ „Крименерго” задовольнити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2010 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду у складі колегії: головуючого судді Ткаченка М.І., судді Заплава Л.М., судді Котлярова О.Л. та призначена до розгляду на 2 листопада 2010 року.

Розпорядженням керівництва суду від 2 листопада 2010 року суддя Заплава Л.М. та суддя Котлярова О.Л. були замінені на суддю Антонову І.В. та суддю Градову О.Г.

2 листопада 2010 року розгляд справи відкладено на 23 листопада 2010 року.

Розпорядженням керівництва суду від 23 листопада 2010 року суддя Антонова І.В.та суддя Градова О.Г. були замінені на суддю Маслову З.Д. та суддю Котлярову О.Л.

23 листопада 2010 року розгляд справи відкладено на 7 грудня 2010 року.

Розпорядженням керівництва суду від 7 грудня 2010 року суддя Котлярова О.Л. була замінена на суддю Заплаву Л.М.

7 грудня 2010 року розгляд справи відкладено на 14 грудня 2010 року.

В судове засідання призначене на 14 грудня 2010 року з'явились лише представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб не з'явились хоча про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників третіх осіб.

Розглянувши справу, в порядку статті 106 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

23 грудня 2008 року між ВАТ „Крименерго” (постачальник) та КП „Жилавтосервіс-Керч” (споживач) був укладений договір про поставку електричної енергії № 3106, згідно з розділом 1 якого Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, а Споживач сплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

10 березня 2009 року між ВАТ „Крименерго” та КП „Жилавтосервіс-Керч” укладена додаткова угода №1202/01 до договору про поставку електричної енергії № 3106 від 23 грудня 2008 року, якою був погоджений графік погашення наявної заборгованості КП „Жилавтосервіс-Керч” у сумі 1316467,92 грн.

Згідно умов зазначеної додаткової угоди, в графік включається вся сума заборгованості, підтверджена актом звірки взаємних розрахунків, скріпленим підписами та печатками обох сторін.

Звертаючись до суду з позовом, ВАТ „Крименерго” посилається на те, що відповідачем порушуються зобов'язання за договором, в частині строків погашення заборгованості, встановлених додатковою угодою, у в зв'язку з чим, просить стягнути в примусовому порядку з КП „Жилавтосервіс-Керч” заборгованість у сумі 765000 грн.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Згідно статті 275 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 714 Цивільного кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачу, який зобов'язаний сплатити прийняту енергію та дотримуватись ередбаченого договором режиму її використання. Відповідно до статті 26 Закону України „Про електроенергетику”, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. При цьому під постачанням електричної енергії розуміється надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.

Тобто, майнова відповідальність відповідача за порушення строку оплати, виникає виключно за спожиту електроенергію, яка є предметом договору № 3106 від 23 грудня 2008 року. Натомість, з аналізу наявних в матеріалах справи документів, зокрема з актів передачі взаємозаліків з електричної енергії укладених між КП „Жилавтосервіс-Керч” з одного боку та КП „Автокомунсервіс” і ПП „Кратос” з іншого боку, вбачається, що заборгованість перед ВАТ „Крименерго” в сумі 1316467,92 грн., яка стала предметом додаткової угоди №1202/01 від 10 березня 2009 року до договору № 3106 від 23 грудня 2008 року, виникла у в зв'язку із невиконанням інших договорів, іншими споживачами, та ці відносини не були предметом договору про поставку електричної енергії № 3106 від від 23 грудня 2008 року. укладеного між позивачем та відповідачем.

Так, актом передачі взаємозаліків з електричної енергії, та розподільчим балансом заборгованості за електричну енергію, що виникла з договору № 3105 від 12 липня 2007 року про поставку електричної енергії, укладеного між КП „Автокомунсервіс” та ВАТ „Крименерго”, констатований факт заборгованості КП „Автокомунсервіс” перед ВАТ „Крименерго” станом на 23 грудня 2008 року в розмірі 665 703,46 грн.

Як вбачається з додаткової угоди № 2/1202 від 15 листопада 2007 року, до договору поставку електричної енергії від 16 липня 2007 року укладеного між ВАТ„Крименерго” та КП „Автокомунсервіс”, сторони за вищевказаним договором, дійшли до згоди про розстрочку суми заборгованості за електроенергі, яка склала 665790,01 грн., та погодили графік її погашення,згідно якого термін рестрктиризації боргу становить 4 роки - до жовтня 2011 року.

Те саме стосується суми в розмірі 650764,46 грн., яка є заборгованістю за електроенергію ПП „Кратос” перед ВАТ „Крименерго”, що підтверджується підписом уповноваженої особи ПП „Кратос” на розподільчому балансі заборгованості за електроенергію за Договором № 3104 від 29 листопада 2006 року, укладеним між ПП „Кратос” та ВАТ „Крименерго”, та актом передачі взаєморозрахунків з електроенергії.

Окрім того, актом звірки взаємних розрахунків, складеним ПП „Кратос” спільно з ВАТ„Крименерго” станом на 13 січня 2009 року сторони визначили суму заборгованості ПП „Кратос” перед ВАТ„Крименерго” яка складає 652434,27 грн.

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків, складеного КП „Жилавтосервіс-Керч” та ВАТ „Крименерго” від 2 квітня 2009 року, у КП „Жилавтосервіс-Керч” до 1 грудня 2008 року заборгованість за електроенергію відсутня, а станом на 1 січня 2009 року - виставляється в сумі 1241277,67 грн.

Відповідачем у справі було заявлено зустрічну позовну вимогу про визнання недійсною додаткової угоди № 1202/01 до договору № 3106 від 23 грудня 2008 року, яка стала результатом помилки щодо існування своїх боргових зобов'язань перед ВАТ „Крименерго” за договором про поставку електричної енергії №3106 від 23 грудня 2008 року, взявши на себе погашення чужого боргу перед позивачем.

Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Господарський кодекс України є одним із ведучих кодифікованих актів України, так як встановлює наряду з Конституцією України правові засади та основні принципи господарської діяльності. Таким чином Господарський кодекс України визначає специфіку регулювання майнових відношень суб'єктів, тобто є приволюючим над нормами ЦК України в основних засадах господарської діяльності.

Господарським кодексом України встановлено, що виконання зобов'язання має бути проведено належним боржником належному кредитору.

Однак, з цього правила є декілька винятків, згідно з яким замість боржника або кредитора в виконанні або прийнятті виконання може приймати участь третя особа.

Статтею 194 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто.

Сторона по справі - КП „Жилавтосервіс-Керч” самостійно звернулось до ВАТ „Крименерго” з листом, згідно якого прийняла виконання зобов'язання за ПП „Кратос” та КП „Азовкомунсервіс” по сплаті боргів за електричну енергію. ВАТ „Крименерго” прийняло запропоноване виконання та погодився скласти додаткову угоду № 1202/1.

Згідно зі статтею 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою боржника. При цьому переведення боргу на нового боржника - є внутрішньою зміною у зобов'язанні, а тому не впливає на обсяг прав та обов'язків сторін у зобов'язанні.

Статтею 522 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником. При цьому законодавець врахував однорідну правову природу правочинів щодо уступки вимоги та переведення боргу (заміну сторони у зобов'язанні).

Згідно зі статтею 218 Цивільного кодексу України недодержання письмової форми правочину щодо зміни кредитора (боржника) у зобов'язанні не тягне за собою недійсності такого правочину. Так, сторони неодноразово підтверджували наявність боргу, відображеного у додатковій угоді № 1202/1, саме за КП „Жилавтосервіс-Керчь” шляхом підписання чисельних актів звірок, прийняттям до сплати рахунків, неодноразових звернень, актів прийому-передання. Крім того, відповідач фактично ще у 2009 році приступив фактично до виконання додаткової угоди шляхом сплати по неї суми боргу.

Судова колегія вважає, що при складанні додаткової угоди № 1202/1 від 10 березня 2009 року КП „Жилавтосервіс-Керчь” не могло помилитися відносно обставин, що в наступному йому належить виконання обов'язку в натурі, тобто сплатити борг, тобто як вказано судом - природи правочину, прав та обов'язків сторін.

При здійсненні аналізу умов договору про постачання електричної енергії № 3106 від 23 грудня 2008 року суд першої інстанції помилково вказав, що майнова відповідальність відповідача виникає виключно за спожиту електричну енергію. Згідно умов договору № 3106 всі зміни та додатки до вищенаведеного договору складаються у письмовому вигляді, мають бути підписані уповноваженими особами та скріплюються печатками. Всі додатки до цього договору, в тому числі узгоджені сторонами графіки погашення заборгованості є невід'ємними частинами договору. Всі спірні питання, які не узгоджені сторонами повинні розглядатись згідно вимог чинного законодавства України.

На адресу ВАТ „Крименерго” до розгляду справи у суді не надходили пропозиції щодо перегляду умов договору, зміні або розірванні в том числі додаткової угоди 1202/01, її зміни або іншого.

Відповідно до положень статті З Цивільного кодексу України відноситься, зокрема, свобода договору, а зокрема, згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу Цивільного кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено в статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Цивільного кодексу України). Тобто при укладенні додаткової угоди до договору № 3106 сторони вільно, належним чином узгодили всі його умови, встановили графік погашення боргу, відповідач припустився до його виконання, однак в зв'язку з пропуском строку виконання був притягнутий по справі № 5002-32/3388-2010 в якості відповідача - боржника.

На думку судової колегії судової колегії суд першої інстанції не перевірив факти належного виконання позивачем дій, передбачених додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору про постачання електричної енергії, що свідчить про порушення вимог статей 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи у їх сукупності.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.

За такими обставинами судова колегія скасовує судове рішення.

При прийнятті нового рішення судова колегія задовольняє позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” у повному обсязі, а зустрічні вимоги Комунального підприємства „Жилавтосервіс-Керч” залишає без задоволення.

Керуючись статтями 46, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2010 року у справі № 5002-32/3388-2010 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства „Жилавтосервіс-Керч” (98300, АР Крим, місто Керч, вулиця Гудованцева, 4, код ЄДРПУ 36198330) на користь Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” (р/р 260323051142 в філії КРУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 324805, ОКПО 00131400 - рахунок з спеціалізованим режимом користування) заборгованість у розмірі 765000 грн., 3 % річних у розмірі 21328,79, пеню у розмірі 58347,22 грн., індекс інфляції у розмірі 53594,68 грн., 85,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя М.І. Ткаченко

Судді З.Д. Маслова

Л.М. Заплава